Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.410.111-52

Рубрики:

Ендометрит

Шифр НБУВ: ДС48870 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.410.111-52

Рубрики:

Ендометрит

Шифр НБУВ: ДС48870 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація містить результати експериментальних досліджень щодо отримання хелатної сполуки цинку з 2-меркаптобензтіазолом, підтвердження її структури, аналізу, вивчення токсичності та біологічної активності. В роботі наведено результати досліджень по обгрунтуванню складу, технології, аналізу та вивченню фармакологічної і мікробіологічної активності лікарських засобів на основі цинкової солі 2-меркаптобензтіазолу: протигрибкової суспензії "Меркаптодімекс" і вагінальних паличок "Меркабен" для профілактики та лікування ендометриту.

Встановлено, що у хворих гострими ендометритами мають місце клінічні та лабораторні прояви ендотоксикозу, відбувається значна активація процесів перекисного окислення ліпідів клітинних мембран, виснаження антиоксидантної системи захисту, зниження імунологічної толерантності організму. Запропоновано комплексний метод лікування гострих післяпологових та післяабортних ендометритів із застосуванням ентеросорбента ентеросгеля у поєднанні з черезсудинним лазерним опроміненням крові, котрий призводить до повної нормалізації показників біохімічного та імунного статусу організму і є значно ефективніший у порівнянні з традиційною терапією, в тому числі в комплексі з лазерним опроміненням.

Дисертацію присвячено проблемі вдосконалення діагностики та тактики лікування хворих з ендометріозом III - IV стадії. Виявлено особливості структури показань для проведення лапароскопічного оперативного та комбінованого лікування, показано діагностичну роль лапароскопії. Вивчено імунні, гормональні зрушення, найближчі та віддалені результати залежно від методу лікування та типу застосованої оперативної техніки. Розроблено та апробовано диференційний підхід до застосування лапароскопічного і комбінованого (з використанням агоністів гонадотропін-рилізинг гормону (золадексу)) методів лікування хворих ендометріозом III - IV стадії, який враховує вік пацієнтки, репродуктивні наміри, особливості локалізації осередків ендометріозу, супутню патологію.

Вивчено участь нейтрофільнозалежних механізмів у розвитку генітального ендометріозу, вплив на дані процеси імунотропного препарату - плацентарного полібіоліну. Обстежено 68 хворих на різні форми генітального ендометріозу та 20 здорових жінок, у яких визначено нейтрофільний статус. Обстеження проводилось до та після лікування та через 6 місяців. Встановлено, що нейтрофільний статус у хворих на генітальний ендометріоз характеризується послабленням міграційної, захоплюючої та ферментативної функцій з активацією лектинчутливих рецепторів на тлі хронічної гіперімунокомплексемії, зниження мембрано-месенжерних процесів з послабленням киснево-залежного шляху обміну L-аргініну в нейтрофілах хворих на генітальний ендометріоз, що зумовило розбалансування відповідних нейтрофіло-сироваткових індексів у хворих. Запропоновано використання для терапії хворих на різні форми генітального ендометріозу ретроплацентарного полібіоліну, що значною мірою знизило хронічну гіперімунокомплексемію, послабило аутоімунний компонент у розвитку генітального ендометріозу, виявило позитивний вплив на клінічний перебіг захворювання.

Досліджено проблему вдосконалення лікувальної тактики у разі зовнішньошо генітального ендометріозу шляхом застосування комплексного з реабілітацією емоційно-вегетативного стану лікування. На підставі матеріалів досліджень вивчено основні показники емоційно-вегетативного стану: вегетативного тонусу, парасимпатичної та симпатичної вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення фізичної діяльності, стану неспокою, астенії та адаптації. Висвітлено особливості емоційно-вегетативної сфери у хворих на ендометріоз. Встановлено, що зміни емоційно-вегетативного стану не залежать від стадії захворювання і найбільш виражені у разі тривалості захворювання понад 5 років та неплідності. Проаналізовано клінічну ефективність розробленого і впровадженого в практику методу, за допомогою якого покращено найближчі та віддалені результати лікування, нормалізовано показники емоційно-вегетативного стану, поліпшено якість життя хворих на ендометріоз.

Обстежено 105 жінок з неплідністю, спричиненою у 95-ти хворих ендометріозом та у 10-ти жінок з нез'ясованою етіологією. Всім хворим проведено лапароскопічне обстеження, а 40-ка жінкам - гістероскопічне дослідження у разі підозри на внутрішньоматкову патологію. Використано поєднане проведення обох методів діагностики та лікування. Вони виявились високоінформативними для підтвердження та первинної діагностики ендометріозу, ускладнень, спричинених цими захворюваннями, і супутньої патології, а також мають першорядне значення в лікуванні неплідності.

Вивчено стан мікрофлори піхви, клінічний перебіг, гормональний стан, загальний та місцевий імунітет, а також залежність між клінічними проявами та функціональним станом імунної системи в жінок репродуктивного віку з бактеріальним вагінозом. Розроблено математичну модель оптимізації лікування ендометріозу шийки матки. Запропоновано та впроваджено схему використання імунокоректорів залежно від окремих параметрів (показників імунної, гормональної системи та клінічних прояв). Надано порівняльну характеристику клініко-лабораторних та імунологічних показників після проведеного лікування за запропонованими схемами. На підставі проведених досліджень розроблено та науково обгрунтовано раціональну схему використання індуктора інтерферону (циклоферону), використання якої дає змогу досягнути клінічної вилікованості у 80,0 % хворих, бактеріологічної - у 96,7 % та знизити частоту рецидивів у 2,9 рази.

Вивчено особливості запального процесу (мікробне забруднення, активність запального процесу, запально-дегенеративні зміни, ступінь ендотоксикозу, імунна відповідь) у випадку гострих гнійно-запальних захворювань внутрішніх статевих органів у жінок з використанням кристалографічного методу дослідження. Як лікувально-діагностичний метод у разі гострих ендометритів застосовано рідинну гістероскопію з відеозаписом. Розроблено новий метод лікування, який базується на озонотерапії гострих запальних процесів внутрішніх статевих органів у жінок репродуктивного віку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.410.111-52

Рубрики:

Ендометрит

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше на основі порівняння клініко-морфологічних та імуногістохімічних особливостей експресій рецепторів естрогенів і прогестерону органів-мішеней та вивчення функціонального стану гіпофізарно-яєчникової системи встановлено особливості генезу гормональних порушень в організмі жінки фертильного віку з лейоміомою матки та в поєднанні з гіперплазією ендометрія та аденоміозом. На основі комплексної оцінки клінічних особливостей перебігу та ендоскопічної картини захворювання та морфологічної структури органів-мішеней розроблено інформативні критерії діагностики та вибору оптимальної тактики лікування даного контингенту жінок зі збереженням репродуктивної функції.

З метою поліпшення реабілітації генеративної функції у жінок з неплідністю, обумовленою зовнішнім генітальним ендометріозом (ЗГЕ), удосконалено підходи щодо використання неінвазивних та інвазивних методів діагностики та комбінованого лікування з урахуванням морфофункціонального стану яєчників та характеру оваріальної дисфункції. Досліджено клініко-лапароскопічні особливості ЗГЕ за наявності неплідності. Встановлено діагностичну точність неінвазивних та інвазивних методів діагностики, уточнено зміни гормонального статусу, вивчено морфофункціональні особливості яєчників та ендометрію за наявності неплідності у жінок з ЗГЕ, виявлено їх залежність від тривалості процесу та виду попередніх лікувальних заходів. Визначено характер ановуляції як одного з чинників неплідності за наявності ЗГЕ. Доведено необхідність морфологічного дослідження біоптатів яєчників для остаточної верифікації характеру оваріальної дисфункції, визначено прогностичні критерії ефективності лікувально-реабілітаційних заходів за неплідності у жінок з ЗГЕ на основі даних ультрасонографічного, лапароскопічного та морфофункціонального обстеження яєчників та ендометрію. Обгрунтовано показання та критерії призначення антигонадотропної терапії з наступною контрольованою стимуляцією овуляції. Розроблено діагностично-лікувальний алгоритм, використання якого сприяє підвищенню ефективності найближчих і віддалених результатів реабілітації генеративної функції у жінок з неплідністю за наявності ЗГЕ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.410.111-58

Рубрики:

Ендометрит

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализирована эффективность применения озонотерапии в комплексном лечении хронических воспалительных заболеваний женских половых органов. Под наблюдением находилось 84 пациентки с хроническими воспалительными заболеваниями внутренних женских половых органов в возрасте от 18 до 59 лет. Как показали исследования, включение в комплекс лечения иммуномодулятора амиксина и озонотерапии приводит к высокой клинической (96,1 %) и этиологической (87,6 %) эффективности данной терапии, положительной клинико-лабораторной динамике, сокращению числа рецидивирующих воспалительных процессов внутренних женских половых органов.

Проведено обследование и лечение 110-ти больных с наружными формами генитального эндометриоза путем применения в курсе реабилитационной терапии после эндоскопического лечения иммуностимулятора пирогенала. Полученные результаты свидетельствуют о положительной динамике в иммунологических показателях, которые коррелировали с регрессией основных клинических симптомов эндометриоза.

Уперше проведено диференційовану оцінку стану здоров'я та якості життя жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу (ГЕ) на підставі зіставлення даних самооцінки жінок та комплексних клініко-лабораторних обстежень. Вивчено динаміку змін гормонального балансу в динаміці післяопераційного періоду в жінок, яким проведено гістеректомію різного обсягу за умов проведення різних видів реабілітаційної терапії. Визначено кореляційний зв'язок між показниками якості жінок, важкістю постоваріектомічного синдрому, обсягом оперативного втручання, попереднім клінічним перебігом ендометріоїдної хвороби, балансом гонадотропних і статевих стероїдних гормонів. Уточнено значимість різних чинників, що впливають на якість життя жінок після гістеректомії з приводу генітального ендометріозу. Розроблено критерії етапності, обсягу, орієнтованої тривалості та оцінки ефективності диференційованої реабілітаційної терапії після оперативних втручань з приводу ГЕ.

Уперше проаналізовано причини ураження репродуктивних органів у жінок з запальними захворюваннями геніталій вірусно-бактеріальної етіології й установлено, що вірусне навантаження (вірусом простого герпесу I/IIсеротипу і цитомегаловірусом) негативно впливає на функціональний стан всіх ланок репродуктивної системи, а саме - від ступеня порушення мікробіоценозу статевих шляхів, імуногормонального гомеостазу до глибоких змін рецепторного апарату периферичної ланки та порушень фізіологічної загибелі клітин (апоптозу). Розкрито нові аспекти впливу вірусно-бактеріальної інфекції на функціональний стан ендометрія, який проявляється у невідповідності фазі менструального циклу, зниженні експресії рецепторів до статевих гормонів та маркерів апоптозу, що свідчить про глибоке ураження органів-мішеней. Доведено, що у жінок з запальними захворюваннями органів малого тазу вірусно-бактеріальної етіології внаслідок порушення бар'єрних властивостей слизових оболонок генітального тракту створюються умови для персистенції статевої інфекції, що можна розглядати як одну з ланок патогенезу хронізації запального процесу.

Приведены результаты обследования и лечения гнойно-воспалительных заболеваний гениталий (ГВЗ) у 110-ти больных. Возраст пациенток составил от 18 до 49-ти лет, давность заболевания колебалась от 1 года до 8-ми лет. Основной причиной ГВЗ явилось переохлаждение (15,47 %) и ВМС (18,17 %). Основные формы ГВЗ были: острый катаральный сальпингит - 11,81 %, гнойный сальпингит - 6,31 %, острый двухсторонний гнойный сальпингоофорит - 31,81 %, пельвиоперитонит - 15,47 %, перитонит - 4,51 %, параметрит - 6,31 %. В основной группе (50 больных) в комплексной терапии (антибактериальная инфузионно-трансфузионная, иммунокоррегирующая, хирургическая) были применены методы экстракорпоральной фармакотерапии (ЭФТ) в сочетании с гравитационным плазмаферезом (ПА). Группу сравнения составили 60 женщин с аналогичными заболеваниями гениталий, которым применялся комплексный общепринятый метод антибактериальной инфузионной терапии в сочетании с хирургической санацией очага инфекции. Показано, что предлагаемый метод ЭФТ в сочетании с ПА у больных с ГВЗ и синдромом эндогенной интоксикации позволяет повысить эффективность терапии и сократить продолжительность лечения, сохранить генеративную и гормональную функции, благодаря проведению органосохраняющих операций.

Проведено обследование (общеклиническое, иммунологическое, ультразвуковое, эндоскопическое, микробиологическое, а в некоторых случаях специальные лабораторные методы исследования) 134-х больных с хроническим эндометритом (ХЭ) в возрасте от 22-х до 37-ми лет. Больные первой (основной) группы (77) получали комплексную терапию, состоявшую из трех этапов, с включением циклоферона, и при болевом синдроме - диклофенака. Пациентки второй группы сравнения (57) с аналогичной клинической симптоматикой, которые практически полностью сопоставимы по возрасту и социально-экономическому положению, получали комплексную трехэтапную терапию без циклоферона. Результаты проведенной терапии показывают, что использование циклоферона в комплексной терапии оказывает патогенетическое воздействие на механизмы развития ХЭ, эффективно влияя на иммунную систему организма и способствуя профилактике и лечению воспалительного процесса. Препараты "Циклоферон" и "Диклофенак" в комплексе с антимикробными средствами дают значительный противовоспалительный, анальгезирующий эффект, в достаточном уровне нормализуют менструальную, половую функцию.