Останні роки увагу вчених привертає проблема участі вітаміну D в патогенезі різних захворювань. Дефіцит вітаміну D розцінюється як глобальна проблема, яка збільшує ризик багатьох хронічних захворювань. Останнім часом акцент змістився на нескелетні ефекти вітаміну D. Чимало літературних джерел свідчить, що вітамін D відіграє важливу роль у регуляції процесів у яєчниках, які визначають жіночу фертильність, жіночий репродуктивний потенціал. Ферменти рецептора вітаміну D, які беруть участь у його метаболізмі, експресуються як у центральних, так і в периферичних репродуктивних органах (гіпоталамо-гіпофізарній системі, у яєчниках, матці, плаценті). Усе це передбачає участь вітаміну D в регуляції менструальної функції. Мета дослідження - виявлення зв'язків гонадотропних, стероїдних гормонів із вмістом вітаміну D при порушеннях менструальної функції в дівчат-підлітків за типом аномальних маткових кровотеч (АМК). Обстежено 167 дівчат-підлітків з АМК. Визначалися рівні лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), пролактину (ПРЛ), загального естрадіолу (E2), тестостерону (Т), кортизолу (К), вітаміну D. Виявлено, що в 92,1 % дівчат з АМК реєструється зниження рівня вітаміну D, причому в 53,9 % з них вміст вітаміну D - різко знижений. Побудована факторна модель взаємозв'язку гіпофізарно-гонадних гормонів із вмістом вітаміну D, на підставі якої можна припустити, що вітамін D чинить істотний внесок у формування АМК в підлітковому віці. Він бере участь у механізмах стимуляції гонадотропінів, впливає на активність статевих гормонів через промотори рецепторів, розташованих як у гіпоталамо-гіпофізарній ділянці, так і на периферії в яєчниках. Про це свідчать факторні навантаження, які є аналогами коефіцієнтів кореляції і показують ступінь взаємозв'язку змінних у виділених факторах. Виявлені зміни вмісту вітаміну D свідчать про необхідність і доцільність його визначення в крові пацієнток з АМК періоду пубертату для ранньої діагностики його відхилень і своєчасної профілактики серйозних ускладнень у майбутньому.

Бронхоектатична хвороба (БЕХ) у дітей є хронічною поліетіологічною патологією, до патогенезу якої залучена складна взаємодія між організмом, респіраторними патогенами та факторами навколишнього середовища. Потенційний внесок дефіциту вітаміну D у процес розвитку бронхоектазів у дітей має особливе клінічне значення, зважаючи на зростаючий рівень поширеності дефіциту вітаміну D у світі та значну захворюваність БЕХ, особливо серед дітей. Клінічний випадок. Наведено клінічний випадок, який ілюструє розвиток БЕХ у дитини з порушенням вітамін D-контрольованих патоморфологічних процесів, що, імовірно, є причиною дизморфічних порушень не тільки в кістково-м'язовій системі, але й у бронхах Проведений молекулярно-генетичний аналіз надав змогу підтвердити первинність дефіциту вітаміну D у розвитку БЕХ у дівчинки. Призначене лікування терапевтичними дозами вітаміну D надало позитивний ефект. Проте, на жаль, у цьому випадку вже виникли частково непоправні морфологічні зміни. Встановлено, що діти з повторними або хронічними бронхолегеневими захворюваннями на тлі порушення метаболізму вітаміну D мають вищий ризик формування бронхоектазів. Визначення рівня білка, що зв'язує вітамін D (VDBP), і генетичний аналіз поліморфізму гена VDBP можуть бути корисними як для верифікації діагнозу, так і для персоніфікації лікування таких хворих. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано сформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413 + Р733.41,21 + Р733.415.202.83

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31 Covid-19 + Р733.415.202.83

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Поширеність алергічної патології значно зростає як у дорослих, так і в дітей, водночас із цим проблема дефіциту вітаміну D залишається досі актуальною. Слід зауважити, що в роботах останніх років виявлено тісний зв'язок між дефіцитом вітаміну D і розвитком алергічних захворювань у дітей. Окрім ролі в метаболізмі кісток і кальцію, недавні спостереження показали його можливу роль як імуномодулятора у разі алергічних захворювань. Це пов'язано з наявністю рецепторів вітаміну D у більшості клітин людського організму. Однією з найважливіших функцій вітаміну D є модулювання реакції імунної системи, як вродженої, так і адаптивної. Наразі немає єдиної думки про можливі механізми участі вітаміну D у патогенезі алергії. Вважається, що роль вітаміну D у патогенезі алергічних захворювань зумовлена його регулюючою дією на імунну систему участю в протимікробному захисті та забезпеченні бар'єрної функції шкіри та слизових. У зв'язку з цим значну увагу приділяють вивченню ролі вітаміну D у розвитку та перебігу алергічних захворювань у дітей. Мета роботи - узагальнити дані наукових публікацій щодо біологічної ролі вітаміну D і впливу його дефіциту на перебіг алергічних захворювань у дітей. У більшості наукових досліджень встановлено несприятливий вплив дефіциту вітаміну D на алергічний процес. Виявлено недостатній рівень 25(OH)D у сироватці крові у дітей з астмою, алергічним ринітом, атопічним дерматитом і харчовою алергією. Рядом авторів виявлено зв'язок між статусом вітаміну D і ризиком розвитку та загострення або показниками тяжчого перебігу алергічного захворювання. Водночас іншими дослідниками заперечено такий зв'язок. Незважаючи на суперечливість даних літератури, можна зазначити вагому роль вітаміну D у розвитку та перебігу алергічних захворювань у дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.601.3 + Р733.415.202.8

Рубрики:

Нейро-алергічні дерматози у дітей

Вітамінна недостатність. Гіпервітамінози. Авітамінози і гіповітамінози

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - підвищити ефективність профілактики та корекції D-гіповітамінозу за ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА) шляхом оптимізації алгоритмів дозових режимів і тривалості застосування препаратів вітаміну D (ВД). Проведено клініко-лабораторне обстеження 118 дітей, хворих на ЮІА, віком від 3 до 18 років. ВД-статус оцінено за концентрацією 25(OH)D у сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізатора фотоелектричного "Reader ER 500". Усім пацієнтам у комплексі лікувальних заходів призначено препарати вітаміну D3 відповідно до розроблених алгоритмів з урахуванням наявності тригерних факторів зниження забезпеченості організму цим вітаміном, існуючих світових рекомендацій і вихідного рівня 25(OH)D у сироватці крові. Застосування препаратів вітаміну D3 за схемою 4000 МО/д протягом двох місяцив із подальшим продовженням у дозі 2000 МО/д протягом одного місяця сприяло досягненню у всіх пацієнтів достатніх концентрацій 25(OH)D (36,7 - 47,5 нг/мл) у сироватці крові. У разі застосування ВД у дозі 4000 МО/д протягом одного місяця, а потім ще впродовж двох місяців ПО 2000 МО/д оптимальн концентрації 25(OH)D у сироватці крові (31,55 - 45,14 нг/мл) були досягнуті лише в 52,9 % дітей. Пдтримувальна терапія в подальшому протягом шести місяців у дозі 1000 МО/д забезпечувала у 61,86 % дітей достатні концентрації ВД, а у 38,14 % відмічалася тенденція до зниження вмісту 25(OH)D (26,83 +- 2,99) нг/мл, що свідчило про недостатність зазначеної пдтримувальної дози ВД для дітей із хронічним прогресуючим запальним процесом і наявністю коморбідної патології та несприятливих факторів ризику, які впливають на забезпеченість організму цим вітаміном. Встановлено, що за ЮІА дозу насичення (4000 МО/д) препаратами ВД слід визначати залежно від вихідного ступеня його недостатності в організмі, особливостей клінічного перебігу та застосованої терапії основного захворювання, наявності факторів, що призводять до зниження забезпеченості організму ВД. Підтримувальна терапія в дозі 2000 МО/д протягом шести місяців надає змогу з високою вірогідністю утримувати оптимальну концентрацію 25(OH)D в організмі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета роботи - визначити фактори ризику зниження забезпеченості вітаміном D (ВD) у хворих на ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) і розробити опитувальник для швидкої ідентифікації дітей, які потребують моніторування концентрації 25OHD у крові. Проведено клініко-лабораторне обстеження 78 дітей віком 2 - 17 років з ЮІА. Застосовані загальноклінічні, біохімічні, статистичні методи та стандартизований критеріальний метод тестування. Установлені найбільш несприятливі фактори ризику зниження забезпеченості організму ВD у дітей з ЮІА, розроблений опитувальник, за допомогою якого можливо виявляти осіб, які мають високий дефіцит ВD. Фактори ризику оцінено в балах. При анкетуванні хворих на ЮІА визначена загальна кількість балів, отриманих кожним пацієнтом. У дітей, які під час тестування отримали більше ніж 264 бали, лабораторно підтверджені недостатність або дефіцит ВD. Створено електронну версію опитувальника в онлайн-сервісі для проведення дистанційного тестування з можливістю переглядати результати по кожному респонденту окремо та визначати пацієнтів із високим ризиком дефіциту вітаміну D. Опитувальник також дозволяє відокремити групи пацієнтів із ризиком недостатності ВD для подальшого моніторування концентрації 25OHD у сироватці крові, що є корисним у клінічній практиці дитячого ревматолога, педіатра та сімейного лікаря. Висновки: у пацієнтів з ЮІА необхідним є визначення факторів ризику зниження забезпеченості організму ВD для ідентифікації індивідуумів, які потребують встановлення його концентрації в крові з подальшим моніторуванням. Розроблений опитувальник дозволяє зібрати інформацію про ризики розвитку недостатності ВD, оцінити їх та визначити базову когорту пацієнтів для проведення лабораторних досліджень і вирішення питання про доцільність призначення їм препаратів вітаміну D.

Мета роботи - визначити поширеність дефіциту вітаміну D серед дівчаток-підлітків з порушеннями менструальної функції та виявити взаємозв'язок між 25-гідроксивітаміном D та показниками вуглеводного обміну. Обстежено 241 дівчинку з різною масою тіла та порушеннями менструальної функції (109 з олігоменореєю (ОМ) і 133 з аномальними матковими кровотечами (АМК)). У крові визначали рівень глюкози, імунореактивного інсуліну (ІРІ), 25(OH)D3 і обчислювали індекс HOMA. Виявлено особливості відхилень вуглеводного обміну у дівчаток-підлітків з порушеннями менструальної функції залежно від маси тіла та вмісту вітаміну D. Середні значення індексу HOMA у пацієнток як з АМК, так і з ОМ, перевищували фізіологічні параметри. Для підлітків з АМК на відміну від дівчаток з ОМ була характерною вища концентрація в крові глюкози (натще), ІРІ, величина індексу HOMA не мала суттєвих відмінностей, але свідчила про формування інсулінорезистентності у пацієнток з порушеннями менструальної функції. Вміст вітаміну D мав особливості залежно від виду порушень менструальної функції. У підлітків з АМК цей показник був значно нижчим у порівнянні з дівчатками з ОМ. Серед підлітків з АМК суттєвих відмінностей за концентрацією ІРІ, глюкози, вітаміну D та величиною індексу HOMA залежно від маси тіла не виявлено. Відзначено тенденцію до збільшення вмісту ІРІ, вітаміну D, величини індексу HOMA у підлітків з надлишковою масою тіла у порівнянні з її дефіцитом. Рівні вітаміну D у сироватці крові та глюкози, взятої натще у дівчаток з ОМ з різною масою тіла, статистично значущо не відрізнялися, так само, як і у пацієнток з АМК. Вміст ІРІ та величина індексу HOMA значно відрізнялися залежно від маси тіла на момент обстеження. Найвищі значення зафіксували у дівчаток з надлишковою масою тіла і ожирінням, що відповідає літературним даним. Аналіз залежності показників вуглеводного обміну від рівня вітаміну D у сироватці крові виявив, що у разі субоптимального зниження рівня вітаміну D у підлітків з ОМ частка пацієнток зі збільшеними показниками індексу HOMA та ІРІ практично не змінювалася, тоді як за АМК частка таких дівчаток значно збільшувалася. Дефіцит вітаміну D супроводжувався більш ніж у третини підлітків з ОМ підвищенням індексу HOMA та рівня ІРІ. У разі АМК частка таких пацієнток становила не менше 50 %, що статистично значущо більше, ніж за ОМ. Статистичні відмінності частіше виявляли у випадку виражених змін параметрів вуглеводного обміну (>> 90-го перцентиля). Висновки: у абсолютної більшості дівчаток-підлітків з порушеннями менструального циклу відзначено зниження рівня вітаміну D. У пацієнток з АМК значно частіше реєструють відхилення за рівнем вітаміну D у порівнянні з підлітками з ОМ. Виявлені відхилення вуглеводного обміну асоціювалися з концентрацією вітаміну D. У дівчаток з ОМ порушення вуглеводного обміну практично не залежали від вмісту в сироватці крові вітаміну D. У підлітків з АМК зміни у вуглеводному обміні відзначали значно частіше, ніж у дівчаток з ОМ, їх виразність варіювала від 50 до 70 % з найбільшою часткою за субоптимального вмісту вітаміну D.

Вітаміни - це група біологічно високоактивних, низькомолекулярних органічних сполук різної хімічної природи, які практично не синтезуються в організмі людини або синтезуються в недостатніх для повного забезпечення кількостях, переважно надходять з їжею і є життєво необхідними для забезпечення перебігу, регуляції метаболічних процесів в організмі. Вітаміни є мікронутрієнтами, які належать до числа есенціальних факторів харчування, їх вміст у продуктах харчування невеликий, як правило, у межах від 10 до 100 мг на 100 г. Вітаміни мають виняткову властивість - здатність до високої біологічної активності в малих дозах, при цьому не є джерелом енергії або пластичного матеріалу, біологічні каталізатори життєво-важливих функцій організму. За фізико-хімічними властивостями та розчинністю вітаміни A, E, D належать до жиророзчинних, характеризуються термостабільністю, стійкі до дії кислот і лугів, їх основна характеристика полягає в здатності сприяти засвоєнню макро- та мікроелементів. Вітаміни A, E, D необхідні на всіх етапах росту та розвитку дитячого організму, процесах адаптації. Основними видами порушення обміну вітамінів є авітаміноз, гіпо-, гіпер- та дисвітаміноз, полігіповітаміноз. Важливим є постійний контроль за достатнім вмістом кожного з вітамінів у повсякденному харчовому раціоні дітей. Відомі такі методи оцінки вітамінної забезпеченості: клінічний, біохімічний, розрахунку вмісту вітамінів. Мета роботи - підвищити поінформованість про ефекти вітамінів A, E, D, їх значення в метаболізмі, проаналізувати основні види порушення їх обміну, навести можливі методи оцінки забезпеченості вітамінами в дітей. Встановлено, що організм дитини потребує постійного надходження вітамінів для підтримки їх кількості на необхідному рівні. Всі життєво важливі процеси перебігають в організмі за безпосередньою участю вітамінів. Майбутні дослідження в галузі вивчення ефектів вітамінів A, E, D сприятимуть кращому розумінню їх ролі в забезпеченні оптимальної життєдіяльності організму людини. Скринінг і ліквідація дефіциту вітамінів A, E, D у дітей зможуть не тільки поліпшити стан здоров'я, але й підвищити якість життя. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Наведено сучасні дані щодо поширеності дефіциту вітаміну D і критерії його дефіциту в дітей у різних країнах. Визнано, що вітамін D є одним із найважливіших вітамінів, які беруть участь у багатьох біохімічних процесах організму. Активні метаболіти цього вітаміну відіграють ключову роль у засвоєнні кальцію, мінералізації кісток і сприяють метаболізму фосфатів і магнію. Водночас, крім впливу на мінеральний обмін, існує широке коло станів, за яких вітамін D також виконує профілактичну роль. Доведено, що вітамін D відіграє життєво важливу роль у підтримці вродженого імунітету та має значення для профілактики деяких захворювань, у тому числі інфекцій, аутоімунних захворювань, деяких форм раку, цукрового діабету 1 і 2-го типів і серцево-судинних захворювань. Особливе значення вітамін D має для новонароджених і дітей раннього віку. Так, цей вітамін бере участь у важливих фізіологічних процесах регуляції, таких як кістковий метаболізм, розвиток легенів, дозрівання імунної системи та диференціація нервової системи. Дефіцит вітаміну D підвищує ризик сепсису новонароджених, некротизуючого ентероколіту, респіраторного дистрес-синдрому та бронхолегеневої дисплазії. Адекватне споживання вітаміну D і кальцію в дитинстві може зменшити ризик розвитку остеопорозу, а також інших хвороб, пов'язаних із дефіцитом вітаміну D у дорослих. Нещодавно дефіцит вітаміну D виявився потенційним фактором ризику, який надає схильність до розвитку C0VID-19. Встановлено, що на сьогодні більшість наукових педіатричних товариств визнали необхідність профілактики дефіциту вітаміну D у здорових дітей усіх вікових груп, проте дані щодо дозування вітаміну D у разі його профілактичного призначення різняться. Більшість наукових товариств рекомендують із профілактичною метою застосовувати в середньому 400 - 600 МО на добу вітаміну D. Аналіз опублікованих даних свідчить про необхідність дотримання стратегії, заснованої на індивідуальному підході, з урахуванням фізіологічних особливостей, індивідуальних вимог і способу життя дітей, яким проводять профілактику дефіциту вітаміну D. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.309 + Р733.415.202.83

Рубрики:

Целіакія (хвороба Ги-Гертер-Гойбнера)

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.16-5 + Р733.415.202.83-5

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна) у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - определить и сравнить показатели витамина D у детей с COVID-19-ассоциированной пневмонией и здоровых детей. В исследовании приняли участие 90 детей. Основную группу (ОГ) составили 75 детей, находившихся на стационарном лечении с COVID-19-ассоциированной пневмонией (ПЦР-тест положительный). Пациентов ОГ разделили на две подгруппы: I - 49 пациентов с пневмонией среднетяжелого течения, а II - 26 пациентов с пневмонией тяжелого течения. Контрольную группу (КГ) составили 15 практически здоровых детей. Схема обследования больных детей включала анамнестические данные, использование клинических, инструментальных, лабораторных, иммунологических методов обследования. Концентрацию витамина D в сыворотке крови больных и здоровых детей определяли методом иммуноферментного анализа. Показатели измеряли на приборе "Stat Fax 4700" с использованием реактивного набора "Pishqaman" (производства Германии). Концентрация витамина D в сыворотке крови была ниже в 1,8 раза в I подгруппе и в 2,0 раза во II подгруппе по сравнению с КГ. Средние значения витамина D в сыворотке крови были ниже по сравнению с КГ в 1,1 раза в возрастной группе детей до 1 года, в 1,1 раза - 1 - 3 лет, в 2,3 раза - старше 3 лет. На основании исследований можно сделать вывод о наличии взаимосвязи между дефицитом витамина D и COVID-19. Так, средний уровень витамина D был ниже у детей с COVID-19-ассоциированной пневмонией, причем варьировал в зависимости от тяжести заболевания (более выраженные изменения наблюдались при тяжелом течении пневмонии). Также имеют место различия уровней витамина D в возрастных группах детей с COVID-19-ассоциированной пневмонией: у детей раннего возраста (младше 1 года и 1 - 3 года) снижение уровня витамина D в сыворотке крови выражено меньше, чем в возрастной группе старше 3 лет. Основные механизмы участия витамина D в процессе иммуномодуляции при COVID-19 требуют дальнейшего изучения. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.152 + Р733.415.202.83 + Р733.415.1

Рубрики:

Наростання ваги і росту

Хвороби ендокринної системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.81 + Р733.627.703

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.81 + Р733.627.703

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.83-52

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - покращання результатів хірургічного лікування багатоплощинних деформацій у дітей зі збереженими зонами росту при рахітичних деформаціях. У ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" з 2013 по 2019 рр. проліковані 6 пацієнтів із вітамін-D-залежним (2) і вітамін-D-резистентним (4) рахітом віком від 3 до 9 років із багатоплощинними деформаціями нижніх кінцівок, що значною мірою порушували функцію ходьби й біомеханіку нижніх кінцівок. З метою корекції деформацій нижніх кінцівок у всіх пацієнтів проведені сегментарні корекційні остеотомії кожного із сегментів нижніх кінцівок (24). Фіксація проводилась інтрамедулярним "ростучим" стрижнем, що давав змогу зафіксувати кінцівку після оперативного втручання, не впливаючи в подальшому на ріст дитини. У 2 випадках використовувався запатентований стрижень українського виробництва, у 4 - прототип інтрамедулярного телескопічного стрижня Fassier-Duval. В оперованих пацієнтів до початку лікування функція ходьби й опори була значно погіршена, після оперативних втручань із застосуванням інтрамедулярних "ростучих" конструкцій відновлено функцію ходьби й опори, усунуті багатоплощинні деформації. Усім пацієнтам проведено консервативне лікування метаболічних порушень кісткової тканини. В усіх випадках остеотомій отримано зрощення у відповідні терміни, ріст стегнової та великогомілкової кісток у довжину не порушувався, розсування інтрамедулярних конструкцій відбувається задовільно, у жодного пацієнта за період спостереження не було повторних переломів і деформацій довгих кісток нижніх кінцівок, міграції елементів металоконструкцій. Максимальний термін спостереження післяопераційного періоду в наших пацієнтів становив 1,5 року від початку оперативних втручань. Висновки: при хірургічному лікуванні багатоплощинних деформацій нижніх кінцівок рекомендовано використовувати багаторівневі остеотомії з металоостеосинтезом телескопічним інтрамедулярним стрижнем, що дозволяє провести одномоментну корекцію рахітичної деформації і уникнути пошкоджень зони росту.

Мета дослідження - покращання результатів хірургічного лікування багатоплощинних деформацій у дітей зі збереженими зонами росту при рахітичних деформаціях. У ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" з 2013 по 2019 рр. проліковані 6 пацієнтів із вітамін-D-залежним (2) і вітамін-D-резистентним (4) рахітом віком від 3 до 9 років із багатоплощинними деформаціями нижніх кінцівок, що значною мірою порушували функцію ходьби й біомеханіку нижніх кінцівок. З метою корекції деформацій нижніх кінцівок у всіх пацієнтів проведені сегментарні корекційні остеотомії кожного із сегментів нижніх кінцівок (24). Фіксація проводилась інтрамедулярним "ростучим" стрижнем, що давав змогу зафіксувати кінцівку після оперативного втручання, не впливаючи в подальшому на ріст дитини. У 2 випадках використовувався запатентований стрижень українського виробництва, у 4 - прототип інтрамедулярного телескопічного стрижня Fassier-Duval. В оперованих пацієнтів до початку лікування функція ходьби й опори була значно погіршена, після оперативних втручань із застосуванням інтрамедулярних "ростучих" конструкцій відновлено функцію ходьби й опори, усунуті багатоплощинні деформації. Усім пацієнтам проведено консервативне лікування метаболічних порушень кісткової тканини. В усіх випадках остеотомій отримано зрощення у відповідні терміни, ріст стегнової та великогомілкової кісток у довжину не порушувався, розсування інтрамедулярних конструкцій відбувається задовільно, у жодного пацієнта за період спостереження не було повторних переломів і деформацій довгих кісток нижніх кінцівок, міграції елементів металоконструкцій. Максимальний термін спостереження післяопераційного періоду в наших пацієнтів становив 1,5 року від початку оперативних втручань. Висновки: при хірургічному лікуванні багатоплощинних деформацій нижніх кінцівок рекомендовано використовувати багаторівневі остеотомії з металоостеосинтезом телескопічним інтрамедулярним стрижнем, що дозволяє провести одномоментну корекцію рахітичної деформації і уникнути пошкоджень зони росту.