Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(0)6

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(0)6

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано організаційні та методологічні засади англійської, німецької, російської та французької історіографії Новітнього часу. Основну увагу приділено теоретико-методологічним концепціям історичної науки в США.

Розглянуто найновітніші методологічні течії в західній історіографії. Описано головні течії сучасної історії; значну увагу приділено історії політичної філософії, подій та відродження наративу.

Рассмотрены новейшие методологические течения в западной историографии. Описаны главные течения современной истории, в частности, женские, тела, чтения, окружающей среды. Значительное внимание уделено истории политической философии, действий и возрождения наратива.

Висвітлено розвиток історичної думки та науки другої половини XX - початку XXI ст. Проаналізовано методологічні здобутки та проблеми провідних історіографій світу, зокрема, європейських країн і США, а також деяких посткомуністичних країн і народів Азії й Африки. Розкрито особливості формування уявлення про сучасний стан, проблеми та перспективи конструювання та використання історичних знань за умов зростання комунікації й обміну інформацією.

Освещено развитие исторической мысли и науки второй половины XX - начала XXI вв. Проанализированы методологические достижения и проблемы ведущих историографий мира, в частности, европейских стран и США, а также некоторых посткоммунистических стран и народов Азии и Африки. Раскрыты особенности формирования представлений о современном состоянии, проблемах и перспективах конструирования и использования исторических знаний в условиях возрастания коммуникации и обмена информацией.

Зроблено спробу нового, суто наукового, вільного від політичної чи ідеологічної заангажованості аналізу основних публікацій англо-американської історіографії бойових дій на Східному фронті. На підставі аналізу основних англо-американських публікацій визначено реальний зміст позицій сторін стосовно певних важливих подій військово-економічного протиборства на радянсько-німецькому фронті. Висвітлено механізм формування пріоритетності завдань політичного союзу. Виявлено стабільні точки спільних інтересів союзників, які не залежали, або частково залежали від впливу політичної кон'юнктури. З'ясовано визначальні чинники втрати спільності інтересів та взаєморозуміння у процесі оцінки важливих подій війни. Проаналізовано найбільш перспективні напрямки та форми можливого співробітництва країн з різним історичним минулим.

Висвітлено постмодерні концепції пам'яті та можливості інтерпретацій формування ідентичностей модерних націй. Охарактеризовано релігійні вірування як чинник адаптації українських селян до польських і російських модерних впливів. Визначено вплив політики українізації початку XII ст. на формування історичної пам'яті українського народу. Розглянуто антикознавчу спадщину М. Драгоманова в контексті європейської й української історіографії. Приділено увагу здобуткам і втратам ідентифікаційного потенціалу української та білоруської історичної думки міжвоєнного часу. Розкрито етносоціальну специфіку Південної Київщини раннього нового часу в українській, білоруській і польській історіографії кінця XIX - початку XX ст.

Досліджено проблеми української революції та боротьби за незалежність у 1917 - 1921 рр., українського визвольного руху 1920 - 1950-х рр., українсько-єврейських та українсько-польських стосунків. Проаналізовано фальшування української історії російськими службами та неуважними дослідниками минулого.

Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну історіографію проблеми опозиційного руху в Україні та країнах Центрально-Східної Європи 70 - 80-х рр. XX ст. Проведено класифікацію історіографічного доробку, визначено особливості національних інтерпретацій опозиційної боротьби, розкрито сутінь залучення компаративного аналізу у дослідженнях. З'ясовано вплив соціально-політичних чинників кінця XX - поч. XXI ст. на характер історіографічного процесу.

Проаналізовано особливості дослідження історії України, починаючи з періоду, коли вони мали виключно російськоцентричний характер. Однією з причин такого стану був помилковий поділ націй на "історичні" та "неісторичні". Розглянуто дискусійні аспекти у відображенні історичних подій, особливо пов'язаних з Другою світовою війною, під час ідеологічного протистояння між США та Радянським Союзом. Зроблено висновок про суттєве гальмування об'єктивних історичних досліджень в роки цієї "холодної війни". Доведено, що з кінця XX - початку XXI ст. у західній історіографії суттєво посилився інтерес до проблем України, особливо періоду Другої світової війни.

Визначено сучасні інтерпретації революційної доби 1917 - 1921 рр. Охарактеризовано діяльність Ради Міністрів Української Держави (травень - грудень 1918 р.): сучасна історіографія. Досліджено історіографію Української революції 1917 - 1921 рр., концепцію "Другого світу" та "геополітичний трикутник". Наведено життя та діяльність В’ячеслава Липинського в українській зарубіжній історіографії 1920 - 1980-х рр. Визначено сучасну вітчизняну історіографію діяльності Української Центральної Ради у сфері міжнародних відносин. Наведено історіографію Західноукраїнської Народної Республіки: нарис сучасної української історіографії.