Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11 + Р716.218.12

Рубрики:

Вагітність

Самовільний аборт. Невиношування

Шифр НБУВ: ДС40304 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11 + Р716.218.12

Рубрики:

Вагітність

Самовільний аборт. Невиношування

Шифр НБУВ: ДС40304 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11-25 + Р716.218.12-25

Рубрики:

Вагітність

Самовільний аборт. Невиношування

Шифр НБУВ: ДС40304 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11-25 + Р716.218.12-25

Рубрики:

Вагітність

Самовільний аборт. Невиношування

Шифр НБУВ: ДС40304 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено спробу з'ясувати патогенетичні чинники самовільних абортів у термінах гестації 4 - 12 тижнів. Вивчено характер перетворних процесів у ендометрії, гормональний профіль на 20 - 23-ю добу менструального циклу, а також вміст статевих гормонів, N-ацетилглюкозаміну в сироватці крові та ендометрії. Встановлено, що у деяких пацієнток з невиношуванням вагітності за достатньої продукції статевих гормонів зберігається морфологічна неповноцінність ендометрія. Зроблено припущення, що неповноцінна лютеїнова фаза у багатьох випадках пов'язана не з порушенням стероїдогенезу, а з порушенням синтезу та обміну аміноцукрів. Запропоновано диференційований підхід до відновлення репродуктивної функції у жінок із загрозою невиношування вагітності. Зокрема шляхом проведення діагностики з визначенням кількісного вмісту аміноцукрів у сироватці крові, а за їх дефіциту - замісної фармакотерапії з використанням препаратів, які містять аміноцукор глюкозамін.

Предпринята попытка объяснить причины самопроизвольных абортов в сроке гестации 4 - 12 недель. Изучен характер преобразовательных процессов в эндометрии, гормональный профиль на 20 - 23 день менструального цикла, а также содержание половых гормонов, N-ацетилглюкозамина в сыворотке крови и эндометрии. Установлено, что у ряда пациенток с невынашиванием беременности при достаточной продукции половых гормонов сохраняется морфологическая неполноценность эндометрия. Сделано предположение, что неполноценная лютеиновая фаза во многих случаях связана не с нарушением стероидогенеза, а с нарушением синтеза и обмена аминосахаров. Предложен дифференцированный подход к восстановлению репродуктивной функции у женщин с угрозой невынашивания беременности. В частности путем проведения диагностики с определением количественного содержания аминосахаров в сыворотке крови, а при их дефиците - заместительной фармакотерапии с использованием препаратов, содержащих аминосахар глюкозамин.

The attempt to investigate the causes of spontaneus abortions in early pregnancies (in 4 - 12 weeks of gestation) has been made. The character of endometrial transformations, hormonal profile on 20 - 23 days of the menstrual cycle, as well as the content of sexual hormones, N-acetylglucosamine in the blood serum and endometrial level have been studied. It has been found out that the incompleted endometrial transformation is kept with the sufficient sexual hormones production in a number of the patients. It may be connected with low aminosugars metabolism but not with steroidogenesis disorder. A differentiated approach to the reproductive function restoration in women suffering with unbearing a child has been proposed by determining of the quantitative content of aminosugars in the blood serum or by using the correction if they are deficient.

Приведены данные изучения эффективности препарата "Но-спазм" при его применении в комплексе терапии угрожающего самопроизвольного аборта в I и II триместрах беременности. Показано, что препарат является эффективным, хорошо переносится беременными, не приводит к снижению артериального давления, не вызывает побочных явлений.

  Скачати повний текст

Проаналізовано частоту самовільного переривання вагітності в ембріональному періоді гестації (ЕПГ) залежно від пори року. Виявлено сезонні коливання в реєстрації випадків невиношування вагітності в ранніх термінах. Найбільшу частоту самовільних викиднів в ЕПГ установлено в зимово-весняний період. Одержані дані слід враховувати на етапі планування вагітності, для запобігання ускладнень.

Запропонований метод комплексної терапії звичних викиднів дуфастоном і епадолом запобігає відторгненню плідного яйця у жінок зі звичними викиднями.

Известно, что частота хромосомных аномалий (ХА) среди спонтанных абортусов первого триместра беременности составляет 50 - 60 %. С помощью сочетания стандартного цитогенетического метода и FISH-анализа на интерфазных ядрах с центромерспецифичными ДНК пробами к хромосомам 13/21, 14/22, 15, 16, 18, X, Y исследованы кариотипы некультивированных клеток ворсин хориона абортусов. Описанный комплексный подход можно успешно использовать для эффективной идентификации ХА в материале спонтанных абортусов. Полученные результаты указывают на необходимость тщательного изучения геномов супружеских пар с привычным невынашиванием в анамнезе, а особенно перед лечением вспомогательными репродуктивными технологиями.

Розроблено новий патогенетично обгрунтований метод профілактики невиношування вагітності у жінок інфікованих герпесвірусною інфекцією. Вивчено розповсюдженість активованої цитомегаловірусної та герпетичної інфекції II типу у жінок з мимовільними викиданнями й обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом. Досліджено імунопатогенез мимовільних викиднів на тлі активації герпесвірусів. Встановлено вплив загальноприйнятної комплексної терапії на показники імунної реактивності, неспецифічної резистентності організму під час лікування вірусної інфекції у жінок з мимовільними викиданнями. Обгрунтовано застосування вітчизняного препарату "Амізон" у комплексній прегравідарній противірусній терапії у жінок з мимовільними викиднями та вірусною інфекцією, що сприяє нормалізації імунологічних показників, дозволяє досягти стійкості ремісії інфекційного захворювання, покращення репродуктивного здоров'я, нормального перебігу наступної вагітності та народження здорової дитини.

Проведено комплексні дослідження та одержано дані про патогенез невиношування вагітності (НВ) у терміни 22 - 28 тижнів. Установлено, що розвиток НВ у зазначені терміни зумовлений дисбалансом механізмів, що підтримують стан маткового спокою, за цього NO відіграє вирішальну роль. Спільним показником для вагітних з невиношуванням є вірогідне зниження рівня NO у сироватці крові незалежно від того, які чинники розвитку НВ спостережено в анамнезі: порушення функції репродуктивної системи, екстрагенітальна патологія, запальні захворювання геніталій. Доведено, що зниження оксиду азоту у сироватці крові вагітних нижче критичного рівня закономірно супроводжується виникненням невиношування вагітності. Запропоновано новий спосіб прогнозування невиношування вагітності, який базується на оцінці зниження кількості оксиду азоту у сироватці крові вагітних відносно вихідного рівня, що дозволяє вчасно провести коригувальні заходи з метою профілактики невиношування вагітності. Розроблено комплексний, патогенетично обгрунтований спосіб лікування невиношування вагітності, який базується на застосуванні трансдермальної форми донаторів NO за умов контролю рівня NO у сироватці крові вагітних. Порівняно запропонований комплексний спосіб лікування НВ з засобами, які традиційно використовуються під час лікування дослідженої патології та показано, шо він є ефективним, безпечним і зручним, добре переноситься вагітними. Застосування наведеного способу забезпечує зростання відсотку термінових пологів у середньому на 10 % у порівнянні з традиційними схемами, що перевершує відповідний показник у практично здорових

Вперше вивчено клінічний перебіг вагітності та пологів, вміст статевих гормонів у крові та стан клітинного імунітету у вагітних з невиношуванням за наявності вірусу герпесу звичайного (ВГЗ) 2-го типу. Показано залежність стану плода та плацентарного комплексу від виразності діагностичних показників активності інфекційного процесу у вагітних. Констатовано взаємозв'язок морфологічних змін фетоплацентарного комплексу з гормональними розладами, зокрема зміною концентрації прогестерону у II триместрі вагітності. Вперше показано зв'язок змін плаценти та стану плода у вагітних з невиношуванням за наявності ВГЗ 2-го типу. Вперше доведено доцільність використання у комплексі лікувальних заходів специфічного імуноглобуліну людини проти вірусу герпесу 2-го типу для лікування ВГЗ 2-го типу у вагітних з невиношуванням. На підставі вивчення гормонального й імунного статусу вагітних розроблено ефективні лікувальні заходи, використання яких дозволяє значно знизити частоту невиношування вагітності та кількість перинатальних втрат за наявності інфікування генітальним герпесом. Вперше запропоновано систему оцінки стану плода у вагітних з невиношуванням за наявності ВГЗ 2-го типу на підставі виразності показників активності ГВІ, концентрації прогестерону в крові та морфологічних змін фетоплацентарного комплексу. Удосконалено схему лікування ВГЗ 2-го типу з застосуванням специфічного імуноглобуліну людини рідкого проти вірусу герпесу 2-го типу у вагітних з невиношуванням, доведено її ефективність і розроблено рекомендації щодо застосування.

Розглянуто проблему комплексного прогнозування невиношування вагітності на фоні вірусного гепатиту В. Встановлено високу частоту трансмісії вірусу гепатиту В від матері до новонародженого. Вперше визначено рівень маркерів запалення у жінок з даним захворюванням, встановлено кореляційний зв'язок між рівнем запальних медіаторів і станом новонародженого. Науково обгрунтовано та впроваджено в практику охорони здоров'я застосування індуктора інтерферону, комплексу антигомотоксичних препаратів і антигіпоксичного комплексу з метою профілактичної корекції передчасного переривання вагітності та профілактики вертикальної трансмісії вірусу гепатиту В від матері до дитини.

Наведено сучаснi данi щодо поширення невиношування вагiтностi, що настала внаслiдок екстракорпорального заплiднення. Описано iмунологiчнi механiзми її генезу та прогресування. Висвiтлено роль складних iмунорегуляторних порушень на рiвнi iнтерлейкiнiв, якi створюють пiдгрунтя для загрози втрати вагiтностi. Доведено необхiднiсть пошуку нових препаратiв з метою покращання програм профiлактики та лiкування невиношування вагiтностi, що настала внаслiдок екстракорпорального заплiднення.

  Скачати повний текст

Досліджено зниження частоти непланованої вагітності та невиношування у жінок з гіпотирозом на підставі вивчення клініко-ендокринологічних, функціональних, біохімічних і мікробіологічних особливостей, а також розробки комплексу передгравідарної підготовки і лікувально-профілактичних заходів. Проаналізовано структуру й основні причини невиношування, порівняльні аспекти клінічного перебігу передгравідарного періоду, вагітності й пологів, стану новонароджених, функціонального стану щитовидної залози і фетоплацентарного комплексу у жінок з гіпотирозом. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти невиношування у жінок з гіпотирозом на підставі використання профілактики непланованої вагітності як передгравідарної підготовки з застосуванням гормональних і антигомотоксичних препаратів.

Рассмотрены вопросы участия энтеровирусной инфекции в патогенезе невынашивания беременности (НБ). Приведены данные, свидетельствующие о возможном существовании нового патогенетического механизма НБ, в основе которого лежат тромбофилические нарушения, изменения цитокинового статуса, аутоиммунные расстройства, ультраструктурные изменения эндометрия, вызванные персистенцией вирусной инфекции в организме беременной. Показано, что лечение во время беременности не является эффективным, что и послужило предпосылкой для разработки комплексной прегравидарной подготовки у женщин с НБ инфекционного генеза.

Зазначено, що невиношування вагітності є поліетіологічним симптомокомплексом. Виявлено чинники ризику розвитку загрози переривання вагітності. Встановлено, що під час розвитку мимовільних викиднів підвищується питома вага умовно-патогенної флори як чинника ризику. Порушення мікробіоценозу піхви в I триместрі вагітності є прогностичним критерієм ризику розвитку невиношування.

Освещена проблема невынашивания беременности на основании клинико-статистического ретроспективного анализа 6416 историй родов, из них 100 беременных с патологией щитовидной железы (I группа - основная) и 100 женщин с физиологическим течением беременности и родов без патологии щитовидной железы (II группа - контрольная). В процессе обследования определены основные данные репродуктивной функции, генитальной и экстрагенитальной патологии, которые приводят к невынашиванию и способствуют развитию фетоплацентарной недостаточности у женщин с патологией щитовидной железы. Благодаря таким данным у каждой беременной с патологией щитовидной железы можно объективно спрогнозировать невынашивание и своевременно осуществлять лечебно-профилактические мероприятия, что является профилактикой перинатальной патологии.