Описано клінічні прояви ізольованих і поєднаних ушкоджень шийного відділу хребта і струсу головного мозку у разі травм тупими предметами.

Проведен анализ 1000 актов судебно медицинского исследования трупов Львовского областного судебно-медицинского бюро за 2002 год. В структуре всей травмы со смертельным исходом травма груди занимает второе место среди повреждений других анатомических участков. Среди 100 погибших с травмой груди были 79 мужчин и 21 женщина. 48 погибших с тяжелой сочетанной травмой грудной клетки повреждение получили вследствие дорожно-транспортных проишествий, 36 вследствие падения с высоты. Наиболее часто у погибших тяжелая травма грудной клетки сочеталась с черепно-мозговой травмой - в 60 %, а в 52 % - с травмой печени, переломы конечностей наблюдались в 49 %.

Обгрунтовано судово-медичні діагностичні критерії визначення ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів на підставі їх комплексного клінічного вивчення з використанням сучасних аудіологічних і вестибулометричних методів дослідження. Встановлено, що діагностичними критеріями посттравматичних кохлеарних невритів, які необхідно застосовувати для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень є: ступінь зниження слухової функції; наявність і тривалість позитивної (з повним відновленням слуху, або без повного його відновлення) або негативної (з повною або неповною втратою слуху) динаміки зміни слухової функції від моменту травми. З'ясовано, що діагностичні критерії тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів можна виявити за умови дотримання оптимального обсягу дослідження слуху: мовою та за допомогою тональної межової аудіометрії в динаміці, надпорогової тональної та мовної аудіометрії, імпедансометрії й отоневрологічного обстеження у гострому та підгострому періодах травми. Доведено необхідність урахування в судово-медичному оцінюванні посттравматичних кохлеарних невритів характеру травми та топіки ураження слухового та вестибулярного аналізаторів.

Здійснено статистичний аналіз причин та характеру нелетальних ушкоджень обличчя і головного мозку у потерпілих дитячого віку, проаналізовано особливості їх перебігу та наслідки у дітей різних вікових груп. Досліджено особливості перебігу уражень м'яких тканин, ушкоджень кісток лицевого черепу, ізольованих і сполучених черепно-мозкових ушкоджень, проведено порівняльний аналіз перебігу означених ушкоджень, обгрунтовано критерії експертної оцінки таких травм у дітей та підлітків. На основі проведеного дослідження розроблено практичні рекомендації судово-медичної оцінки нелетальних травм обличчя і головного мозку у названого контингенту потерпілих, застосування яких в експертній практиці дозволить підвищити об'єктивність та надійність експертних висновків.

Сформовано концепцію причин розвитку аневризм висхідної частини аорти. Проведено пошук етіології аневризм і встановлено вирішальну роль ксенобіотиків у їх розвитку. На підставі судово-медичного аналізу випадків аневризм встановлено обставини та місце смерті, особливості танатогенезу у разі розриву аорти. Визначено основні механізми розвитку травматичних аневризм аорти. Встановлено особливості їх патоморфологічної картини. Розроблено протокол дослідження аневризм аорти в судово-медичній та патологоанатомічній практиці. Запропоновано робочу класифікацію розривів аорти травматичного характеру.

Зазначено, що в експерименті на щурах оцінювали динаміку змін вмісту колагену в дермі вздовж краю рани протягом першої доби після її нанесення. Встановлено закономірне зниження вмісту колагену I типу в дермі в залежності від часу, що можна використовувати для судово-медичної діагностики ушкоджень м'яких тканин.

Запропоновано програму-алгоритм дослідження для наукового обгрунтування діагностичних критеріїв судово-медичної оцінки за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень травм шийного відділу хребта та паравертебральних тканин на основі їх комплексного клінічного вивчення. Алгоритм-програма дослідження включає декілька етапів, послідовних дій судово-медичного експерта за розробки діагностичних критеріїв для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Предложена программа-алгоритм исследования для научного обоснования диагностических критериев судебно-медицинской оценки по степени тяжести телесных повреждений травм шейного отдела позвоночника и паравертебральных тканей на основе их комплексного клинического изучения. Алгоритм-программа исследования включает несколько этапов, последовательных действий судебно-медицинского эксперта при разработке диагностических критериев для определения степени тяжести телесных повреждений.

Основной целью работы является проведение судебно-медицинского анализа случаев с экспертной практики с переломами длинных костей нижней конечности по данным областного бюро судебно-медицинской экспертизы в период 2009 - 2012 гг. Исследование выполнено с помощью методов статистического и сравнительного анализа. Раскрыто их распределение по полу, возрасту, локализации, характеру и виду внешнего воздействия, условиям образования и участию иных лиц. Переломы костей нижней конечности составляют от 15,8 до 22,5 % всех случаев механической травмы с летальными исходами. При этом страдают лица мужского пола с более частой травмой левой конечности в разные поры дня и года. Основным механизмом их возникновения является травмирование в результате дорожно-транспортных происшествий в сельской местности с участием третьих лиц.

Досліджено 29 діагностичних морфологічних ознак разом із показниками, які характеризують структурно-функціональні особливості стегнової кістки в місці перелому на різних її рівнях. Визначено їх параметри, показано роль в судово-медичній практиці під час встановлення та обгрунтування механізмів переломів довгих кісток нижньої кінцівки.

Проаналізовано 318 випадків із переломами довгих кісток нижньої кінцівки. Висвітлено їх розподіл за статтю, віком, локалізацією, орієнтацією лінії перелому, характером і видом зовнішньої дії, обставинами виникнення та причетністю сторонніх осіб.

Досліджено основні об'ємно-масові показники, що характеризують структурно-функціональні особливості різних відділів стегнової кістки, що дозволяє всебічно охарактеризувати досліджувану кістку по всій її окружності та довжині, а в подальшому дослідити їх вплив на закономірності формування морфологічних ознак площини перелому трубчастої кістки у момент її руйнації в судово-медичній практиці.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.63-018.1 + Р811.241 + Х893.9(4УКР)413.1 ф3

Рубрики:

Комп'ютерна графіка і обробка зображень

Види пошкоджень за їх значенням в судово-медичній експертизі

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.241 + Р811.243

Рубрики:

Види пошкоджень за їх значенням в судово-медичній експертизі

Судово-медичне дослідження (експертиза) смертельних пошкоджень

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.241

Рубрики:

Види пошкоджень за їх значенням в судово-медичній експертизі

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено основні показники, що характеризують структурно-функціональні особливості різних відділів довгих кісток нижньої кінцівки. Вивчено основні складові компоненти мінерального та органічного матриксів кісткової тканини та виведено кореляційні залежності між окремими показниками. Одержані дані дозволять всебічно охарактеризувати досліджувану кістку по всій її окружності та довжині, а в подальшому дослідити їх вплив на закономірності формування морфологічних ознак площини перелому трубчастої кістки у момент її руйнації (травматичного ушкодження) в судово-медичній практиці.

На підставі вивчення архівних судово-медичних матеріалів визначено частоту та види травм гортані у ході судово-медичної експертизи живих осіб. Проведено аналіз судово-медичної експертної діагностики під час визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, пов'язаних з травмами гортані. Розроблено алгоритм наукових досліджень, спрямованих на вдосконалення судово-медичної діагностики ушкоджень гортані.

На основании изучения архивных судебно-медицинских материалов определены частота и виды травм гортани при судебно-медицинской экспертизе живых лиц. Проведен анализ судебно-медицинской экспертной диагностики при определении степени тяжести телесных повреждений, связанных с травмами гортани. Разработан алгоритм научных исследований, направленных на совершенствование судебно-медицинской диагностики повреждений гортани.

Змодельовано детерміновані зв'язки між відкритим переломом діафіза довгої трубчастої кістки та наслідками травматичного процесу. Запропоновано системно-причинний підхід до дослідження детермінованих ускладнень механічного тілесного ушкодження. Диференційовано каузальні оцінки детермінантів відкритого первинного та відстроченого переломів діафіза довгої трубчастої кістки.

Розкрито сучасні аспекти та послідовність досліджень переломів довгих трубчастих кісток у судовій медицині. Показано роль чіткого алгоритму дій у судово-медичній практиці у разі встановлення й обгрунтування механізмів переломів довгих кісток нижньої кінцівки.

Передові технології сприяють ефективності досліджень та експертної оцінки морфологічних змін у ділянці перелому, що значно полегшує диференціацію ознак, які кваліфікують патогенез переломів досліджуваних кісток та надають вірогідні експертні дані представникам слідчих органів.

Досліджено 128 випадків із переломами довгих трубчастих кісток нижньої кінцівки із судово-медичної експертної практики. Вивчено основні морфологічні показники (окружність, товщина компактної кісткової речовини, розміри та площа кістково-мозкової порожнини), що характеризують макроскопічну будову окремих відділів стегнової, великогомілкової та малогомілкової кісток. Показано їх значимість та роль у виникненні переломів даних кісток у судово-медичній практиці.