Мета роботи - судово-медичне визначення тяжкості закритих травм грудної клітки зі збереженням цілості ребер у постраждалих, госпіталізованих до спеціалізованого хірургічного стаціонару для встановлення діагностичних експертних ознак, які необхідно враховувати при експертній оцінці такої травми. Проаналізовано 52 медичні карти стаціонарних хворих пацієнтів, яких було госпіталізовано до Харківського інституту загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева. Пацієнтів, виходячи з динаміки морфофункціональних патологічних змін травмованих органів, кінцевих результатів травми та наявності небезпечних для життя явищ, було розподілено на чотири групи. Аналіз спостережень показав, що основним травматичним фактором виникнення досліджуваної травами є ударний механізм тупих твердих предметів на грудну клітку. Пацієнтів із закритою тупою травмою грудної клітки було розподілено залежно від морфології одержаних тілесних ушкоджень у групах спостережень. Виділено такі основні варіанти одержаної травми: без забою та забоєм грудної клітки і наявністю інтраплевральних ушкоджень та ускладнень, забоєм грудної клітки без ускладнень. Проведено судово-медичну оцінку тяжкості тілесних ушкоджень у пацієнтів за матеріалами медичних карт стаціонарного хворого. Тяжкі тілесні ушкодження було встановлено в 15,4 % випадків травм із виникненням гострої дихальної недостатності та у випадках втрати частини або всієї легені. Ушкодження середньої тяжкості встановлено у 26,9 % випадків травм за відсутності небезпеки для життя. Легкі тілесні ушкодження встановленоі в 57,7 % випадків травм за наявності інтраплевральних ушкоджень та ускладнень або легких травм без будь-яких ускладнень. Висновки: за судово-медичного визначення ступеня тяжкості закритих травм грудної клітки необхідно оцінювати морфологію травми і клінічні, функціональні прояви небезпечних для життя явищ. Діагностичні ознаки, які необхідно враховувати при цьому: наявність клініко-функціональних ознак гострої дихальної недостатності, втрата частини або всього органа дихання (легені), динаміка та тривалість відновлення посттравматичних морфофункціональних змін травмованих органів.

Визначення давності ушкоджень органів та тканин у судово-медичній практиці має ключове значення для встановлення об'єктивної картини обставин подій. У наш час, коли з'являються новітні методи дослідження та сучасне лабораторно-інструментальне обладнання, виникає необхідність у покращенні судово-медичної діагностики встановлення давності заподіяння ушкоджень. Хоча експерти та науковці й намагаються винайти нові методи та методики діагностики давності травмування, цей напрямок наукових досліджень не втратить актуальності, зважаючи на складність вирішення питань. Мета роботи - аналіз літератури, присвяченої застосуванню різних методів діагностики в судово-медичній практиці для встановлення давності та зажиттєвості ушкоджень. У якості досліджуваного матеріалу було використано дані закордонних джерел, які досліджують проблематику діагностики давності та зажиттєвості ушкоджень. Науковий пошук, аналіз та узагальнення були вибрані як методи дослідження. Наведено публікації, у яких викладено методики та критерії, що дозволяють вирішити ці питання. Зокрема, показано перспективні напрямки застосування імуногістохімічного методу, посмертної комп'ютерної томографії. Розглянуто питання встановлення давності черепно-мозкових травм. Показано роль проявів системної реакції організму на травму, зокрема нейроендокринної системи. Наведені приклади використання неішемічних уражень серця для діагностики тривалості вмирання. Показана роль тропопніну I, креатинкінази, мозкового натрійуретичного пептиду (NT-pro BNP) у діагностиці тривалості перебігу травматичного процесу. На підставі огляду літератури зроблено висновок про перспективність та необхідність розробки нових методів та критеріїв для визначення зажиттєвості та давності ушкоджень у судово-медичній практиці з метою уніфікації результатів дослідження та уникнення діагностичних помилок.

Мета дослідження - розроблення судово-медичної методики визначення давності ушкодження внутрішніх органів людини за допомогою цифрових методів поляризаційної реконструкції циркулярного двопроменезаломлення молекулярних комплексів. Об'єктом дослідження були гістологічні зразки внутрішніх органів людини (мозок, нирка та печінка) з різною давністю ушкодження від 1-ї до 120-ї год. Для контролю використовували зразки біологічних тканин померлих від ішемічної хвороби серця з різною давністю ушкодження від 1-ї до 120-ї год. Дослідження проводили, використовуючи методику поляризаційної реконструкції циркулярного двопроменезаломлення молекулярних комплексів. Визначено набір діагностично-актуальних взаємозв'язків між часовими змінами статистичної структури топографічних мап циркулярного двопроменезаломлення оптично активних молекулярних комплексів гістологічних зрізів внутрішніх органів людини з різною давністю ушкодження та варіаціями величини середнього, дисперсії, асиметрії та ексцесу, які характеризують розподіли величини даного параметра анізотропії. Висновки: розроблено новий оригінальний метод томографії оптичної активності молекулярних комплексів тканин внутрішніх органів людини у цифровому гістологічному дослідженні давності ушкодження тканин мозку, печінки та нирки, а також міокарда і легеневої тканини на часовому інтервалі від 1-ї до 120-ї год.

Мета дослідження - встановити особливості ушкодження водія і пасажира в салоні автомобіля класу D при боковому зіткненні. Проаналізовано випадки ДТП з 2008 по 2021р. у Житомирській, Рівненській, Волинській обл. України. При автомобільній травмі розглядалися випадки кутового (правого та лівого) зіткнення із смертельним наслідком водія та пасажира переднього сидіння автомобілів класу D. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: системно-структурний аналіз, спостереження, порівняння, опис. Додатково проводилась криміналістична експертиза ушкоджень. Статистичний аналіз включав первинне опрацювання даних за методами описової статистики та перевірку нульової гіпотези за допомогою методу мультифакторного аналізу. Виявлено чіткі особливості ушкодження водія та пасажира при боковому зіткненні. Вони відрізнялись та характеризувались залежністю від правої чи лівої сторони зіткнення. Висновки: одержана сукупність ушкоджень, характерних для водія чи пасажира автомобілів класу D при лівому та правому кутовому зіткненнях, може бути використана для їх ідентифікації при проведенні судово-медичної експертизи.

Розглянуто проблему дорожньо-транспортних пригод (ДТП), які сталися на фоні алкогольної інтоксикації. Із розвитком техніки і науки протягом останнього десятиріччя в усіх країнах світу зросла кількість постраждалих із тяжкими полісистемними пошкодженнями. Найбільш частими причинами пошкоджень є ДТП. Дорожньо-транспортна травма, згідно з висновками Всесвітньої організації охорони здоров'я, є однією з основних причин смертності населення працездатного віку. Десятиліття безпеки дорожнього руху (2011 - 2020 рр.), що було проголошено Організацією Об'єднаних Націй, вказало на те, що саме медична безпека дорожнього руху є найбільш наболілою і складною для вирішення проблемою. Мета дослідження - вивчити вплив алкогольної інтоксикації на обставини отримання пошкоджень за ознакою участі в русі в постраждалих із полісистемними пошкодженнями внаслідок ДТП. Проведений науковий ретроспективний аналіз 312 випадків полісистемних пошкоджень у постраждалих внаслідок ДТП, які перебували на лікуванні у відділенні політравми Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в період 2018 - 2019 рр. Пошкодження внаслідок ДТП виникають у 46 % осіб, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння. Існує вірогідна залежність постраждалих внаслідок ДТП від ознак наявності алкогольної інтоксикації та участі в русі. У стані алкогольної інтоксикації водії отримають травму в 46,43 % випадків, пішоходи - у 52,53 %, пасажири - у 31,43 %. Порівняльний аналіз ризику виникнення летального результату в постраждалих внаслідок ДТП з алкогольною інтоксикацією та без неї і за ознакою участі в русі довів, що ризик виникнення летального результату у водіїв із наявністю алкогольної інтоксикації більше ніж у 2 рази вищий, ніж у водіїв без неї, і становить 0,49. Висновки: найбільші клінічні результативні ризики виникнення летального результату перебігу травматичного процесу в постраждалих внаслідок ДТП, незалежно від наявності або відсутності алкогольної інтоксикації, мають пішоходи. Такі ризики мають критичне або катастрофічне значення. Алкогольна інтоксикація підвищує ризик виникнення летального результату перебігу травматичного процесу в активних учасників дорожнього руху (водії та пішоходи) та не впливає на такий результат у пасивних учасників руху (пасажири).

Мета роботи - аналіз особливостей складання судово-медичного експертного висновку за результатами визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілих із закритою травмою органів зовнішнього дихання (ОЗД) залежно від її морфоклінічної характеристики та тяжкості для пошуку шляхів уніфікації експертної оцінки. Проаналізовано 183 висновки експерта з Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи з приводу травм ОЗД. Тяжкі тілесні ушкодження встановлено в 17 (9,3 %) випадках травм із виникненням небезпечних для життя явищ. Ушкодження середньої тяжкості встановлено в 151 (82,5 %) випадку травм за відсутністю небезпеки для життя. Легкі тілесні ушкодження встановлено в 15 (8,2 %) випадках. Висновки: в експертних висновках мають місце випадки як недооцінки, так і переоцінки ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у випадках тупої травми ОЗД. За результатами проведеного дослідження визначено шляхи подальшої уніфікації морфоклінічного підходу судово-медичної оцінки вказаних тілесних ушкоджень.

Мета роботи - встановити можливості ідентифікації водія та пасажира в результаті комплексного аналізу травм всередині салону автомобіля класу J при лобовому зіткненні. Проаналізовано 179 дорожньо-транспортних пригод зі смертельним наслідком, з яких прицільно розглядали ушкодження водія та пасажира за фронтального зіткнення в салоні автомобілів класу J відповідно до Європейської економічної класифікації. Застосовували візуальний огляд та судово-медичну криміналістичну експертизу. Виявлені ушкодження вносили в базу даних Microsoft Access. Статистичний аналіз проводили у програмі Microsoft Excel. Аналіз одержаних ушкоджень водієм та пасажиром показав, що на практиці в салоні сучасного автомобіля класу J специфічні ознаки ідентифікації трапляються дуже рідко. Характерними для водія є розриви легень, як результат взаємодії з рульовою колонкою, відповідно переломи ребер справа та зліва, переломи груднини. Розподіл ушкоджень кінцівок відзначався переважанням правобічної орієнтації і внаслідок контакту з центральною консоллю: ушкодження м'яких тканин правої руки та правої ноги. Для пасажирів характерними ушкодження лівобічної локалізації - результат взаємодії з центральною консоллю відповідно спостерігалися: травма голови зліва, розриви селезінки, ушкодження м'яких тканин та кісток зліва. Висновки: ідентифікація водія та пасажира вимагає комплексної фіксації та аналізу одержаних ушкоджень. Характерними для водія є розриви легень, як результат взаємодії з рульовою колонкою, відповідно переломи ребер справа та зліва, переломи груднини. Розподіл ушкоджень кінцівок водіїв відзначався переважанням правобічної орієнтації і внаслідок контакту з центральною консоллю: ушкодження м'яких тканин правої руки та правої ноги. Для пасажирів характерними ушкодження лівобічної локалізації і результат взаємодії з центральною консоллю, відповідно спостерігалися: травма голови зліва, розриви селезінки, ушкодження м'яких тканин та кісток зліва.

Досліджено паціентів з посттравматичними (черепно-мозкова травма (далі - ЧМТ)) суб- / епідуральними крововиливами представлено судово-медичну оцінку давності їхнього утворення. Вивчено морфологічні зміни цито- / мієлоархітектоніки головного мозку та структурно-функціональні параметри еритроцитів крові та гемоглобіну у живих осіб із посттравматичними (ЧМТ) суб- / епідуральними крововиливами з урахуванням їхніх статево-вікових параметрів та у відповідності до параметрів компꞌютерної томографії (далі – КТ). Проведено експертні судово-медичні огляди живих осіб обох статей різних вікових категорій з ЧМТ, що супроводжувались суб- та епідуральними крововиливами. Визначено методами променевої діагностики (спіральна КТ) у живих осіб томографічні ознаки давності утворення посттравматичних суб- / епідуральних крововиливів. Вивчено, за рахунок залучення до методологічної схеми способів дослідження агрегаційних властивостей клітин крові (поверхнева цитоархітектоніка еритроцитів), параметри коагуляційного гемостазу (фібриноген, протромбін, тромбоцити) і таке інше. Встановлено маркери давності утворення епі- та субдуральних гематом за даними КТ досліджень (параметри щільності гематом на тлі оптичної щільності інтактного головного мозку (співставлені параметри щільності гематом та інтактного головного мозку). Проаналізовано на органному, тканинному, клітинному рівнях структурно-функціональна стратегія виникнення крововиливів, специфіка їхнього формування, характер перебігу післятравматичної ішемії у найближчий (0 - 21-а доби) до отриманої травми та відтермінований (90 діб) періоди. Зꞌясовано морфологічні маркери хронології розвитку крововиливів, виникнення ішемії мозку, деструктивно-дегенеративних процесів, некрозу, організації осередків ушкоджень.

Мета роботи - розробити судово-медичні критерії диференціації крововиливів травматичного і нетравматичного генезів за допомогою методу цифрової поляризаційної мікроскопії гістологічних зрізів речовини головного мозку людини (РГМЛ). Нативні гістологічні препарати РГМЛ від 30 трупів із ішемічним інсультом (1-ша група), 35 трупів із крововиливами травматичного генезу (2-га група), 35 трупів із крововиливами в РГМЛ нетравматичного генезу (3-тя група) та 30 трупів, причиною смерті яких була гостра коронарна недостатність (4-та група-контроль). Метод дослідження - цифрова поляриметрія (визначалися координатні розподіли значень орієнтаційного параметра (ОП) мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку). Результати досліджень координатної та статистичної структури мап величини ОП у точках цифрових мікроскопічних зображень гістологічних зрізів РГМЛ померлих усіх груп виявили координатно-неоднорідну структуру всіх розподілів величини ОП та достатню статистичну подібність мап ОП - гістограми розподілів величини ОП мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з всіх груп близькі за структурою, що можна пов'язати з кратним розсіянням світла в об'ємі навіть геометрично тонких гістологічних зрізів РГМЛ. За рахунок цього відбувається деполяризація світла і прояви оптичної активності протеїнових структур усереднюються до близьких величин ОП у межах всіх груп, незалежно від причини настання смерті. Висновок: аналіз одержаних даних виявив, що для кожного із статистичних параметрів (статистичні моменти 1 - 4-го порядків), які характеризують мапи орієнтаційного параметра мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з усіх груп, величини чутливості, специфічності та збалансованої точності нижчі на 15 - 25 % від задовільного рівня диференціальної діагностики - 80 - 85 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.241 + Р627.704 + Р627.703.2

Рубрики:

Види пошкоджень за їх значенням в судово-медичній експертизі

Дегенеративні процеси в головному мозку

Крововиливи (апоплексія, геморагії)

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В ходе проведенных экспериментальных наблюдений авторами зафиксировано влияние индивидуальных особенностей национальных узбекских ножей на морфологическую картину колото-резаной раны. С целью изучения морфологических и метрических особенностей исследованы колото-резаные раны кожи, причиненные национальными узбекскими ножами, взятые от 24 трупов лиц, погибших от острой и массивной кровопотери. Выявлено, что морфологические и морфометрические особенности колото-резаных ранений, нанесенных узбекскими национальными ножами, являются отображением их конструктивных свойств, которые проявляются образованием извилистой формы раны, а также наличием широкого ободка кровоизлияний вокруг неё. Морфология этих ран отражает более выраженное травматическое воздействие национального ножа на кожу, чем при ранении обычным кухонным ножом. Вследствие того, что в конструкции национального ножа отличительной особенностью является толстый обух, клинок отличается своей массивностью, что, по-видимому, обуславливает его высокое травмирующее действие. В морфологии раны отражается относительно большая площадь обушковой части ножа, по сравнению с лезвийной, а также увеличение относительной площади раны на единицу длины ее краев. Приподнятое острие лезвия проявляется в ране образованием точки укола.

Визначення науково обгрунтованих критеріїв, які б надали можливість об'єктивно діагностувати пошкодження одягу, заподіяних під час пострілів еластичними кулями патронів "Терен-12П", які знаходяться на озброєнні правоохоронців України, на сьогодні є актуальною проблемою в судовій медицині та криміналістиці. Мета дослідження - визначення спроможності використання хемометричного методу (методу головних компонент) для обробки результатів експериментальних досліджень, отриманих за допомогою рентгенофлуоресцентного спектрального аналізу при визначенні елементного складу нашарувань у зоні пошкоджень тканини одягу, спричинених у результаті влучень еластичних куль патронів "Терен-12П". Матеріали - 6 розповсюджених зразків тканини: штучний шкіряний стрейч-матеріал на флісовій основі (зразок "А"), бавовняне трикотажне полотно (зразок "Б"), штучний шкіряний матеріал із полівінілхлоридним покриттям на тканинній основі (зразок "В"), плащова тканина на одношаровій синтепоновій підкладці (зразок "Г"), плащова тканина (зразок "Д") і камуфльована тканина "Грета" кольору "Ліс" (зразок "Е"); балістичний пластилін "Beschussmasse, 6287156" (виробник - фірма "Carl Weible KG", Німеччина). Використано метод метод рентгенофлуоресцентного спектрального аналізу (РФСА). Із використанням шести поширених зразків тканин одягу та балістичного пластиліну проведено експериментальні постріли з помпової рушниці "Форт-500А" кулями патронів "Терен-12П" під час стрільби з відстаней 0 - 15 м. За допомогою РФСА визначено елементний склад куль, продуктів згорання порохового заряду, які були вилучені зі ствола рушниці після пострілу, а також тканини мішеней до пострілів і в ділянках пошкоджень після пострілів. Аналіз та обробка якісного та кількісного складу хімічних елементів у ділянках пошкоджень здійснено з використанням хемометричного підходу - методу головних компонент. Встановлено головні критерії діагностики пошкоджень тканин одягу, спричинених кулею патрону "Терен-12П" за допомогою РФСА, які доцільно використовувати під час проведення відповідних експертних досліджень.

В ходе проведенных экспериментальных наблюдений авторами зафиксировано влияние индивидуальных особенностей национальных узбекских ножей на морфологическую картину колото-резаной раны. С целью изучения морфологических и метрических особенностей исследованы колото-резаные раны кожи, причиненные национальными узбекскими ножами, взятые от 24 трупов лиц, погибших от острой и массивной кровопотери. Выявлено, что морфологические и морфометрические особенности колото-резаных ранений, нанесенных узбекскими национальными ножами, являются отображением их конструктивных свойств, которые проявляются образованием извилистой формы раны, а также наличием широкого ободка кровоизлияний вокруг неё. Морфология этих ран отражает более выраженное травматическое воздействие национального ножа на кожу, чем при ранении обычным кухонным ножом. Вследствие того, что в конструкции национального ножа отличительной особенностью является толстый обух, клинок отличается своей массивностью, что, по-видимому, обуславливает его высокое травмирующее действие. В морфологии раны отражается относительно большая площадь обушковой части ножа, по сравнению с лезвийной, а также увеличение относительной площади раны на единицу длины ее краев. Приподнятое острие лезвия проявляется в ране образованием точки укола.

Питання встановлення часу настання смерті завжди було актуальним серед судових медиків, оскільки визначення точного моменту смерті надає змогу судово-слідчим органам прояснити обставини та виявити осіб, які причетні до скоєння злочину. Мета роботи - провести аналіз методів, що використовуються у практичній роботі в обласних бюро судово-медичної експертизи України та поза її межами з метою виявлення їх ефективності для встановлення давності настання смерті шляхом дослідження біологічних рідин та середовищ організму людини, а також для виявлення їх проблемних моментів для подальшої розробки нових методів чи модернізації існуючих. За останні десятиліття учені в галузі судової медицини розробили значну кількість різноманітних методів для встановлення давності настання смерті. Особливо актуальною є можливість дослідження біологічних рідин і середовищ організму людини, таких як спинномозкова рідина, склисте тіло, синовіальна рідина, оскільки вони є практично ізольованими від зовнішнього середовища та впливу зовнішніх чинників. Для їх дослідження в основному застосовують біохімічні методи. Одним із найбільш вивчених та таких, які застосовують у своїй практичній діяльності лікарі-судово-медичні експерти, є визначення показників вмісту калію у склистому тілі людини. Динаміка зміни його концентрації зі збільшенням часу після смерті також характерна і для інших біологічних рідин організму людини. Висновок: триває активний пошук новітніх методів, які могли б спростити проведення дослідження біологічних рідин та середовищ людини для встановлення часу смерті, а також підвищити їх точність. Такими методами можуть бути лазерна аутофлюоресценція та багатопараметрична лазерна томографія.

В результаті проведеного огляду літературних джерел і статистичного аналізу власних досліджень характеру, механізму і давності виникнення травми селезінки виявлена можливість встановлення давності ушкоджень селезінки при механічній травмі за динамікою змін її гістологічних показників, що має важливе значення для судово-медичної практиці.

Проаналізовано сучасні вітчизняні та закордонні джерела літератури стосовно висвітлення існуючих та пошуку нових перспективних методів судово-медичної діагностики виду гострого травмуючого предмета.

Наведена оцінка рівня дослідження на сьогоднішній день як особливостей ушкоджень голови і тулуба людини еластичними кулями при пострілах із засобів ударно-травматичної дії, так і самих куль з використанням традиційних і нових засобів, як наприклад, рентгенфлуоресцентного спектрометру "M4 TORNADO".

Як відомо, розриви селезінки з розвитком масивної внутрішньої крововтрати є частою "знахідкою" лікарів судово-медичних експертів під час проведення судово-медичних експертиз трупів. У переважній більшості випадків це стосується травматичних розривів з наявністю відповідних обставин справи (дорожньо-транспортні пригоди, падіння з висоти і т. д.), що супроводжується наявністю на тілі більшої чи меншої кількості тілесних ушкоджень, у тому числі у проекції анатомічного розташування селезінки. Поряд із вказаними випадками травматичного характеру рідко трапляються розриви селезінки без наявності в анамнезі чи обставинах справи даних за травму, за відсутності на тілі, у тому числі у проекції розміщення селезінки, тілесних ушкоджень. Мета роботи - опрацювати проблемні питання спонтанного (атравматичного) розриву селезінки, як рідкісного ускладнення гострого геморагічного панкреатиту та панкреонекрозу, що трапляються в судово-медичній практиці, з метою розробки в подальшому алгоритму диференційної діагностики з травматичними розривами селезінки. Проведено аналіз та опрацьовано сучасні дані та наукові досягнення за даною темою в джерелах літератури зарубіжної медичної літератури. Наведено основні морфологічні та мікроскопічні ознаки спонтанного (атравматичного) розриву селезінки як ускладнення гострого геморагічного панкреатиту та панкреонекрозу в судово-медичній практиці, включаючи генез даної патології, діагностичні критерії та особливості постмортальної діагностики. Висновок: у результаті опрацьованого матеріалу висвітлено основні проблемні питання спонтанного (атравматичного) розриву селезінки як ускладнення гострого геморагічного панкреатиту та панкреонекрозу, які трапляються під час проведення судово-медичної експертизи трупів.

У відділенні судово-медичної криміналістики Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи досліджено механізм формування ротаційних сколів компактного шару по краям вогнестрільного перелому пласких кісток. Процес утворення тріщин був розглянутий на прикладі двох задач - задачі Герца і моделі Хілла-Джонсона. Встановлено, що в основі формування перелому лежить складний напружений стан і деформування матеріалу, що викликане поступальним і обертовим рухами вогнестрільного снаряду.

Зважаючи на механогенез відбою для пістолетів, було обгрунтовано механізм формування подвійної штанцмарки при пострілах із пістолетів "Форт-12", "Форт-17" та "Форт-14ТП". Установлено, що подвійні відбитки утворювалися лише за умов пострілу в щільний притул із пістолета, спорядженого більш ніж одним боєприпасом, тобто за умов обов'язкового зворотного руху затвора. Ця ознака може бути використана при встановленні послідовності пострілів, а також вказує на спорядження пістолета більш ніж одним патроном.