Представлено результати діагностики та лікування 47 хворих з паратонзилярним та 9 хворих з заглотковим абсцесом за 1999 - 2000 рр. У 38 хворих була передньоверхня локалізація, у 5-задня і у 7-задньоверхня локалізація. Інших локалізацій абсцесу не виявлено. Для діагностики паратонзилярного абсцесу достатньо фарингоскопії, тоді ж як для діагностики заглоткового абсцесу необхідне пальцьове обстеження з наступною пункцією абсцесу. Доведено, що після розкриття паратонзилярного абсцесу в післяопераційний період антибіотики застосовувати недоцільно. При заглотковому абсцесі в післяопераційний період показана антибіотикотерапія.

Надано результати дослідження клінічної ефективності та перенесення препарату "Мідекаміцин (Макропен)", який застосовано восьмиденним курсом у 86-ти дітей із гострим стрептококовим тонзилофарингітом. Показано, що чітку позитивну динаміку основних симптомів стрептококового тонзилофарингіту спостережено вже через 72 год. після початку лікування. Доведено високу клінічну ефективність мідекаміцину, що склала наприкінці курсу терапії 97,7 %, а через 2 тижні спостереження - 95,3 %. Підтверджено хороше перенесення препарату, виявлені небажані явища мали легкий ступінь вираженості та швидко зникли після його відміни.

Обстежено 20 дітей віком 10 - 12 років з хронічною формою декомпенсованого тонзиліту та 11 дітей контрольна група (практично здорових) - без захворювання піднебінних мигдаликів. Оцінено інтенсивність КПВз і гігієнічний індекс (OHJ-S G. Green, R. Vermillion 1964 р.). До та після проведення профілактичних заходів оцінено кількісний та якісний склад імуноглобуліну A в ротовій рідині. Після проведення курсу профілактичних заходів підвищувався рівень імуноглобуліну A в ротовій рідині.

Уточнено клініко-імунологічні критерії оцінки стану дітей, хворих на хронічний аденоїдит. Наведено детальну імунологічну характеристику місцевих і системних реакцій імунної системи за даної патології. Визначено рівень секреторного імуноглобуліну А у секреті з ротової частини глотки та мікроелементний склад тканини глоткового мигдалика. Доведено, що хронічний аденоїдит проявляється у вигляді локального імунодефіциту. Вперше морфогістохімічно та імунологічно обгрунтовано доцільність місцевого застосування нового вітчизняного імуномодулятора тіотриазоліну, визначено його ефективні концентрації. Встановлено позитивний вплив аскорбінової кислоти на посилення дії потенційних імуномодулювальних властивостей препарату. Патогенетично обгрунтовано й апробовано нову технологію імунореабілітаційної комплексної терапії за хронічного аденоїдиту з локальним застосуванням імуномодулятора тіотриазоліну. На підставі клініко-імунологічних досліджень встановлено високу терапевтичну ефективність місцевого використання препарату в сполученні з аскорбіновою кислотою та фонофорезом сірчанокислого цинку.

Встановлено розповсюдженість захворювання на аденоїди та хронічний аденоїдит серед дітей. Виявлено особливості перебігу хронічного аденоїдиту за наявності алергічних захворювань дихальних шляхів, встановлено зв'язок даної патології з діатезами. З'ясовано специфіку проявів місцевого імунітету у дітей, які страждають на алергічний риніт та хронічний аденоїдит, що характеризується алергічною перебудовою тканини глоткового мигдалика до мікробних алергенів і зниженням рівня slgA, CD8+ субпопуляцій лімфоцитів. Встановлено, що топічні глюкокортикостероїдні аерозольні препарати, застосовані протягом 2-х тижнів, позитивно впливають на стан місцевого імунітету, насамперед стимуляцію продукування імуноглобулінів, а більш тривалий термін лікування сприяє зменшенню антитілопродукції. Доведено, що найбільш ефективним стимулятором Ig-продукції в культурі клітини глоткового мигдалика є препарат "Тималін" дозою 10 мкг/мол середовища, який більш ніж у 1,6 разів збільшує кількість антитілопродуцентів. Найкращий результат лікування хронічного аденоїдиту у дітей, хворих на алергічний риніт зафіксовано у разі застосування топічних стероїдних аерозолів самостійно та в поєднанні з імуностимулювальним препаратом. На підставі результатів морфогістохімічних досліджень встановлено механізм позитивного впливу топічних глюкокортикостероїдів на перебіг хронічного запалення глоткового мигдалика у хворих на алергічний риніт.

Обстежено 122 підлітки віком 12 - 15 років, хворих на нейроциркуляторну дистонію у поєднанні з хронічним тонзилітом. Встановлено, що застосування гідролазеротерапії та електрофорезу пелоїдину призводить до покращання функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на різні типи нейроциркуляторної дистонії та поліпшення показників місцевого імунітету у ділянці мигдалин.

Под наблюдением находились 122 подростка в возрасте от 12 до 15-ти лет, больных нейроциркуляторной дистонией в сочетании с хроническим тонзиллитом. Установлено, что использование гидролазеротерапии и электрофореза пелоидина приводит к улучшению функционального состояния сердечно-сосудистой системы у больных с разными типами нейроциркуляторной дистонии и показателей местного иммунитета в области миндалин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.540.116-544

Рубрики:

Хронічні тонзиліти у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.542.02-54

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.501.1-52 + Р733.412.201.1-52

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: синдром PFAPA, периодическая лихорадка, стоматит, фарингит, лимфаденит, дети
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.82-52 + Р733.661.220.265-52 + Р733.682.501.1-52 + Р733.411.301.1-52

Рубрики:

Гарячкові захворювання, гарячки з висипами, з ураженням слизових оболонок невідомої етіології

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлені результати елімінаційної терапії аденоїдитів у 30-ти дітей із гострими синуситами. Як елімінаційний засіб використовували препарат Аква Маріс ("Ядран", Хорватія), що застосовували 3 рази на день по 1-й дозі в кожну половину носа протягом місяця. Динамічне ендоскопічне й бактеріологічне дослідження стану лімфоїдної тканини носоглотки, що проводили до лікування, через тиждень і через місяць від початку терапії, показали високу й стійку ефективність елімінаційної терапії аденоїдитів у дітей із гострими синуситами препаратом "Аква Маріс" у порівнянні з контрольною групою з 20-ти пацієнтів, які не одержували прицільної елімінаційної санації носоглотки.

Виділено групу та встановлено частоту випадків недостатньо ефективного лікування хронічного тонзиліту у дітей, які приймали традиційну терапію після загострення захворювання. Вперше одержано дані про стан механізмів місцевого та системного імунітету групи хворих за умов недостатньо ефективної терапії. Встановлено наявність вторинного імунодефіциту, що супроводжується збільшенням рівня прозапальних цитокінів в слині та сироватці крові хворих на хронічний тонзиліт у випадку загострення. Обгрунтовано необходність використання імуностимуляції з урахуванням показників активності Т-лімфоцитів, природних цитокінів та фагоцитних клітин крові у даної категорії хворих. Запропоновано ефективну схему комплексного використання ультрафонофорезу антибіотиків та імуномодулятора нового покоління "поліоксидоній".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.540.116-54

Рубрики:

Хронічні тонзиліти у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі результатів дослідження й оцінки клінічного ефекту препарату "Тонзилгон Н" встановлено, що препарат має протизапальну дію, що дозволяє рекомендувати його для використання в гострий період інфекційного респіраторного захворювання; дає достатній імуномодулювальний ефект; забезпечує достовірне зменшення проявів гіперплазії елементів лімфоглоткового кільця. Застосування препарату в комплексі лікування у разі аденоїдиту дозволяє зменшити кількість аденоїдотомій; під його впливом зменшується захворюваність на ГРВІ; препарат не викликає побічних реакцій.

На основании результатов исследования и оценки клинического эффекта препарата "Тонзилгон Н" установлено: препарат имеет противовоспалительное действие, что позволяет рекомендовать его для использования в остром периоде инфекционного респираторного заболевания; препарат дает достаточный иммуномодулирующий эффект; прием "Тонзилгона Н" обеспечивает достоверное уменьшение проявлений гиперплазии элементов лимфоглоточного кольца; использование "Тонзилгона Н" в комплексе лечения при аденоидите позволяет уменьшить количество аденоидотомий; под действием препарата уменьшается заболеваемость ОРВИ; препарат не вызывает побочных реакций.

Дана оценка эффективности санаторно-курортного лечения детей с хроническим аденоидитом. Основу лечения составили климатопроцедуры, бальнеотерапия, физиотерапевтическое лечение: УФО носа и носоглотки, ингаляции, электрофорез и фонофорез, вибромассаж слизистой оболочки носа. Оценка эффекта пребывания на курорте осуществлена с учетом динамики клинических, лабораторных и инструментальных данных: значительное улучшение - 8,8 %, улучшение - 82,2 %, без перемен - 5,3 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.540.116-5

Рубрики:

Хронічні тонзиліти у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования: оценить эффективность рибосомальной иммунотерапии в профилактике рецидивирующего фаринготонзиллита. Методы: 160 детей с рецидивирующим фаринготонзиллитом в возрасте 5 - 14 лет рандомизированно распределены для приема рибосомальной иммунотерапии (группа А, в течение 3-х месяцев), или плацебо (группа Б, та же длительность лечения). К концу исследования у всех пациентов, получавших Рибомунил, наблюдалось субъективно уменьшение симптоматики. По сравнению с группой плацебо, в группе Рибомунила отмечено значительное улучшение некоторых клинических параметров. Полученные результаты показали, что рибосомальная иммунотерапия существенно улучшает как специфический, так и неспецифический иммунитет, и может быть эффективной для профилактики рецидивирующего фаринготонзиллита и рецидивов без побочных эффектов или бактериальной резистентности.

Проведена комплексная интегральная оценка состояния здоровья детей с хроническим тонзиллитом, проживающих в регионах с радионуклидным загрязнением и прослежена эффективность применения у них грязевых аппликаций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.540.116 + Р733.410.13-3

Рубрики:

Хронічні тонзиліти у дітей

Хвороби міокарду у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що морфологічними ознаками вікової інволюції глоткового мигдалика варто вважати зменшення розмірів і кількості лімфоїдних фолікулів, збільшення епітеліального компонента, акомодацію епітелію, який утворює додаткові відгалуження (мікрокрипти), сосочки, криброзні структури; зменшення калібру судини та їх склерозування, аж до повної облітерації.