Освещена сущность мегаполиса и его роль в обществе. Проанализировано общественное мнение на примере большого индустриального города Днепропетровска как социальный институт. Описаны методика и техника измерения общественного мнения, а также его особенности и тенденции изменения. Рассмотрены ключевые вопросы политики государства в зеркале общественного мнения мегаполиса.

Здійснено політологічний аналіз поняття "громадська думка" та її здатність впливати на органи влади і навпаки - здатність влади змінювати громадську думку. Досліджено особливості суспільно-політичного життя останніх десятиріч, якими є автономізація публічного політичного простору, тобто формування та зміцнення суто публічних форм взаємодії та боротьби між політичними суб'єктами, що зумовило появу нових форм публічної активності. Такими формами є поява та посилення впливу особливого типу фахівця - експерта-політолога - професіонала в області політичної інтерпретації, типовим різновидом діяльності якого стало залучення до аргументації даних опитувань громадської думки. Запропоновано тезу, що для України доби постсоціалістичних трансформацій властивим є посилення впливу мас-медійних чинників на формування громадської думки, зменшення публічної активності громадян та нерозвиненість громадянського суспільства, яке будується за горизонтальними зв'язками громадської взаємодії. Запропоновано визначення та розглянуто форми і функції засобів масової інформації як важелі, за допомогою яких влада може формувати та змінювати громадську думку на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

Здійснено узагальнення теоретичного доробку й практики організації та проведення емпіричних досліджень стану та динаміки громадської думки з проблем політики. З'ясовано специфіку соціологічного розуміння суттєвих характеристик змісту поняття політичної громадської думки у порівнянні з його традиційним полстерівським трактуванням. Розроблено комплекс методичних та технічних прийомів ідентифікації феномену громадської думки щодо проблем політики у процесі емпіричного дослідження, що дозволило відмежувати політичну громадську думку від суспільного настрою. Визначено методологічні принципи побудови вибірки й обрання адекватного методу та проведення емпіричного соціологічного дослідження стану і динаміки громадської думки з проблем політики.

Концептуалізовно електоральну громадську думку як різновид громадської думки. Визначено теоретико-методологічні засади вивчення громадської думки, розкрито її суб'єкт-об'єктну детермінованість та особливості функціонування. Проаналізовано структуру електоральної громадської думки та процес її становлення. Встановлено, що етапи формування електоральної громадської думки пов'язані з динамікою виборчого процесу. Вивчено комунікативну природу передвиборної агітації та її вплив на формування електоральної громадської думки. Окреслено соціально-політичні пріоритети електоральної громадської думки та шляхи вдосконалення політичних практик її формування.