Розглянуто технологічні особливості гончарства у скіфську та сарматську добу на території сучасної Слобожанщини. Описано специфіку місцевого випалювання, технології виготовлення керамічного посуду. Зосереджено увагу на механічних обробках поверхні. Висвітлено роль гончарства у місцевому декоративно-прикладному мистецтві.

Рассмотрены технологические особенности гончарства в скифский и сарматский период на территории современной Слобожанщины. Описана специфика местного обжига, технологии изготовления керамической посуды. Акцентировано внимание на механичной обработке поверхности. Раскрыта роль гончарства в местном декоративно-прикладном искусстве.

There are considered the tech peculiarities of pottery at Sckif and Sarmat age at the territory of modern (contemporary) Slobozanshina in this research work. There given specific of local searing, the technologies of ceramic earthenware. The special attention is given to a mechanical treatment of the surface. The role of pottery in a local decorative - applied art is lighten up.

Наведено результати досліджень пам'яток кам'яної доби й епохи енеоліту-бронзи в Україні. Розглянуто сезон функціонування та господарчу специфіку Журавської палеолітичної стоянки, особливості обробки мисливської здобичі на Амвросіївській стоянці, тваринництво та мисливство у енеолітичних племен на території України, хронологію пізньомезолітичної мурзак-кобинської культури Гірського Криму. Надано інформацію про нові знахідки палеолітичної доби на Житомирщині.

Приведены результаты исследований памяток каменного века и эпохи энеолита-бронзы в Украине. Рассмотрены сезон функционирования и хозяйственная специфика Журавской палеолитической стоянки, особенности обработки охотничьей добычи на Амвросийской стоянке, животноводство и охота энеолетических племен на территории Украины, хронология позднемезолитической мурзак-кобинской культуры Горного Крыма. Дана информация о новых находках эпохи палеолита в Житомирской области.

Наведено відомості про культурно-історичні процеси на території континентальної України у періоди фінального палеоліту, мезоліту та раннього неоліту. Розглянуто природні умови у фінальному плейстоцені та ранньому голоцені. Висвітлено регіональні особливості топографії, стратиграфії та крем'яної сировини пам'яток, проблему трансформації мезолітичних культур України в неолітичні.

Приведены сведения о культурно-исторических процессах на территории континентальной Украины в периоды финального палеолита, мезолита и раннего неолита. Рассмотрены природные условия в финальном плейстоцене и раннем голоцене. Освещены региональные особенности топографии, стратиграфии и кременного сырья памяток, проблема трансформации мезолитических культур Украины в неолитические.

На базі даних археологічних розкопок на Криворіжжі 1965, 1986, 1987 рр. здійснено спробу синтетичної реконструкції воза ямної культурно-історичної спільності.

Наведено історіографічний аналіз польових досліджень пізнього палеоліту Північного Надчорномор'я та Надазов'я в період новобудовних розкопок (70 - 80-х років XX ст.). Значну увагу приділено змінам у польовій методиці у зазначений період.

Під час археологічної експедиції Києво-Могилянскої академії у 2007 р. досліджено нову пам'ятку початкової пори верхнього палеоліту стоянку Вись під м. Новомиргород на Кіровоградщині. Своєрідність крем'яних виробів дозволяє віднести її до рідкісних в Україні пам'яток селетської культурної традиції басейнів Дністра і Пруту.

Проаналізовано матеріали археологічних стоянок доби верхнього палеоліту азово-чорноморських степів, розглянуто хронологію та періодизацію культурно-технологічних явищ і визначено їх місце в культурній історії Європи. На базі даних археології, палеогеографії, палеонтології, етнографії та застосування сучасних методологічних підходів досліджено характер взаємодії мисливців регіону з природним середовищем на різних хронологічних етапах розвитку верхнього палеоліту. Визначено типи їх культурної адаптації зі специфічними тактиками виживання, які включали мисливські стратегії, типи мобільності людських груп, їх здатність створювати певні соціальні об'єднання залежно від характеру природних умов і стану ресурсів.

Сделана попытка реконструировать природные условия времени жизнедеятельности древнейших людей в центральной части Украины на основании палеопочвенных исследований новых палеолитических памятников. Приведены конкретные результаты собственных исследований на археологических памятниках среднего и позднего палеолита, а также реконструированы палеогеографические условия по палеопедологическим данным. Дополнительную информацию о природной среде центральной части Украины во времена витачевского и бугского палеогеографических этапов освещено на основании литературных данных по изучению минеральных составляющих отложений, древних флоры и фауны, рельефа, климата и ландшафтов.

На основании анализа археологических материалов первой в Центральной Украине граветтской стоянки Трояново-4 рассмотрены культурные процессы, имевшие место в регионе в середине позднего палеолита. Приведены аналогии упомянутому комплексу в материалах нижних слоев Владимировки в Побужье, X - VII слоев Молодовы V, граветта Центральной Европы и значительные отличия от комплексов восточного граветта. Особое внимание уделено возможным путям генезиса эпиграветта Украины, в котором приняли участие как носители пришлых граветтских традиций, так и местное эпиориньякское население.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР)22-423

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено нові дані щодо реконструкції палеоландшафтів Київського Подніпров'я, одержані в 2007 р. на пам'ятках Малополовецького археологічного комплексу.

Отмечено, что краткий очерк периодизации верхнего палеолита Украины является попыткой подведения итогов столетним усилиям нескольких поколений украинских ученых в указанной области палеолитоведения. Современный уровень знаний позволяет выделить четыре фазы культурно-исторического развития верхнего палеолита Украины: раннюю (40 - 27 тыс. лет назад), среднюю (27 - 19 тыс. лет назад), позднюю (19 - 14 тыс. лет назад) и финальную (14 - 10 тыс. лет назад). Периодизация частично коррелируется со стратиграфической схемой позднечетвертичных отложений Украины Н. П. Герасименко (2004), в основе которой лежит схема М. Ф. Веклича. В целом верхний палеолит Украины в культурно-историческом отношении являлся неотъемлемой частью этой эпохи Европы.

С ранних этапов верхнего палеолита оригинальность и вариативность форм, природной орнаментации и цвета ракушек была замечена, оценена и широко использована для украшения одежды и тела разными группами населения. На территории Украины присутствие определенных видов ракушек на ряде поселений и стоянок свидетельствует о различных источниках их сбора: по берегам речек, озер, лиманов, побережьям Черноморского бассейна и доступным отложениям миоцена Волыни, Подолии, Южной Украины. Строгий селективный отбор определенных видов ракушек различного происхождения (в ряде случав с отдаленных природных местонахождений), наиболее вероятно, отражает своеобразие культурных традиций и развитие связей населения сопредельных территорий. Неравномерное и выборочное распределение в культурном слое поселений и стоянок определенных видов украшений из ракушек, подкрепляемое таким же распределением других типов украшений (из бивня, камня, янтаря и зубов животных) и сопоставимое с индивидуальным набором украшений одежды и тела людей по данным европейских погребений, отражает функционирование знаково-символической системы, несущей информацию о членах группы, ее составе, а также внутренних и внешних связях и контактах с группами сопредельных охотничьих територий.

Статья посвящена публикации и культурно-исторической интерпретации материалов новой мустьерской стоянки Андреевка 4 около г. Новомиргород Кировоградской обл. Материалы верхнего культурного слоя залегали в верхней части витачивской погребенной почвы, датируются началом верхнего палеолита и представляют собой яркий комплекс зубчатого мустье. Нижний культурный слой связан с заполнением оврага, образовавшегося в нижнем горизонте витачевской почвы, датируется около 50 тыс. л. н. и являет собой комплекс одностороннего классического мустье. С нижним слоем связаны кости мамонта, бизона, коня и зуб пещерного льва. Таким образом, к ранее известным в Украине индустриям ранней фазы верхнего палеолита (Ориньяк, Селет, Богунисьен, Микок, Левалуа-Мустье, Коробчино) следует добавить еще и зубчатое мустье, носителем которого были палеантропы. Имеем еще одно доказательство доживання неандертальцев в Центральной Украине до конца ранней поры верхнего палеолита, возможно до 27 тыс. л. н.

Розглянуто основні проблеми вивчення I-го верхньопалеолітичного культурного шару багатошарової пам'ятки Кременець I. Залучено результати дослідження стоянки попередніх років і найновіші дані, одержані шляхом розкопок і повторного камерального аналізу зібраного матеріалу.

На основе исследования древних и погребенных почв в пределах современной Левобережноднепровской лесостепи реконструированы природные условия жизнедеятельности человека в позднем плейстоцена - голоцене. Базовыми методами, которые применялись, был комплексный палеопедологический и метод погребенных почвенных хронорядов с использованием микроморфологического анализа. Детализирован тренд изменений климата в дробные этапы голоцена, выявлена ритмика изменений природы в позднем плейстоцене и голоцене на изучаемой территории.

Проаналізовано інформацію про історію дослідження та сучасний стан вивчення граветської культурної традиції у Центральній Україні. Досліджено та введено в науковий обіг матеріали з раніше невідомого куща граветських стоянок на Кіровоградщині. Визначено культурно-хронологічне місце досліджених пам'яток у верхньому палеоліті Східної Європи. З позицій сучасних уявлень та нових методик переглядаються та переосмислюються матеріали раніше відомих стоянок Центральної України. Реконструйовано культурно-історичні процеси, що мали місце в розвинену та пізню пору верхнього палеоліту у межиріччі Середнього Дніпра та Південного Бугу.

Девять лет исследований ранее неизвестного скопления палеолитических стоянок в бассейне р. Большая Высь на Кировоградщине позволили разработать периодизацию культурных явлений палеолита центральных областей Украины и, прежде всего, Черкасской и Кировоградской. Особенно пестрой культурно-историческая картина была во время средневюрмского потепления (55 - 27 тыс. лет назад), создавшего условия для колонизации людьми современного типа Европейского континента. В это время в центральных областях Украины формировались бурые витачевские грунты. В них залегали культурные слои стоянок зубчатого мустье, мустье одностороннего (Андреевка 4, верхний и нижний слои), памятников типа Коробчино, селетского (Высь, Мира) и ориньякского (Ворона III) технокомплексов. Судя поданным геологии и типологическим параллелям, памятники датируются концом среднего - началом верхнего палеолита, когда в регионе обитали как автохтоны-неандертальцы, так и кроманьонцы. Исследована группа граветских стоянок Трояново 4А и 4В, Озерово, ближайшие аналогии которым имеются в материалах граветских стоянок Поднестровья. Полученные материалы свидетельствуют о продвижении носителей граветских традиций молодовской культуры из бассейна Днестра далеко на восток почти до Среднего Днепра. Судя по залеганию этих материалов в бугских лесах, граветские стоянки Кировоградщины функционировали во время максимального похолодания - в средний период верхнего палеолита (27 - 19 тыс. лет назад). На позднем этапе верхнего палеолита (19 - 12 тыс. лет назад) на территории центральных областей Украины развивалась происходящая от гравета эпиграветская культурная традиция (Владимировка, слои 1 - 6, Межиричи, Анетовка II). В финальном палеолите на основании эпиграветских традиций сформировались осокоровская и шан-кобинская культуры юга Украины. В целом культурно-исторические явления палелита Центральной Украины были локальными проявлениями общеевропейских палеолитических единств. Большинство из них имеют прямые параллели на западе. Другими словами, палеолит Кировоградщины и Черкащины, как и всей Украины, в культурно-историческом отношении был органической, неотъемлемой частью палеолита Европы.

Викладено результати нових досліджень верхньопалеолітичної стоянки Кременець І (Куличівка). Встановлено на основі комплексного аналізу із залученням даних природничих наук, що стоянка - багатофазове багатосезонне поселення, яке займало велику площу. Досліджено, що верхньопалеолітичні культурні шари пам'ятки зазнали руйнівного впливу природних та антропогенних факторів. На окремих ділянках стоянки це призвело до часткового змішування різночасових матеріалів. Найбільш достовірні дані щодо культурної атрибуції поселенських горизонтів Куличівки можна одержати зі східної частини пам'ятки. Вивчено та встановлено, що крем'яна індустрія шару IV є ранньо-верхньопалеолітичною з переважними рисами богунісьену, шару III - ранньо-верхньопалеолітичною з оріньяцькими впливами, шару II — типовою призматичною ранньо-верхньопалеолітичною традицією без особливої специфіки. Належність матеріалів шару І з огляду на їх стратиграфічну позицію лишається сумнівною.

На основі використання археологічних матеріалів розглянуто господарсько-культурний тип мисливців на мамонтів, що побутував на теренах басейну Дніпра в часи останнього зледеніння в епоху пізнього палеоліту. Описано природне оточення первісної людини, особливості господарства, матеріальної культури, суспільної організації. Приділено увагу проблемам реконструкції світоглядних уявлень мисливських колективів.