Проведено соціально-філософське дослідження етнокультурних механізмів легітимації соціальних інституцій, зокрема, їх функціональних, сутнісних характеристик. Досліджуваний феномен проаналізовано у тісному зв'язку з духовною цариною життя суспільства. Визначено, що легітимаційні механізми принципово обумовлені ковітальними чинниками процесу соціального відтворення. "Родинна модель" координації життєдіяльності членів ковітальної спільноти є операційно пояснювальною моделлю у дослідженні етнокультурних механізмів легітимації. Здійснено аналіз їх трансформації на сучасному етапі розвитку, розглянуто тенденції та перспективи їх перетворення.

Досліджено етнічні стереотипи українців щодо сусідніх їм етносів і національних меншин, їх вплив на формування міжетнічних взаємин на території України у XVIII - першій половині ХХ ст. Виділено дві основні групи етнічних стереотипів - міфологічні та побутові. Зазначено, що під міфологічними розуміють емоційно забарвлені судження, сформовані на підставі міфологічного світогляду українців, в основі яких лежать космогонічні легенди й уявлення, які нерідко мають у своїй основі біблійні мотиви, а побутові стереотипи сформувалися безпосередньо під впливом контактування обох етнічних спільнот.

Использованы новейшие достижения в области методологии исследования при описании ментальних сдвигов в среднегреческих и древнерусских переводных текстах, составленных в раннем средневековье в Византии и в Киевской Руси. Византизм и ментальность Киевской Руси посвящен влиянию византийской сакральной идеологии на становление новой ментальности Киевской Руси. Впервые показано, что, например, концепт "премудрости" репрезентируется в среднегреческом тексте в структуре оппозитивной пары "смирение - гордость". Производные этой пары путем калькирования стали проникать в древнерусские тексты, что оказали влияние на становление древнерусской духовности. И это становление, и это влияние протекали в постоянной борьбе ортодоксов с различными еретическими течениями внутри как Византии, так и Киевской Руси. Рассмотрены вопросы взаимовлияния, с одной стороны, Великой степи и Византии, с другой, кочевников и оседлых славян. Доказано, что пренебрежительное отношение отдельных западных ученых к культуре Великой степи исходит, прежде всего, из ложных теорий известнейших европейских ученых - К. Ясперса и А. Тойнби, которые считали, что носители кочевнической культуры относятся к "неисторическим народам", что их культура является "застывшей" и не имеет никаких перспектив.

Досліджено особливості формування культурно-естетичної генонеми українського національного світогляду під впливом факторів природного середовища та їх похідних (термін "генонема" використано в образно-символічному аспекті на позначення основи спадкової інформації, носія своєрідного коду національного світогляду). Відзначено, що селянське життя українця формувало у нього здібність до своєрідного занурення у свій власний духовний світ, звідки - інтровертність, ізоляція особистості, звернення досвіту природи, негативне ставлення до дійсності, втеча від недосконалого світу до естетичного замилування, які разом становлять основу хліборобського світогляду українського народу, що для нього характерне ідеалізування бунту тощо. Підсумовано, що в процесі біосоціальної еволюції під впливом природного середовища відбувся синтез в українському геномі світоглядної основи, що полягає у вихованні природною красою, добром, які закорінені в кращих народних традиціях та ідеалах.

Исследованы особенности формирования культурно-эстетической генонемы украинского национального мировоззрения под влиянием факторов среды и их производных (термин "генонема" использован в образно-символическом аспекте для обозначения основы наследственной информации, носителя своеобразного кода национального мировоззрения). Отмечено, что крестьянская жизнь украинца формировала у него способность к своеобразному погружению в свой собственный духовный мир, откуда - интровертность, изоляция личности, обращение к миру природы, негативное отношение к действительности, бегство от несовершенного мира к эстетическому восхищению, которые вместе составляют основу земледельческого мировоззрения украинского народа, для него характерна идеализация бунта. Подытожено, что в процессе биосоциальной эволюции под влиянием среды произошел синтез мировоззренческой основы в украинском геноме, состоящем в воспитании природной красотой, добром, которые коренятся в лучших народных традициях и идеалах.

The purpose of the article is to research features of formation of cultural-aesthetic genonem of the Ukrainian national outlook under influence of factors of natural environment and their derivatives.

На основі наукової літератури, архівних матеріалів і фольклорних джерел (прислів'я та приказки, замовляння, колискові, весільні пісні, похоронні голосіння, календарні обрядові пісні тощо) досліджено образ дороги в системі традиційних уявлень українців (XIX - початок XX ст.). Розкрито архетип дороги в міфологічних уявленнях і висвітлено значення дорожнього локусу в народній магії. Вивчено символіку, семантику та ритуальні функції дороги в традиційній сімейній та календарній обрядовості. Розглянуто обряди збирання та проводжання в дорогу. Визначено місце образу дороги в системі традиційних уявлень українців.