Розглянуто базові засади нормативного регулювання процесів еллінської колонізації Північного Причорномор'я. Проаналізовано основні пам'ятки права Херсонесу, Ольвії, Тіри, Боспорського царства, що збереглися до нашого часу. Здійснено порівняння правових норм античних держав Північного Причорномор'я з відповідними нормами грецьких держав стародавнього часу, розташованих в інших місцях.

Рассмотрены основы нормативного регулирования процессов эллинской колонизации Северного Причерноморья. Проанализированы основные памятки права Херсонеса, Ольвии, Тиры, Боспорского царства, сохранившиеся до настоящего времени. Осуществлено сравнение правовых норм античных государств Северного Причерноморья с соответствующими нормами греческих государств древнего времени, расположенных в других местах.

Освещены вопросы античной и средневековой истории и археологии Боспора и Припонтийского региона. Проанализированы особенности эллинской колонизации Восточного Крыма, римско-боспорских взаимоотношений в І - ІІ ст. н.э. Описан кремационный обряд захоронений хазарского времени на Северо-Западном Кавказе. Дана характеристика нефтяных источников Азово-Черноморского региона. Рассмотрены вопросы развития ремесел, промыслов и торговли крымских караимов в XIII - XVIII ст.

Обобщен опыт осуществления графических реконструкций архитектурных сооружений в Ольвии, ее сельской округе и в Борисфениде. Отмечено, что Ольвия выделяется среди античных государств Причерноморья значительным количеством предложенных планировочных и объемно-пространственных графических реконструкций, в особенности, жилых домов. Приведена краткая хронология создания реконструкций сооружений Ольвии. Дана детальная информация о реконструкции оборонительных линий, сооружений, башен, стен и рвов, храмовых сооружений и алтарей, общественных и административных зданий, жилых домов. Внимание уделено реконструкции наземных частей погребальных сооружений.

Зроблено комплексний аналіз митно-податкової діяльності на території півдня України в добу римського домінування (середена І ст. до н.е. - перша половина VI ст. н.е.). Проаналізовано наративні, епіграфічні, нумізматичні джерела та сучасної історіографічної традиції. Побудовано описово-аналітичну модель митних відносин в українських землях Причорномор'я цієй доби. Порушено питання відповідності інтерпретаційних схем історіографії потенціалу реальної джерельної бази історії митно-податкових відносин на півночі римського Понту.

Надано уявлення про утворення Литовського князівства з огляду на тлумачення Галицько-Волинського літопису XIII ст. Охарактеризовано державну, адміністративну, господарську форми обліку у Великому Князівстві Литовському (ВКЛ). Надано відомості про організацію оборони південних кордонів українських земель ВКЛ у першій половині XVI ст. Визначено роль Литви у військово-політичному протистоянні між Польщею та Московською державою у 1654 - 1667 рр. Проаналізовано епістолярну спадщину І. Мазепи, виявлено дані, які мають відношення до ВКЛ кінця XVII - початку XVIII ст. Розглянуто деякі проблеми політичної історії ВКЛ у контексті сучасних історіографічних тенденцій.

Присвячено дослідженню іконографії Діоніса, міфу про нього, а також питанням діонісійського культу, що розглянуто на прикладі пам'яток коропластики та вазопису з розкопок давньогрецьких міст Північного Причорномор'я. Виділено основне коло сюжетів міфа про Діоніса, що розглянуто в їх взаємозв'язку та їх віддзеркалення в творах античного вазопису й коропластики. Розкрито концепцію циклічної структури діонісійського міфу з центральною темою священного шлюбу Діоніса зі смертними, античними героями, як іпостасями цього божества та іншими богами. Розглянуто хтонічну семантику зображень діонісійського кола в вазописі так званого "керченського стилю" IV ст. до н.е. Уведено в науковий обіг нові пам'ятки із колекцій Одеського археологічного музею НАН України, задана нова інтерпретація вже відомим пам'яткам. Структура дослідження обумовлена необхідністю показати багатоступінчасту структуру міфа про Діоніса. Кожен окремий міфологічний елемент у вигляді тієї чи іншої легенди про божество, покликаний виявити свою причетність до центральної теми всього міфу про Діоніса, а саме до теми священного шлюбу божества зі смертними або богами.

Вперше в історіографії здійснено комплексний аналіз антикознавчої спадщини М. Драгоманова у всій її сукупності. Узагальнено та використано основні здобутки вітчизняної та зарубіжної історіографії, в якій подано антикознавчі студії М. Драгоманова, античну проблематику, що стала об'єктом цих студій. Вдосконалено вивчення чинників, що сприяли становленню вченого як антикознавця, дослідження проблем античної грецької та римської історії у творчості М. Драгоманова. Проведено додатковий аналіз джерел, які є основою для дослідження антикознавчих студій М. Драгоманова. Набули подальшого розвитку основні положення щодо антикознавчих студій М. Драгоманова, які містяться в спеціальних дослідженнях сучасних вітчизняних істориків.

Комплексно проаналізовано специфіку заснування грецьких поселень на узбережжі Боспору Кіммерійського на основі залучення найновіших історичних джерел і здобутків сучасної історіографії. Запропоновано оригінальну історичну реконструкцію становлення давньогрецьких поселень у районі Боспору Кіммерійського протягом VI ст. до н. е. Здійснено порівняльний аналіз різних категорій джерел, які стосуються проблематики дослідження. Залучено до наукового обігу результати найновіших археологічних досліджень, зокрема, використано результати власних археологічних досліджень античного городища Акра в Східному Криму, заснованого наприкінці VI - на початку V ст. до н. е. Уточнено хронологію заснування поселень та одержано додаткову аргументацію гіпотези В. Д. Кузнецова та Г. А. Кошеленка щодо колонізаційних етапів. Спростовано концепцію сезонного щорічного кочування скіфів через Керченську протоку.

Дослідження присвячено грецькій колонізації Північного Причорномор'я протягом VI - I ст. до н. е. Проаналізовано історіографію проблеми та виділено її етапи. Досліджено хід колонізації, виділено для кожного із етапів характер і причини, проаналізовано становлення і розвиток полісів та навколишніх сільських округ. Вивчено етнополітичну та демографічну ситуацію в колоніях Північного Причорномор'я. Досліджено вивчення культу річкового божества в Ольвії, культів Ахілла та Аполлона в Північному Причорномор'ї, культу Діви Партенос у Херсонесі. Приділено увагу складному характеру етнічних та етнорелігійних процесів цього регіону, а також вивчено греко-варварську етнокультурну взаємодію.

Рассмотрены гипотетически возможные варианты административно-территориального и социальнодемографического деления Ольвийского полиса. Из-за отсутствия прямых документальных данных и нарративных источников основное внимание сосредоточено на исторической топографии античных памятников Нижнего Побужья - исконно сложившейся территории Ольвийского государства. Данные археологии свидетельствуют об определенной концентрации сельских поселений в отдельных районах ольвийской сельскохозяйственной округи - хоры, начиная со времени греческой колонизации Нижнебугского региона. Исследования памятников архаической и раннеклассической эпох свидетельствуют также об определенной экономической специализации отдельных районов. Так, Ягорлыцкий район (Кинбурнский полуостров) можно уверенно считать промысловосырьевым, Черноморский - земледельческо-скотоводческим, Аджигольский - скотоводческим, Волошско-Козырский - земледельческим. Особое внимание уделено крупным сельским агломерациям разнотипных памятников IV - III вв. до н. э. Это - базовые урбанизированные поселения с развитым каменным домостроительством, хутора, индивидуальные (семейные) и коллективные усадьбы, пастушьи, рыбачьи селения и стоянки, имеющие один большой совместный некрополь (Петуховка - Аджигол, Чертоватое, Дидова Хата). В классическо-эллинистическое время по наибольшей концентрации памятников и плотности заселения выделяются районы: Березанско-Черноморский, Аджигольский, Днепровский, Волошско-Чертоватский, Козырский, Старо-Ново-Богдановский - Радсадовский, Дидовохатский, на левом берегу Бугского лимана - Николаевский полуостров, Галициновка - Лиманы - Лупарево, а в устье Днепровского лимана Скелька - Александровка. Кроме культурно-идеологической близости и схожести хозяйственно-экономической деятельности, жителей отдельных районов могли объединять специально регламентированные полисом административно-территориальные рамки, такие как разделение на филы, фратрии и демы, учитывая и демократическое развитие Ольвийского полиса в это время по классическому афинскому образцу. Перспективным направлением в этом плане, по мнению автора, может стать комплексное исследование крупных сельских агломераций памятников классическо-эллинистического времени, а также городищ и фортов хоры римского периода.

Розглянуто роль релігії, жерців у процесі становлення та розвитку античних держав Північного Причорномор'я. На базі писемних і матеріальних джерел показано, як служителі Аполлона, головного бога в пантеонах Боспору й Ольвії, впливали на владу, а нерідко й самі ставали на чолі цих держав.

Рассмотрена деятельность древнейших общеобразовательных школ на территории современных Украины и России. Проанализирован процесс обучения и охарактеризована роль школьных знаний для овладения многими профессиями, их необходимость для государственных, религиозных и общественных деятелей, а также показано влияние образования на проведение досуга граждан. Описан общественный и частный досуг в античных государствах Северного Причерноморья, где основными видами проведения свободного времени были посещения гимнасия, стадиона, театра, центральной площади города и порта, вечерние застолья и разнообразные игры, а для интеллектуалов наряду с этим значительное место занимали чтение книг, занятия разными науками и сочинение собственных трудов.

Всебічно, об'єктивно та доказово вивчено контакти Ольвійського полісу з грецькими містами Північного Причорномор'я, Середземного та Егейського морів, а також з варварськими племенами Причорноморського ареалу, та, насамперед, економічний, політичний та військовий аспекти цих відносин. Об'єктивно досліджено процес відносин античного міста Ольвії з містами грецького світу, а також племенами варварів, що проживали та проникали в Північне Причорномор'я, та вплив цих взаємозв'зків на долю Ольвійського полісу. Виявлено чинники, що мали місце у формуванні відносин між полісами Північного Причорномор'я в архаїчний період існування грецьких колоній у цьому регіоні. Сформульовано характер контактів Ольвійського полісу з грецькими містами Середземноморського й Егейського ареалів у політичній та економічній сферах. Реконструйовано картину греко-варварських контактів на прикладі Ольвії у військово-політичній сфері та проаналізовано як їх специфіку, так і головні риси. Надано характеристику внутрішнього політичного й економічного становища Ольвії та його впливу на сферу зовнішніх відносин.

Простежено схожість і різницю методів боротьби греків зі скіфами й іншими племенами, що зазіхали на території античних Ольвії та Херсонеса, 2-х сусідніх грецьких колоній у Північному Причорномор'ї. Виявлено причину невдачі облоги Ольвії македонським полководцем Зопіріоном. З'ясовано, чому Херсонес, на відміну від Ольвії, не зміг відкупитися грішми й дарунками від загрози нападу скіфів, які жили на Таврійському півострові.

Досліджено розвиток тваринницької галузі в Ольвійському полісі наприкінці VI - у першій половині III ст. до н.е. Визначено рівень сприятливості природних умов Нижнього Побужжя для різних її форм. Розглянуто галузево-територіальну структуру ольвійської хори та місце в ній спеціалізованих тваринницьких районів. Проаналізовано галузеву структуру ольвійського тваринництва.

Уперше зібрано епіграфічні й літературні джерела зі згадками про дипломатичну діяльність еллінів в Ольвії, Херсонесі, Боспорі. Показано, як високо цінували заслуги громадян, котрі успішно виконували дипломатичні доручення, а також характеризує завдання, що їх розв'язували місцеві й іноземні посли.

Досліджено роль рабської праці у сільськогосподарському виробництві Ольвійського поліса - ключовій галузі економіки цієї держави. До недавніх пір в історіографії переважав скептичний погляд на інтенсивність залучення праці рабів в аграрному виробництві Ольвії й на поширення рабовласницьких відносин у цьому полісі загалом. Між тим останнім часом відбулося якісне розширення джерельної бази, перш за все за рахунок приватних листів на свинцевих пластинах і кераміці, які демонструють проникнення рабовласницьких відносин у різні сфери життя Ольвії ще з VI ст. до н.е. Інформація епіграфічних джерел у комплексі з археологічними матеріалами та з використанням теоретичних напрацювань сучасного антикознавства надає змогу переглянути усталену картину й обгрунтувати припущення про інтенсивне використання праці рабів у садибах ольвійської хори, особливо в найближчих околицях міста. Останнє стосується, у першу чергу, маєтків заможних ольвіополітів, а також землевласників середнього достатку. Це відкриває перспективи подальшого поглибленого дослідження соціальної структури та економічного життя Ольвії й античних держав Північного Причорномор'я загалом.

Вопрос о времени основания античного города Никоний является одним из ключевых для понимания исторических процессов, происходивших в Нижнем Поднестровье во время греческой колонизации Северо-Западного Причерноморья. Предварительное изучение материалов раскопок позволило определить, что Никоний был основан во второй половине VI в. до н. э. Современное состояние источника, прежде всего, уровень изучения привозной столовой посуды, позволяет существенно детализировать эту дату. Детальное исследование чаш ионийского происхождения со смещенным (киликов) и прямым венчиком (полусферические чаши) позволило ограничить время основания Никония рамками последней трети (четверти) VI в. до н. э. Введение в научный оборот полной коллекции керамики восточногреческого происхождения, накопленной за более полувека раскопок, даст возможность не только подтвердить эту дату, но и ответить на более широкий круг вопросов, связанных с местом Никония на карте Северо-Западного Причерноморья, его политической и экономической историей.

Предложена публикация стеклянных сосудов, изготовленных в технике сердечника из раскопок (1959 - 2001 гг.) античного города Тира. Материалы хранятся в фондах Института археологии и Одесского археологического музея НАН Украины. Все сосуды представлены фрагментами. Всего обнаружено 13 фрагментов - амфорисков, алабастров, ойнохой, унгвентариев. Начало поступления сосудов в город относится к V - началу IV вв. до н. э. Находка обломка ойнохои середины IV - первой четверти III в. до н. э. может отражать связи Тиры с западным Средиземноморьем, возможно, Италией. Більшая часть сосудов датируется с середины III в. по середину II в. до н. э. и представлена амфорисками и унгвентариями. Обломки аналогичных амфорисков обнаружены в мастерской Родоса. Находки таких сосудов являются источником для изучения торгово-экономических связей Тиры и Родоса. Последний этап поступления стеклянных флаконов в Тиру зафиксирован обломками сосудов конца II - начала I в. до н. э., производство которых, предположительно существовало в Сиро-Палестинском регионе и на Кипре. Стеклянные сосуды были дорогостоящим товаром, и их находки являются важным свидетельством богатства населения города. Для эллинистического времени находки из Тиры по типологическому разнообразию являются наиболее яркой коллекцией в Северном Причерноморье. Изученные материалы дополняют общую картину динамики поступления этой группы изделий в города Северного Понта и являются ценным источником для дальнейших исследований.

Рассмотрены итоги работ на участке "Цитадель" Ольвийского городища первых веков новой эры. Проводится анализ архитектурных объектов, керамических комплексов, раскрытых в ходе работ. Даны описание и размеры строительных остатков оборонительных стен, типы кладок. Проведено сравнение открытых ранее Б. В. Фармаковским на основном раскопе двух куртин (1905 - 1906 гг.) и выявленной в последнее время части северо-западной куртины на западном раскопе (2011 - 2015 гг.). Открытие "столба" подтверждает верность определения местоположения проема ворот, намеченного Б. В. Фармаковским на основании выявленных уличных вымосток; размещение такого "столба", скорее всего, именно рядом с воротами, а не у обычной куртины.