Приведен исторический и теоретико-методологический анализ демократического развития политических систем в контексте соотношения факторов политических власти и участия. Охарактеризована ретроспекция эволюции важнейших философских концепций государственного строя с целью выявления в них элементов политического наследия в аспектах организации институтов государственно-политического управления, политического участия и его пределов, субъектов концептуальной власти. Обобщен опыт демократического развития западных и незападных политических систем. Выявлены связи традиционных типов политического сознания с наиболее устойчивыми разновидностями политических режимов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф043.12 + Х001.011

Рубрики:

Види політичної діяльності (правова, організаторська, виховна)

Держава і політика

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф023 + Х001.011 + Х809(4УКР)2

Рубрики:

Політична система та політичне життя суспільства

Держава і політика

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито концептуальні засади взаємодії політики й управління як теоретичну основу для аналізу політико-управлінських процесів сучасності. Висвітлено методологічні підходи до вивчення політики та управління, визначено феномен влади, демократію як форму організації сучасного суспільства та бюрократію як форму раціональної організації управління. Увагу приділено політичним ідеологіям і державній політиці, громадянському суспільству та публічному врядуванню.

Раскрыты концептуальные основы взаимодействия политики и управления как теоретическая основа для анализа политико-управленческих процессов современности. Изложены методологические подходы к изучению политики и управления, определены феномен власти, демократия как форма организации современного общества и бюрократия как форма рациональной организации управления. Внимание уделено политическим идеологиям и государственной политике, гражданскому обществу и публичному управлению.

Проаналізовано парадигми майбутнього світоустрою, розглянуто підходи, які сформувалися у вітчизняній і зарубіжній політико-правовій науці щодо осмислення феномена глобалізації. Визначено методологічні засади дослідження політико-правового та соціокультурного вимірів глобалізації, обгрунтовано їх ціннісний потенціал, комплексний характер взаємозв'язку та взаємовпливу, роль у формуванні інститутів глобального світоустрою та забезпеченні його гуманізації. Показано європейський потенціал системно-синергетичного методу в дослідженні глобалізаційних процесів. Показано особливості трансформацій політичних систем, держави, громадянського суспільства, соціальних інститутів і демократичних цінностей у контексті діалектики універсалізації та фрагментації. Надано політологічне визначення поняття глобалізації. Досліджено роль права, ідентифікації держави та самоідентифікації соціуму за умов глобальних трансформацій сучасності, забезпеченні полілогу культур. Обгрунтовано роль освіти та науки у становленні суспільства майбутнього.

Проаналізовано сучасні трансформаційні зміни (ТЗ) у динаміці перехідного періоду людства, парадигми майбутнього світоустрою у контексті європейської інтелектуальної та цивілізаційної традиції. Розкрито політико-правові та соціально-економічні тенденції глобального розвитку. Висвітлено особливості ТЗ політичних систем, держави, громадянського суспільства, соціальних інститутів та демократичних цінностей в контексті діалектики універсалізації та фрагментації. Обгрунтовано ціннісний потенціал політико-правового і соціокультурного вимірів глобалізації.

Досліджено категорію "влада" як об'єкта дослідження правової науки, встановлено сутнісно-функціональні засади політичної влади та вивчено питання її легітимації як умови визнання та забезпечення дієвості. Надано характеристику держави як суб'єкта владних відносин, визначено межі та структуру державної влади, виокремлено поняття, зміст і різновиди функцій державної влади. В процесі дослідження політичної та державної влади конкретизовано визначення понять "політична влада", "функції політичної влади", "легітимація політичної влади", "функції державної влади". Охарактеризовано природу та сутність політичної влади, критерії легітимності влади, межі проведення державної влади. Запропоновано інтерпретацію комплексного аналізу місця держави в політичній системі суспільства та визначено зміст спільних і відмінних ознак політичної та державної влади, а також обгрунтовано тенденції та перспективи розвитку політичної і державної влади в Україні.

Проаналізовано генезис елітарних ідей в історії української та зарубіжної політико-правової думки, теорії еліт Г. Моски та В. Парето як передумови виникнення теорії елітарної демократії, а також основні положення теорії елітарної демократії та "закону залізної олігархії" Р. Міхельса й окремих його послідовників. Визначено особливості сучасних доктрин неолітизму. Комплексний аналіз концептуальних ідей теорії елітарної демократії дозволив запропонувати власну теоретичну модель еліти як соціального прошарку, елементом змісту якої є сукупність якісних суб'єктних та організаційних ознак, що характеризують еліту. Визначено необхідні напрями реалізації ідей теорії елітарної демократії в розбудові Української держави, а також запропоновано вдосконалити законодавство, спрямоване на ефективне правове регулювання відбору політичної еліти.

Розглянуто наукове обгрунтування особливостей публічної політики. Проалізовано та систематизовано основні теоретико-методологічні підходи до розуміння сутності публічної політики залежно від місця та ролі держави в ній. Акцентовано увагу на основних відмінностях різних наукових шкіл (як іноземних, так і вітчизняних) у трактуваннях публічної політики як такої. Розглянуто основні теорії, що репрезентують її специфіку. Зокрема, увагу приділено концепту "драйверів" публічної політики (італійська школа), мережевому підходу до її трактування (німецька наукова школа). Представлено моделі публічної політики з точки зору французьких учених. Проведено аналіз робіт науковців, які досліджують становлення та розвиток публічної політики в Україні. На основі вивчення численних наукових праць, результатів соціологічних досліджень, із урахуванням ознак сучасного суспільства охарактеризовано риси та специфіку становлення моделі публічної політики в Україні.

Наведено теоретичне вирішення актуальної науково-прикладної проблеми розробки концепції цивільно-правової політики України. У такий спосіб започатковано рух системного осмислення нового, відповідно до предмета дослідження, наукового напряму у вітчизняному правознавстві. Зокрема висунуто й обґрунтовано наукову гіпотезу про застосування верховенства права як методу пізнання (юридичного методу), досліджено реальний потенціал практичного запровадження в ужиток цього наукового методу через методику його застосування - "Rule of Law Checklist" ("Мірило правовладдя"). Започатковано дослідження соціальної обумовленості цивільно-правової політики, виокремлено такі її основні фактори, як: аксіологічні, історичні, соціально-економічні, правові, політичні, доктринальні (у сфері правознавства), правозастосовні та соціологічні. Досліджено поняття, систему та види міжгалузевих зв'язків цивільно-правової політики. Проаналізовано форми реалізації цивільно-правової політики (доктринальну, правотворчу і правозастосовну). Виявлено та систематизовано новопосталі проблеми-виклики у сфері реалізації вітчизняної цивільно-правової політики на тлі російської агресії проти України. Окреслено актуальні національно- та міжнародно-правові засоби протидії російській агресії у цивільно-правовому напрямі.

Висвітлено критерії класифікації підзаконних нормативно-правових актів. Здійснено порівняльний аналіз шлюбно-сімейних відносин за Кодексом Наполеона та Німецьким цивільним уложенням 1900 р. Досліджено передумови боротьби за незалежність Індії 1936-1946 рр. Розглянуто закономірності побудови судових систем демократичних країн. Проаналізовано боротьбу Франкліна Рузвельта з мафією в США. Охарактеризовано судову систему Японії в результаті конституційних реформ 1947-1948 р. Наведено окремі аспекти укладення електронних правочинів. Висвітлено проблеми судової практики щодо недієздатності особи. Висвітлено підходи до відшкодування моральної шкоди за неналежне виконання зобов’язань за договором про надання туристичних послуг. Досліджено шляхи відмежування травм невиробничого характеру від виробничих та його наслідки. Розглянуто окремі теоретико-правові аспекти виробництва органічної сільськогосподарської продукції. Наведено правову характеристику та особливості міжнародно-правових джерел аграрного права.