Досліджено основні показники, що характеризують сучасний стан науки та інноваційну діяльність в Україні за 1991, 1995, 1998 - 2000 рр. Проаналізовано структуру наукових організацій, досліджено показники діяльності аспірантури, докторантури, наведено чисельність наукових кадрів в Україні. Розглянуто джерела та індекси обсягу фінансування наукових і науково-технічних робіт. Висвітлено діяльність Державного департаменту інтелектуальної власності України. Проаналізовано показники діяльності підприємств і організацій зі створення та використання об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій.

Наведено статистичні дані з наукової, інноваційної та патентно-ліцензійної діяльності в Україні, зокрема, про структуру наукових організацій, чисельність наукового потенціалу, матеріально-технічну базу наукових організацій, обсяги фінансування наукових досліджень та розробок, витрати на інноваційну діяльність в промисловості та джерела її фінансування, випуск інноваційної продукції, машинобудування, об'єкти промислової власності, ліцензії на об'єкти інтелектуальної власності.

Приведены статистические данные по научной, инновационной и патентно-лицензионной деятельности в Украине, в частности, о структуре научных организаций, численности научного потенциала, материально-технической базе научных организаций, объемах финансирования научных исследований и разработок, расходах на инновационную деятельность в промышленности и источниках её финансирования, выпуске инновационной продукции, машиностроении, объектах промышленной собственности, лицензиях на объекты интеллектуальной собственности.

Досліджено й узагальнено досвід побудови статистичних показників та індикаторів, що визначають стан трансформаційних процесів у науково-технічній сфері України. Проаналізовано відмінності систем побудови якісних і кількісних показників стану НТІР в Україні та країнах світу. Запропоновано основні напрями подальшого вдосконалення системи статистичного супроводу НТІР.

Розглянуто статистику інноваційної діяльності, застосовувану раніше в Україні, та наведено основні етапи становлення міжнародної статистики з інновацій. Проаналізовано термін "інновація", що необхідно для подальшого вдосконалення системи основних статистичних показників інноваційної діяльності. Показано значення її результатів, особливо економічного ефекту. Доведено необхідність упровадження економічних показників у форми статистичної звітності інноваційної діяльності підприємств, без чого неможлива реальна її оцінка.

Запропоновано інформаційно-аналітичні матеріали, що характеризують сучасний стан наукового й інноваційного потенціалу України у порівнянні з іншими країнами світу. Отримано найбільш інформативні оцінки в контексті проведення статистичного аналізу стану та перспектив розвитку науково-технічного й інноваційного потенціалу, визначено місце України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва з використанням системи індикаторів науки і технологій ОЕСР та індикаторів Європейського інноваційного табло (ЄІТ). Проведено експериментальні розрахунки індикаторів ЄІТ для України, побудовано прогнозні оцінки науково-технічного й інноваційного розвитку України на період до 2020 року.

Предложены информационно-аналитические материалы, характеризующие современное состояние научного и инновационного потенциала Украины сравнительно с другими странами мира. Получены наиболее информативные оценки в контексте проведения статистического анализа состояния и перспектив развития научно-технического и инновационного потенциала, определено место Украины в сфере международного научно-технического сотрудничества с использованием системы индикаторов науки и технологий ОЭСР и индикаторов Европейского инновационного табло (ЕИТ). Проведены экспериментальные расчеты индикаторов ЕИТ для Украины, построены прогностические оценки научно-технического и инновационного развития Украины на период до 2020 р.

Розглянуто актуальні проблеми технологічного розвитку України, зокрема питання використання у вітчизняній промисловості результатів наукових досліджень, проведених установами НАН України. Наведено результати статистичного аналізу інноваційних витрат промислових підпримств. Висвітлено роль академічної науки у інноваційному розвитку промисловості. Обгрунтовано напрямки удосконалення структури наукових колективів і їх матеріально-технічного забезпечення для активізації процесу перетворення нових знань у технології.

Рассмотрены актуальные проблемы технологического развития Украины, в частности вопросы применения в отечественной промышленности результатов научных исследований, проведенных учреждениями НАН Украины. Даны результаты статистического анализа инновационных расходов промышленных предприятий. Освещена роль академической науки в инновационном развитии промышленности. Обоснованы направления усовершенствования структуры научных коллективов и их материально-технического обеспечения для активизации процесса преобразования новых знаний в технологии.

Розглянуто проблему підвищення енергетичної ефективності та наведено класифікацію показників енергетичної ефективності. Представлено узагальнені методи визначення показників ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на базі статистичної звітності України.

Наведено результати вивчення нормативно-правових актів України щодо формування Реєстру статистичних одиниць: проаналізовано типологію підприємств, описано структуру Реєстру статистичних одиниць. Надано перелік національних статистичних класифікацій та довідників, згідно яких здійснюється формування бази даних підприємств для створення інформаційної системи енергетичної статистики. Структуру Реєстру статистичних одиниць адаптовано для створення інформаційної системи енергетичної статистики України. Викладено приблизний варіант здійснення збору статистичних даних від статистичних одиниць для формування інформаційної системи енергетичної статистики.

З метою поступового переходу статистики України до міжнародних стандартів, запроваджених ООН, та вже діючих в країнах ЄС, вводиться в державну статистичну діяльність нова версія стандартної міжнародної Класифікації видів економічної діяльності - КВЕД-2010. Розглянуто відмінності КВЕД-2005 і КВЕД-2010 і наведено також класифікацію видів економічної діяльності за існуючим класифікатором Європейського Співтовариства - NACE (Rev 2) та попередньо діючим класифікатором NACE (Rev 1.1). Запровадження нового класифікатора КВЕД-2010 замість КВЕД-2005 деталізує і одночасно ускладнює розрахунки рівнів споживання паливно-енергетичних ресурсів. Для розрахунків рівнів споживання паливно-енергетичних ресурсів за видами економічної діяльності запропоновано виділити 4 групи показників енергетичної ефективності на різних рівнях управління економікою. Визначення показників енергетичної ефективності на різних рівнях структурної побудови економіки країни передбачає розв'язання великої кількості різноманітних задач з аналізу існуючих показників енергоефективності, виявлення найбільш енергоємних видів економічної діяльності, вивчення та визначення рівнів енергоспоживання на основі показників розвитку економіки країни, оцінку тенденцій і т. ін. В ролі інструменту ефективного аналізу споживання енергоресурсів створено базу даних показників енергетичної ефективності за новим КВЕД-2010. Наведено інформаційно-логічну структуру бази даних.

Розроблено методологічні та методичні положення щодо статистичного оцінювання використання енергетичних ресурсів України на загальнодержавному та регіональному рівнях. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат статистичного дослідження енергетичних ресурсів з урахуванням сучасного міжнародного досвіду енергетичної статистики. Розкрито сутність та особливості енергетичних ресурсів як елемента, що забезпечує сталий соціально-економічний розвиток держави. Визначено основні завдання енергетичної статистики та місце енергетичних ресурсів у системі національних статистичних класифікацій. Узагальнено існуючі методичні підходи до статистичного оцінювання використання енергетичних ресурсів, охарактеризовано систему статистичних показників. Обгрунтовано доцільність використання кластерного аналізу для здійснення комплексної оцінки споживання енергетичних ресурсів на регіональному рівні. Надано характеристику тенденцій розвитку енергетичної галузі України, розроблено прогноз кінцевого споживання енергетичних ресурсів на загальнодержавному рівні на період до 2016 р.

Проаналізовано дані про стан і розвиток наукової й інноваційної діяльності України за 2017 р. у порівнянні з попередніми роками. Наведено показники, що характеризують діяльність аспірантури та докторантури, кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, фінансові показники наукової та інноваційної діяльності, впровадження інновацій на промислових підприємствах, діяльність у сфері охоронної промислової власності, статистичні показники країн Європейського Союзу.

Визначено сутність цифровізації економіки і цифрової трансформації країни. Запропоновано власну оригінальну методику побудови й розрахунку композитного Індексу цифрової трансформації країни, якій не притаманні недоліки існуючих підходів. За результатами здійсненого аналізу визначено місце України у світовому розподілі країн за рівнем цифровізації їх національних економік і цифрової трансформації.

Досліджено інституційні, організаційні й методологічні проблеми статистики цифровізації, які до війни заважали релевантній оцінці розривів у цій сфері. Констатовано, що основні цифрові розриви в Україні мали місце у сфері телекомунікацій і цифрових навичок населення. Запропоновано заходи з покращення статистики сфери, мобілізаційну модель цифрової політики з подолання цифрових розривів у повоєнний час з акцентуванням на ролі держави і територіальних громад.