Описано світовий досвід адаптації використовуваної як де-факто стандарт у масштабних кількісних дослідженнях упосліджених соціальних груп методології RDS (керована респондентами вибірка) до світу онлайн-комунікацій. Згідно з накопиченим у світовій практиці досвідом, WebRDS є швидшим і дешевшим, забезпечує більшу різноманітність досліджуваної популяції та надає можливість рекрутингу одночасно на кількох сайтах без широких контактів у локальних спільнотах, працює в країнах з дуже різним рівнем доходів населення та може бути суміщений з традиційним RDS, а також з іншими методами опитування (зокрема, телефонним). Водночас WebRDS має власні особливості, серед яких виокремлюють уразливість щодо шахрайства, залежність респонс-рейту від розміру опитувальника, наявність зміщень, зумовлених доступом до інтернету або мобільного зв'язку та звичкою до використання онлайн-інструментів, не завжди повний контроль дослідницької команди над використанням зібраних за допомогою сторонніх інтернет-платформ даних, а також більш високі вимоги до технічної компетентності як дослідників, так і етичних комісій тощо. В Україні склалися передумови для успішного впровадження WebRDS, а зважаючи на виклики, які постали внаслідок окупації частини територій і масштабні міграції населення, здається доцільним адаптувати наявний досвід з упровадження такої системи рекрутингу в практику біоповедінкових досліджень уразливих груп в Україні.

Проаналізовано основні тенденції, що характеризують статеве життя сучасної підліткової молоді на прикладі українських старшокласників. Представлено огляд наукових підходів до дослідження статевого життя на Заході та в сучасній Україні, зокрема соціологічні студії сексуальної поведінки молоді. Автори звертають увагу на певні наслідки "сексуальної революції" щодо впливу на сферу сексуального здоров'я (ВіЛ/СНіД; інфекції, що передаються статевим шляхом; підліткові аборти, сексуальне насильство тощо). Аналіз особливостей, притаманних сучасній сексуальній поведінці підлітків (частота сексуальних контактів; кількість статевих партнерів; вікові та гендерні особливості сексуальної поведінки респондентів), грунтується на результатах трьох репрезентативних соціологічних досліджень серед школярів Харкова та Харківської області (1999 р. та 2013 р.) й чотирьох регіонів України (2021 р.). Ці дослідження були здійснені соціологами Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Соціологічною асоціацією України. Аналізувалися такі характеристики соціальної поведінки, як "вік сексуального дебюту", динаміка змін цього індикатора за даними українських і західних соціологів. Описані деякі негативні наслідки раннього статевого життя (порушення статевого розвитку, психічні розлади, інфекції, що передаються статевим шляхом, підліткові небажані вагітності, підліткова проституція тощо). Приділено увагу питанням системного статевого виховання та сексуальної освіти підлітків для збереження репродуктивного та сексуального здоров'я. Автори аналізують роль батьків, освітнього процесу в середній школі та програм статевого виховання у формуванні навичок безпечної статевої поведінки й відповідального ставлення підлітків до свого здоров'я та здоров'я близьких.

Показано результати опитувань інноваційного молодіжного проєкту U-Report за жовтень- грудень 2023 р.: гендерні стереотипи та насильство проти жінок, культура благодійності, ставлення до одностатевих партнерств.

Мета роботи - дослідження та оцінка соціально-психологічного портрету чоловіків, які мають секс з чоловіками. Матеріали: результати соціологічного дослідження серед 200 чоловіків, що мають секс з чоловіками. Методи дослідження: соціологічний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу, бібліосемантичний. Отримана при проведенні дослідження інформація вказує на те, що чоловіки, що мають секс з чоловіками є закритою групою для спілкування. Вони мають низький рівень інформованості із проблем ВІЛ/СНІДу і являються цільовою групою-містком поширення ВІЛ-інфекції. Висновки: необхідним є посилення профілактичної роботи та забезпечення їх мотивованого консультування з питань профілактики ВІЛ-інфікування.

Дослідження (30 напівструктурованих інтерв'ю в 5 адміністративно-територіальних одиницях України) охопило чоловіків, які мають статеві відносини з чоловіками (ЧСЧ), середнього та старшого віку (35 років і старше) з метою знайти фактори, які слід враховувати при плануванні нових послуг чи доповненні вже наявних у профілактичних проєктах. Стиль життя ЧСЧ середнього та старшого віку може бути охарактеризований як властивий для зрілих особистостей. Показано, що одним з головних факторів, який впливає на залучення цієї соціально-демографічної групи до діяльності ВІЛ-сервісних організацій, є конкуренція пропонованих організаціями послуг з іншими способами проведення вільного часу, а зміст послуг повинен узгоджуватись з виявленими потребами потенційних клієнтів (зокрема, у сфері здоров'я, взаємин з партнерами й партнерками, хобі), розкладом повсякденного життя та способами комунікації з іншими членами ЛГБТ-спільноти. ЛГБТ-організації повинні створювати безпечний фізичний і психологічний простір, консультувати в питаннях прийняття старіння, розлучення з партнером чи партнеркою, показувати безпечніші моделі проживання стресових ситуацій, підтримувати та формувати поведінку, спрямовану на збереження здоров'я, формування здорового способу життя та підвищення його якості як у контексті соціалізації клієнтів, так і збереження чи відновлення сексуальної привабливості й активності. Клієнти повинні мати можливість обирати найбільш відповідні їхнім запитам послуги з широкого переліку (зокрема, для одно- та різностатевих пар), а також спосіб отримання послуг (з візитом або без візиту в офіс організації). Підхід до організації послуг повинен створювати впізнаване обличчя кожної організації в межах міста чи області, а не пропонувати однаковий набір сервісів). Проведене дослідження має низку обмежень, головним з яких є неможливість узагальнення отриманої інформації на всю досліджувану популяцію через суто якісний характер застосованої методології. Досліджена група (ЧСЧ у віці 35 років і старше) складається з кількох відмінних вікових груп, серед яких найстарша матиме додаткову травму минулого.

На основі широкої історіографічно-джерельної бази вперше в український історичній науці здійснене комплексне дослідження сексуального життя людей в екстремальних умовах німецько-радянської війни. Розкрито широке коло питань, що стосуються: зміни інтимної поведінки людей в екстремальних умовах війни, використання ними сексу як можливості вижити чи отримати необхідну інформацію у ворога; впливу сексуального інстинкту під час війни на поведінку людей та можливі сімейні проблеми, пов'язані з цим; проблеми задоволення інтимних потреб солдатами проти- борчих армій і учасниками партизанських формувань та їх вирішенні; нестатутних відносин жінок і чоловіків у Червоній армії та їх вплив на морально-психологічний стан у військах; романтичних стосунків у чоловіків і жінок в екстремальних умовах війни; проблеми сексуального насилля німецькими і радянськими солдатами та представниками партизанських з'єднань над жінками у військах і на окупованих територіях.

Визначено та охарактеризовано три педагогічні моделі соціально-виховної роботи з неповнолітніми правопорушниками в Україні 1917 – 2015 рр. (прагматична модель соціального виховання неповнолітніх правопорушників (1917 – 1938 рр.), стрижнем якої було визнано трудове виховання та професійна освіта неповнолітніх правопорушників; соціоцентрична модель соціального виховання неповнолітніх правопорушників (1939 – 1990 рр.), основою якої стало виховання неповнолітніх правопорушників як активних членів колективу, суспільства; гуманістична модель соціального виховання неповнолітніх правопорушників (1991 – 2015 рр.), що проголосила особистісно-центрований підхід до соціального виховання неповнолітніх правопорушників. Уточнено зміст понять: „соціальне виховання”, „соціалізація”, „правопорушення”, „неповнолітній правопорушник”, „девіантна поведінка”, „делінквентна поведінка”, „профілактика”, „соціальна реабілітація”, „ресоціалізація”, „соціальна адаптація”, „соціальний супровід”, „соціальний патронаж”, „пробація”; соціальні, соціально-педагогічні та індивідуально-психологічні детермінанти поведінки неповнолітніх правопорушників; внесок вітчизняних і зарубіжних педагогів у розвиток теорії та практики соціального виховання неповнолітніх правопорушників в Україні у 1917 – 2015 рр. Набуло подальшого розвитку: узагальнення та типологізація спеціалізованих пенітенціарних установ для неповнолітніх правопорушників, що діяли в Україні досліджуваного періоду (приймальники, розподільники, ізолятори, колектори, напівреформаторії та реформаторії, ремісничі й виправні притулки, основні та допоміжні дитячі будинки, будинки примусових робіт (БУПРи), дитячі виправні та трудові колонії, виправні школи, школи фабрично-заводського учнівства (ФЗУ), школи соціальної реабілітації (ШСР), професійні училища соціальної реабілітації (УСР)); аналіз та систематизація джерельної бази дослідження; узагальнення нормативно-правових засад соціального виховання та кримінальної відповідальності неповнолітніх правопорушників у досліджуваний період. До наукового обігу введено маловідомі та раніше невідомі архівні джерела (61 позиція), наукові документи, історико-педагогічну літературу; невідомі раніше історичні факти, пов’язані з історією розвитку соціального виховання неповнолітніх правопорушників в Україні у ХХ – на початку ХХІ ст.

Жінки-партнерки чоловіків, які мають сексуальні контакти з чоловіками, є маловивченою групою. Вторинний аналіз опублікованих в Україні даних дозволив оцінити консервативну чисельність таких жінок інтервалом від 10 700 до 43 000 осіб. Показано результати аналізу даних жіночої підвибірки пілотного кроссекційного дослідження бісексуальних чоловіків та їхніх партнерок-жінок, проведеного у 2013 р. у п'яти містах України. Опитано 101 жінку за стандартизованою анкетою, з десятьма записано напівструктуровані інтерв'ю. Отримані дані дозволяють охарактеризувати партнерок поведінково бісексуальних чоловіків як відносно молоду та переважно соціально благополучну групу, яка має досвід спільного життя з чоловіками, а також готова до сексуальних експериментів і незалежна у поглядах від старшого покоління. Зіткнення з бісексуальністю партнера стимулює зміну уявлень про моделі взаємин різних гендерів і сприяє свідомому вибору власної моделі сімейного життя із сенситивністю до потреб обох членів партнерства. Більша частка партнерок поведінково бісексуальних чоловіків характеризують ці стосунки позитивно, хоч на цю оцінку можуть впливати такі фактори, як стаж взаємин з чоловіком до того, як стала відома його бісексуальність, та ригідність власних уявлень про гендерні ролі. Обмеженість комунікації з оточенням, брак джерел соціально-психологічної підтримки в кризові моменти спільного життя (особливо під час розкриття чоловіком його сексуальної орієнтації та подекуди наявности сексуальних контактів поза парою) можуть свідчити про соціально дезадаптований статус гетеросексуальних пар, в яких принаймні один партнер є бісексуальним. Основними обмеженнями представленого дослідження є невелика і невипадкова вибірка та рекрутинг респонденток через їхніх чоловіків або постійних партнерів, які були відкритими партнерці у своїй негетеросексуальності.

У роботі використано методи моніторингу (українських Інтернет-ЗМІ), аналізу, синтезу, а також описовий (способів репрезентації сексуальності в медіа). Охарактеризовано способи репрезентації сексуальності в українських Інтернет-ЗМІ. Позитивним аспектом репрезентації сексуальності в онлайн-медіа є створення просвітницьких проектів та окремих публікацій, основна мета яких - навчання, розвінчання міфів і пояснення актуальних питань, а не демонстрація тілесності як самоціль. У ході дослідження визначено чотири способи репрезентації контенту сексуального характеру в Інтернет-ЗМІ: маніпулювання в поданні інформації як факту без оцінок, надання просвітницької інформації, інформація з позитивною чи негативною оцінкою; створення дискусії для з'ясування суспільної думки. У роботі за допомогою методів моніторингу та аналізу визначено, досліджено й описано способи репрезентації контенту сексуального характеру в популярних українських інформаційних Інтернет-ЗМІ ("Обозреватель", "ТСН", "Сегодня", "Українська правда. Життя", "Platfor.ma", "Gazeta.ua"). До основних способів репрезентації сексуальності в онлайн-медіа зараховано такі: маніпулювання в наданні інформації як факту без оцінок; надання просвітницької інформації (для навчальної мети); надання інформації з позитивною або негативною оцінками; створення дискусії для з'ясування суспільної думки. Визначено також негативні аспекти маніпулювання в контексті репрезентації сексуальності. Результати дослідження можуть бути використані для розробки заходів з формування інформаційної культури в аспекті репрезентації сексуальності.

Обгрунтовано заходи уряду Південної Кореї з викорінення надання інтимних послуг, які є частиною соціального, економічного і культурного життя. Відмічено, що з цим явищем уряд бореться неефективно: масштаби національної індустрії проституції розширюються, розповсюджуються і є вирогідність існування секс-торгівлі в країні. Рекомендовано уряду створити та впровадити свою власну ефективну систему соціального забезпечення здоров'я, безпеки, трудових прав, ліквідувати искримінацію жінок.

Выявлены особенности трактования вопросов сексуальной репрезентации в философском дискурсе постмодернизма; проанализированы, каким образом категория сексуальности становится неотъемлемой частью женской субъективности. Для осуществления теоретических исследований целесообразным является использование междисциплинарного подхода, а также важным для анализа женской субъективности выступает компаративный метод, который дает исследователю возможность по-новому взглянуть на культурно-исторический фон эпохи. В результате анализа выявлены различные интерпретации понятия женской субъективности, которые включают в себя отличия как расового, классового и этнического характера, так и содержат в себе сексуальные особенности. Выявлено, что категория сексуальности еще до сих пор выступает как способ угнетения женщины, одновременно являясь важным инструментом в репрезентации многогранности феномена женской субъективности. Проблемы сексуальной маргинализации интерпретируются как способ преодоления гендерных стереотипов. Доказано, что философский дискурс постмодернизма способствует трансформациям в понимании женской природы и изменяет само отношение к категории сексуальности. Интерпретация категории сексуальности является своеобразной лакмусовой бумажкой, которая освещает отношение к человеку в целом, и к женщине в частности. Установлено, что вопросы сексуальной репрезентации вызывают определенную обеспокоенность и тревогу, ставя больше вопросов, чем предоставляя ответов. Доказано, что природу современного человека невозможно исследовать вне теоретического дискурса постмодернизма, который, в свою очередь, невозможно исследовать вне категорий сексуальной репрезентации человека.

Досліджено теоретичні аспекти поняття "ранні статеві відносини", "підліток", "підліткова вагітність", "статеве виховання". Проаналізовано основні причини ранніх статевих відносин і наслідки, які виникають із-за ранніх статевих відносин. Розглянуто основні технології соціальної роботи та програму щодо профілактики ранніх статевих відносин у молодіжному середовищі.

Проаналізовано громадську думку населення України, Швеції, Іспанії, Угорщини та Німеччини стосовно геїв і лесбійок. Проведено кореляційний аналіз з метою з'ясування факторів ставлення до сексуальних меншин. Виявлено зв'язок між ціннісними орієнтаціями населення та ставленням до геїв і лесбійок. Проведено крос-культурний аналіз державної політики щодо ЛГБТ-спільноти.

Узагальнено результати соціологічного дослідження етнографічного характеру щодо опису сучасних поведінкових практик чоловіків, що мають секс з чоловіками (ЧСЧ). Реконструкцію поширених поведінкових практик ЧСЧ здійснено на підставі свідчень представників вітчизняної спільноти ЧСЧ з метою їх подальшого розгляду в контексті визначення пріоритетів та вдосконалення стратегій профілактичних програм для ЧСЧ.

Досліджено трансформацію культури статевих стосунків в Україні у європейському соціокультурному контексті. Проаналізовано поняття культури статевих стосунків, її трансформації та інших понять, що стосуються соціокультурної складової сфери статевих стосунків. Проведено порівняльний аналіз культури статевих стосунків України та інших 22 - х європейських країн за допомогою вторинного аналізу даних міжнародних соціологічних досліджень. Розглянуто трансформацію культури статевих стосунків в Україні. Проведено емпіричні дослідження: репрезентативне опитування столичних школярів, контент-аналіз офіційних освітніх програм для загальноосвітньої середньої школи, телепрограм та популярних молодіжних телесеріалів.

Концептуалізовано основні поняття, що стосуються проблематики статевої деморалізації, розкрито причини її виникнення, прояви та наслідки. Виявлено соціологічні аспекти секс-бізнесу в Україні та Польщі. Здійснено дослідження макро-, мезо- та мікрочинників, які призводять до прояву та поширення явища статевої деморалізації серед неповнолітніх дівчат, висвітлено основні (типові) фактори щодо формування аморальної сексуальної поведінки індивіда. Встановлено, що деструктивна сім'я виступає основним негативним чинником, що спричинює девіації статевої соціалізації дитини. Відзначено зв'язок між негараздами шкільного середовища та моральною деградацією учнів, вказано на негативну роль певних інформаційних джерел у формуванні стереотипів статевої поведінки. Обгрунтовано поняття соціальної профілактики статевої деморалізації, визначено рівні та стратегії реалізації, проаналізовано значення соціально-профілактичних програм у вирішенні завдань статевого виховання. Розкрито засоби, форми та методи запобігання статевій деморалізації серед неповнолітніх дівчат у діяльності українських організацій. Досліджено соціальні практики державних, релігійних і громадських організацій щодо профілактики статевої деморалізації неповнолітніх дівчат у Польщі. Охарактеризовано доцільність використання польського досвіду щодо соціальної профілактики статевої деморалізації неповнолітніх дівчат за сучасних українських умов.

In the new Russia, some people experience exclusion from citizenship. This exclusion is based on different claims of identity: lesbians and gay men are among those who are excluded. Though in some states the mechanism of this exclusion is expressive so long as it is inscribed in the law manifestly, in Russia the mechanism is hidden in the field of silence: the articulated field of discourse on homosexuality is full of lacunas. While the most productive speakers are certainly LGBT activists, the most passive ones are the officials. These forces come into discursive play where rights are at stake. The purpose of this paper is to uncover the regulative features which silence entails in the Russian discourse on homosexuality.

Окреслено проблеми психосексуального розвитку підлітків та охарактеризовано етапи формування підліткової сексуальності. Здійснено аналіз поширення сексуальних девіації у підлітковому віці й визначено оптимальні шляхи підвищення ефективності профілактичної роботи щодо запобігання їм засобами сімейного сексуального виховання.

Проаналізовано світові демографічні тенденції. Розглянуто генетичні фактори динаміки й адаптованості популяцій. Увагу приділено проблемі оцінки значення освіти, матеріального забезпечення та паління у виникненні репродуктивних розладів серед жінок в Україні. Висвітлено можливості профілактики або пом'якшення негативного впливу даних соціально-економічних чинників на демографічну ситуацію в країні.

Проанализированы мировые демографические тенденции. Рассмотрены генетические факторы динамики и адаптированности популяций. Уделено внимание проблеме оценки значения образования, материальной обеспеченности и курения в возникновении репродуктивных расстройств среди женщин в Украине. Освещены возможности профилактики или смягчения влияния данных социально-экономических факторов на демографическую ситуацию в стране.

Розглянуто особливості сприймання батьками гомосексуальності їх дітей і вплив цього фактора на сім'ю як цілісну систему. Описано етапи психологічного прийняття факту гомогендерної сексуальної орієнтації дитини: перший - заперечення та шок, який дозволяє психотравмуючій ситуації пройти через свідомість поступово; другий етап тужливий, коли переживання горя настає з послабленням шоку, використовується прямий чи завуальований примус, підкуп, відверті та щирі розмови тощо. Доведено, що як і смерть члена сім'ї, інформація про гомосексуальність сина чи дочки від самого початку впливає на зміну сприйняття членами сім'ї один одного, а тому змінює саму систему сім'ї, стає загрозою для неї: батьки не лише неоднаково реагують власне на дитину, періодично напруженість з'являється і між ними.

Рассмотрены особенности восприятия родителями гомосексуальности их детей и влияние этого фактора на семью как целостную систему. Описаны этапы психологического принятия факта гомогендерной сексуальной ориентации ребенка: первый - отрицание и шок, который позволяет психотравмирующей ситуации пройти через сознание постепенно; второй этап тоскливый, когда переживание горя наступает с ослаблением шока, используется прямое или завуалированное принуждение, подкуп, откровенные и искренние разговоры и др. Доказано, что как и смерть члена семьи, информация о гомосексуальности сына или дочери изначально влияет на изменение восприятия членами семьи друг друга, а потому меняет саму систему семьи, становится угрозой для нее: родители не только неодинаково реагируют собственно на ребенка, периодически напряженность появляется и между ними.

The features of the perception of gay parents and their children and its impact on the family as a coherent system. Stages of psychological acceptance of the fact homosexual orientation of the child: the first - the denial and shock, which allows a psycho-traumatic situation gradually pass through the mind, the second phase of a dreary, when the grief comes from the weakening of the shock, the use of direct or covert coercion, bribery, frank and sincere conversations, and the third - disorganization and despair, when parents do not see prospects in their own future and the future of the family; the final stage - reconstruction, disappear when the last vestiges of hope that the child-homosexual change is a substantial restructuring of private and family life. Proved that, like the death of a family member, information about gay son or daughter initially affects the change in perception of family members to each other, and therefore changes the system itself, the family becomes a threat to her life: her parents not only react differently to the child itself, periodically appears and the tension between them. Stated that awareness of the similarities between the experience of grief for the death and complex reaction to identify homosexual son or daughter, opens the perspective that can help to adequately understand the emerging feelings and experiences, to live them as part of a natural process, not trying to suppress them, to circumvent the important tasks of each phase.