Проведено аллерготестирование и исследование функции внешнего дыхания (ФВД) у подростков с бронхиальной астмой (БА) и аллергическим ринитом (АР), проживающих в г. Запорожье. Доказано превалирование сенсибилизации к аллергенам клещей домашней пыли и амброзии. Выявлено достоверное снижение показателей ФВД у детей с БА, не получавших базисную терапию. У детей с АР, не имевших клинической картины астмы, выявлены достоверные изменения, которые могут свидетельствовать о наличии латентного бронхоспазма и требуют динамического наблюдения.

Проанализирована эффективность применения сезонной профилактики поллинозов с применением комплекса терапии у детей. Установлена высокая эффективность метода лечения. Рекомендовано более широкое применение предсезонной профилактики поллинозов в практическом здравоохранении.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413-37 + Р733.41,2-3

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что неуклонный рост аллергических заболеваний (АЗ) среди детей и взрослых, раннее начало "атопического марша", изменение патоморфоза АЗ представляет глобальную медико-социальную проблему. Всесторонние исследования, направленные на раскрытие патогенетических механизмов трансформации атопической склонности в АЗ, представляются перспективным в плане обоснования мероприятий для прерывания "атопического марша". Изучены уровни магния, кальция и фосфора в сыворотке крови у детей с аллергической склонностью на донозологическом этапе и при атопическом дерматите. Выявлена однонаправленность изменений в изученных показателях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,2-3

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности вегетативной нервной системы у 60-ти детей 7 - 17-ти лет: 30 детей (15 мальчиков и 15 девочек) с аллергическими заболеваниями (АЗ) и 30 здоровых детей (16 мальчиков и 14 девочек). Установлено, что дети с АЗ предъявляли жалобы не только за счет основной патологии, но и со стороны других органов и систем. У детей с АЗ отмечали пароксизмальную вегетативную недостаточность в виде ваго-инсулярных, симпатико-адреналовых вегетативных кризов, краниоцеребрального и кардиального синдромов. Состояние вегетативной нервной системы у детей с АЗ характеризовалось регистрацией крайних вариантов исходного вегетативного тонуса с преобладанием симпатикотонии и представлено всеми видами вегетативного обеспечения, но преимущественно - гиперсимпатикотоническим. Выявленные особенности состояния вегетативной нервной системы необходимо учитывать при проведении дифференцированных реабилитационных комплексов у детей с АЗ.

Приведены данные о распространенности гиперчувствительности к грибковым и пыльцевым аллергенам по результатам каждого аллерготестирования, её динамике за последние 4 года. Представлены результаты аэробиологического мониторинга основных видов пыльцы растений и спор грибов в их взаимосвязи с результатами каждого аллерготестирования.

Освещена одна из наиболее актуальных проблем современной педиатрической аллергологии - пыльцевая аллергия. На основании анализа историй болезни показана структура пыльцевой аллергии у детей г. Запорожье. Выявлены некоторые особенности клиники и функции внешнего дыхания у детей с пыльцевой бронхиальной астмой.

Представлены данные об обследовании и лечении 175 детей (93 мальчика и 82 девочки) в возрасте от 3 до 18 лет с аллергической патологией. У 66 % детей с аллергическими заболеваниями в патологический процесс вовлекался желудочно-кишечный тракт. Выявленные изменения поджелудочной железы и печени при аллергических состояниях обратимы и могут трактоваться как реактивные изменения. Основную группу, в комплексную терапию которой был включен тиотриазолин, составили 100 детей (56 мальчиков и 44 девочки). Результаты наблюдений свидетельствуют об обоснованности включения тиотриазолина в комплексную терапию аллергических заболеваний у детей.

Приведены данные, касающиеся современных особенностей течения острых кишечных инфекций у детей с пищевой аллергией. Даны рекомендации относительно коррекции терапии у пациентов этой группы.

Встановлено розповсюдженість бронхіальної астми (БА), алергійного риніту (АР) та атопічного дерматиту (АД) серед дітей Києва за уніфікованою методикою ISAAC (I - II фази). На підставі аналізу результатів шкірного алергологічного тестування, бронхіальної гіперреактивності за показниками функції зовнішнього дихання і концентрацією загального IgE, поширенням візингу і БА, риносинусопатій та АР, дерматозів і АД, віково-статевих особливостей проявів клініки та об'єктивних маркерів вивчено етапність формування, а також еволюції даних захворювань. Досліджено взаємовідносини візингу і БА, риносинусопатій та АР, дерматозів, а також АД. Виявлено головні чинники ризику, які діють на кожному етапі формування та особливості їх зв'язку з об'єктивними маркерами. Рекомендовано створювати групи ризику щодо формування алергійних захворювань первинними ланками медичної допомоги дітям та провести алергологічну паспортизацію з метою контролю за процесом розвитку патології.

Проведено комплексне медико-соціологічне дослідження та вивчено проблему епідеміології бронхіальної астми, алергічного риніту та атопічного дерматиту серед дитячого населення Харківщини відповідно до критеріїв міжнародної медичної програми "ISAAC" та міжнародного консенсусу щодо бронхіальної астми. Складено диференційовані картограми з урахуванням екологічної ситуації. Розроблено методики вивчення та оцінки якості життя на індивідуальному та популяційному рівнях. Розроблено універсальну інформаційно-прогностичну матрицю та модель факторів, що визначають якість життя дітей з алергічними захворюваннями. За модифікованою методикою вивчено соціально-психологічний стан дітей з цими захворюваннями з метою визначення рівня їх конфліктності в суспільстві. Проаналізовано систему надання первинної, вторинної та третинної медико-санітарної допомоги дітям з алергічними захворюваннями. На підставі одержаних даних розроблено та науково обгрунтовано систему медико-соціального моніторингу алергічних захворювань у дітей, модель якого представлено у вигляді блоків: збору інформації щодо поширеності алергічних захворювань серед дитячого населення; створення бази даних та її аналіз; виявлення факторів ризику у разі алергічних захворювань; прогнозування ризику виникнення алергічних захворювань; застосування моніторингових даних в сфері охорони здоров'я. Медико-соціальний моніторинг алергічних захворювань у дітей містить мету, концептуальні принципи, передбачає завдання та механізм їх реалізації. Зазначено, що оцінка ефективності моніторингу базується на оцінці якості життя даних дітей на індивідуальному та популяційному рівнях.

Досліджено проблему підвищення ефективності терапії дерматореспіраторного синдрому (ДРС) в дітей на різних етапах реабілітації й удосконалення діагностики імунного та неімунного генезу даного синдрому. Установлено, що ДРС імунного генезу має велику поширеність і тяжкий перебіг. Захворюваність на ДРС вище у хлопчиків, а його перебіг більш тяжкий у дівчаток. У патогенезі ДРС імунного генезу мають значення високий рівень середньомолекулярих пептидів 2 (СМП2), збільшення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантного захисту. У патогенезі ДРС неімунного генезу визначальну роль відіграють збільшення кількості СМП1, інтенсивності окисної модифікації білків і "оксидантний стрес". Уперше застосовано метод кристалографії для діагностики генезу ДРС. Показано ефективність галотропії в дітей з ДРС імунного генезу у періоді загострення агопічного дерматиту, що має прояв у зниженні синдрому ендогенної інтоксикації та відновленні балансу в роботі оксидантно-антиоксидантної системи. У дітей з ДРС у періорді ремісії доцільно до комплексу реаблітації залучати біологічно активні домішки "Біотроф 4" і "Біполан", які купірують "оксидантний стрес".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,2-3

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що стан здоров'я дітей дошкільного віку з харчовою алергією характеризується високою частотою супутньої патології, вираженими симптомами загальної інтоксикації та шкірними проявами атопії. Клініко-анамнестичні маркери враховують не лише імунні, але й додаткові фактори патогенезу атонічного захворювання, мають значно більшу чутливість щодо клінічної маніфестації хвороби. Імунний статус дітей дошкільного віку з проявами харчової алергії вирізняється високим рівнем загального IgE, специфічних IgG до харчових алергенів та різнонаправленими змінами з боку фагоцитарної ланки імунітету.

Вивчено причини, які призводять до розвитку харчової алергії, клініку харчової алергії, методи її діагностики, лікування і профілактики.

Проаналізовано зміни рівня сенсибілізації до побутових та епідермальних алергенів у дітей 3 - 7 років, що стали на облік у дитячий міський алергологічний центр з 1998 по 2002 роки, а також динаміку клінічних проявів атопії у даній віковій категорії. В ході дослідження виявлено зростання рівня сенсибілізації до епідермальних і побутових алергенів. Алергологічне тестування дітей з 3-річного віку є вкрай необхідним, тому що дозволяє призначити специфічну алерговакцинацію та попередити важкий перебіг алергологічних захворювань.

Останніми роками спостерігається значне збільшення частоти алергічних станів серед дітей. У клініці превалюють IgE-незалежні механізми розвитку алергічних станів, в основі яких часто є порушення обміну гістаміну в організмі. Підвищення рівня позаклітинного гістаміну на тлі зниження активності ферменту діаміноксидази (ДАО) призводить до появи синдрому непереносимості гістаміну (СНГ). Цьому стану притаманна велика різноманітність клінічних проявів. Найбільш інформативним методом діагностики СНГ є шкірний прік-тест на гістамін, який надає можливість визначити недостатність ДАО в організмі та необхідність проведення замісної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,2-3

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: ДС40465 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,2-3

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: ДС40465 Пошук видання у каталогах НБУВ