Освещены вопросы теории и практики социологии, рассмотрены социальный статус и стиль жизни личности, проанализированы проблемы демократизации в условиях посттоталитарной аномии. Раскрыта роль измерения в социологии и принципы применения тестов в массовых опросах. Исследованы процессы постсоветской деинституционализации и становления новых социальных институтов в украинском обществе. Показаны возможности применения шкалы социальной дистанции в исследованиях национальной толерантности в Украине, приведены результаты эпидемиологического мониторинга здоровья и самочувствия населения, описаны основные этапы и тенденции трансформации украинского общества: от "перестройки" до Оранжевой революции. Разработана технология социологического исследования, рассмотрены основные положения кодекса профессиональной этики социолога.

Висвітлено життєвий і творчий шлях Н.Паніної - видатного українського соціолога, доктора соціологічних наук, головного наукового співробітника Інституту соціології НАНУ. Наведено бібліографічний опис друкованих праць Н.Паніної, спогади друзів і колег з багатьох країн світу, відгуки про її життя та творчість у ЗМІ. Викладено інформацію про щорічний конкурс на здобуття медалі з премією ім. Н.Паніної "Кращому молодому соціологу України", започаткованої Соціологічним центром ім. Н.Паніної під егідою Соціологічної Асоціації України.

Освещен жизненный и творческий путь Н.Паниной - выдающегося украинского социолога, доктора социологических наук, главного научного сотрудника Института социологии НАНУ. Приведены библиографическое описание изданных трудов Н.Паниной, воспоминания друзей и колег из многих стран мира, отзывы о ее жизни и деятельности в СМИ. Представлены материалы о ежегодном конкурсе на получение медали с премией им. Н.Паниной "Лучшему молодому специалисту Украины", учрежденного Социологическим центром им. Н.Паниной под эгидой Социологической Ассоциации Украины.

Розкрито плюралістичний характер соціологічної концепції Б. Кістяківського, обгрунтовано гносеологічну значущість теоретико-методологічних ідей ученого, досліджено їх вплив на подолання кризового стану в соціальних науках кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні ідеї вчення Б. Кістяківського, зокрема, методологічного плюралізму, базування соціального пізнання на ціннісних ідеалах (концепція "наукового ідеалізму"), поєднання у пізнанні категорій причинного та належного, інструментальної ролі ідеалу у соціальному пізнанні, які в українській соціології не дістали належної розробки. Показано певну обмеженість плюралістичної методології Б. Кістяківського. На підставі історико-теоретичної реконструкції наукового доробку ученого вперше встановлено міждисциплінарну основу концепції "наукового ідеалізму", яка базується на припущенні про формування дослідницьких ідей науковця у контексті соціальної філософії, загальної соціології, соціології права та моралі (як результату певного поєднання дисциплін). Показано еклектичну спрямованість наукових ідей Б. Кістяківського. Зроблено висновок, що вихідні елементи концепції "наукового ідеалізму" ученого можуть бути базовими у продукуванні оцінного знання в соціальному пізнанні, основою ціннісного відношення до дійсності.

Приведены труды вадающегося украинского социолога Н.В. Паниной, посвященные разработке теории и методов исследования образа жизни, психологического состояния и социального самочувствия населения. Рассмотрены отдельные аспекты изучения жизненного пути личности в зрелом и пожилом возрасте. В книгу полностью включена неопубликованная докторская диссертация Н.В. Паниной, в которой содержится теория изменения образа жизни и массовой психологии в период социальной дестабилизации и аномии, а также обоснование эвристических возможностей применения в массовых опросах методик измерения аномической деморализованности, жизненной удовлетворенности, тревожности, социального цинизма, национальной толерантности.

Розглянуто доповіді "Перших міжнародних соціологічних питань пам'яті Н. В. Паніної", есе учасників конкурсу "Кращий молодий соціолог 2008 року", а також матеріали, що висвітлюють яскраві риси особистості та наукової діяльності Н. В. Паніної.

Рассмотрены доклады "Первых международных социологических вопросов памяти Н. В. Паниной", эссе участников конкурса "Лучший молодой социолог 2008 года", а также материалы, освещающие яркие черты личности и научной деятельности Н. В. Паниной.

Наведено результати наукових досліджень В.П. Чорноволенка, присвячені вивченню соціології як суспільної та гуманітарної науки, проблем відтворення та використання трудового потенціалу міста та питанню подолання спрощених уявлень про соціальну структуру радянського суспільства. Наведено відомості про становлення академічної соціології та соціологів в Україні, а також спогоди В.Є. Хмелька, В.І. Паніотто та С.О. Макеєва про В.П. Чорноволенка. Розглянуто постанову Президії НАН України про створення Відділення соціології Інституту філософії АН України та програму науково-практичної наради з питань розвитку соціологічних досліджень у м. Києві, яка відбулася 20 - 21 листопада 1984 р. Вміщено бібліографічні описи публікацій В.П. Чорноволенка.

Изложены результаты научных исследований В.П. Черноволенко, посвященные изучению социологии как общественной и гуманитарной науки, проблемам восстановления и использованования трудового потенциала города и преодоления упрощенных представлений о социальной структуре советского общества. Даны сведения о становлении академической социологии и социологов в Украине, приведены воспоминания В.Е. Хмелька, В.И. Паниотто и С.А. Макеева о В.П. Чорноволенко. Рассмотрено постановление Президии НАН Украины об образовании Отделения социологии Института философии АН Украины и программа научно-практического совещания по вопросам развития социологических исследований в г. Киеве, которое состоялось 20 - 21 ноября 1984 г. Даны библиографические описания публикаций В.П. Черноволенко.

Проаналізовано соціокультурний та загальнонауковий контекст зародження соціально-психологічних ідей в Україні у другій половині ХIХ - на початку ХХ ст. Обговорено особливості існування українського академічного середовища за умов перебування українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій.

Розглянуто проблеми та результати досліджень сучасної української соціології. Проаналізовано економічну життєдіяльність суспільства, його етнокультурну сферу, процес становлення та функціонування вітчизняної політичної еліти. Охарактеризовано стан освіти та науки в Україні. Досліджено проблеми медицини за умов ринкової трансформації українського суспільства.

Включены работы по социологии политики, межнациональных отношений и общественного мнения, в которых рассмотрена структура факторов политического успеха как показатель политической направленности развития электоральной системы, национально-государственная идентификация и формирование социально-политических ориентаций русского меньшинства в Украине. Представлен ряд работ, посвященных исследованию социально-психологических последствий Чернобыльской катастрофы. Выделен раздел, содержащий труды в области эпидемиологических исследований и социальной психиатрии. Значительное внимание уделено вопросам, связанным с разработкой, адаптацией и применением социологических шкал и индексов в массовых опросах. Рассмотрены отдельные аспекты изучения общественного мнения и организации мониторинговых социологических исследований.

За допомогою методу аналізу поглядів українських соціологів на проблему співвідношення в релігійному житті етнічної спільноти, яка сповідує світову релігію, тенденцій універсалізму та націоналізму, виявлено, що світові релігії наповнюються національним змістом через процес самоствердження нації (О. Бочковський); діалектика універсального й національного здатна реалізуватись у функціонуванні певної світової релігії, як, наприклад, українське християнство (М. Грушевський). З огляду на універсальність будь-якої християнської релігії немає підстав для тверджень про національний характер якоїсь із християнських церков (В. Липинський).

Обгрунтовано доцільність пошуку чинників, що вплинули на становлення націотворчої концепції В. Старосольського. Проаналізовано об'єктивні критерії нації, що слугують її складовими компонентами та характеризують націю як спільноту, яка твориться стихійною волею й араціональним типом поведінки. Останні реалізуються в прагненні побудувати державу через самоусвідомлення спільноти, яка, будучи новим суспільним об'єднанням, керується свідомою волею та сприяє реалізації інтересів нації.

Досліджено соціальні підстави права в уявленні С. Дністрянського. За визначенням науковця право є соціальним явищем, адже народжується в соціальних зв'язках як потреба організації суспільного порядку. В основу права вчений закладає морально-етичні компоненти, які виникли природно й діють у вигляді звичаєвого права в соціальних зв'язках. Зазначеним (морально-етичним) компонентам) науковець надає пріоритетного значення у порівнянні з нормативними складниками.

За допомогою аналізу поглядів С. Дністрянського на формування Української держави виявлено, що основу його концепції склало соціологічне розуміння суспільного розвитку. Останній має вигляд ламаної кривої, де кожне наступне заломлення проявляється як протест, виборювання провідних ідей у суспільстві. З'ясовано, що особливістю уявлень науковця є визначальна позиція народу щодо держави, адже вона створена як правова організація народу. Специфікою поглядів С. Дністрянського є основоположність соціально-моральних підстав у побудові держави.

Обговорено проблеми академічної культури сучасного студентства за умов реформування вищої освіти, особливості викладання соціології студентам непрофільних спеціальностей як необхідну умову формування професійної компетентності та громадянської позиції. Розглянуто проблеми дослідження соціальних ризиків в українській соціології, соціальну інженерію як перспективний напрям розвитку соціологічної науки.

Здійснено інтерпретацію соціологічної концепції видатного українського вченого-теоретика та громадського діяча В. Старосольського в контексті впливу модерну як "центральної проблематики новітніх соціологічних теорій" (П. Кутуєв). Оскільки національна держава є одним із інституційних вимірів модерності, увагу приділено аналізу візії нації В. Старосольського.

У контексті перспектив української соціології, вищої освіти та наукових досліджень проаналізовано результати Академічного рейтингу університетів світу (ARWU, Шанхайський рейтинг) за 2017 р. Визначено необхідні умови та конкретні дії для підвищення конкурентоспроможності національної науки та освіти у сучасному глобальному світі. На прикладі пострадянського університету продемонстровано, що в Україні реалізувати успішний проект розбудови центру соціальних досліджень світового рівня можливо за 7 - 10 років. Надано рекомендації щодо перерозподілу та концентрації наявних ресурсів у дослідницьких університетах, а також стосовно інституціональної підтримки й запровадження зрозумілих і ефективних правил, які б мотивували українських вчених і викладачів.

Представлено системне соціологічне дослідження громадянського (цивільного) суспільства як історичного та сучасного дискурсів, його практики в контексті сучасних глобальних і трансформаційних процесів в Україні. Розроблено теоретико-методологічні підходи та пояснювальні концепти щодо соціологічної концептуалізації громадянського суспільства. Проаналізовано у теоретичному, історичному й емпірично-прикладному соціологічних аспектах багатоскладовий феномен громадянського суспільства. Через дослідження історичної генези теоретичних концептуалізацій громадянського суспільства розкрито трансформацію його значень та їх актуалізацію у практиках соціальної самоорганізації та громадянської активності у різних соціокультурних та політичних контекстах. На підставі одержаних концептуальних узагальнень та емпіричних даних соціологічних досліджень Інституту соціології проаналізовано особливості становлення та інституціоналізації громадянського суспільства в Україні, окреслено перспективи його розвитку після Євромайдану 2013 - 2014 рр.

Наведено оцінку стану соціологічного теоретизування в українській соціології від останніх років радянського періоду до сьогодення. Констатовано, що, незважаючи на відсутність ідеологічного тиску, після інституціоналізації української соціології як самостійної академічної дисципліни її розвиток здійснювався переважно завдяки побудові теорій середнього рівня та ще більшою мірою - шляхом здійснення прикладних соціологічних досліджень. Водночас структура соціологічного знання в українській соціології була неповною і не була завершена утворенням його вищого щабля - загальної соціологічної теорії. Розглянуто причини методологічного хаосу та фобії до теоретизування, які багато в чому зумовлені так званою "радянською спадщиною" (Soviet legacy). Наголошено, що будівництво загальної соціологічної теорії в обох її гілках ("гранд-теорії" та метатеорії) у сучасних умовах можливе або завдяки зусиллям самих соціологів, або застосуванню міждисциплінарності, і аргументовано, що другий варіант на початку ХХI ст. є мейнстримом світової соціологічної думки. Нині методологічні повороти (turns) і міждисциплінарність є тими прикладами наукової рефлексивності, які забезпечують вагоме прирощення соціологічного знання у всій його повноті та на всіх щаблях теоретизування завдяки інтерфейсам соціології та інших гілок наукового знання, у тому числі природничих наук. Проаналізовано кейси обміну сенсами між соціологією та філософією (переважно постнекласичною), що можна вважати новим для української соціології; увагу акцентовано на нових можливостях вивчення сучасних соціальних систем в узгодженні з новими відкриттями природничих наук. Обгрунтовано, що такого гатунку інтерфейси утворюють горизонтальний локус обопільної взаємодії наук без диктату якоїсь із них та на умовах контингентної згоди й полілогу між ними. Сформульовано авторську позицію стосовно тих сенсів, які соціологія сьогодні здатна емітувати за свої межі, на прикладі рефлексій щодо глобалізації та фрагментації людства.

Висвітлено історію становлення академічної соціології в Україні. Послідовно розглянуто етапи розвитку соціологічної думки та інституціоналізації соціології, починаючи із заснування Української академії наук і закінчуючи сучасним станом соціологічної спільноти у структурі Національної академії наук (НАН) України. Розглянуто соціологічні підходи у творчості академіка М. І. Туган-Барановського. Подано інформацію про Б. О. Кістяківського - першого вітчизняного професійного соціолога-академіка. Увагу приділено інтенсифікації та розширенню напрямів соціологічних досліджень (1979 - 1984 pp.). Описано основні напрями та результати діяльності Інституту соціології НАН України. Розкрито особливості процесу відновлення роботи Соціологічної асоціації України в 90-ті рр. XX ст. Додатково наведено документи, пов'язані з ретроспективою та сучасним станом академічної соціології в Україні.

Вміщено спогади та статті відомих українських учених-соціологів про становлення і розвиток вітчизняної соціології, починаючи від 60-х рр. XX ст., а також інтерв'ю з ними про минуле та теперішній стан соціології в Україні. Розкрито особливості становлення академічної соціології та соціологів в Україні. Висвітлено розвиток методів соціологічних досліджень в Інституті філософії Академії наук УРСР (1968 - 1990 pp.). Подано інформацію про наукову спадщину Н. В. Паніної.