Досліджено історію та культуру Феодосії середини VI ст. до н. е. - IV ст. н. е. з залученням творів античних авторів, написів, пам'яток нумізматики, археології. Детально описано знайдені під час археологічних розкопок пам'ятки високої якості - кам'яну скульптуру, теракоти, посуд, ювелірні вироби, архітектурні фрагменти. Висвітлено історію створення Феодосійського музею старожитностей (краєзнавчого), формування його колекції. Вперше введено в науковий обіг раніше неопубліковані архівні документи та матеріали з фондів музеїв Криму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)324.46 + Т3(2)24

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто базові засади нормативного регулювання процесів еллінської колонізації Північного Причорномор'я. Проаналізовано основні пам'ятки права Херсонесу, Ольвії, Тіри, Боспорського царства, що збереглися до нашого часу. Здійснено порівняння правових норм античних держав Північного Причорномор'я з відповідними нормами грецьких держав стародавнього часу, розташованих в інших місцях.

Рассмотрены основы нормативного регулирования процессов эллинской колонизации Северного Причерноморья. Проанализированы основные памятки права Херсонеса, Ольвии, Тиры, Боспорского царства, сохранившиеся до настоящего времени. Осуществлено сравнение правовых норм античных государств Северного Причерноморья с соответствующими нормами греческих государств древнего времени, расположенных в других местах.

Описаны изделия и инструментарий ювелиров из золотоордынских центров Карпато-Поднестровья, ранние постройки Белозерского поселения, бронзовый наконечник копья из частной коллекции. Изложены вопросы о причинах Османского завоевания Четатя Албэ, базовой функции раннего Борисфена, семантике изображений на Мирмекийском саркофаге, символике камней и семантике изображений на двух геммах из сарматских погребений Северного Причерноморья. Освещены проблемы периодизации денежного обращения тиры. Приведена суммарная характеристика погребальных комплексов по материалам базы данных "Некраполь Боспора".

Розглянуто історію народів Надчорномор'я за період з IX ст. до н.е. до початку ХІХ ст. н.е. Розкрито політичні, економічні, культурні й етнічні аспекти історії кочових і землеробських народів, які населяли даний регіон у різні періоди. Висвітлено проблему локалізації мису Партеній і храму херсонської богині Партенос. Проаналізовано взаємини Війська Запорозького з Буджацькою Ордою у період 1699 - 1700 рр. Увагу приділено зимовому походу українського козацтва проти Османів до причорноморського Степу (1683 - 1684 рр.).

Рассмотрена история народов Надчерноморья за период с ІХ в. до н.э. до начала ХІХ в. н.э. Раскрыты политические, экономические, культурные и этические аспекты истории кочевых и земледельческих народов, которые населяли данный регион в разные периоды. Освещены проблемы локализации мыса Партений и храма херсонской богини Партенос. Проанализированы взаимоотношения Войска Запорожского с Буджацкой Ордой в период 1699 - 1700 гг. Внимание уделено зимнему походу украинского казачества против Османов к причерноморской Степи (1683 - 1684 гг.).

Розглянуто події "готських" війн (232 - 270 рр. н.е.) на території Північного Надчорномор'я. Акцентовано увагу на контактах між народами з різним суспільно-економічним та політичним рівнем розвитку, а саме, варварського населення Південно-Східної Європи з античними центрами Північного Надчорномор'я під час "готських" війн. Простежено характер контактів між варварами та античним населенням регіону напередодні походів. Розглянуто рівень суспільно-політичного розвитку варварського населення Південно-Східної Європи, детермінований його суспільно-економічним розвитком. Виділено три основні райони на території Північного Надчорномор'я, контакти яких з варварами-учасниками "готських" війн, мали своєрідні риси та наслідки. Запропоновано хронологічний поділ "готських" війн на території регіону на два періоди.

Досліджено історію проникнення і поширення християнства в Боспорській державі у III - VI ст. На основі комплексного використання археологічних даних, розроблено нову класифікацію і хронологію боспорських грунтових склепів, розкрито символічний зміст їх розписів. Охарактеризовано різні типи християнських культових місць, запропоновано їх періодизацію. Виділено основні етапи становлення нової релігії: знайомство боспорян із християнським віровченням (перша половина III ст.), створення ранньохристиянських громад (друга половина III - початок IV ст.), самостійне функціонування Боспорської єпархії (перша чверть IV - друга третина V ст.), встановлення християнства як державної релігії Боспору (третя третина V - VI ст.). Зазначено, що процес поширення християнства відбувався досить повільно, протягом тривалого часу основні маси сільського населення були язичеськими, водночас на певному етапі християнська церква починає відігравати основну роль у суспільно-політичному житті держави. Встановлено, що основи суспільного і релігійного життя, закладені на Боспорі християнською церквою в ранньовізантійську епоху виявилися міцними і, незважаючи на вторгнення варварів, зберігалися ще багато століть.

Проведено комплексне багатоаспектне дослідження ресурсного потенціалу та структури господарської діяльності античних держав Північного Причорномор'я у період їх найбільшого економічного розвитку - у V - III ст. до н.е. Вперше в українській історіографії на підставі системного аналізу всього комплексу історичних та археологічних джерел, а також даних природничих та агрономічних наук, досліджено не лише наявні в минулому, а й потенційні можливості розвитку галузей економіки всіх основних античних держав Північного Причорномор'я. Суттєво доповнено та переглянуто усталені наукові погляди на структуру економіки античних держав даного регіону. На підставі результатів порівняльного аналізу ресурсного потенціалу 4-х основних освоєних греками регіонів Північного Причорномор'я та структури економіки античних держав, що виникли на їх території, зроблено висновок про відсутність суттєвої подібності між ними. Доведено, що грецькі колоністи в процесі пристосування до екологічних умов Північного Причорномор'я застосовували різні адаптаційні моделі.

Розглянуто проблему суспільних відносин у Боспорській державі в перші століття н.е. Виявлено та проаналізовано чинники, які вплинули на формування соціальної структури: державні інститути, правові норми, майнове становище, античний світогляд. Зазначено, що визначальним у соціальній характеристиці індивіду був правовий статус. Структуру суспільства становили панівна, вільні середньозаможні та неповноправні й залежні верстви населення. З застосуванням кількісних методів для обробки матеріалів некрополів виявлено ступінь майнової диференціації суспільства, відмінності соціальної стратифікації міських центрів Боспору, переважання середньозаможних груп у містах і однорідність сільського населення. Показано, що на формування панівної верстви впливало існування влади царів. У I - середині III ст. н.е. соціальне життя розвивалось у межах громадянських колективів, які зберігали риси, притаманні античним общинам. Зауважено, що у другій половині II ст. н.е. посилення монархізму, криза традиційних форм організації суспільства призвели до виходу суспільного життя за межі громадянських общин. Установлено, що поширеною формою суспільних відносин на Боспорі були професійні та релігійні союзи, які охоплювали практично всі соціальні верстви. Зроблено висновок, що суспільство Боспору в перші сторіччя н.е. характеризувалося своєрідністю соціальних відносин, складністю та нечіткістю соціальної структури, зумовленою різноманіттям правових статусів і майновою диференціацією.

Освещены главные направления исследований проблем Боспорского царства, проведенных в период 1985 - 2010 гг. Уделено внимание вопросам изучения археологических объектов, а также исторических событий и процессов, происходивших на территории Восточного Крыма, Таманского полуострова и Нижнего Дона в VI - II до н. э. Даны библиографические описания украинских и российских сборников, периодических изданий, материалов конференций, авторефератов диссертаций, статей и публикаций, посвященных данной тематике.

На підставі епіграфічних джерел та археологічних матеріалів висвітлено діяльність судових установ як однієї з форм цивільної влади в античних полісах окраїн грецької ойкумени - Північного Причорномор'я.

Розглянуто історію післягетської Ольвії у контексті її відносин з Римською імперією. Внаслідок несприятливого зовнішньополітичного становища ольвійська держава, щоб не бути знищеною варварськими племенами, змушена була визнати верховну владу Риму, який гарантував би їй спокійне існування на автономних засадах у складі імперії. Докладно висвітлено питання датування входження Ольвії до складу Римської держави та загибелі міста. Відмічено значну варваризацію полісу. У цілому, включення Ольвії, як і всіх північнопонтійських міст, у політичну та економічну орбіту Риму оцінюється як позитивне явище для регіону.

Вперше в історіографії на базі сукупності різноманітних наративних, епіграфічних, нумізматичних та історіографічних джерел розкрито та підсумовано результати вивчення митних відносин в античному Північному Причорномор’ї. У результаті дослідження визначено теоретико-методологічні аспекти історичного процесу інтеграції еллінських держав Північного Понту в митно-торговельні відносини понтійського басейну, Егеїди, нарешті, в імперську митну систему Риму. Запропоновано концепцію ролі митного регулювання в античності. Окреслено соціально-економічне значення інших способів регулювання зовнішньоекономічними відносинами. Увагу приділено генезі історіографічних концепцій, що виникли навколо питань митно-податкових відносин у зв’язку з проблемами міжнародно-правового статусу Тіри, Ольвії, Херсонесу, Боспору в римську добу. З’ясовано роль міжнародних торговельних угод у забезпеченні підприємницької діяльності в хлібній торгівлі Боспору з Афінами та Мітіленою (на Лесбосі). Відтворено процес формування митної інфраструктури античних держав Північного Причорномор’я. Проаналізовано історичні чинники, що впливали на цей процес. Охарактеризовано дискусійні моменти в історіографії історії митних відносин на півночі античного Понту. Запропоновано шляхи вирішення спірних питань.

Розглянуто питання щодо місця й характеру установ синедрів Ольвії та проедрів Херсонеса Таврійського в структурах органів управління в римський період.

Досліджено зовнішню політику царя Понту Мітрідата VI (120 - 63 рр. до Р.Х.) у період підготовки до війни з Римською республікою. Розглянуто процес становлення зовнішньополітичних контактів Понтійського царства із сусідніми територіями, пошуку і залучення союзників. Визначено, що близько 102 р. до Р. Х. були встановлені союзницькі відносини з Парфянським царством, а у 95 р. до Р. Х. - Великою Вірменією. Розкрито причини зацікавлення Мітрідата VI підкоренням Каппадокії. Досліджено династичну боротьбу за каппадокійський престол і проаналізовано у ній роль Мітрідата VI.