Розглянуто питання технічного становища легкої промисловості на Наддніпрянській Україні в середині XIX - на початку ХХ ст. Висвітлено процес переходу промисловості від мануфактурного до фабричного виробництва та її вплив на соціальний і економічний розвиток краю. Досліджено систему підготовки інженерно-технічних кадрів та забезпечення цими фахівцями легкої промисловості українських губерній. На основі аналізу низки наукових джерел, а також осмислення наукової літератури з питань технічної оснащеності легкої промисловості зроблено спробу виділити та охарактеризувати особливості забезпечення машинами та обладнанням підприємств. Підкреслено, що, не зважаючи на важливість та актуальність, проблема поки що вичерпно не розкрита в історичній літературі.

Наявний інтелектуальний спадок видатного громадського діяча, мецената та публіциста Євгена Харлампійовича Чикаленка (1861 - 1929) дозволив провести контекст-аналіз оригінального за змістом та формою оприлюднення видання "Розмова про сільське хазяйство" (1897, Одеса, перевидання в 1910 - 1912, Санкт-Петербург) у п'яти книжках. Воно підготовлене на основі власного досвіду господарювання у формі діалогу із співбесідником. Підкреслено, що "Розмови..." за своїм значенням вийшли за межі аграрного сектору, набули загальноісторичного значення, оскільки виявляли популяризаторську та просвітницьку домінанти внутрішньої сутності Є. Чикаленка; його бажання допомогти своєму народу не тільки матеріально, але й думкою, порадою та дією. Водночас, вони сприйняті як конструктивне та продуктивне джерело з історії України, відомостей про розвиток економіки, шляхи сполучення, якими вивозили зерно та іншу сільгосппродукцію на експорт. Ввозилися високопродуктивні породи коней, великої рогатої худоби, овець і свиней, а також сорти рослин. У підсумку варто підкреслити, що "Розмови..." сприйняті як джерело відомостей про "матеріальну тканину нашої історії".

На підставі аналізу архівних джерел висвітлено громадську та наукову діяльність Ю. Медведського. Розглянуто життєвий шлях українського науковця на тлі суспільно-політичних процесів другої половини XIX ст. Проаналізовано становлення Ю. Медведського як науковця та викладача Вищої технічної школи у Львові. Висвітлено його участь у громадському житті українських та польських наукових і культурно-просвітницьких товариств Східної Галичини.

Досліджено політико-правові погляди видатного громадського та культурного діяча, письменника, літературознавця, засновника Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка О. Я. Кониського. Проаналізовано його погляди про право на земельну власність, у сфері кримінального та цивільного судочинства, судової та адвокатської діяльності, нотаріальної справи. Висвітлено пропозиції забезпечення демократизації діяльності органів влади, розвитку інститутів самоврядування.

Висвітлено життя та діяльність І. Л. Липи (1865 - 1923), що були нерозривно пов'язані з українським суспільно-політичним і літературним процесом. Досліджено лікарську, письменницьку та громадсько-політичну роботу діяча, визначено його місце в українському національному русі кінця XIX - першої чверті XX ст. Увагу приділено медичній практиці І. Л. Липи в Одесі, періоду революції та еміграції (1912 - 1923 рр.). Досліджено витоки світоглядних позицій та особливості художньої спадщини, розглянуто основні ідеї художньої та публіцистичної спадщини І. Л. Липи. Подано інформацію про участь діяча в розбудові органів державної влади Української Центральної Ради й УНР. Окремо наведено маловідомі раніше публіцистичні праці І. Л. Липи, а також перелік його друкованих праць.

Розглянуто питання формування модерної культури підприємництва в містах України в період модернізаційних перетворень. Зазначено, що процес становлення підприємництва як соціальної групи відбувався на тлі взаємодії з робітниками, владою та іншими соціальними групами в системі координат міського простору. Культуру підприємництва проаналізовано через розгляд специфіки взаємовідносин із державою та міськими спільнотами. Акцентовано увагу на появі нових форм, методів і напрямів підприємницької діяльності в контексті прискореної урбанізації. Висвітлено фактори впливу на підприємництво на регіональному рівні. Показано, що специфічний простір для підприємництва створювали атмосфера та соціальний терен міста залежно від його типу (історичне/імперське; піонер/аутсайдер модернізації; інфраструктурний/галузевий/адміністративний центр).

Досліджено публіцистичний доробок персоналістичного характеру, що належить перу С. Єфремова (1876 - 1939) - видатного українського критика, літературознавця, фундатора національної журналістики, громадсько-політичного діяча. На підставі "теорії поколінь", "соціології знання", концепцій колективної та історичної пам'яті проаналізовано сприйняття С. Єфремовим "людей 1840-х" (М. Костомаров, П. Куліш), "людей 1860-х" (П. Житецький, М. Лисенко, К. Михальчук, Т. Рильський, О. Юркевич, М. Комаров, М. Симонов, С. Ніс), "людей 1870-х років" (О. Русов, І. Шраг), змальовано роль літературознавця у творенні Шевченківського канону, участь у ювілейних і комеморативних практиках українського руху ("свято Котляревського в Полтаві", ювілеї М. Лисенка, І. Нечуя-Левицького, М. Шашкевича, І. Франка, складання меморіальних збірок на пошану Б. Грінченка та В. Доманицького). В межах біографічного дискурсу представлено місце В. Антоновича й О. Кониського в "життєвому світі" С. Єфремова, з'ясовано роль М. Драгоманова як "значущого Іншого". Розглянуто історико-біографічні та культурологічні аспекти публіцистики С. Єфремова в "Книгарні" (1917 - 1920 рр.).

Розкрито особливості розвитку та становище галузей легкої промисловості в українських губерніях Російської імперії в другій половині XIX - на початку XX ст. Висвітлено економічну політику держави щодо них, проаналізовано капіталізацію, матеріально-технічне забезпечення легкої промисловості. Визначено роль підприємців, інженерів та робітників, обсяги та динаміку виробництва, зазначено ринки збуту продукції.

Висвітлено діяльність українських політичних, громадських діячів, економістів-практиків, юристів, ідейних провідників нації, які були причетними до роботи австрійського парламенту. Визначено роль Т. Окуневського в розвитку українського парламентаризму. Висвітлено особливості державно-правових поглядів Є. Петрушевича. Розкрито діяльність депутатів Галичини в австрійському парламенті з огляду на значення цієї діяльності для формування інститутів української державності.

Простежено процес становлення світогляду та мистецьких принципів О. Мурашка. Проаналізовано його активну виставкову діяльність. Розглянуто педагогічні принципи, яких він дотримувався, викладаючи спочатку у Київському художньому училищі, згодом у власній студії, відкритій 1913 р., та в Українській Академії мистецтва. З'ясовано, що з кінця 1917 р. громадська діяльність стала чи не найголовнішою у житті художника. Очевидно він належав до тих українців, яким саме революційні події допомогли остаточно усвідомити свою національну приналежність. Можна простежити еволюцію О. Мурашка від художника "поза політикою" до митця-громадянина. Проаналізовано діяльність О. Мурашка як одного з фундаторів, авторів першого статуту та професорів Української Академії мистецтва — першого вищого мистецького навчального закладу в Україні, та окреслено його роль у реформі мистецької освіти.

Комплексно й всебічно проаналізовано причини та передумови утворення та діяльність суспільно-християнських організацій на території Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., досліджено їх інституалізацію, організаційні та ідейні засади, політичні погляди. Показано значення, місце і роль суспільно-християнського руху в культурно-освітньому русі, політичному житті, формуванні національної свідомості, самоствердженні й консолідації українців у досліджуваний період. Досліджено особливості функціонування й структуру партій суспільно-християнського скерування, кадровий потенціал, зміст і основні форми діяльності. Обгрунтовано цілісну систему об'єктивних критеріїв, ідейно-теоретичних чинників й практично-організаційних основ функціонування руху. Особливу увагу приділено вивченню шляхів реалізації своїх ідейних засад у тогочасних політичних реаліях, питанням співпраці з іншими українськими та польськими партіями у вирішенні нагальних соціальних та релігійних проблем. Доведено, що основну роль у процесі діяльності суспільно-християнського руху відігравала орієнтація на покращення життя й реалізацію національних прагнень українства.

Досліджено життєвий та творчий шлях українського культурно-просвітницького діяча В. Менчиця. Подано біографічні відомості про нього, зокрема про генеалогію роду Менчиців, його освітній шлях, особливості світогляду. Вивчено його зв’язки та взаємодію з українофільськими гуртками другої половини XIX ст. в Російській імперії (Українська петербурзька громада, Київська Стара та Єлисаветградська громада). Проаналізовано створення і діяльність мережі книжкових магазинів В. Менчиця, а також відомості про існування його друкарні в Києві у 1877 - 1878 рр. Показано діяльність В. Менчиця в галузі документування пам’яток усної народної творчості, проаналізовано його збережений рукописний збірник етнографічних матеріалів. Розглянуто брошури, видані ним в 1876 р. як джерела, що відображають його культурно-просвітницьку діяльність. Також атрибутовано авторство В. Мечниця щодо перекладу з французької мови на російську індійських народних казок і байок, що були надруковані у друкарні Є. Федорова в 1876 р.

Досліджено історіографію ХIХ - ХХI століть щодо проблематики впровадження реформ грошового обігу М. Сперанським на початку ХIХ ст. Висвітлені погляди дослідників на роль М. Сперанського та інших діячів (М. Балуг'янського, М. Мордвінова, Д. Гур'єва, Б. Кампенгаузена та ін.), які брали участь у питаннях розробки "Плану фінансів". Установлені основні причини, які спонукали до реформаторських дій уряду в питаннях обігу грошей та фінансової системи загалом в наявному науковому доробку, оскільки фінансова система знаходилася в системній кризі, яку не вдалося вирішити попереднім державним діячам, що поєдналося із зовнішніми факторами. Проаналізовано рівень висвітлення в літературі процесу реформ, а також фактори, які призвели до невдач з ряду принципових положень реформи (низький рівень реалізації державного майна тощо). В дослідженні йде мова про оцінку в історіографії реформ М. Сперанського, і указано на, переважно, позитивному ставленні до тих норм "Плану фінансів" та заходів, які передбачалися задля їх реалізації, відмінності в поглядах на причини, внаслідок яких реформа зазнала невдачі (автори вказують важку зовнішньополітичну ситуацію через постійні війни, в яких брала участь Російська імперія). Встановлено, що протягом ХIХ - ХХI століть дослідники приділяли значну увагу питанням реформ М. Сперанського. У науковому доробку ця проблематика розглядається в контексті загальних питань історії грошового обігу України, Російської імперії, у рамках висвітлення його біографії та державної діяльності, ряд праць присвячений суто реформам фінансів в 1810-х роках. Здебільшого, про спробу фундаментальної реформи грошового обігу в науковий доробок вносять іноземні автори, концентруючи увагу на загальнодержавних аспектах, не враховуючи регіональні особливості та специфіку впровадження реформи, її впливу на місцях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)571/60-4

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: РА444790 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено діяльність родини Мерінгів в освітньому та громадському житті України другої половини XIX - початку XX ст. Визначено ступінь розробки теми в українській історіографії. Увагу приділено багатогранній діяльності Ф. Мерінга, особливо науковій, громадській і політичній. Залучено до наукового обігу комплекс матеріалів, виявлених у міських архівах, які розкривають маловивчені сторінки життя та діяльності представників роду. Докладно визначено роль нащадків Ф. Мерінга у громадському, політичному та підприємницькому житті тогочасної України, проаналізовано їх різнопланову діяльність. З'ясовано відомості про репресії стосовно представників роду Мерінгів за радянських часів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)571-7 + Т3(4УКР)60-7 + Т3(4УКР)61-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС47234 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено концептуальний аналіз новітніх студій вітчизняної історіографії українського національно-культурного відродження другої половини XIX - першої третини XX століття. На основі системного підходу розглянуто сучасні інтерпретації феномену національно-культурного відродження, проаналізовано розуміння істориками його передумов, чинників і змісту, висвітлено суспільно-політичне та соціокультурне підґрунтя національного руху. Окрему увагу звернено на антропологічні та синергетичні виміри національного відродження, представлено новітній історіографічний дискурс із проблематики самоорганізації суспільного життя українців, розвитку історичних знань, руху за українізацію освіти, впливу повсякдення на національно-культурне пробудження. Проаналізовано новітню історіографію етнічно-ментального, духовно-релігійного вимірів українського національно-культурного відродження. Розглянуто розуміння істориками ролі архетипів, культурно-історичних і ментальних травм у досягненні ключових завдань національного відродження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)571-7 + Т3(4УКР)60-7 + Т3(4УКР)61-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС47234 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)571-21

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС48094 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)571-7 + Т3(4УКР)60-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС49739 Пошук видання у каталогах НБУВ