Індекс рубрикатора НБУВ: С5*682*333.43*332 + Ч620.1

Рубрики:

Соціологія

Теорія та практика ЗМІ

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено теоретико-методологічні засади соціологічного вивчення читання як сегмента соціальної комунікації. Розроблено теоретичні підходи та практичні механізми розвитку соціально-комунікативних функцій читання в системі вузівської бібліотеки (ВБ). Досліджено динаміку комунікативної спрямованості читацьких практик студентів ВБ. Визначено роль ВБ у реалізації соціально-комунікативних функцій читання студентів і досліджено основні напрями їх розвитку. Сформовано судження про бібліотеку як провідну соціально-культурну організацію суспільства, соціальне призначення якої полягає в розвитку сучасних інноваційних соціокультурних і комунікаційних технологій читання.

За результатами соціолого-статистичних досліджень проаналізовано роль читання в сучасному світі та місце книги серед інших засобів масової комунікації. Увагу приділено моделюванню процесу інтенсивності читання, зокрема побудові моделі ієрархії критеріїв даного процесу. Охарактеризовано демографічні, соціологічні, соціально-економічні фактори визначення особливостей читання в Україні.

По результатам социолого-статистических исследований проанализированы роль чтения в современном мире и место книги среди других средств массовой коммуникации. Уделено внимание моделированию процесса интенсивности чтения, в частности построению модели иерархии критериев данного процесса. Охарактеризованы демографические, социологические, социально-экономические факторы определения особенностей чтения в Украине.

Розглянуто такі проблеми як місце читання в структурі студентського дозвілля, доступність до друкованих засобів масової комунікації, розповсюдженість читання серед студентів, регулювання читацької поведінки студента.

Розкрито особливості формування культури читання на телебаченні на прикладі телеканалу "Інтер". Книжкова тематика зачіпається здебільшого у програмах "Новини" та "Ранок". Переважають сюжети, пов'язані з екранізацією художніх творів та життям і творчістю відомих письменників та поетів. Незаперечним здобутком телеканалу є документальні проекти, зокрема, присвячені Тарасу Шевченку, Миколі Гоголю, Михайлу Жванецькому та ін. Загалом телеканал "Інтер" робить своїми проектами суттєвий внесок у формування культури читання українців: є генеральним медіапартнером Міжнародного літературного конкурсу романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей "Коронація слова"; почав соціальну ініціативу "Добрі книги" і збір книжок для вихованців дитячих будинків; створив інтерактивну карту об'єктів, присвячених Тарасу Шевченку; записав аудіоверсію третього збірника благочинного проекту "Казки, що виховують"; знімає документальні стрічки, присвячені життю та творчості письменників і поетів; здійснює екранізацію художніх творів; ведучі різних проектів телеканалу прочитали свої улюблені вірші про кохання, демонструючи позитивний приклад для наслідування; рубрика "Культпростір" у програмі "Ранок" розповідає про відомі постаті, у тому числі у світі літератури.

Досліджено технологію доповненої реальності як новий тренд у формуванні культури читання. Увагу приділено використанню видавництвом "Devar" соціально-комунікаційних технологій у формуванні інтересу до своєї продукції: на офіційному сайті викладено вичерпну інформацію про бренд, наочно продемонстровано можливості книжок, розмальовок тощо, створених за допомогою технологій доповненої реальності, є Інтернет-магазин: має сторінки в соціальних мережах і свій канал на сайті youtube.com.

Розкрито особливості формування культури читання на телебаченні на прикладі телеканалу "Інтер". Книжкова тематика зачіпається здебільшого у програмах "Новини" та "Ранок". Переважають сюжети, пов'язані з екранізацією художніх творів та життям і творчістю відомих письменників та поетів. Незаперечним здобутком телеканалу є документальні проекти, зокрема, присвячені Тарасу Шевченку, Миколі Гоголю, Михайлу Жванецькому та ін. Загалом телеканал "Інтер" робить своїми проектами суттєвий внесок у формування культури читання українців: є генеральним медіапартнером Міжнародного літературного конкурсу романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей "Коронація слова"; почав соціальну ініціативу "Добрі книги" і збір книжок для вихованців дитячих будинків; створив інтерактивну карту об'єктів, присвячених Тарасу Шевченку; записав аудіоверсію третього збірника благочинного проекту "Казки, що виховують"; знімає документальні стрічки, присвячені життю та творчості письменників і поетів; здійснює екранізацію художніх творів; ведучі різних проектів телеканалу прочитали свої улюблені вірші про кохання, демонструючи позитивний приклад для наслідування; рубрика "Культпростір" у програмі "Ранок" розповідає про відомі постаті, у тому числі у світі літератури.

Розглянуто особливості наукових підходів до вивчення читання та читацької аудиторії в українських дослідженнях. Простежено, як із часом змінювався погляд на ці об'єкти, а також трактування результатів проведених досліджень. Проаналізовано основні фактори, що зумовлюють зміну сучасного формату читання, зокрема: появу екранних носіїв, літературні тенденції, перерозподіл системи соціальних комунікацій на користь аудіовізуальних медіа. Накреслено варіанти застосування результатів здійснених досліджень у видавничій практиці для формування репертуару видань і для популяризації читання через створення його модного образу та використання інтерактивних засобів.

Для пошуку нових способів привернення уваги та формування позитивного ставлення до книги як важливого складника культурного, професійного й інтелектуального збагачення людини особливого значення набуває ознайомлення з різноплановим досвідом підтримки читання за сучасних умов. На підставі осмислення різногалузевих студій (у сфері видавничої справи, маркетингу, соціальних комунікацій та ін.) витлумачено суть поняття "соціокомунікаційний проект", виокремлено його змістові маркери (унікальність функцій, тематики, орієнтованість на конкретного адресата, сфокусованість на досягнення певної мети). З'ясовано природу термінів читання, культура читання, книжкова комунікація, буккросинг. Проаналізовано в регіональному вимірі діяльність соціокультурного проекту читацького клубу "Freebook", в основу якого покладено сучасний молодіжний інтелектуальний рух буккросинг, у сфері ефективної організації промоції читання. Вивчено вплив культурного меседжу спільноти на аудиторію, зокрема на формування громадської думки щодо культури читання.

Простежено реалізацію концептуальної моделі формування культури читання української книги в інформаційному суспільстві на прикладі ІЖМК Класичного приватного університету. Приклад інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету демонструє, що вища школа робить значний внесок у формування інформаційної культури, культури читання своєю щоденною працею за різними напрямами. Для цього щороку відбуваються конкурси для школярів міста й області, святкування професійних свят, зокрема Дня журналіста, Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку, Всесвітнього дня книги і авторського права, Дня українськомовної преси тощо. Важливу роль у формуванні інформаційної культури відіграє співпраця з міжнародними організаціями й проведення спільних заходів, зокрема написання листів у межах Всесвітнього руху Amnesty International, створення інформаційно-просвітницького "коридору" між Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків із діаспорою НУ "Львівська політехніка" та інститутом журналістики та масової комунікації КПУ для проведення мандрівної виставки "Світовий Конгрес Українців: вчора, сьогодні, завтра" в Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці тощо.

З'ясовано, що популяризація читання поєднує складові, які належать до різних дисциплінарних парадигм, що зумовлено складною природою об'єкта популяризації. Доведено, що актуальною є медійна активність різноманітних інститутів інфраструктури читання. ЗМК можуть бути залучені для пропагування читання, реклами і промоції книжкових видань у межах парадигми видавничого маркетингу та для формування інтересу до читання і культури читання у межах гуманітарної парадигми. На підставі аналізу наукової літератури щодо різних аспектів ролі ЗМК у популяризації читання теоретично обґрунтовано, що цей процес може мати у медіа форми прямої реклами книжкової продукції, опосередкованої реклами і промоції художньої літератури, а також непрямого пропагування читання. Розглянуто жанрову палітру прямої реклами та промоції книжкової продукції у медіа. Висвітлено і проаналізовано форми опосередкованої реклама та промоції художньої літератури у ЗМК. З'ясовано, що серед засобів опосередкованої реклами книжок найбільш популярними є публіцистичні матеріали на літературну тематику, інтерв'ю з письменниками, інтерактивні ігрові форми, інтернет-ресурси для обговорення художньої літератури. Простежено шляхи непрямого пропагування читання у медіа, під якими розуміються літературні ремінісценції у журналістських матеріалах, а також згадування літературних феноменів і читання лідерами громадської думки у процесі інтерв'ю. Доведено потенціал ЗМК у популяризації читання і налагодженні ефективної комунікації між різноманітними соціальними інститутами, що беруть участь у цьому процесі: освітніми закладами, бібліотечними установами, книговидавничими і книготорговельними організаціями.

Мета дослідження - доведення дієвості та ефективності реклами у вихованні/формуванні читацької аудиторії на прикладі медіаконцерну "Українська Преса", що може бути актуалізовано в умовах сучасних медіа. В основу дослідження покладено інформаційний, культурологічний і системний підходи; використано методи аналізу, синтезу, узагальнення - для виявлення "технології" формування нового читацького середовища в умовах міжвоєнної Галичини; екстраполяції - для показу можливостей перенесення окремих елементів напрацьованого Тиктором досвіду рекламного впливу на аудиторію реципієнтів у діяльність сучасних медіа. Визначено місце реклами серед прийомів, які застосовував видатний український видавець І. Тиктор у 20-х - 30-х рр. XX ст. для формування нової читацької аудиторії, та показано дієвість його рекламної стратегії в сучасних умовах. Виявлено та продемонстровано на прикладах ефективні "технології" виховання та поступового формування прогресивної читацької аудиторії - з новими соціальними установками, культурними запитами, побутовими звичками - з використанням засобів прямої та прихованої реклами у виданнях, що виходили в концерні І. Тиктора "Українська Преса"; показано, що ці "технології", за деякого технічного "апгрейду" та відповідного до сучасних смаків "тюнінгу", можуть бути застосовані в сучасних умовах, коли відзначається потреба ефективної взаємодії учасників комунікативного ланцюга автор - медіа - реципієнт та окреслено проблему певної "недовихованості" значної частини аудиторії, спричиненої прогалинами в освіті, вибірковістю джерел одержання інформації і загалом масовим "нечитанням". Результати дослідження можуть бути використані в діяльності різних сегментів масмедійної інфраструктури (рекламні агенції, видавництва, ЗМІ).