Проведено дослідження соціологічної теорії американського соціолога Е. Тірік'яна в аспекті розуміння поняття соціологічної уяви, яке визначено як вид наукової уяви, що полягає у створенні цілісних образів суспільства та системи соціальних відносин, які не є наявними в актуальному сприйнятті. Охарактеризовано складові імагінативної логіки конструювання соціологічної теорії Е. Тірік'яна, визначено сутність і структурний зміст функцій динамічного поглиблення та динамічного розширення його соціологічної уяви, розглянуто кінцеві результати діяльності цих функцій, якими є нове соціологічне знання (екзистенціальна соціологія, соціологія езотеричної культури, теорія неомодернізації). Перспективами подальшого вивчення проблеми визначено концептуалізацію та застосування поняття соціологічної уяви як історико-соціологічного методу досліджень імагінативної логіки на різних рівнях історії соціології. Потенціал використання концепції соціологічної уяви інтерпретовано як спосіб розвитку досліджень сутності соціологічного знанння, а також як теоретичну основу для створення інноваційної моделі навчання студентів соціологічних спеціальностей.

Розглянуто соціологічну складову дискурсу відповідальності у творчості Е. Фрома, яка складається, принаймні, з трьох аспектів: соціальної детермінації відповідальності/безвідповідальності, відповідальності як риси соціального характеру, узагальненого аналізу стану відповідальності в сучасному суспільстві.

Проаналізовано основні теоретичні оцінки розвитку націоналізму пострадянської Європи, взаємовідносини держави та національних спільнот у працях американського соціолога Р. Брубейкера. Досліджено типології цього явища та їх українську специфіку. Розглянуто взаємостосунки російського націоналізму та Української держави на сучасному політичному просторі в межах теорії тріадичної конфігурації націоналізму Р. Брубейкера.

Розглянуто наукові біографії В. Липинського і М. Вебера. На підставі їх порівняння доведено, що особливості біографії останнього надали змогу йому встановити більше наукових знайомств і тому "накопичити" більший "обсяг" культурного капіталу та досягнути більших успіхів, ніж В. Липинському.

Проаналізовано історико-теоретичні погляди І. Валлерстайна щодо соціально-політичного розвитку суспільства в умовах функціонування капіталістичної історичної системи. Узагальнено новітній історіографічний доробок науковців, присвячений висвітленню різнобічних аспектів методу світосистемного аналізу, що визначає головні періоди наукової діяльності вченого. Досліджено інтелектуальні впливи на творчість вченого інших мислителів. Проаналізовано проблеми, пов'язані з виникненням і принципами функціонування капіталістичної світосистеми, структурними елементами розвитку суспільства в ній. Увагу приділено способам суспільного конструювання, ролі інститутів держави та геокультури, внеску І. Валлерстайна до дискурсу антисистемного протесту.