Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-3

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: ДС48641 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-3

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: ДС48641 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлені результати вивчення етіологічної структури гострих респіраторних захворювань та пневмоній у госпіталізованих дітей, особливості напруженості противірусної та протибактеріальної імунної відповіді до антигенів пневмокока, стрептокока, стафілокока та мікоплазми, а також своєрідність гуморальних та клітинних реакцій, що мають диференціально-діагностичне значення. Розроблені критерії прогнозування затяжного перебігу захворювань, оптимізації лікувальної тактики з використанням противірусного препарату лаферону.

При обстеженні 112 часто хворіючих вихованців дитячих установ дошкільного віку проведена інтегральна оцінка впливу на формування у них феномена частих гострих респіраторних захворювань комплекса екзо- і ендогенних факторів з дослідженням імунологічного і антиоксидантного статуса. Визначені домінуюча роль спадкових і медико-біологічних факторів ризику, значення впливу гігієнічних і мікросоціальних стимулів. Встановлена залежність повторних гострих респіраторних захворювань у дітей від мешкання в умовах низькоінтенсивного поєднаного забруднення довкілля міста. Показана ефективність індивідуалізованого включення в комплекс реабілітаційних заходів у них антиоксидантів, вілозена, ентеросорбції.

Вивчено клініко-імунологічні особливості дітей 5-14-річного віку з частими респіраторними інфекціями. У дітей з частотою респіраторних інфекцій 6-12 епізодів на рік у 54% випадків спостерігались прояви HSV-інфекції. В період між захворюваннями у таких дітей в більшості випадків ідентифікувались антигени парагрипу (26%), аденовірусів (21%), РС-вірусів (13%) та асоціації вірусів (34%). Імунологічне обстеження за допомогою методу двокольорової проточної цитометрії з використанням моноклональних антитіл на апараті FACScan показало, що у цих дітей змінено імунологічні показники, відповідальні за противірусний захист (знижено CD3+T-, CD4+T-, CD8+T-лімфоцити). У випадку поєднання частих респіраторних інфекцій з рецидивуючою HSV-інфекцією, зниження CD4+T-лімфоцитів спостерігалось особливо часто. На підставі виявлених клініко-імунологічих особливостей у дітей з частими респіраторними інфекціями було обгрунтовано показання до призначення рослинного адаптогену (Ехінацея пурпурна) та імуномодулятора тимічного походження (Тимостимулін). Вони були ефективні в профілактиці загострень цих інфекцій.

Вивчено стан здоров'я дітей великого промислового регіону. Встановлено, що проживання у великому промисловому регіоні з несприятливою екологічною ситуацією навіть у здорових дітей призводить до порушення адаптаційних можливостей системи кровообігу і вегетативної адаптації. Під час гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), особливо ускладнених форм, порушення адаптації посилюються. Це погіршує перебіг захворювання і порушує процеси реконвалесценції. Вивчено ефективність комплексної терапії ускладнених форм ГРВІ з включенням адаптогену женьшеню, який коригує вегетативну дисфункцію.

Наведено результати клінічного та імунологічного обстеження 128 дітей, хворих повторними респіраторними захворюваннями у гострому періоді та під час видужання. Досліджено вплив шкідливих факторів середовища на розвиток і перебіг гострих респіраторних захворювань у дітей з урахуванням їх фенотипових особливостей. Установлені закономірності дозволили визначити фактори ризику щодо розвитку та ускладненого перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей.

Досліджено питання диференційованого підходу до реабілітації ДЧХ з алергічно зміненою реактивністю в період клінічного благополуччя. Наведено клінічні дані, імунологічні показники, результати дослідження рівня ендогенної інтоксикації та показників сенсибілізації лейкоцитів крові за тестами in vitro у даного контингенту дітей. Доведено, що визначені порушення гомеостазу є основою для виникнення рецидивів гострих респіраторних захворювань на фоні алергічно зміненої реактивності. Запропоновано критерії диференційованого призначення реабілітаційних заходів ДЧХ із використанням ентеросорбенту силарду П та його сполучення з вілозеном. Встановлено позитивний вплив даного комплексу препаратів на імунну систему, стан ендогенної інтоксикації та показники сенсибілізації лейкоцитів крові за тестами in vitro, наслідком чого було зниження частоти захворювань на гострі респіраторні захворювання.

Досліджено питання підвищення ефективності та розробці нових лікувально-реабілітаційних заходів, спрямованих на зниження частоти та запобігання повторним респіраторним захворюванням у дітей. Обстежено 604 дітей, які часто хворіли. Досліджено медико-біологічні, імуногенетичні та соціально-економічні фактори ризику, а також особливості формування групи дітей, які часто хворіють, на фоні хронічного тонзиліту, фарингіту й аденоїдиту. Встановлено погіршання залежно від ступеня запальних змін у тонзилах, клініки, стану колонізаційної резистентності та морфологічні зміни у мигдаликах, зміни показників системного, місцевого, клітинного й гуморального імунітету, фагоцитозу, інтерферованого статусу. Удосконалено підхід до вивчення проблеми лікування та реабілітації дітей, які часто хворіють, що дозволяє з урахуванням клініки, стану колонізаційної резистентності тонзил, показників імунітету виділити клінічні, етіологічні та патогенетичні варіанти частих респіраторних інфекцій у дітей хворих, зокрема, на хронічний тонзиліт, а також сприяє індивідуальному лікуванню даних пацієнтів.

Наведено клінічні дані, імунологічні показники, а також результати дослідження системи ліпоперекисів-антиоксидантів і мікрогемодинаміки у дітей, які часто хворіють, у період клінічного благополуччя. Доведено, що визначені порушення гомеостазу є основою для виникнення повторних гострих респіраторних захворювань і розвитку бактеріальних ускладнень. Запропоновано комплекс реабілітаційних заходів з використанням препаратів антиоксидантної (пірацетам, оксид цинку) та анаболітичної (оротат калію) дії, а також наведено результати його застосування. Встановлено позитивний вплив даного комплексу препаратів на імунну систему, мікрогемодинаміку, стан перекисного окиснення ліпідів та активність антиоксидантної системи.

Розглянуто питання удосконалення прогностичних та лікувально-діагностичних заходів,спрямованих на зниження частоти повторних респіраторних захворювань у дітей. Вперше проведено комплексне вивчення вікової динаміки клітинного та гуморального імунітету, рівня тиреоїдних гормонів, кортизолу та прогестерону в 139 дітей з частими респіраторними захворюваннями та 30 епізодично хворіючих дітей, здійснено зіставлення даних показників. Досліджено кореляційний зв'язок показників імунного та ендокринного статусу часто хворіючих дітей на основі використання багатомірних статистичних методів. Вперше проведено оцінку клініко-імунологічної ефективності та впливу на рівень тиреоїдних гормонів, прогестерону та кортизолу комплексного імуноглобулінового препарату (КІП). Проаналізовано ефективність поєднаного застосування КІПу та тимогену для реабілітації часто хворіючих дітей.

Розглянуто питання формування респіраторної захворюваності у дітей дошкільного віку. Вивчено соціальні, медико-біологічні фактори ризику, фізичний розвиток, клініко-параклінічні та функціональні особливості дітей, що повторно хворіють на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) залежно від преморбідного статусу. Розроблено клініко-інструментальні критерії та диференційно-діагностичні таблиці для визначення рівнів адаптації дітей, що часто хворіють. На підставі результатів моніторингу стану здоров'я дітей з частими ГРЗ у дошкільному віці доведено, що швидкість, імовірність і спрямованість формування наслідків частої респіраторної захворюваності у дошкільному віці залежить від комплексу екзо- та ендогенних факторів. Запропоновано вдосконалений диференційований реабілітаційний комплекс для дітей, які часто хворіють на ГРЗ з урахуванням преморбідного фону та рівня адаптаційних можливостей дитини. Для дітей з хронічними осередками інфекції лімфоглоткового кільця створено двохетапний метод санації з використанням очищеного полівалентного піобактеріофага та А-бактерину.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-43

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Изучены показатели спирографии и вегетативный статус 128-ми детей с частыми респираторными заболеваниями под влиянием нормобарической гипокситерапии. Установлено, что нормобарическая гипокситерапия способствует оптимизации вегетативного статуса, позитивно влияет на спирографические показатели, снижение количества случаев острых респираторных заболеваний у детей в дальнейшем.

Висвітлено питання удосконалення реабілітації дітей дошкільного віку з захворюваннями органів дихання на амбулаторно-поліклінічному етапі. На підставі виявлених клініко-патогенетичних особливостей частих повторних гострих захворювань (ГРЗ), рецидивуючого бронхіту (РБ) і бронхіальної астми (БА) у дітей дошкільного віку запропоновано апробовані реабілітаційні заходи, спрямовані на зниження захворюваності ГРЗ серед них і досягнення стійкої та більш тривалої ремісії РБ і БА. Докведено ефективність індивідуального призначення в комплексі реабілітаційних заходів дітям, що часто хворіють на ГРЗ, препарату з одночасно антиоксидантною та імуностимулювальною дією - "Бемітіл", дітям з РБ і хворим на БА імуномодулювального препарату - "Тимоген". Запропоновано алгоритм диференційного прогнозування частих повторних ГРЗ, РБ і БА, застосування якого дозволяє вже наприкінці першого року життя визначити для дитини групу ризику за конкретним захворюванням.

Показано, що залежно від варіанта тимомегалії у дітей раннього віку розвиваються ускладнення гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Виявлено, що кожному з ускладнень ГРВІ дітям зі збільшеною загрудинною залозою притаманні певні особливості імунного та гормонального статусів у гострому періоді та під час одужання, які є підставою для диференційованого підходу до призначення глюкокортикоїдних препаратів хворим на ускладнені форми ГРВІ з тимомегалією. Встановлено, що інфекційний процес, у цілому, стимулює систему імунітету дітей зі збільшеною загрудинною залозою і це доводить доцільність проведення даним дітям профілактичних щеплень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-2

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована гемомикроциркуляция у 161-го школьника, перенесшего грипп, в раннем периоде реконвалесценции. Выявлены внутрисосудистые, сосудистые и периваскулярные нарушения гемомикроциркуляции. Преобладали внутрисосудистые и сосудистые нарушения. Более выраженные изменения регистрировали у школьников старшего возраста после среднетяжелого течения гриппа. В восстановительном лечении, дополнительно к общепринятым методам реабилитации, использованы фитотерапевтические комплексы, назначавшиеся дифференцированно в зависимости от тяжести перенесенного гриппа и возраста. Фитотерапия использована самостоятельно, в виде экстракта или сборов для внутреннего применения и в сочетании с другими физиотерапевтическими процедурами (бальнеотерапией, электрофорезом).

Викладено клінічні дані, імунологічні показники та результати дослідження системи ліпоперекисів-антиоксидантів у дітей, хворих на неревматичний кардит. Встановлено особливості порушення гомеостазу у дітей, які часто хворіють. Запропоновано лікувально-реалібітаційні заходи з використанням тіотриазоліну, позитивний вплив якого позначається на імунній системі, стані перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і активності антиоксидантної системи. З'ясовано, що регресія ознак запалення міокарда відбувається на тлі порушень показників імунітету, стабілізації ПОЛ і антиоксидантного захисту.