Проаналізовано рівні сформованості соціально-психологічних очікувань в людських взаєминах. Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено взаємозалежність міжособистісної взаємодії у групі та специфіки соціально-психологічних очікувань її членів. Виокремлено рівні сформованості соціально-психологічних очікувань на основі критеріїв самосвідомості особистості та сфери її міжособистісних взаємин. Запропоновано комплексну програму оптимізації розвитку соціально-психологічних очікувань.

Проанализированы уровни сформированности социально-психологических ожиданий в человеческих взаимоотношениях. Теоретически обоснована и экспериментально выявлена взаимозависимость межличностного взаимодействия в группе и специфики социально-психологических ожиданий ее членов. Определены уровни сформированности социально-психологических ожиданий на основе критериев самосознания личности и сферы ее межличностных взаимоотношений. Предложена комплексная программа оптимизации развития социально-психологических ожиданий.

Проаналізовано динаміку соціально-економічних індексів, самооцінки матеріального статусу та очікувань на майбутнє на основі опитувань громадської думки населення. Розглянуто рівень поширення оплати праці неофіційно та питому вагу цього "тіньового внеску" у сукупному доході.

Наведено статистичні дані "Футурологічного опитування" студентів і студенток у 2004 та 2008 рр. з метою визначення перспектив життєвого шляху особистості, ідеалів, потреб та очікування від майбутнього. Одержані дані виявляють динамічний компонент процесу планування життєвого шляху індивідом. Опитування проведено за напрямами: "Прогнози стосовно матеріальних і соціальних досягнень до 40-ка років життя", "Прогнозування місця постійного проживання", "Визначення міри залежності здійснення життєвих планів від людини". Підсумовано, що у студентів процес реалізації життєвих очікувань часто визначається розвитком цілісного, об'єктивного сприймання й осмислення власного життя, посиленим прагненням до реалізації життєвих задумів тощо.

Висвітлено актуальну проблему дослідження мотиваційного компонента соціально-психологічних очікувань, яка є спробою глибшого вивчення одного із компонентів соціально-психологічних очікувань, що тісно пов'язаний із успішністю особистості та ефективністю її в міжособистісній взаємодії. Розглянуто праці, які пов'язані із досліджуваною проблемою, зокрема теорія соціального навчання (Дж. Роттер), процесуальна мотиваційна теорія (В. Врум), мотиваційне значення соціальних очікувань (М. Гомелаурі). Здійснено дослідження взаємозв'язку рівнів мотивації до досягнення мети та соціально-психологічних очікувань. Визначено, що рівень мотивації та рівень сформованості соціально-психологічних очікувань у експериментальній групі студентів має позитивний зв'язок, але незначущий, а у менеджерів зв'язок є позитивним і значущим. Показано, що професійна діяльність зумовлює активізацію мотиваційних процесів людини, а мотиваційний компонент - необхідна динамічна складова становлення та розвитку соціально-психологічних очікувань.

За результатами моніторингового опитування представлено черговий зріз самооцінок населенням України свого матеріального становища, очікувань, соціально-економічні індекси та простежено їх динаміку за 2006 - 2013 рр., а також взаємозв'язок із суспільно-політичними орієнтаціями.

Мета роботи - проаналізувати антропологічний та аксіологічний виміри соціальних очікувань людини в аспекті процесів самоорганізації суспільних явищ та розкрити їх сутність. Дослідження грунтується на синергетичній парадигмі, теорії спільної інтенціональності, а також концепціях прихованого впливу на соціалізаційні процеси, синхронізації соціального впливу на моральні рішення, переваги колективного навчання, тлумачення соціальних очікувань як епістемологічних норм і стандартів та концепції соціальної підтримки. Соціальні очікування розглянуто у синергійному співвідношенні їх антропологічної та аксіологічної природи. Окреслено антропологічний вимір соціальних очікувань, що грунтується на природі людини як смертної та раціональної істоти. Показано аксіологічний вимір соціальних очікувань, який грунтується на необхідності соціалізації та наслідування систем матеріальних і духовних цінностей у колективі. Обгрунтовано концепцію стереотипності та танатологічності соціальних очікувань. Доведено, що стереотипність соціальних очікувань є залежною від їх аксіологічного виміру, а танатологічність соціальних очікувань є залежною від їх антропологічного виміру, який грунтується на смертності людини. З'ясовано, що стереотипність і танатологічність соціальних очікувань суттєво впливає на процеси суспільної самоорганізації. Зроблено висновки, що соціальні очікування людини зорієнтовані переважно на антропологічний вимір цінностей, оскільки за своєю природою людина - це смертна істота. Соціальні очікування людини пов'язані переважно з життям, здоров'ям, безпекою, що показує пріоритет танатологічного характеру соціальних очікувань та їх футурологічний зміст. Соціальні очікування зорієнтовані також на соціальні цінності. Останні пов'язані з колективною раціональною природою людини, яка схильна до соціального наслідування, що впливає на стереотипний характер соціальних очікувань. Будь-яке соціальне очікування є аксіологічним. Воно є очікуванням матеріальних і духовних цінностей. Аксіологічний вимір соціальних очікувань має стереотипний характер, оскільки він пов'язаний зі специфікою колективної соціалізації та співжиття людини. Антропологічний вимір соціальних очікувань має танатологічний характер і грунтується на природі людини як смертної та водночас раціональної істоти, що формує свою раціональність у колективі. Концепція стереотипності та танатологічності соціальних очікувань є перспективною для подальших наукових розвідок як їх методологічне підгрунтя.

Здійснено спробу обгрунтування можливих інтеграційних тенденцій у післявоєнній Україні через емпіричний аналіз стратегій формування соціальних очікувань та ставлення респондентів до стану соціальних невизначеностей, який обумовлений відкритою російською військовою агресією проти України. Зроблено висновок, що в умовах соціальних викликів відбувається певна інтегрованість між соціальними суб'єктами, побудована на закріплених нормах, цінностях, загальнонаціональній ідеї, визначених за час відкритої російської агресії векторів суспільного розвитку. Інтеграційні тенденції підсилюються також домінуванням у більшості респондентів активної стратегії формування соціальних очікувань, що свідчить про готовність респондентів уніфікувати соціальні очікування, сформувати чіткі вимоги до держави й соціальних інститутів, мінімізувати стан соціальних невизначеностей за рахунок розуміння соціальних перспектив, причому не стільки на особистісному рівні, скільки на рівні соціальних груп і суспільства загалом.