Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.08 + Р811.243

Рубрики:

Пошкодження органів черевної порожнини

Судово-медичне дослідження (експертиза) смертельних пошкоджень

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема судебно-медицинской диагностики прижизненности и давности травм мягких тканей в настоящее время является объектом многочисленных исследований. В ходе исследования у экспериментальных животных определены патоморфологические изменения кожи и мышечной ткани, возникающие при прижизненных и постмортальных травматических повреждениях, в зависимости от времени воспроизведения повреждения и температуры. Полученные результаты направлены на улучшение судебно-медицинской диагностики травматических повреждений мягких тканей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.243 + Р811.43

Рубрики:

Судово-медичне дослідження (експертиза) смертельних пошкоджень

Судово-медичне дослідження (експертиза) трупа

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.243

Рубрики:

Судово-медичне дослідження (експертиза) смертельних пошкоджень

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.243 + Х893.9(4УКР)413.1

Рубрики:

Судово-медичне дослідження (експертиза) смертельних пошкоджень

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано судово-медичні критерії, що базуються на цитофотометричному визначенні зміни вмісту білків у саркоплазмі м'язових волокон (ШІК-реакція) і колагену I-го типу в дермі ушкодженої шкіри протягом першої доби після травмування. На основі значень відносного показника люмінесцентного свічення в зажиттєвих механічних ушкодженнях шкіри виділено 4 часових періоди протягом першої доби після травми.

Викладено результати статистичного аналізу випадків летальної черепно-мозкової травми у м. Дніпропетровськ за 2010 р., а також наведено приклади з практики, що відображають недоліки краніографії, які призводять до розходження клінічного та судово-медичного діагнозів при черепно-мозковій травмі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.241 + Р811.243

Рубрики:

Види пошкоджень за їх характером і значенням в судово-медичній експертизі

Судово-медичне дослідження (експертиза) смертельних пошкоджень

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За кількісним вмістом гістаміну та серотоніту в лікворі та перикардіальній рідині людини визначено діагностичні критерії, за якими можна встановлювати тривалість перебігу смертельної механічної травми. Встановлено, що вміст гістаміну в лікворі та перикардіальній рідині у кількостях понад 0,051 та 0,054 мкг/мл відповідно та серотоніну в даних рідинах понад 0,05 та 0,057 мкг/мл відповідно вказують на травматичний генез смерті. Кількість гістаміну в лікворі та перикардіальній рідині у кількостях понад 0,051 та 0,058 мкг/мл відповідно та серотоніну в даних рідинах понад 0,052 та 0,072 мкг/мл відповідно вказують, смерть могла настати як в короткий проміжок часу (від декількох до десятків хвилин), так і через 1 - 2 години після травмування.

Викладено морфологічні особливості та механізм утворення перелому кісток черепа з ознаками розшарування під час тривалого перебування частин трупа у воді.

Мета дослідження - в ранньому терміні антемортального періоду визначити діагностичні критерії для встановлення травматичного генезу смерті та тривалості її перебігу з врахуванням двохсигмального відхилення від середнього значення кількісного вмісту адреналіну та норадреналіну в лікворі. Катехоламіни визначали за допомогою тонкошарової хроматографії на пластинах Sorbifil. Кількісний вміст - за допомогою розробленої програми та запатентованого способу (Патент на корисну модель № 54582, зареєстрований 10.11.2010 р.), за яким програмно автоматично визначається площа плями дослідженої речовини на хроматограмі після її сканування у порівнянні з площею плями стандарту. Встановлено, що кількісний вміст адреналіну в лікворі понад 88,96 нг/мл, а норадреналіну понад 99,49 нг/мл у порівнянні з контролем (раптова смерть) може вказувати, що смерть настала внаслідок травми. У випадках, коли травматичний генез смерті не викладає сумнівів, вміст адреналіну у межах від 127,52 до 190,73 нг/мл та норадреналіну від 159,07 до 345,1 нг/мл вказує, що смерть настала через короткий проміжок часу.

Вперше за комплексом метаболічних змін в організмі, а саме за кількісним вмістом біологічно-активних речовин, які беруть участь у перебігу стрес-реакції при смертельному травматичному ураженні, доведено можливість судово-медичної діагностики зажиттєвої реакції організму на травму. Вперше на основі комплексного визначення вмісту гістаміну та серотоніну в перикардіальній рідині та лікворі, адреналіну та норадреналіну в наднирниках, лікворі, перикардіальній рідині, середніх молекул в легенях, перикардіальній рідині, лікворі трупів осіб, смерть яких настала від механічної травми, доведено можливість встановлення тривалості перебігу травматичного процесу в ранній термін антемортального періоду. Вперше вивчено зміни у метаболізмі холестерину й ефірів холестерину наднирників під час розвитку стрес-реакції в динаміці раннього післятравматичного процесу. Вперше розкрито діагностичне значення показників - холестерину, ефірів холестерину, а також стероїдних гормонів: кортизолу, кортизону та кортикостерону в корі наднирників для обгрунтування тривалості перебігу травматичного процесу в ранній термін антемортального періоду. Вперше на підставі виявлення динамічних змін кількісного вмісту біологічно-активних речовин у тканинах і рідинах трупа розроблено діагностичний алгоритм для встановлення давності травми. Вперше розроблено методологію використання комп'ютерних технологій для кількісного визначення вмісту біологічно-активних речовин шляхом тонкошарової хроматографії. Вперше обгрунтовано можливість встановлення травматичного генезу смерті на підставі комплексного аналізу вмісту біологічно-активних речовин у тканинах і рідинах трупа.

Показано можливості використання тетразолію нітросинього для макроскопічної гістохімічної диференціації прижиттєвих і постмортальних ушкоджень м'яких тканин у ході проведення судово-медичної експертизи трупів. Візуальні результати підтверджено змінами оптичної щільності гомогенату тканин після експозиції його у розчині тетразолію нітросинього (n-НСТ). Отримані результати свідчать про умови та можливість практичного використання індикаторної реакції із n-НСТ для встановлення зажиттєвого або посмертного характеру травматичних змін.

Показана возможность использования тетразолия нитросинего для макроскопической гистохимической дифференциации прижизненных и постмортальных повреждений мягких тканей в ходе проведения судебно-медицинской экспертизы трупов. Визуальные результаты подтверждены изменениями оптической плотности гомогената тканей после экспозиции его в растворе тетразолия нитросинего (n-НСТ). Полученные результаты свидетельствуют об условиях и возможности практического использования индикаторной реакции с n-НСТ для установления прижизненного или посмертного характера травматических изменений.

Питання встановлення часу настання смерті завжди було актуальним серед судових медиків, оскільки визначення точного моменту смерті надає змогу судово-слідчим органам прояснити обставини та виявити осіб, які причетні до скоєння злочину. Мета роботи - провести аналіз методів, що використовуються у практичній роботі в обласних бюро судово-медичної експертизи України та поза її межами з метою виявлення їх ефективності для встановлення давності настання смерті шляхом дослідження біологічних рідин та середовищ організму людини, а також для виявлення їх проблемних моментів для подальшої розробки нових методів чи модернізації існуючих. За останні десятиліття учені в галузі судової медицини розробили значну кількість різноманітних методів для встановлення давності настання смерті. Особливо актуальною є можливість дослідження біологічних рідин і середовищ організму людини, таких як спинномозкова рідина, склисте тіло, синовіальна рідина, оскільки вони є практично ізольованими від зовнішнього середовища та впливу зовнішніх чинників. Для їх дослідження в основному застосовують біохімічні методи. Одним із найбільш вивчених та таких, які застосовують у своїй практичній діяльності лікарі-судово-медичні експерти, є визначення показників вмісту калію у склистому тілі людини. Динаміка зміни його концентрації зі збільшенням часу після смерті також характерна і для інших біологічних рідин організму людини. Висновок: триває активний пошук новітніх методів, які могли б спростити проведення дослідження біологічних рідин та середовищ людини для встановлення часу смерті, а також підвищити їх точність. Такими методами можуть бути лазерна аутофлюоресценція та багатопараметрична лазерна томографія.