Висвітлено положення жінки в науковій та освітянській сферах України та зарубіжних країн. Наведено приклади того, що подолання патріархальних стереотипів у ставленні до жінки та щодо її вторинної ролі у науці та освіті, використання жіночого потенціалу є важливими покращання ситуації в науці та суспільстві в цілому. Визначено роль гуманітарної освіти у вихованні інтелігента-патріота, питання розширення міжнародних контактів, зокрема, з жіночими науковими організаціями. Розглянуто напрями роботи державних установ, відповідальних за розвиток науки та освіти в країні.

Досліджено жіночі історії та жіночий рух України як соціальне явище. Висвітлено автобіографії та професійні звершення провідниць українського фемінізму, ставлення різноманітних верств населення та політичних течій до цього явища. Проаналізовано ідейно-теоретичну єдність жінок України та світу, спільність та відмінність жіночого руху Наддніпрянської та Західної України. Розглянуто психоемоційну сутність С. Крушельницької на тлі соціокультурних передумов буремної епохи кінця XIX - першої чверті XX ст. Надано відомості про творчий шлях художниці з Галичини І. Нижник-Винників, яка в період 1950 - 1980-х рр. своїм мистецтвом послідовно утверджувала в політкультурному середовищі Європи великі духовні та культурно-мистецькі надбання своєї Батьківщини. Показано, як українки Галичини розуміли поняття патріотизму та обов'язку в граничній ситуації, яку створила війна, а також вплив жінок на формування патріотичних почуттів у дітей.