Викладено аналіз даних профілактичної активності та самозбережуючої поведінки населення різних зон радіоактивно забруднених територій. В динаміці післяаварійного періоду сформувалися спільноти, які різняться між собою за ставленням до радіаційної ситуації, особливостями самозбережуючої поведінки, соціальною активністю. В зоні обов'язкового відселення сформувалася спільнота, для членів якої характерна впевненість у правильності свого вибору місця проживання і збереженні життєво важливих для них факторів існування. Сформована впевненість може бути обумовлена наслідком неповноти екологічних та медичних знань, в першу чергу, гігієнічних. Населення зони гарантованого добровільного відселення загалом тільки декларує цінність здоров'я за низької профілактичної активності, спрямованої на збереження здоров'я.

З'ясовано потенціал філософського світогляду у комплексі науково-екологічних знань та місце концепції "сталого розвитку" у вирішенні проблем екологічної кризи як сучасного глобального "виклику". Завданням статті є уточнення сучасного розуміння терміну "екологія" та його предметного кола. Важливим філософсько-методологічним підходом до аналізу екологічної проблеми є виявлення її зв'язків із різними сторонами суспільного буття та звернення до питань великого соціального і гуманітарного звучання. Наголошено, що вирішення глобальних екологічних проблем напряму пов'язане зі скороченням антропогенного впливу на біосферу до рівня, при якому зберігається здатність біосфери до відтворення здорового навколишнього середовища. Повною мірою реалізувати все це можна за умови зміни системи ринкових цінностей людини, відповідних діяльнісних орієнтацій і стереотипів поведінки.