Розкривається таємниця єгипетських пірамід - останнього з семи чудес світу. Представлено відповіді на найзагадковіші явища давньої історії, зокрема, явлення Бога патріарху ізраїльського народу Мойсею. Наведено відомості про цікавий факт щодо обряду обрізання у правовірних іудеїв, якому передувало обрізання кам'яних фалосів Єгипту - пірамід. Пропонуються дані про найдавніший навігаційний прилад, яким послуговувалися люди, відкривається таємниця священного Ковчега, показано, що криється за певним явищем, викладеним у Біблії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)310 + Э321.0

Рубрики:

Історія

Релігія Давнього Єгипту

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)310-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)310

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы библейские пророчества в контексте всемирной истории, раскрыты причины гибели древних цивилизаций. Значительное внимание уделено вопросам библейской археологии на земле Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)310-7 + Ш100.33 + Ч111.156

Рубрики:

Історія

Мова і культура. Етнолінгвістика (антрополінгвістика)

Культура та інші явища суспільного життя

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)310-7 + Щ103(0)310-3

Рубрики:

Історія

Історія образотворчого мистецтва

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)310

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено місце єгипетського жрецтва в суспільній та адміністративній структурах Єгипту доби Давнього Царства. Розглянуто особливості виникнення, організації та функціонування в суспільній структурі різних видів єгипетських жерців. Доведено, що більшість жерців у Давньому Царстві служили культу царя, який займав чільне місце в релігійній системі. На підставі аналізу чиновницьких титулатур та інших видів джерел охарактеризовано категорії жерців семів, херігебів, гему-нечер, уабів та гему-ка. Показано, що жрецтво Єгипту доби Давнього Царства ще не сформувалось як єдиний суспільний прошарок, кожна з даних категорій мала свою історію походження та займала певну нішу в адміністративній структурі та соціумі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(0)311-318.37 + Т3(0)310.7-8 + Т229(0)310

Рубрики:

Література

Історія

Епіграфіка

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено етичні принципи Стародавнього Єгипту за автобіографічними текстами доби Давнього Царства, Першого перехідного періоду та Середнього Царства. Розглянуто моральні норми, що регулювали взаємостосунки особи з царем, з іншими людьми, у сім'ї, зі світом сакрального та у галузі заупокійного культу. Проаналізовано вплив чинників історичного характеру на виникнення та розвиток етичного дискурсу. Значну частину видання складають єгипетські автобіографії (переклади текстів), розташовані в історичній послідовності, а також корпус використаних текстів. Довідковий апарат видання складається з покажчиків власних імен (богів, царів, приватних осіб і дослідників, згаданих у тексті) та топонімів.

Вперше предметом окремого дослідження стала образотворча традиція заупокійних сувоїв Книги мертвих, відображена також на розписі гробниць і саркофагів, розглянута в контексті історичного розвитку картини світу, властивої єгипетському суспільству на етапі Нового царства та Третього перехідного періоду. Розглянуто ілюстрації Книги мертвих не як замкнуте джерелознавче або мистецтвознавче явище, що характерно для попередніх досліджень, а як феномен, що реалізував себе на більш широкому тлі - як прояв духовної культури, яка існувала у взаємодії з історичними процесами, релігійно-міфологічними, ідеологічними та світоглядними уявленнями, а також іншими жанрами мистецтва та групами джерел. Розкрито особливості еволюції іконографії розглянутих сцен у контексті та під безпосереднім і закономірним впливом суспільної та державної ідеології, що не має аналогій в сучасних єгиптологічних розробках. Вперше розроблено (сцени гл. 17 і 42) або модернізовано (гл. 16) типологія ілюстрацій єгипетських заупокійних папірусів Книги мертвих. Розкрито й уточнено значення ряду давньоєгипетських термінів, понять і образів, що мають відношення до світогляду даного суспільства. Вперше введено в науковий обіг серію зображень і сцен з не опублікованих папірусів і саркофагів Нового царства - XXI дин., що розширює існуючу джерелознавчу базу та дозволяє вичерпно розкрити проблему дослідження. Вперше здійснено коментований переклад російською мовою низки єгипетських письмових джерел за темою роботи.

Вперше у вітчизняній історичній науці предметом дослідження став період правління єгипетського фараона Ехнатона на основі читання та інтерпретації автентичних ієрогліфічних текстів. Подано авторські переклади ієрогліфічних текстів Амарнської доби на українську мову, здійснено їх комплексний аналіз з коментарями. На підставі дослідження візуальних та антропологічних джерел спростовано теорію про відповідність офіційних зображень Ехнатона реальному зовнішньому вигляду царя. Уточнено причини посилення культу Амона Фіванського в період Середнього та Нового царства; питання про вік Аменхотепа IV при воцарінні.

До наукового обігу введено написаний 20 січня 1930 р. завідувачем відділу "Стародавній Єгипет" Одеського історико-археологічного музею С. В. Донічем лист до директора Всеукраїнського музейного городка П. П. Курінного, в якому йшлося про деталі, що виникали у процесі наукового опрацювання колекції давньоєгипетських артефактів, котра на той час зберігалася у Всеукраїнському музейному городку. У поєднанні з низкою інших архівних документів цей лист надає змогу зробити висновки про спробу започаткувати в Києві в той час осередок із дослідження давньоєгипетських пам'яток. Ініціатором цього процесу став Музей культів і побуту (пізніше перетворений на Музей історії релігії) та, напевно, саме П. П. Курінний організував як наукове вивчення пам'яток, так і їх реставрацію. Цьому передувало об'єднання в 1920-х рр. колекцій давньоєгипетських артефактів із трьох музеїв Києва в одну. Це зібрання мало стати потужною джерельною базою для започаткування єгиптологічних студій у Києві. Як випливає з листа С. В. Доніча, процес наукового вивчення об'єднаної колекції проводився вже в 1928 р. і він, на той час єдиний єгиптолог на теренах УСРР, брав у ньому участь. До процесу наукового опрацювання давньоєгипетських об'єктів було залучено також російських єгиптологів із Державного Ермітажу М. Е. Матьє та І. М. Лур'є, про що свідчить листування цих дослідників із П. П. Курінним, що зберігається в науковому архіві Інституту археології НАН України. Результатом мало стати видання каталогу давньоєгипетських пам'яток Всеукраїнського музейного городка, підготовлене українською мовою. Утім через "ідеологічні чистки" в музеях, репресії проти фахівців, запровадження в історичну науку марксистсько-ленінської формаційної теорії, яка обмежувала розвиток історії Стародавнього Світу, і зокрема єгиптології у СРСР, процес організації єгиптологічних студій на території УСРР-УРСР було припинено.

Впервые специально рассмотрены иллюстрации древнеегипетской Книги мёртвых с изображением папирусного свитка. В документах т. н. ''фиванской реакции'' (Новое царство) свёрнутый свиток в руке умершего спорадически изображается на виньетках глав 21, 41, 42, 96 и 103. На виньетках 1-й главы, показывающей похоронную процессию, в руках жреца, читающего заупокойные заклинания, вырисован развёрнутый свиток. В поздней традиции Книги мёртвых изображение папируса в руке человека характерно для глав 1, 25 и 52/44 (?), 90 и 94, а в нескольких случаях на виньетках главы 94 свиток показан в руке бога Тота, покровителя писцов. Будучи связанным с апотропеическими и магическими функциями, мотив папирусного свитка продолжает существование в погребальном искусстве Египта и в Римский период, но обретает новую, синкретическую форму. Введен в научный оборот ряд сцен из числа виньеток Книги мёртвых и предметов египетского погребального искусства из собраний европейских музеев.

Розглянуто широке коло питань, пов'язаних з історією формування та сучасним станом колекції Стародавнього Єгипту, яка зберігається в Одеському археологічному музеї НАН України. Це найбільше в Україні зібрання старожитностей однієї з найвпливовіших держав Давнього Світу, яка залишила глибокий слід в історії світової цивілізації. Відзначено внесок співробітників музею в розвиток української школи єгиптології та поповнення оригінальними матеріалами джерельної бази єгиптологічних досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)310 + Щ103(0)310 + Щ100.54

Рубрики:

Історія

Історія образотворчого мистецтва

Пропорції в образотворчому мистецтві

Шифр НБУВ: ДС50502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Монографія є першим спеціальним дослідженням і повним каталогом давньоєгипетських статуеток ушебті в зібранні Одеського археологічного музею НАН України. Ця група пам'яток становить понад шосту частину з усього числа єгипетських артефактів у музеї (115 одиниць). Ушебті одеського зібрання датуються часом від XVII династії до Пізнього періоду, а за матеріалом виготовлення представлені витворами з каменю, дерева, фаянсу та глини. Частина ушебті зберегла написи з іменами та титулами їхніх господарів, а на сімох ушебті також написано текст 6-ї глави Мертвих. Монографія включає музейні дані, параметри, опис, фотографії, ієрогліфічну транскрипцію, транслітерацію та коментований переклад написів, наявних на ушебті.