Проаналізовано стан дослідження проблем, пов'язаних із особливою категорією старожитностей доби бронзи - довгими могилами. Вказано можливі шляхи подальшого розкриття культового змісту та архітектурної специфіки видовжених курганних споруд - носіїв бабинської культури.

Узагальнено матеріали пам'яток постзрубного часу Лівобережної України, яка в ХІІІ - Х ст. до н. е. була контактним регіоном етнокультурних утворень західної та східної зон спільності культур валикової кераміки. З'ясовано, що тут на основі бережнівсько-маївської зрубної культури у XIII ст. до н. е. сформувалося новоутворення - богуславсько-білозерська культура, яка поєднала та трансформувала елементи інших культур заключного етапу пізнього бронзового віку Лівобережної України та суміжних територій. Обгрунтовано необхідність локальної диференціації пам’яток богуславсько-білозерської культури на лісостепові та степові. Розглянуто питання матеріальної та духовної культури, господарства та побуту богуславсько-білозерських племен, періодизації, відносної та абсолютної хронології, що дозволило відтворити історію іраномовного населення Лівобережної України протягом останніх століть ІІ - початку І тис. до н. е. Виділення богуславсько-білозерської культури дозволило уточнити просторово-часове положення контактної зони спільності культур валикової кераміки.

Надано опис нових пам'яток середньодніпровської культури.

Рассматриваются дискуссионные аспекты проблемы происхождения бондарихинской культуры. Основное внимание уделяется дискуссии о ее генетической основе, относительно которой в настоящее время сформировались две противоположные точки зрения. Автор ставит под сомнение гипотезу эволюционного развития малобудковского типа из марьяновской культуры, в частности, существование "второго горизонта марьяновской культуры" в пределах Днепро-Донской Лесостепи как культурной основы памятников малобудковского типа. В то же время поставлен вопрос об участии в процессе генезиса бондарихинской культуры компонента, связанного с образованиями эпохи бронзы Волжского бассейна, источник которого в настоящее время можно предполагать в наиболее поздних памятниках поздняковской культуры или синкретических поздняковско-раннетекстильных группах. Внимание уделяется вопросам участия в этом процессе местных культурных групп финала бронзовой эпохи (носителей срубной общности и студенокского типа). Обоснование самостоятельного статуса постсрубного типа создает необходимость рассмотрения вопроса "бондарихинско-срубных" отношений в двух взаимосвязанных аспектах, которые предполагают установление соотношения бондарихинских материалов с бережновско-маевской срубной культурой и постсрубным типом как отдельными образованиями. Памятники студенокского типа, согласно современным разработкам, рассматриваются как явление, связанное по происхождению с регионами Доно-Волжского междуречья или бассейна Оки, которое представляет традиции, близкие к малобудковским.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР)260.1-431.1

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР)260.1-431.1

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано та проаналізовано м'ясну їжу з поховань дніпро-прутської бабинської культури, виявлено специфіку цієї категорії в різних її локальних варіантах, а також продемонстровано відмінності використання тварин у поховальному обряді трьох бабинських культур.