Проведено дослідження генезису форм, орнаментики та технології гончарного посуду XVI- XVIII ст. Середньої Наддніпрянщини. На підставі статистико-математичних методів опрацьовано значний масив наймасовіших видів - горщиків і тарілок, створено їх типологію та хронологію. Проаналізовано всі різновиди керамічного посуду, встановлено час їх появи та простежено розвиток. Визначено основні складові технологічного процесу на підставі археологічних та етнографічних джерел. Розглянуто організацію гончарного виробництва та збуту продукції. Досліджено походження та розвиток основних способів орнаментації посуду, проаналізовано знаки на керамічному посуді.

Розглянуто зооморфну керамічну фігурку, виявлену під час досліджень багатошарового поселення між Ходосівкою та Лісниками. Охарактеризовано саму знахідку та об'єкт, де її було виявлено. Запропоновано видову ідентифікацію скульптурки. У контексті розгляду широкого кола керамічної пластики з залученням значної кількості синхронних матеріалів проаналізовано місце цієї знахідки в матеріальній культурі давнього населення.

Під час розкопок поселення культури лінійної кераміки Модричі-1 на Львівщині, що розташовано на території Українського Прикарпаття, було зібрано колекцію виробів із кременю (загалом 145 одиниць), обсидіану (чотири одиниці) та каменю (сім одиниць). Більшість із них знайдено в центральній частині класичного наземного "довгого будинку" культури лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК) та поруч із його східною стіною. Поселення КЛСК із "довгими будинками" до цього часу в Україні не досліджувалися. Аналіз крем'яного інвентарю надає змогу зробити припущення про те, що процес розщеплення кременю та одержання заготовок міг відбуватися безпосередньо в межах пам'ятки. Водночас не виключається, що початкова фаза оформлення нуклеусів відбувалася поза поселенням, звідки вони надходили для подальшої обробки. Відзначено доволі високий коефіцієнт готових знарядь на відщепах і ретушованих частин пластин. Стосовно обсидіанових артефактів було зроблено спробу встановити джерело ймовірного надходження сировини. Серед найбільш територіально наближених розглянуто родовища обсидіану в Карпатському басейні, розташовані в Угорщині (Токайські гори), Словаччині (Нижній Земплін) та Україні (Вигорлат-Гутинський хребет) і відповідно, хімічні групи C1, C2 та C3. У колекції кам'яних знарядь відзначено знахідку сокири-тесла, а також точильні камені, розтирачі й зернотерки, виготовлені з дрібнозернистого пісковику. Загалом, асортимент крем'яних, обсидіанових та кам'яних артефактів характерний для значної частини пам'яток інотної фази КЛСК. Більшою чи меншою мірою представлено всі категорії виробів, притаманні для цієї культури.