Розглянуто антрополого-одонтологічні особливості населення України. Наведено загальну дерматогліфічну характеристику українців на фоні суміжних етнічних груп. Вивчено зміни одонтологічних і дерматогліфічних ознак на території нашої країни та проаналізовано закономірності їх географічного розподілу. Визначено ступінь гомогенності українців за маркерами будови зубів і папілярного шкірного рельєфу. Проаналізовано основні етапи антропологічної історії давнього та середньовічного населення України. Основну увагу приділено скіфо-сарматській добі, а також черняхівській та салтівській культурам.

Спираючись на досягнення вітчизняної та зарубіжної філософської і культурологічної думки, роботи сучасних західноєвропейських етнологів, автору вдалося створити оригінальну концепцію етногенезу, детально проаналізувати досвід людської життєдіяльності, який поряд із національною свідомістю, національною ідеєю, етнічною ментальністю й іншими чинниками є важливою детермінантою становлення та буття всіх націй. Аналізується своєрідність цивілізаційного поступу України в минулому та сьогоденні, окреслюються перспективи її культурно-господарського майбуття.

На підставі великого архівного матеріалу досліджено, як століттями царська, а потім більшовицька Росія, панська Польща, Австро-Угорська монархія, боярська Румунія здійснювали експансію щодо України, загарбували її історичні землі, нищили культуру, мову.

На підставі вивчення останніх досягень вітчизняної археології та давньоісторичних мовних пам'яток здійснено ідентифікацію археологічних систем Прикарпаття I тис. н.е. з місцевими племінними союзами, встановлено їх назви та досліджено зв'язки з спорідненими групами на території України. Висвітлено основні етапи формування українського етносу, проаналізовано зміни етнокультурної ситуації у Прикарпатті в зазначений хронологічний період. Охарактеризовано господарську діяльність, духовний розвиток, традиції та релігійні уявлення племінних союзів стрів, хотів, слов'ян та спрів у першому столітті нової ери. Розглянуто процеси локалізації післяспрівських племінних союзів, зокрема білих хорватів, сербів, хорутанів. Встановлено територію племінних союзів Прикарпаття у період складання спільності на білохорватській основі.

На основе изучения последних достижений отечественной археологии и древнеисторических языковых памяток осуществлена идентификация археологических систем Прикарпатья I тыс. н.э. с местными племенными союзами, установлены их названия и исследованы связи с родственными группами на территории Украины. Рассмотрены основные этапы формирования украинского этноса, проанализированы изменения в этнокультурной ситуации в Прикарпатье в данный хронологический период. Охарактеризована хозяйственная деятельность, духовное развитие, традиции и религиозные представления племенных союзов стров, хотов, славян и спров в первом столетии новой эры. Исследованы процессы локализации послеспровских племенных союзов, в частности белых хорватов, сербов, хорутанов. Установлена территория племенных союзов Прикарпатья в период формирования их общности на белохорватской основе.

Впервые в отечественной философско-исторической мысли представлено обобщенное осмысление пути человечества со времен ранней первобытности до наших дней. Освещена методология взаимодополнения принципов стадиальности, поливариантности и цивилизационной дискретности видения истории, сопряженная с персоналистическим пониманием роли личности в социокультурном процессе. Проанализированы особенности формирования цивилизационных оснований в период средневековья, а также становления структуры Западнохристианской цивилизации. Освещена проблема периодизации всемирной истории. Охарактеризована глобализация как феномен цивилизационного развития. Охарактеризованы традиционные цивилизации Южной и Восточной Азии. Приведены подходы к пониманию природы этноса.

Розглянуто світові космогонічні образи та символи езотеричного та ведичного вчень у зіставленні з відповідними українськими, показано їх спільне походження. Підтверджено науковими даними міфічні дати потопів і катастроф на планеті (200, 100, 80, 13 - 12 тис. років тому), а також льодових затоплень в Європі. Розглянуто питання довготривалого амазонського руху в Україні та пов'язану з ним проблему гунів.

Рассмотрены мировые космогонические образы и символы эзотерического и ведического учений при сопоставлении с украинским, показано их общее происхождение. Подтверждены научными данными мифические даты потопов и катастроф на планете (200, 100, 80, 13 - 12 тис. лет тому), а также оледенений в Европе. Рассмотрены вопросы существования длительного амазонского движения в Украине и связанная с ним проблема "гуннов".

Описано проблему автентичності явищ народного побуту та мистецької практичної діяльності, які за сукупністю характеристик, духовно-світоглядної й естетичної природи відповідають особливостям українського етносу. Розкрито етногенетичні засади традицій українців Східних Карпат у матеріальній, господарсько-виробничій сферах. Виявлено геоморфологічні чинники у формуванні сакральної архітектури й етнокультурний базовий чинник у сфері народного мистецтва українців регіону. Висвітлено питання формування громадського життя на даній території на підставі синкретичного пласту етнічної звичаєвості. Розглянуто ікону як богословський, художній та історичний документ.

Описана проблема автентичности явлений народного быта и художественной практической деятельности, которые по совокупности характеристик, духовно-мировоззренческой и эстетической природы соответствуют особенностям украинского этноса. Раскрыты этногенетические основы традиций украинцев Восточных Карпат в материальной, хозяйственно-производственной сферах. Выявлены геоморфологические факторы в формировании сакральной архитектуры и этнокультурный базовый фактор в сфере народного искусства украинцев региона. Освещены вопросы формирования общественной жизни на данной территории с учетом синкретического пласта этнической обрядности. Рассмотрена икона как богословский, художественный и исторический документ.

Уперше в Україні цілісно та системно висвітлено основні положення західних теорій і концепцій етнічності, нації та націоналізму. Проаналізовано постулати західних наукових шкіл етнічності та концепції етнічної та національної ідентичностей. Розглянуто основні теорії нації, зокрема, етнічну, політичну, психологічну, культурологічну, історико-економічну. Здійснено порівняльний аналіз основних положень провідних західних наукових шкіл націоналізму: позитивної, негативної, дуалістичної та нейтральної. Запропоновано класифікацію націоналістичних рухів, визначено чинники сили й інтенсивності націоналізму, форми його виявів.

Впервые в Украине целостно и системно освещены основные положения западных теорий и концепций этничности, нации и национализма. Проанализированы постулаты западных научных школ этничности и концепции этничной и национальной идентичностей. Рассмотрены основные теории нации, в частности, этническая, политическая, психологическая, культурологическая, историко-экономическая. Осуществлен сравнительный анализ основных положений ведущих западных научных школ национализма: позитивной, негативной, дуалистической и нейтральной. Предложена классификация националистических движений, определены факторы силы и интенсивности национализма, формы его проявлений.

Розглянуто методику та місце в системі наук нового напряму географії - етногеоекології. Викладено теоретичні положення та методологічні засади взаємодії природи та суспільства на етнічному рівні. Висвітлено загальні питання формування етносфери, біологічної та господарсько-культурної адаптації етносів до етнічних територій, встановлено закономірності формування культурних і етнічних ландшафтів. Проаналізовано вплив ландшафтів етнічної території українського етносу на формування його господарсько-культурних територіальних особливостей.

Рассмотрены методика и место в системе наук нового направления географии - этногеоэкологии. Изложены теоретические положения и методологические основы взаимодействия природы и общества на этническом уровне. Освещены общие вопросы формирования этносферы, биологической и хозяйственно-культурной адаптации к этническим территориям, установлены закономерности формирования культурных и этнических ландшафтов. Проанализировано влияние ландшафтов этнической территории украинского этноса на формирование его хозяйственно-культурных территориальных особенностей.

Приведены результаты систематического исследования историографии проблем происхождения и расселения индоевропейских племен, образования древнеславянской этноязыковой общности и формирования восточнославянских народов, в частности становления украинского народа, в украинской историографии последних двух веков: от появления анонимной "Истории русов" в начале ХІХ в. до современных интерпретаций этнической истории Украины в мировом цивилизационном и этноисторическом контекстах. Показан вклад В.В.Хвойки в исследование славянского этногенеза, Ф.К.Вовка в изучение антропологического состава украинского народа. Изложены вопросы древнейшей этнической истории Восточной Европы в работах В.Н.Даниленко и приведена их трактовка современными украинскими учеными. Освещена проблема этнической истории Киевской Руси и восточнославянских народов в произведениях отечественных ученых (конец ХХ - начало ХХІ вв.).

Проаналізовано збірки мудрашів палестинських мудреців III - V ст. щодо питань віровчення, етики й історії, взаємин юдеїв з іновірцями та ставлення євреїв до цивілізацій інших народів. Розглянуто обставини, що вплинули на формування поглядів рабинів на взаємини євреїв з етнічним і конфесійним довкіллям, описано історичну динаміку змін у даних поглядах. Наведено сучасні теорії щодо історії верстви вчителів Тори землі Ізраїлю доби формування Талмуда.

Проанализированы сборники мудрашов Палестинских мудрецов III - V в. о вопросах вероучения, этики и истории, взаимоотношений юдиев с иноверцами, отношения евреев к цивилизациям других народов. Рассмотрены обстоятельства, повлиявшие на формирование взглядов рабинов на взаимоотношения евреев с этнической и конфессионной окружающей средой, описана историческая динамика происходящих изменений в данных взглядах. Приведены современные теории истории слоя учителей Торы земли Израиля периода формирования Талмуда.

Розглянуто теорії з історії антропології, зокрема, еволюціонізму, американського культуралізму, функціоналізму, структуралізму, марксистської та динамічної антропології. Проаналізовано праці авторів даних фундаментальних ідей: Ч. Дарвіна, Е. Дюркгейма, Дж. Фрейзера, Б. Маліновського, К. Леві-Строса, В. Тернера. Показано, що історія даних течій є не тільки історією ідей, - це також відображення суспільно-політичних і інтелектуальних проблем, якими були позначені два останні століття.

Рассмотрены теории по истории антропологии, в частности, эволюционизма, американского культурализма, функционализма, структурализма, марксистской и динамической антропологии. Проанализированы труды авторов данных фундаментальных идей: Ч. Дарвина, Э. Дюркгейма, Дж. Фрейзера, Б. Малиновского, К. Леви-Стросса, В. Тернера. Показано, что история указанных течений является не только историей идей, - это также отражение общественно-политических и интеллектуальных проблем, присущих двум последним столетиям.

Досліджено національно-територіальне районування в Україні у 1920 - 1930-х рр., визначено мету та мотиви утворення національних одиниць (сільських і селищних рад, районів). Розглянуто процес становлення та функціонування системи національного районування у контексті політики партії більшовиків. Проаналізовано діяльність національно-територіальних утворень щодо задоволення потреб національних меншин та їх залучення до більшовицьких експериментів у політичній, соціально-економічній, культурно-освітній сферах. Встановлено причини та часові межі ліквідації національних сільських і селищних рад і районів у контексті політики "нового курсу" та розгортання репресій, розглянуто процес об'єднання та перейменування національних районів, проаналізовано його наслідки. Проведено порівняльне дослідження становища етнічних груп у національних районах та поза ними, виявлено відмінності у реалізації тоталітарного режиму стосовно окремих етнічних спільнот. Зроблено висновок, що заходи партійно-державних органів у 1920-ті роки щодо освіти, культури, самоуправління національних меншин були тактичним маневром з метою їх радянізації. Доведено етнічну забарвленість репресивно-терористичних акцій і депортацій. Реалізацію сталінського експерименту кваліфіковано як злочин проти українського народу й інших етносів республіки. До наукового обігу введено значну кількість нових архівних документів і статистичних матеріалів.

Уведено до обігу в україніці науковій значний масив чеської, польської, староукраїнської та російської історичної літератури пізньосередньовічної та ранньомодерної доби рукописного та раритетного характеру. Комплексно розглянуто етногенетичні міфи та концепції походження українського народу, сформульовані літописцями, хроністами, книжниками та дослідниками Центрально-Східної Європи XII - середини XIX ст. Виділено дунайський, сарматський, промосковський, хозарський варіанти біблійної етногенетичної легенди та їх підваріанти. Пояснено причини їх появи, розвитку та занепаду протягом XII - XIII ст. Визначено місце етногенетичних поглядів у світогляді освіченої людини даної доби. Систематизовано погляди інтелектуалів переднаукового періоду, що стосуються етимології найбільш уживаних етнонімів і назв, з якими ідентифікувало себе населення України. Розглянуто перші спроби окреслення української етнічної території і визначення етнопсихологічної характеристики українців у творах кінця XVIII ст. Виділено та систематизовано українські етногенетичні концепції ранньонаукового періоду. Запропоновано їх поділ на києвоцентричну та московоцентричну. Окреслено проміжну етногенетичну концепцію польського походження. Виокремлено позанаукові ідеологічні чинники, що вплинули на процес генезису концепцій.

Висвітлено нерозривний зв'язок пасіонарності культурологічної та філософської тематики з епістемологічними дослідженнями, пасіонарний феномен постає необхідним атрибутом пізнавального процесу. Доведено, що динаміку розвитку культури можна інтерпретувати як перехід від однієї системи ціннісних орієнтацій до іншої, що здійснюється під впливом пасіонарного поштовху, який створює нові унікальні сеанси та адаптує вже існуючі до контексту змінюваної культури. Досліджено та пояснено варіації пасіонарного феномену в різних сферах мислимого буття. Проведено широке дослідження греко-римської та кочових культур. Відзначено, що пасіонарний феномен по-різному маніфестований в різних культурних епохах. Як найбільш типові розглянуто Київську Русь, античність, середньовіччя та традиційний Схід (Китай, Персію). Досліджено, що основні аспекти пасіонарного феномену - епістемологічний та екзистенційний. Пасіонарність постає маніфестацією сутності людини. Доведено, що культуротворча функція пасіонарності найбільш яскраво реалізується в епоху політичного занепаду.

Вивчено стан реалізації національних прав окремих громадян і етнічних спільнот в етноконтактних районах Чернівецької області, зокрема, Герцаївському, Глибоцькому, Новоселицькому та Сторожинецькому. Проаналізовано етнокультурні, етнорелігійні, етнополітичні процеси та їх взаємовпливи в даних районах. Розглянуто проблеми забезпечення освітніх прав представників національних громад, а також особливості впливу національного та релігійного факторів на електоральні вподобання мешканців етноконтактних районів Чернівецької області.

Розглянуто давнє уявлення про етнічність племені і пов'язаний з ним місцинно-територіальний характер його укладу, відображення цього в етногенезі українців і можливості застосування у локалізації. З'ясовано розселення племен на території України у давній писемній історії. Виділено й уточнено територіальний контекст давньої обрядовості. Шляхом аналізу мікролокальності племені (поширення господарсько-територіальних підтипів) розкрито механізм формування великого етносу. Запропоновано локалізацію початку етногенезу на підставі прояву територіального чинника.

Розкрито науково-методичні основи географічних особливостей формування національної структури населення (НСН) в етноконтактних зонах. Розглянуто етнічну різноманітність регіонів України, охарактеризовано складний процес формування НСН у поліетнічній етноконтактній Чернівецькій області. Визначено мовні ознаки НСН. Проаналізовано вплив НСН на хід демографічних процесів, матеріальної та духовної культур. Увагу приділено особливостям національної політики у контексті інтеграції України до ЄС.

Раскрыты научно-методические основы географических особенностей формирования национальной структуры населения (НСН) в этноконтактных зонах. Рассмотрено этническое разнообразие регионов Украины, охарактеризован сложный процесс формирования НСН в полиэтнической этноконтактной Черновицкой области. Определены языковые признаки НСН. Проанализировано влияние НСН на развитие демографических процессов, материальной и духовной культур. Внимание уделено особенностям национальной политики в контексте интеграции Украины в ЕС.

Висвітлено особливості та закономірності зародження, формування українського етносу від найдавніших часів до середини XIV ст. на теренах України. Проаналізовано стан наукової розробки теми, її джерельну базу та визначено теоретико-методологічну основу дослідження. Проведено фаховий аналіз основних українознавчих та ентнологічних понять, наголошено на базових відмінностях між етнологією й етнографією (народознавством). Охарактеризовано основні концепції походження українського народу. Проаналізовано головні теорії утворення Київської Русі в історіографічних українознавчих дослідженнях (XX - початок XXI ст.). Розглянуто проблему визначення етнічної приналежності Київської Русі. Визначено перспективи подальшого дослідження минулого, сьогодення та майбуття України, українців та світового українства.

Висвітлено науковий доробок Х. Вовка в царині вітчизняної антропології. З'ясовано роль визначного українського вченого кінця XIX - початку XX ст. у розвитку українського народознавства. Надано тексти двох його основних розвідок з антропології українського народу та бібліографію наукових праць. Запропоновано розгорнутий коментар, присвячений аналізу поглядів вченого в світлі сучасних наукових даних, антропологічні терміни. Стверджено, що основні положеня концепції антропологічного складу українського народу витримали випробування часом.

Освещено научное наследие Ф. Вовка в области отечественной антропологии. Определена роль выдающегося украинского ученого конца XIX - начала XX ст. в развитие украинского народоведения. Даны тексты двух его основных исследований по антропологии украинского народа и библиография научных трудов. Предложены развертутый комментарий, посвященный анализу взглядов ученого в свете современных научных данных, антропологические термины. Подтверждено, что основные положения концепции антропологического состава украинского народа выдержали испытание временем.