Висвітлено сучасні уявлення про особливості етіології, патогенезу, клініки, діагностики і лікування бронхіальної астми у підлітків. Узагальнено останні досягнення науки та практики і власний досвід автора у цій галузі. Розглянуто ризик розвитку важких форм захворювання у підлітків. Особливо детально висвітлено лікування з використанням сучасного ступінчастого підходу до терапії. Підсумовано досвід організації і роботи "астма - школи" й надано оцінку ефективності навчання в ній.

Досліджено особливості гормонального статусу 115 дітей пубертатного віку, хворих на бронхіальну астму. Виявлено зміни гормонального статусу, які залежать від важкості та періоду захворювання. Водночас гормональні зрушення, притаманні пубертатному віку, також впливають на перебіг захворювання та сприяють його покращенню у хлопчиків і погіршанню у дівчаток.

Исследование функций системы дыхания у детей, испытавших хроническое радиационное воздействие показало, что в послеаварийном периоде наблюдались нарушения вентиляционной способности и нереспираторных функций легких, внешнего дыхания, центральной гемодинамики, гипоксические нарушения циркуляторного типа при функциональных нагрузках. Высказано предположение, что в основе выявленных сдвигов лежат повышение интенсивности свободнорадикальных процессов в организме и наличие состояний дезадаптации.

Розглянуто проблему спільності механізмів виникнення та розвитку патологічного процесу у випадку легеневих хвороб без урахування домінуючого значення їх нозології. Про це свідчать результати аналізу клінічних спостережень, що виявив скоріш кількісні, ніж якісні відмінності у стані метаболічних процесів у разі рецидивуючих та різних хронічних захворювань у дітей. Вказано на універсальність реакцій організму під час запального процесу легень, а також на злагодженість реагування різних органів і систем на подразнення (запалення) незалежно від нозологічної форми захворювання.

Разработаны ультразвуковые критерии диагностики легочной гипертензии (ЛГ) и изучена частота этого осложнения у детей с хроническими бронхолегочными заболеваниями. Установлено, что течение хронического бронхита и бронхиальной астмы у детей характеризуется развитием ЛГ, которая сохраняется в периоде ремиссии заболевания. У 23,8 % больных с тяжелым течением хронического бронхита и у 17,8 % с тяжелым течением бронхиальной астмы формируется выраженная ЛГ.

Висвітлено проблеми та досягнення неонатальної пульмонології, а також особливості морфології сурфактантної терапії респіраторного дистрес-синдрому новонароджених. Проаналізовано клінічний досвід і результати застосування препарату екзогенного сурфактанту у передчасно народжених дітей. Охарактеризовано сучасні принципи теплового ланцюжку в комплексному лікуванні дітей з даною патологією.

Освещены проблемы и достижения неонатальной пульмонологии, а также особенности морфологии сурфактантной терапии респираторного дистресс-синдрома новорожденных. Проанализированы клинический опыт и результаты применения препарата экзогенного сурфактанта у недоношенных детей. Охарактеризованы современные принципы тепловой цепочки в комплексном лечении детей с данной патологией.

Рассмотрены вопросы восстановительного лечения (ВЛ) детей, страдающих бронхиальной астмой, а также некоторые аспекты этнопатогенеза, диагностики, мониторинга, лечения и профилактики данного заболевания. Описаны методы медикаментозной терапии ВЛ.

Виявлено, що у пацієнтів, які страждають на рецидивний бронхіт, у стадії клінічної ремісії наявними є функціональні та лабораторні ознаки запалення. Практично у всіх дітей з означеною патологією зареєстровано зміни з боку правих відділів серця. Вивчено комбінований вплив синусоїдально-модульованих струмів й надвисокочастотної терапії на перебіг рецидивного бронхіту у пацієнтів, які проходили курс відновлювальної терапії.

Выявлено, что у пациентов, которые страдают рецидивирующим бронхитом, в стадии клинической ремиссии в наличии функциональные и лабораторные признаки воспаления. Практически у всех детей с данной патологией зарегистрированы изменения со стороны правых отделов сердца. Изучено комбинированное влияние синусоидально-модулированными токами и сверхвысокочастотной терапией на течение рецидивирующего бронхита у пациентов, которые проходили курс восстановительной терапии.

Вивчено клініко-імунологічну ефективність та безпечність специфічної алерговакцинації (САВ), яка проводилась у дітей, хворих атопічною бронхіальною астмою на фоні прийому протефлазиду. Ефективність проведеної гіпосенсибілізації оцінювали через 3, 6, та 12 місяців за допомогою клінічних індексів, які розраховуються по бальній шкалі обліку денних і нічних симптомів астми. Результати досліджень показали, що САВ, проведена на фоні вживання протефлазида, була більш ефективна та проходила з меншою частотою побічних ефектів. Комплексна імунотерапія, за рахунок стимулювання клітинних та гуморальних ланок імунної відповіді (реакції), сприяли швидкій нормалізації продукції цитокінів (IL-4, INF-гамма) та Ig E у дітей з бронхіальною астмою.

Изучена клинико-иммунологическая эффективность и безопасность специфической аллерговакцинации (САВ), проводимой у детей больных атопической бронхиальной астмой на фоне приема протефлазида. Эффективность проведенной гипосенсибилизации оценивали через 3, 6 и 12 месяцев с помощью клинических индексов, рассчитываемых по балльной шкале учета дневных и ночных симптомов астмы. Результаты исследования показали, что САВ, проведенная на фоне применения протефлазида, была более эффективна и проходила с меньшей частотой побочных эффектов. Комплексная иммунотерапия, за счет стимулирования клеточного и гуморального звеньев иммунного ответа, способствовала быстрой нормализации продукции цитокинов (IL-4, INF-гамма) и Ig E у детей с бронхиальной астмой.

Наведено дані 293-х обстежених дітей у віковому діапазоні від одного місяця до трьох років з гострою тяжкою пневмонією з гнійними ускладненнями, у яких на фоні традиційної терапії використано методи неспецифічної детоксикації. Вивчено вплив вжитих методів неспецифічної детоксикації на фоні ендотоксикозу на перебіг гіпоксії, зміст цитокінів, зміни біохімічного гомеостазу та імунного статусу. Використання комплексного лікування з використанням додаткових неспецифічних методів детоксикації було патогенетично обгрунтованим та клінічно ефективним. Показано доцільність використання методів неспецифічної детоксикації в комплексному лікуванні дітей з даною патологією.

Приведены данные 293-х обследованных детей в возрастном диапазоне от одного месяца до трех лет с острой тяжелой пневмонией с гнойными осложнениями, у которых на фоне традиционной терапии применены методы неспецифической детоксикации. Изучено влияние применяемых методов неспецифической детоксикации на фоне эндотоксикоза на течение гипоксии, содержания цитокинов, изменение биохимического гомеостаза и иммунного статуса. Использование комплексного лечения с применением дополнительных неспецифических методов детоксикации было патогенетически обоснованным и клинически эффективным. Показана целесообразность использования методов неспецифической детоксикации в комплексном лечении детей с данной патологией.

Наведено клініко-лабораторні дані, які характеризують особливості проявів синдрому ендотоксикозу у дітей раннього віку з тяжким протіканням гострої пневмонії з легеневими гнійними ускладненнями. Показано, що ступінь ендотоксикозу у дітей за вказаної патології залежить від віку дитини і термінів її госпіталізації. Такі загальнодоступні біохімічні показники,що характеризують стан білкового, азотистого обміну, а також визначення рівня окремих ферментів та метаболітів, що відображають функціональний стан нирок та печінки у дітей з тяжкими та ускладненими формами гострої пневмонії можуть розглядатися як додаткові маркери ступеня вираженості ендотоксикозу в їх організмі. Патогенетично обгрунтовано включення у даного контингенту дітей в лікувальний комплекс методів неспецифічної детоксикації (ентеросорбції, плазмоферезу, ендовазальної квантової терапії), що істотно покращує їх загальний стан, підвищує ефективність протизапальної терапії і прискорює процес одужання.

Приведены клинико-лабораторные данные, характеризующие особенности проявлений синдрома эндотоксикоза у детей раннего возраста с тяжелым течением острой пневмонии с легочными гнойными осложнениями. Показано, что степень выраженности эндотоксикоза у детей при указанной патологии зависит от возраста ребенка и сроков его госпитализации. Такие общедоступные биохимические показатели, характеризующие состояние белкового, азотистого обмена, а также определение уровня отдельных ферментов и метаболитов, отражающих функциональное состояние печени и почек у детей с тяжелыми и осложненными формами острой пневмонии, могут рассматриваться как дополнительные маркеры степени выраженности эндотоксикоза в их организме. Патогенетически обосновано включение у данного контингента детей в лечебный комплекс методов неспецифической детоксикации (энтеросорбция, плазмоферез, эндовазальная квантовая терапия), что существенно улучшает их общее состояние, повышает эффективность противовоспалительной терапии и ускоряет процесс выздоровления.

Проаналізовано досвід комплексного обстеження дітей кафедрами пульмонології та дитячої хірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. Розглянуто питання ембріогенезу органів дихання дітей, висвітлено їх анатомо-фізіологічні особливості. Описано лабораторні, променеві, рентгеноінструментальні, інструментальні, хірургічні та патогістологічні методи діагностики.

Проанализирован опыт комплексного обследования детей кафедрами пульмонологии и детской хирургии Киевской медицинской академии последипломного образования им. П.Л.Шупика МОЗ Украины. Рассмотрены вопросы эмбриогенеза органов дыхания детей, освещены их анатомо-физиологические особенности. Представлены лабораторные, лучевые, рентгеноинструментальные, инструментальные, хирургические и патогистологические методы диагностики.

Обгрунтовано вживання нетрадиційних методів фізичної реабілітації таких, як танцтерапія, хромотерапія, фонотерапія і інші та їх комплексна поновлювальна дія фізичного і психічного здоров'я дітей, які страждають бронхіальну астму.

Обосновано применение нетрадиционных методов физической реабилитации таких, как танцтерапия, хромотерапия, фонотерапия и др. и их комплексное восстанавливающее воздействие физического и психического здоровья детей, страдающих бронхиальной астмой (БА).

In the article the application of untraditional methods of physical rehabilitation is grounded, such as tantstherapy, hromotherapy, fonotherapy and dr. and their complex evocative influence of physical and psychical health of children suffering by bronchial asthma.

Вивчено динаміку діастолічного наповнення і діастолічного резерву лівого та правого шлуночків у дітей, хворих на бронхіальну астму та хронічний бронхіт. Характер діастолічного наповнення визначався за величинами Е, А та індексу Е/А допплеровського спектра трасмітрального і транстрикуспидального потоку, які відображають його швидкість в період раннього наповнення, систолу передсердя і структуру заповнення лівого і правого шлуночків. Величина діастолічного резерву визначалась за змінами індексу Е/А (ДЕ/А) під час велоергометричного навантаження. Зміни діастолічного наповнення шлуночків свідчать про формування "гіпертрофічного" допплерівського спектра з порушенням розслаблення шлуночків.

Динамика диастолического наполнения и диастолического резерва левого и правого желудочков была изучена у детей, больных бронхиальной астмой и хроническим бронхитом. Характер диастолического наполнения определялся по величинам Е, А и индексу Е/А допплеровского спектра трансмитрального и транстрикуспидального потока, которые отражают его скорость в период раннего наполнения, систолу предсердий и структуру заполнения левого и правого желудочков. Величина диастолического резерва определялась по изменению индекса Е/А (ДЕ/А) во время велоэргометрической нагрузки. Изменения диастолического наполнения желудочков свидетельствуют о формировании "гипертрофического" допплеровского спектра с нарушением расслабления желудочков.

У 226-ти дітей віком 7 - 10 років вивчено стан вегетативного гомеостазу. Серед обстежених було 42-і практично здорові дитини, які складали контрольну групу, 80 дітей з затяжною пневмонією та 104 дитини з рецидивним бронхітом в період ремісії. За наявності затяжної пневмонії частіше визначається переважна дія симпатичної ланки ВНС (58,75 %), тоді як у хворих з рецидивним бронхітом частіше переважає вплив парасимпатичної ланки ВНС (61,54 %), що, мабуть, сприяє формуванню патологій тривалого перебігу. Виявлено, що термографічна картина визначених ділянок тіла дітей, які страждають на бронхолегеневу патологію, специфічна для різного початкового вегетативного тонусу. Регуляторна здатність ВНС у дітей з ваготонією часто буває слабкою, тоді як у дітей з симпатикотонією, навпаки, відзначається гіперреактивність ВНС.

У 226-ти детей в возрасте 7 - 10 лет изучено состояние вегетативного гомеостаза. Среди обследуемых было 42 практически здоровых ребенка, составляющих контрольную группу, 80 детей с затяжной пневмонией и 104 ребенка с рецидивирующим бронхитом в период ремиссии. При наличии затяжной пневмонии чаще определяется преобладание действия симпатического звена ВНС (58,75 %), тогда как у больных с рецидивирующим бронхитом чаще преобладает влияние парасимпатического звена ВНС (61,54 %), что вероятно, способствует формированию патологий длительного течения. Выявлено, что термографическая картина определенных участков тела детей, которые страдают бронхолегочной патологией, специфична для различного исходного вегетативного тонуса. Регуляторная способность ВНС у детей с ваготонией часто оказывается слабой, тогда как у детей с симпатикотонией, наоборот, определяется гиперреактивность ВНС.

Під час клінічного дослідження ібупрофену та парацетамолу встановлено, що жарознижувальна активність ібупрофену в дозі 7,5 мг/кг дорівнює такій 10 мг/кг у парацетамолу, а тривалість антипиретичного ефекту ібупрофену довша. Нестероїдний протизапальний препарат "Ібуфен" рекомендовано як жарознижувальний засіб для симптоматичного лікування дітей з гострими запальними захворюваннями дихальної системи у разі супутної хронічної патології органів травлення.

При клиническом исследовании ибупрофена и парацетамола установлено, что жаропонижающая активность ибупрофена в дозе 7,5 мг/кг равна таковой 10 мг/кг у парацетамола, а продолжительность антипиретического эффекта ибупрофена больше. Нестероидный противовоспалительный препарат суспензия "Ибуфен" рекомендован в качестве жаропонижающего средства для симптоматического лечения детей с острыми воспалительными заболеваниями дыхательной системы, при сопутствующей хронической патологии органов пищеварения.

Результати проведеного клінічного і імунологічного обстеження дітей віком від одного до трьох років дозволяють зробити висновок, що важкі ускладнені форми гострої пневмонії у дітей молодшого віку розвиваються на фоні дисбалансу в клітинній і гуморальній ланці імунної системи. Це робить необхідним застосування додаткових лікувальних засобів, направлених на нормалізацію й активацію імунних процесів. Проведення комплексного лікування з застосуванням додаткових неспецифічних засобів детоксикації було клінічно ефективним і позитивно впливало на імунний статус дітей, що виявлялося повною або частковою нормалізацією кількісних показників стану лімфоцитарних субпопуляцій та сироваткових імуноглобулінів.

Результаты проведенного клинического и иммунологического обследования детей в возрасте от одного месяца до трех лет позволяют заключить, что тяжелые осложненные формы острой пневмонии у детей младшего возраста развиваются на фоне дисбаланса в клеточном и гуморальном звеньях иммунной системы. Это делает необходимым применение дополнительных лечебных мероприятий, которые направлены на нормализацию и активацию иммунных процессов. Проведение комплексного лечения с применением дополнительных неспецифических методов детоксикации было клинически эффективным и позитивно влияло на иммунный статус детей, что выражалось полной или частичной нормализацией количественных показателей состояния лимфоцитарных субпопуляций и сывороточных иммуноглобулинов.

Представлено результати досліджень деструктивних процесів сполучної тканини за різних бронхолегеневих захворювань у дітей. Відстежено конкретні механізми можливих ускладнень, а також визначено перспективи дослідження формування пневмосклерозу у разі ушкодження респіраторного тракту.

Представлены результаты исследований деструктивных процессов соединительной ткани при различных бронхолегочных заболеваниях у детей. Прослежены конкретные механизмы возможных осложнений, а также намечены перспективы исследования формирования пневмосклероза при повреждении респираторного тракта.

Рассмотрены тенденции распространения табакокурения в мире, причины, способствующие закреплению привычки курить. Приведена информация о составе табачного дыма, его главных биологических компонентах. Показано, что негативное влияние данного дыма в основном связано с воздействием активных органических и активных свободных радикалов. Освещены механизмы, путем которых табачный дым действет на дыхательные пути (индукция воспаления, мутагенные и канцерогенные эффекты), а также современное представление о патогенезе заболеваний легких, связанных с курением. Высказано мнение, что для профилактики патологии органов дыхания у детей необходимы методы протекции воздействию табачного дыма на активных и пассивных курильщиков.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1-525

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ