Висвітлено діяльність дискусійного клубу української науково-педагогічної інтелігенції - добровільного об'єднання працівників наукової та педагогічної галузей. Викладено різноманітні аспекти впливу глобації на соціогуманітарні процеси в Україні: політичні, культурні, мовні, освітні. Визначено чинники впливу на гуманітарність вищої освіти в країні. Обгрунтовано інноваційну парадигму сучасного економічного розвитку.

Освещена деятельность дискуссионого клуба украинской научно-педагогической интеллигенции - добровольного объединения работников научной и педагогической отраслей. Изложены разнообразные аспекты влияния глобализации на социогуманитарные процессы в Украине: политические, культурные, языковые, образовательные. Определены факторы влияния на гуманитарность высшего образования в стране. Обоснована инновационная парадигма современного экономического развития.

Наведено результати теоретичних і експериментальних соціологічних досліджень структурних вимірів сучасного суспільства у цілому й українського зокрема. Висвітлено теоретичні проблеми глобалізаційних тенденцій, а також суперечності становлення громадянського суспільства та його основних інститутів у перехідних соціумах. На підставі багаторічних спостережень за суспільними настроями та думками населення України проаналізовано процеси соціальної гендерної стратифікації та мобільності, становлення середнього класу, рівня життя населення.

Приведены результаты теоретических и экспериментальных социологических исследований структурных измерений современного общества в целом и украинского в частности. Освещены теоретические проблемы глобализационных тенденций, а также противоречия становления гражданского общества и его основных институтов в переходных социумах. На основе многолетних наблюдений за общественными настроениями и мнениями населения Украины проанализированы процессы социальной гендерной стратификации и мобильности, становления среднего класса, уровня жизни населения.

Увагу приділено проблематиці глобалізації. Розглянуто глобалізацію як гібридизацію. Показано місце влади, політики й ідеології в інформаційних глокальностях. Проведено психоаналіз процесу народження ідентичної політики у 1960-х рр. Розкрито зміст понять глобальної системи, глобалізації та параметрів модерності.

Внимание уделено проблематике глобализации. Рассмотрена глобализация как гибридизация. Показано место власти, политики и идеологии в информационных глокальностях. Проведен психоанализ процесса рождения идентической политики в 1960-х гг. Раскрыто содержание понятий глобальной системы, глобализации и параметров модерности.

Раскрыт феномен глобализации.

Досліджено процес глобалізації на сучасному етапі загальнопланетарного соціального розвитку. Виділено основні сутнісні аспекти глобалізації як об'єктивного й невідворотного соціально-історичного процесу загальнопланетарного значення. Здійснено їх соціально-філософський аналіз засобами комплексного системного підходу, а також у контексті міждисциплінарного підходу та "інтерпарадигмальної рефлексії". Дослідження процесу глобалізації здійснено з урахуванням здобутків основних теоретико-концептуальних досліджень глобалізації у роботах провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Встановлено, що глобалізація - процес внутрішньо неоднорідний і суперечний, різноспрямований і багаторівневий, має власну внутрішню динаміку, яка обумовлює не лише його подальший розвиток, але й призводить до певних негативних наслідків.

Розглянуто наукові та практичні аспекти взаємозв'язку та взаємовпливів політичної глобалізації та соціально-економічної відсталості національних держав і суспільств. Вперше в українській політичній науці здійснено цілісну наукову спробу переосмислення витоків, причин і суті новітніх конфліктних ситуацій на глобальному, регіональному та національному рівнях. Доведено, що колишнє системне протистояння соціалізму та капіталізму, Сходу та Заходу замінюється на конфлікт між бідною та багатою частинами національних та інтегрованих учасників міжнародних відносин, умовно названих Півднем і Північчю. Систематизовано існуючі концепції та дефініції глобалізації та бідності. Охарактеризовано концепцію відносності політичної глобалізації на сучасному етапі. Обгрунтовано, що штучна відторгненість багатьох держав від розробки і прийняття фундаментальних політичних рішень міжнародними, зокрема, економічними організаціями створює нові джерела конфліктності. Зроблено прогноз основних форм глобальної конфліктності у ХХІ ст.та подано пропозиції щодо їх запобігання та усунення.

Висвітлено проблему прогресивного розвитку суспільства як соціальної системи та з'ясовано його фактори. Проведено класифікацію соціальних систем за ознакою цілісності. Обгрунтовано механізм розвитку соціальної системи, який передбачає трансформацію мети системи на інформаційно-знаковому рівні з наступною перебудовою інституціонального рівня та рівня матеріальної взаємодії. Доведено, що даний механізм існує завдяки наявності позитивного зворотного зв'язку між керівною та керованою підсистемами.

Розглянуто феномен сучасної глобалізації світу в геоісторичному контексті за допомогою неоінституціональної методології. Обгрунтовано припущення щодо існування такого базового інституту як раціональність, що транслює власні феноменальні особливості на весь процес глобального історичного розвитку. Запропоновано типологію та класифікацію глобалістичних концепцій для більш глибокого та адекватного розуміння процесів глобальних соціокультурних змін. Розроблено концепцію "синтетичної глобалізації", особливістю якої є відхід від історицистських наративів "теорій розвитку" та вихід у новий простір макросоціального аналізу. Викладено нову теоретичну концепцію глобалізації соціокультурного простору, результатом якої є основна категорія "синтетична глобалізація".

Приведены результаты исследования современной глобализации как естественно-исторического процесса и политического проекта США и других ведущих государств Запада. Раскрыта острая идеологическая борьба в глобалистике по вопросу о неолиберальном характере нынешней глобализации. Особое внимание уделено анализу социальных последствий глобализации в странах первого, второго и третьего мира глобального капитализма. Дана информация о новейших работах зарубежных ученых, исследующих проблемы глобализации и глобализма. На основании результатов социологического исследования, проведенного Институтом социологии НАН Украины показаны особенности восприятия населением Украины основных вызовов современной экономической, политической, военной и культурной глобализации.

Проаналізовано комплексні соціологічні проблеми глобалізації та її прояви у різних сферах сучасного суспільства. Показано вплив глобалізації на трансформаційні процеси, що відбуваються у сучасній соціологічній теорії, зокрема, через розширення її предметного поля та переосмислення таких фундаментальних тем модерної соціології, як суспільні та владні відносини, соціальні конфлікти, громадянське суспільство, суспільні та культурні практики. Розкрито проблему глобального конфлікту в сучасних соціологічних теоріях. Розглянуто питання глобалізації в українському політичному дискурсі та громадській думці країни. Увагу приділено особливостям розвитку українського села за умов глобалізації.

Здійснено соціологічну інтерпретацію поняття "глобалізація", проаналізовано пізнавальні та концептуальні наслідки його використання з метою формування структурно-функціоналістського образу соціального порядку. На підставі аналізу сучасних теорій глобалізації запропоновано онтологічно й епістемологічно обгрунтоване визначення поняття глобалізації. Розглянуто зв'язки та впливи між традицією соціологічного теоретизування та теоріями глобалізації. Розроблено модель змін, яких зазнаватиме структурно-функціональний образ соціального порядку під впливом процесів, відображених у сучасних теоріях глобалізації.

Проаналізовано парадигми майбутнього світоустрою, розглянуто підходи, які сформувалися у вітчизняній і зарубіжній політико-правовій науці щодо осмислення феномена глобалізації. Визначено методологічні засади дослідження політико-правового та соціокультурного вимірів глобалізації, обгрунтовано їх ціннісний потенціал, комплексний характер взаємозв'язку та взаємовпливу, роль у формуванні інститутів глобального світоустрою та забезпеченні його гуманізації. Показано європейський потенціал системно-синергетичного методу в дослідженні глобалізаційних процесів. Показано особливості трансформацій політичних систем, держави, громадянського суспільства, соціальних інститутів і демократичних цінностей у контексті діалектики універсалізації та фрагментації. Надано політологічне визначення поняття глобалізації. Досліджено роль права, ідентифікації держави та самоідентифікації соціуму за умов глобальних трансформацій сучасності, забезпеченні полілогу культур. Обгрунтовано роль освіти та науки у становленні суспільства майбутнього.

Проаналізовано основні підходи до філософії глобалізації, розкрито особливості її сучасних концепцій. Розглянуто соціоантропологічні, соціоекономічні та соціокультурні чинники розвитку глобалізаційних процесів. Наведено інформацію про синергетичну методологію аналізу соціального управління за умов глобалізації. Розкрито сутність, функції, причини та види міграції трудових ресурсів. Розглянуто питання політичної, економічної та культурної глобалізації. Показано місце та роль України в глобалізаційних процесах. Увагу приділено проблемам державного управління соціально-економічним та соціально-культурним розвитком країни за умов глобальної трасформації суспільства.

Проанализированы основные подходы к философии глобализации, раскрыты особенности ее современных концепций. Расмотрены социоантропологические, социоэкономические и социокультурные факторы развития глобализационных процессов. Дана информация о синергетической методологии анализа социального управления в условиях глобализации. Раскрыты сущность, функции, причины и виды миграции трудовых ресурсов. Рассмотрены вопросы политической, экономической и культурной глобализации. Показаны место и роль Украины в глобализационных процессах. Уделено внимание проблемам государственного управления социально-экономическим и социально-культурным развитием страны в условиях глобальной трансформации общества.

В результаті соціальної трансформації, якої зазнав сучасний світ в умовах глобалізації, сконструювався новий тип соціальної структури та нова форма соціальної організації людей, які іменуються мережевим суспільством. Теорія мережевих структур сьогодні проникає у всі сфери людської життєдіяльності і у всі процеси світового розвитку (глобальні, регіональні, економічні, культурні, соціальні), а тому все частіше спонукає держави до активної участі у міжнародних організаціях, подекуди шляхом обмеження свого суверенітету та мобілізації власних можливостей розвитку.

Проаналізовано глобалізацію як комплекс економічних, політичних, технологічних і культурних процесів. Відстежено їх вплив на основні види життєдіяльності суспільства, встановлення зв'язку між людьми, універсального та всеохоплюючого, особливо взаємовплив з певною локальністю.

Розглянуто викликані процесом глобалізації зміни у найважливіших соціальних інститутах сучасної цивілізації. Охарактеризовано особливості сучасного етапу розвитку суспільства, а саме: становище людини є амбівалентним; духовна криза виникає та набуває розвитку на фоні поліпшення умов життя; загострюється проблема ідентичності культури. Зазначено, що, незважаючи на позитивні сторони глобалізаційного процесу, його негативний вплив позначається на життєдіяльності нової глобальної людини. Визначено найактуальніше завдання сьогодення - виховання духовної людини, яка відстоює ідеали добра, гідності, відповідальності, істини.

Проаналізовано сутність та атрибути глобалізованої соціальності, онтологічним та аксіологічним підгрунтям якої є глобальна економіка та наднаціональне політичне регулювання міжнародними інституціями, культура світових супердержав. Обгрунтовано, що саме кроскультурний пастиш (еклектизм об'єкта) характеризує специфіку сучасного соціального простору. Деталізовано вплив системної економічної кризи на суттєву трансформацію світової системи капіталізму, переходу до фінансової економіки, пріоритетними інструментами якої є позаекономічне емісійне стимулювання попиту, віртуальна економіка, переформатування світових економічних і політичних процесів, інформаційно-технологічний контроль, що призводить до актуалізації формування інформаційної культури особистості як нової антропологічної риси людини. Окреслено підходи до визначення її субстанціональної основи.

Проанализированы сущность и атрибуты глобализированной социальности, онтологической и аксиологической основой которой является глобальная экономика и наднациональное политическое регулирование международными институтами, культура мировых супердержав. Обосновано, что именно кросскультурный пастиш (эклектизм объекта) характеризует специфику современного социального пространства. Детализировано влияние системного экономического кризиса на трансформацию мировой системы капитализма, перехода к финансовой экономике, приоритетными инструментами которой являются внеэкономическое эмиссионное стимулирование спроса, виртуальная экономика, переформатирование мировых экономических и политических процессов, информационно-технологический контроль, приводящие к актуализации формирования информационной культуры личности как новой антропологической черты человека. Очерчены подходы к определению ее субстанциональной основы.

The article examines the nature and attributes of globalized sociality, defines approaches to determine its substantial base. It is substantiated that precisely the cross-cultural specificity pastiche characterizes modern social space.

Розглянуто теоретико-методологічні засади глобалізації як системної категорії. Проведено концептуальний аналіз сутності феномену "глобалізація". Проведено оцінку складових і функцій глобалізації, подано методологічні засади оцінки системних ризиків постіндустріальної глобалізації. Визначено глобалізаційні детермінанти та виокремлено актуальні проблеми розвитку сучасної цивілізації. Розглянуто концептуальну регуляторну модель протидії, нейтралізації та попередження глобалізаційних викликів і загроз, яка передбачає реалізацію пріоритетних заходів щодо вирішення проблем розвитку глобалізованої економіки та суспільства на сучасному етапі.

Порівняно підходи до дослідження сучасної стадії розвитку світової цивілізації, які були розроблені в концепціях глобалізації та світ-системному аналізі. Підкреслено, що дослідження глобалізації та світ-системного аналізу є конкуруючими аналітичними перспективами. Дослідження глобалізації розглядають сучасний період суспільного розвитку як якісно нову глобальну стадію в історії людства, тоді як світ-системний аналіз стверджує, що сутність нової історичної стадії полягає в кризі сучасної глобальної капіталістичної системи, її трансформації та переході до нової історичної системи. Порівняння досліджень глобалізації та світ-системного аналізу показує, що останній забезпечує більш чітке уявлення про соціальну реальність. Запропоновано реінтерпретацію концепту глобалізації з точки зору світ-системного аналізу.

Розглянуто різні погляди щодо процесу глобалізації, який є домінуючою тенденцією світового розвитку. Проаналізовано сучасний стан світової економіки, запропоновано шляхи виходу із глобальних економічних та екологічних криз, що загрожують людству.