Досліджено шляхи підвищення ефективності відновлювального лікування психомовних порушень у дітей, які виникли внаслідок перинатальних енцефалопатій, шляхом раннього (до 2-х років життя) початку застосування "підпорогової" низькочастотної електростимуляції точок тонкої моторики кисті (НЧЕСТ) на фоні комплексної традиційної терапії. Встановлено, що НЧЕСТ позитивно впливали на процеси становлення та розвитку другої сигнальної системи у післянатальному онтогенезі та процеси дозрівання мозкового електрогенезу у віддаленому періоді, що значно покращує психомовний розвиток дитини. Запропоновано схему лікування психомовних порушень за допомогою НЧЕСТ, адаптовану до раннього віку хворих та модифіковано схему кількісної оцінки результатів психометричного обстеження дітей за допомогою індексу розвитку, вперше використану для визначення ефективності відновлювального лікування.

Удосконалено технологію виготовлення спеціальних ортодонтичних ортопедичних конструкцій, які сприяють повноцінному харчуванню та розвитку мови у комплексному лікуванні. Зазначено, що розпрацьовані практичні рекомендації можуть бути застосовані в регіональних центрах з надання медичної допомоги хворим на природжені вади обличчя, ортодонтичних кабінетах спецшкіл-інтернатів для дітей з вадами мовлення та стоматологічних поліклініках.

Выявлено, что тренировка мелкой моторики достоверно улучшает показатели внимания и сердечно-сосудистой системы у детей с диагнозом общее недоразвитие речи.

Определены гигиенические проблемы современного нормативно-правового обеспечения функционирования специализированных детских дошкольных учреждений для детей с нарушением зрения и речи.

Наведено результати дослідження факторів, що впливають на розвиток порушень мовлення у дітей дошкільного віку. У дослідженні взяли участь діти 6-річного віку: 111 дітей з порушенням мовлення та 75 дітей контрольної групи. За результатами дослідження встановлено, що відхилення в мовному розвитку в дошкільному віці зумовлені впливом сукупності медико-біологічних факторів ризику. Діти з мовною патологією мали більшу кількість обтяжливих факторів у порівнянні з контрольною групою.

Досліджено когерентність ЕЕГ-коливань різних частотних діапазонів у хлопчиків-дошкільнят із неврозоподібним заїканням та здорових хлопчиків аналогічного віку в стані функціонального спокою. Одержані результати дозволяють дійти висновку про підвищену активність глибинних структур головного мозку у хлопчиків, що страждають на неврозоподібне заїкання, оскільки відносна кількість когерентних відносин значущого і високого рівнів низькочастотних ЕЕГ-осциляцій (дельта-хвиль) у цих дітей перевищувала аналогічні показники у здорових дошкільнят. У хлопчиків, що заїкаються, виявлено також певні відмінності в патерні когерентних зв'язків коливань тета-діапазону та підвищену когерентність осциляцій у симетричних локусах лівої та правої півкуль.

Висвітлено праці вітчизняних і зарубіжних учених і практиків, спрямовані на виявлення причин і механізмів заїкання, а також на визначення невирішених і дискусійних моментів у методиці подолання даного мовленнєвого розладу в дітей. Виділено етапи формування різних видів патології системи мовлення у дітей (з неврозоподібною формою, невротичною формою). Акцентовано увагу на явищі логофобії як вторинної невротичної патологічної реакції та особливостях її вияву і наслідків у дітей, підлітків та дорослих. Стверджується, що за неврозоподібного заїкання необхідно приділяти увагу стимуляції міжпівкульної взаємодії й розвитку інтегративної діяльності головного мозку шляхом використання тілесно-орієнтованих підходів у психокорекційній і розвивальній роботі з дітьми. Підсумовано, що накопичено досить переконливий клінічний, фізіологічний, психолого-педагогічний досвід вивчення заїкання, який свідчить про наявність як мінімум двох патогенетичних механізмів заїкання, разом із тим дані про центральний нейрофізіологічний механізм цього мовленнєвого розладу є суперечливими.

Освещены труды отечественных и зарубежных ученых и практиков, направленные на выявление причин и механизмов заикания, а также определение нерешенных и дискуссионных моментов в методике преодоления данного речевого расстройства у детей. Выделены этапы формирования различных видов патологии системы речи у детей (с неврозоподобной формой, невротической формой). Акцентировано внимание на явлении логофобии как вторичного невротической патологической реакции и особенностях ее проявления и последствия у детей, подростков и взрослых. Утверждается, что при неврозоподобном заикании необходимо уделять внимание стимуляции межполушарного взаимодействия и развития интегративной деятельности головного мозга путем использования телесно-ориентированных подходов в психокоррекционной и развивающей работы с детьми. Подытожено, что накоплен достаточно убедительный клинический, физиологический, психолого-педагогический опыт изучения заикания, который свидетельствует о наличии как минимум двух патогенетических механизмов заикания, вместе с тем данные о центральном нейрофизиологическом механизме данного речевого расстройства являются противоречивыми.

The article analyzes some pathogenic mechanisms of neurotic form of stammering' ascertains causes and conditions of stammering appearance and the ways of ins overcoming.

Відповідь на світлову активацію у хлопчиків дошкільного віку з неврозоподібним заїканням є зниженою. Відмічено низьку реактивність та функціональну недостатність активуючої системи стовбуру головного мозку. Припущено, що це пов'язано із недостатнім гальмівним впливом кори на підкіркові структури.

Вивчено поширеність зубощелепних аномалій (ЗЩА) за зверненнями. Визначено зв'язок ЗЩА зі ступенем тяжкості логопедичної патології, вперше введено коефіцієнт логопедичної патології у пацієнтів зі ЗЩА. Удосконалено методику діагностики ЗЩА у ході аналізу телерентгенограм за методом McNamara. Виведено коефіцієнт F для оцінки прохідності верхніх дихальних шляхів як показника положення нижньої щелепи і язика. Розроблено авторські модифікації біоблоків для оптимізації ортодонтичного лікування в змінному прикусі: авторський апарат Biobloc І на нижню щелепу (НЩ) з гвинтом дозволяє в короткі терміни (4 - 6 міс) нормалізувати біометричні параметри щелеп, авторський апарат Biobloc І на верхню щелепу (ВЩ) - проводити ортодонтичну корекцію аномалій у трьох площинах у ті ж терміни. Доведено ефективність застосування лицьової маски у дітей з III класом за Енглєм у змінному прикусі за допомогою апарата Biobloc І на ВЩ, що дорівнює такій же за застосування незнімного апарата. Доведено ефективність застосування біоблоків у дітей зі ЗЩА, ускладнених порушеннями мовлення та запропоновано алгоритм застосування біоблоків за різних видів ЗЩА.

Негативные психологические компоненты, влияющие на ребенка с несовершенной речью, создают депривационные условия для его развития. В свою очередь, дефект речи становится вторичным условием депривации и приводит к возникновению депривационных явлений болезненного типа.

Визначення кількісних та якісних критеріїв ефективності оздоровлення дітей із зоровою та мовленнєвою патологією надасть змогу оцінити якість проведення корекційно-реабілітаційної допомоги на базі спеціальних ДНЗ. Мета роботи - оцінка ефективності оздоровлення дітей з мовленнєвою та зоровою патологією на базі спеціальних ДНЗ. Вихованці спеціальних ДНЗ: 245 дітей з порушеннями зору та 208 - з мовленнєвою патологією. Досліджено кількісні та якісні характеристики ефективності оздоровлення обстежених дошкільнят за діагнозом основного порушення, віком, статтю дітей, кількість основних і супутніх захворювань. Висновки: більш ефективним оздоровлення виявилося для дітей з мовленнєвою патологією, ніж із зоровою, максимальні показники відмічено у разі діагнозів міопія, гіперметропія, ФФНМ та ЗНМ. Встановлено статистичний зв'язок між кількістю основних і супутніх захворювань та якістю позитивної динаміки.

Зазначено, що найефективнішим методом покращення здоров'я зубів у дітей із важкими розладами мовлення є створення профілактичної програми стоматологічних захворювань.

Приведена методика разработанной и внедренной в Центре собственной оригинальной поэтапной многокурсовой ранней реабилитации детей первого года жизни с психо-рече-моторной задержкой развития, угрожаемых по возникновению церебрального паралича.

Розглянуто проблему формування мовленнєвої функції у дітей із перинатальним пошкодженням центральної нервової системи. Проаналізовано типи мовленнєвого дизонтогенезу у зазначеної категорії малюків та визначено діагностичні показники відхилень у домовленнєвому та ранньому мовленнєвому розвитку на першому році життя.

Рассмотрена проблема формирования речевой функции у детей с перинатальным повреждением центральной нервной системы. Проанализированы типы речевого дизонтогенеза у данной категории детей и определяются диагностические показатели отклонений в доречевом и раннем речевом развитии на первом году жизни.

The problem of forming of speech function for children with the perinatal damage of the central nervous systemis examined. The types of speech dysontogenesisfor this category of kids is analized and the diagnostic indexes of rejections are determined at before speech and early speech development on the first year of lifeanalyses.

Дисертаційне дослідження присвячено комплексному супроводу дітей дошкільного віку, які мають голосові порушення, пов'язані з органічними змінами у гортані. Досліджено проблему порушення голосової функції органічного генезу в медичній, логопедичній, фонопедичній та психологічній літературі. Висвітлено анатомо-фізіологічні та фонаторні особливості голосомовленнєвого апарату у дітей такого віку. Розглянуто епідеміологію захворювання. Виділено чинники, які призводять до органічної патології гортані. Проаналізовано погляди різних науковців щодо поняття комплексного супроводу та його складових, а саме: медичного, логофонопедичного, психологічного. Здійснено комплексне обстеження голосомовленнєвого апарату у дітей спеціалістами різних галузей: медичними працівниками, логофонопедами, психологами та виявлено органічні захворювання гортані, що призводять до афонії та дисфонії. Проаналізовано стан сформованості акустичних характеристик голосу та фонаційного та мовленнєвого дихання у дітей з органічною патологією гортані та виділено 4 рівні їх сформованості. Виявлено емоційні порушення у дітей: страх, тривожність, відчуття незахищеності. Розроблено оригінальну методику комплексного супроводу дітей на всіх етапах перебігу захворювання та статистично перевірено її дієвість. Наголошено щодо необхідності застосування методики від початку захворювання до відновлення чи покращання акустичних характеристик голосу у дітей.

Досліджено зміни електричної активності хлопчиків із різними темпо-ритмічними характеристиками мовлення під час відкривання очей. У дітей із логоневрозом виявлено особливості незрілості кірково-підкіркових взаємодій. Спостерігалися специфічні зміни амплітуди та відносної спектральної потужності електричної активності головного мозку (ГМ) у хлопчиків із порушеннями мовлення та без порушень у відповідь на активацію світлом. Також знижувалася реактивність та функціонування активувальної системи стовбура ГМ. Порушення темпу та ритму мовлення у хлопчиків дошкільного віку провокують напруження мозкових механізмів регуляції, що проявляються змінами електричної активності головного мозку як у стані спокою, так і при відкриванні очей. У хлопчиків із логоневрозом виявлено особливості засвоєння ритму у діапазоні низьких частот. Таким чином, відповідь на активацію світлом у дітей із логоневрозом була незначною, що, ймовірно, пов'язано з недостатнім гальмівним впливом кори на підкіркові структури.

Розглянуто теоретичний, науково-практичний аспекти навчання, виховання, розвитку дітей дошкільного віку із нормотиповим розвитком і загальним недорозвитком мовлення як підгрунтя для методики застосування адаптованих фізичних вправ під час корекції психомоторного розвитку дітей із загальним недорозвитком мовлення.

Зібрано лекційні матеріали до навчальної дисципліни "Фізична реабілітація та логопедичний масаж в роботі з дітьми з порушеннями мовлення", яку вивчають здобувачі вищої освіти освітнього ступеня "бакалавр" освітньо-професійної програми спеціальна освіта. Зазначено роль зарубіжних та вітчизняних вчених у розвитку фізичної реабілітації. Висвітлено розвиток фізичної реабілітації в Україні, загальні характеристики фізичної реабілітації, зокрема, загальне поняття про реабілітацію, зміст фізичної реабілітації, складові загального процесу реабілітації. Викладено загальну характеристику лікувальної фізкультури, механізми лікувальної дії фізичних вправ, засоби лікувальної фізичної культури та форми лікувальної фізичної культури.