Глобальні виклики XXI ст. трансформують життя людей, всі соціально-економічні та політичні процеси в державі та регіонах. Змінюються склад, взаємозв'язки та пріоритети в процесі формування та використання економічного потенціалу регіону в умовах кризи, що, в першу чергу, характеризується здатністю людини адаптувати використання наявних ресурсів до нових несприятливих факторів та швидко перебудовувати звичні соціально-економічні системи. В умовах невизначеності та постійних потрясінь провідне значення набуває людський, інтелектуальний, інноваційний капітал регіону, який значною мірою залежить від рівня освіти на науки в країні. Тому освітня та наукова діяльність в період кризових явищ потребує особливої уваги та державної підтримки.

The small business sector is studied. It is hypothesized that the small business sector has a significant innovative potential, the possibilities of which depend on the economic cycle of market conjuncture. It has been hypothesized that innovation investment in the small business sector depends significantly on economic cycles, and that the structure/directions of innovation investment are determined by the global market conjuncture. This is done in order to interpret the systemic/unsystematic development of small business in the context of public policy on the basis of appropriate calculations and the obtained results, as well as provides an understanding of the possibilities of realizing the innovative potential of small business. The peculiarity of this study is its complementarity "innovative potential of small business - technology transfer - economic cycles". It has been established that investment in innovation and technology transfer in the small business sector depend on market conjuncture and stages of the economic cycle that occur in a certain period (growth or recession). The identification of economic cycles allowed to form the directions of state regulation and reveal the possible risks associated with finding the innovative potential of small business. The conducted research creates a basis for the implementation of the cluster policy program; contributes to the formation of appropriate tools for creating clusters; reveals favorable periods of labor involvement in the realization of innovation potential; helps to identify the periods of economic cycles in which it is appropriate to invest in their own self-education and modern technology. This approach will help increase the level of balance of the small business system on an innovative basis.

Мета роботи - визначення, обгрунтування та підтвердження економічної доцільності формування нової моделі циркулярної економіки як інноваційної платформи сталого розвитку. У результаті дослідження було встановлено, що стратегічним пріоритетом сталого розвитку держави є формування якісно нової моделі розвитку національної економіки на основі симбіозу циклічної й екологічної економік, що сприяє використанню локальних ресурсів для задоволення потреб економіки та забезпечує формування замкнутих матеріально-ресурсних циклів. Доведено, що циркулярна економіка являє собою новий підхід, що базується на можливості відтворення, повторного використання результатів праці після їх модернізації. Виокремлено принципи економіки замкнутого циклу, а саме: виробництво довговічної та надійної продукції; можливість ремонту; повторне використання; модернізація та оновлення; рециклінг; сумісне використання; віртуалізація продукції. Виокремлено загальні ознаки та відмінності теорії циркулярної економіки. Акцентовано увагу на тому, що при формування нової моделі циркулярної економіки необхідно враховувати та пов'язувати розвиток екологічних інновацій і, відповідно, екологічної економіки. Однак подальшого грунтовного дослідження потребує визначення впливу екологічної економіки на нову модель циркулярної економіки.

Транзитивний шлях переходу з лінійної до циркулярної економіки позначається зміною позиціонування глобальних ризиків з року в рік, що і визначають детермінанти такої зміни. Так, основними ризиками на 2020 р. Світовим економічним форумом визначені ті, що пов'язані з навколишнім середовищем та займають перші позиції в рейтингу упродовж трьох останніх років (зокрема, у 2019 р. найвпливовішим був ризик екстремальних погодних явищ). Поступове зростання усвідомлення цього ризику привело до зміни настроїв як виробників, так і споживачів. Експерти оцінили зміну клімату як основний ризик 2019 р., що випереджає збитки від кібератак, фінансової нестабільності та тероризму. Таким чином, для пом'якшення цього ризику у 2020 р. світовою бізнес-спільнотою запропоновано імплементувати циркулярні "конструкції", зменшуючи використання ресурсів і надаючи пріоритет низьковуглецевим матеріалам. Потенційні наслідки переходу до циркулярної економіки стосовно викидів парникових газів суттєві, і досягнути їх можна головним чином за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів; збільшення терміну корисного використання будівель та активів; збільшення переробки та повторного використання та абсолютного скорочення використання первинної сировини. Зниження інтенсивності видобутку матеріалів, стійке використання земель та реабілітація, захист екосистем, ефективність використання ресурсів та відновлюваних джерел енергії і все це пов'язано з концепцією циркулярної економіки, яка допоможе зберегти природний капітал. Таким чином, циркулярна економіка може розглядатися як ефективна стратегія сприяння пом'якшенню зміни клімату.

Розглянуто актуальну тему сьогодення - принципи і засади запровадження циркулярної економіки (ЦЕ). Наголошено, що, незважаючи на те, що питання запровадження циркулярної економіки вже достатньо широко висвітлено в наукових виданнях вітчизняними та зарубіжними науковцями, ще й досі не сформовано стратегії практичного запровадження циркулярної економіки на державному рівні. Таким чином, у публікації поставлено за мету дослідження ключових аспектів і передумов запровадження циркулярної економіки в межах України. Відповідно до поставленої мети проаналізовано переваги та недоліки запровадження циркулярної економіки у світовому аспекті. Так, до переваг запровадження циркулярної економіки віднесено такі питання: зростання рентабельності; зниження викидів парникових газів; створення нових робочих місць. Серед недоліків запровадження циркулярної економіки в роботі виділено такі: рівень складності просування системних змін; економічні коливання (ЦЕ може бути неприбутковою в короткому проміжку часу); непристосовані ринки (відсутність необхідної сировини та інфраструктури, конкуренції, знань); недосконале регулювання (недосконале законодавство та/або його реалізація); соціальні фактори (недостатні знання та навички, пов'язані з циркулярною економікою); недостатній контроль за сортуванням відходів; рівень фінансування (як з державної казни, так і з бізнесу). Підсумовуючи переваги та недоліки запровадження циркулярної економіки, наголошено на тому, що в ЦЕ найважливіше значення полягає не в матеріальних потоках або відходах, а в набагато цінніших методах, таких як технічне обслуговування, повторне використання та переробка обладнання. Також у дослідженні значну увагу приділено інструментам циркулярної економіки та передумовам їх застосування. Крім того, кожний із наведених інструментів розглянуто в аспекті практичного використання та проаналізовано на вже наявних світових прикладах. Таким чином, серед інструментів запровадження циркулярної економіки автором виділено: Дизайн мислення майбутнього; Віртуалізація та спільне використання; Товар як послуга; Повторне використання у виробництві; Повторне використання у споживанні; індустріальний симбіоз і переробка відходів виробництва; Переробка. Окрему увагу приділено проблемам упровадження циркулярної економіки в Україні та шляхам їх вирішення. Отже, в дослідженні послідовно розкрито проблеми та шляхи їх вирішення на рівні влади, бізнесу та суспільства.

Досліджено впровадження концепції циркулярної економіки (ЦЕ) в корпоративну стратегію організації. Проаналізовано різні підходи авторів до визначення поняття ЦЕ, корпоративної стратегії та бізнес-моделей (БМ); проілюстровано процес стратегічного планування з урахуванням концепції ЦЕ; ідентифіковано БМ ЦЕ та їх взаємозв'язок зі стратегією організації. Проаналізовано впровадження ЦЕ у корпоративну стратегію на прикладі обраних підприємств та сформовано висновки.

Цель работы - обоснование причин и перспектив развития платформенных компаний с позиций австрийской теории экономических циклов. В работе использовался метод восхождения от абстрактного (модель экономического цикла австрийской школы) к конкретному (ситуация, которая сложилась в США). Статистические наблюдения за период 1980 - 2020 гг. в США не противоречат австрийской теории экономических циклов. Стремительное развитие ведущих платформенных компаний США (Apple, Microsoft, Alphabet (Google), Amazon, Facebook) позволило утверждать о свершившейся революции платформ. Однако эта революция проходила на фоне непрекращающейся с 80-х годов ХХ столетия кредитной экспансии, которая характеризовалась снижением процентной ставки по федеральным фондам к нулевым значениям, непрерывным ростом кредитного портфеля коммерческих банков и государственного долга США. Непрерывная кредитная экспансия, с одной стороны, создала возможности внедрения новых технологий, создания и капитализации платформенных компаний, но, с другой - увеличила вероятность затяжного кризиса в будущем, т. к. в условиях кредитной экспансии формируется противоречие между перемещением ресурсов в платформенные компании и рисками невозможности дальнейшего эффективного использования этих ресурсов в случае их удорожания. Следовательно, перспективы развития платформенных компаний будут зависеть от их способности относительно эффективно продолжать свою деятельность в условиях прекращения кредитной экспансии.

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.482 + У9(4УКР)0-97

Рубрики:

Економічні кризи. Депресії. Економічний цикл та його фази

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: РА444803 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цикличность мировой экономики вызывает необходимость анализа взаимосвязей между различными экономическими явлениями, так как они оказывают прямое влияние на возникновение циклических сдвигов в процессе движения как локального, так и глобального финансовых циклов. Цель работы - анализ особенностей динамики соответствующих финансовых показателей для стран с развитой экономикой, развивающихся стран и Украины, а также проверка этих показателей на предмет цикличности в течение рассматриваемого периода. Такой анализ выполняется на основе методического подхода к выявлению циклического характера движения финансовых циклов, построенного с учетом влияния соответствующих финансовых индикаторов на закономерности возникновения колебаний в течение периода 2008 - 2019 гг. Основными экономическими показателями, характеризующими особенности колебаний финансовых циклов, которые взяты за базис при проведении данного исследования, выступают: уровень роста реального ВВП; общий объем кредитов, предоставленных нефинансовому сектору экономики; показатель отношения общего объема кредитов, предоставленных нефинансовому сектору экономики, к номинальному ВВП; индекс цен на недвижимость. В процессе анализа цикличности локального и глобального финансовых циклов основным статистическим критерием для выявления взаимосвязи между имеющимися циклами служил критерий Дарбина - Уотсона. В результате исследования были выявлены ключевые причины возникновения соответствующей фазы цикличности локального финансового цикла в зависимости от текущего состояния глобального финансового цикла. Обоснована гипотеза о наличии взаимосвязей между циклическим движением локального и глобального финансовых циклов. Выявлена непосредственная зависимость движения локального финансового цикла от колебаний глобального финансового цикла.

Викладено результати дослідження у сфері циркулярної економіки та переваг упровадження цієї концепції в Україні на основі досвіду Європейського Союзу; наведено рекомендації Фонду Еллен МакАртур та Європейської комісії, що повинні взяти до уваги уряди країн з огляду на критичну екологічну ситуацію у світі. Обгрунтовано можливості формування та розвитку циркулярних бізнес-моделей в Україні на прикладі найкращих європейських практик у сфері управління відходами.

Розроблено комплекс моделей розповсюдження фінансової кризи у реальному секторі економіки України, що дозволяє визначити шляхи і підходи щодо зниження її негативних наслідків для реального сектору економіки. Уточнено понятійний апарат моделювання розповсюдження фінансових криз та визначено можливі прояви фінансової кризи. Виявлено закономірності та особливості розповсюдження фінансової кризи у реальному секторі економіки України та сформовано концептуальний підхід щодо моделювання процесу розповсюдження фінансової кризи у реальному секторі економіки. Побудовано систему індикаторів та моделі ідентифікації фінансової кризи в Україні, розповсюдження фінансової кризи у реальному секторі економіки України та імітаційну модель розповсюдження фінансової кризи у реальному секторі економіки Україні. Обгрунтовано та побудовано модель попередження розповсюдження фінансової кризи у реальному секторі економіки України.

Досліджено причинно-наслідкові зв'язки між викликами глобалізації та забезпеченням економічної безпеки країн у сучасних умовах. Досліджено еволюцію теоретичного базису вивчення економічної безпеки країн. Проведений аналіз показав, що наукові пошуки й емпіричні дослідження формування та забезпечення економічної безпеки проводяться тривалий час. Питання економічної безпеки розглядались крізь визначення впливу зовнішньої торгівлі на добробут нації, який є безпосередньо пов'язаним не тільки зі станом військової безпеки, а й безпеки економічної. Класики економічної науки звертали увагу на інструменти забезпечення стабільності ринків, узгодженості інтересів їх суб'єктів. із розвитком міжнародних економічних відносин під впливом посилення глобальних викликів відбувається розширення фокусу досліджень сфери економічної безпеки від традиційних проблем до дослідження безпекових питань, повіязаних із екологічною проблематикою, організаційною злочинністю, тероризмом, безпекою людини тощо. Серед нових напрямів дослідження безпеки слід виділити розробки концепції кооперативної безпеки, демократичного світу, теорію транснаціональних мереж, концепції нетрадиційної безпеки, теорію соціально-економічних катастроф, теорію конфліктів, теорію самоорганізації складних систем тощо. Дослідження теоретико-методологічних засад визначення економічної безпеки дозволяють визначити її як систему і як процес, що, своєю чергою, потребує відповідного виокремлення складових у визначенні економічної безпеки, а саме з точки зору суб'єкта (безпека людини, безпека країн, міжнародна безпека); предмета безпеки (військова, політична, економічна тощо); рівня формування безпеки (національна, регіональна, глобальна). Зроблено висновок, що, незважаючи на досить вагомий науковий доробок у дослідженні концепту безпеки, ця категорія й досі є складною та суперечливою і потребує відповідної концептуалізації шляхом застосування відповідних підходів щодо визначення змістовного наповнення економічної безпеки, що визначає подальший напрямок досліджень економічної безпеки країн у сучасних умовах.

Проведено узагальнення та порівняльну оцінку положень теоретичних підходів щодо встановлення причин і передумов виникнення, визначення механізмів поширення кризових явищ у розвитку економічних систем. Розглянуто закономірності прояву кризових тенденцій у контексті здійснення процесів функціонування та розвитку економічних систем. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення механізму збереження стійкості та протидії руйнівним проявам кризових явищ у розвитку економічних систем.

Розглянуто класифікації криз соціально-економічних систем, надані відомими вітчизняними та зарубіжними вченими, проаналізовано їх наповнення. Сформовано узагальнюючу таблицю класифікації криз соціально-економічних систем.

Глибокі трансформації продуктивних сил суспільства, що відбуваються сьогодні в умовах четвертої промислової революції, актуалізують проблему перспектив подальшого циклічного розвитку капіталістичної економіки. Промислові революції, технологічні уклади, техноценози вбудовані в довгострокові соціально-економічні цикли, що породжуються протиріччями між техніко-технологічною, соціально-економічною та інституційною складовими відтворювальної динаміки. Найбільш актуальною формою соціально-економічних циклів за сучасних умов цифровізації суспільства залишаються кондратьєвські цикли, розгортання яких дозволяє долати періодичне глибоке загострення внутрішніх протиріч капіталістичної економіки. Термін "цифрова економіка" з'явився в кінці XX ст., проте цифровий характер з самого початку був притаманний капіталістичній економіці - всі процеси, що відбуваються в ній, пронизані товарно-грошовими відносинами, динаміка економічних процесів вимірюється кількісними параметрами, що дозволило емпірично обгрунтувати циклічність капіталістичної економіки. З початку XXI ст. відбуваються процеси розгортання четвертої промислової революції, які сприяють зростанню масштабів і глибини цифровізації суспільного виробництва, що обумовлює трансформацію виробничих відносин. Глибокі трансформаційні процеси, що відбуваються сьогодні, не скасовують приватну власність і конкуренцію, тому зберігаються базові протиріччя капіталістичного способу виробництва, що зумовлюють особливі, властиві тільки капіталізму форми соціально-економічних циклів. Магістральною тенденцією капіталістичної економіки є тенденція норми прибутку до зниження, що обумовлена суперечливою сутністю капіталізму. У ХХI ст. внаслідок глибоких техніко-технологічних трансформацій з'явилися нові вагомі чинники періодичного перенакопичення капіталу, в першу чергу фінансіалізація. Сучасна глобальна економіка характеризується глибокою фінансіалізацією, а геополітика - посиленням турбулентності, що характерно для періоду завершення системного циклу накопичення Дж. Аррігі. Цифровізація капіталістичної економіки як основа розгортання четвертої промислової революції забезпечує умови для розвитку індустрії на новій технологічній основі, для відновлення темпів зростання продуктивності праці, а також для розширення можливостей максимізації норми прибутку. Розгортання четвертої промислової революції створює умови для подолання чергової кризи капіталістичної системи і переходу до підвищувальної фази шостого кондратьєвського циклу. При цьому приватна власність, яка трансформується відповідно до техніко-технологічних змін, і конкуренція залишаються найважливішими системоутворювальними факторами нової цифрової форми капіталістичної економіки, тому протиріччя капіталістичного відтворення будуть періодично загострюватися.

Постановка проблеми: стаття доповнює попередні дослідження і фокусується на питаннях прискорення глобалізації і глобальної економічної кризи, який зачепить більшість країн прямо або побічно. Оскільки криза зачіпає компанії, то в статті розглядається один із шляхів виходу з нього шляхом управління витратами на маркетинг. Мета роботи - виявити детермінанти, встановити вплив кризи на корпоративні витрати і продажу з використанням методу динамічної панельної економетрики, а також дослідити вплив кризи на витрати і продажу компаній. Вхідні дані: розглядається вплив маркетингових витрат на чисті продажі; були використані дані від 25 компаній, що діють на Тегеранській фондовій біржі протягом 11 років (2002 - 2012 роки). Методи: для перевірки гіпотези дослідження ми аналізуємо інформацію економетричними методами. У цьому дослідженні методи економетрики наступні: (дані панелі, дані статичної панелі, фіксовані ефекти і випадкові ефекти, модель фіксованих ефектів, модель випадкових ефектів, тест Хаусмана, модель даних статичної панелі, дані динамічного компонування, тест Вальда). Крім того, слід зазначити, що для аналізу даних в цьому дослідженні використовували тест F Лібера, тест Хаусмана і тест Вальда. У дослідженні використовувалося програмне забезпечення Stata, метод різниці першого порядку використовується для усунення статичних ефектів, а перервані значення залежної змінної використовуються в якості змінних інструменту. Результати: результати перевірки гіпотези показують, що перша і друга гіпотеза дослідника підтверджуються, а нульові гіпотези відкидаються. Крім того, третя, четверта і п'ята гіпотези дослідника відкидаються, а нульові гіпотези підтверджуються. Висновок: результати вказують на значний вплив на чисті продажі оціночних маркетингових витрат компанії, показують, що витрати на 1 риал в маркетингу призводять до збільшення продажів на 58 риалів, і навіть під час глобальної економічної кризи ця цифра еквівалентна 26 риалах. Аналіз наголошує на важливості маркетингових витрат на продажу в Ірані. Особливо в періоди криз і після них маркетингові витрати мали значний вплив на продажу.

Висвітлено питання формування наукових основ ризикології. Ризикологію розглянуто як методологічний базис дослідження і управління ризиками. Особливу увагу приділено питанням формування підстав ризикології, її методології, методам, категоріям ризиків. Обґоворено проблеми постнекласичної (нелінійної) методології вивчення та управління ризик-подіями. Розглянуто понятійно-категоріальний апарат (тезаурус) ризикології.

У стародавні часи і Середньовіччя існували особливі форми циклічності воєнно-економічних процесів, зокрема, цикли влади, які виражалися в синхронності формування, посилення, занепаду правлячих династій в Китаї і степових імперій в Монголії, а також цикли ксенократичної держави, що властиві середньовічному Магрибу. Циклоутворювальний фактор взаємодії кочівників центральних степів і Китаю - динаміка соціально-економічних і державотворчих процесів в Китаї. Циклічна взаємодія кочівників і осілих землеробів середньовічного Магрибу складалася із фаз: завоювання і насильницьке встановлення кочівниками системи експлуатації землеробів; відносно стійка соціально-економічна і політична взаємодія кочівників і експлуатованих ними осілих землеробських цивілізацій; руйнування інституційної практики експлуатації кочівниками осілих цивілізацій, що супроводжувалося загостренням політичних або воєнно-політичних конфліктів. У капіталістичному суспільстві розгортаються зрілі форми воєнно-економічних циклів. Причини розгортання воєнно-економічних циклів в умовах капіталізму: політико-економічні (конкуренція за можливості нарощувати додаткову вартість); інституційні (зниження ефективності системи експлуатації); інструментально-ідеологічні (ідеологічний вплив, що організовують пануючі суспільні групи для досягнення політико-економічних цілей); ментально-психологічні (легко вмотивована схильність до масової агресії поколінь, які не мають воєнного досвіду). В результаті сукупного впливу цих причин формуються протиріччя, які є основою для початку війн. Сучасна глобальна соціально-економічна криза і загострення геополітичних протиріч, з урахуванням накопиченого світового ядерного арсеналу, ставлять під загрозу виживання людства, тому необхідно створити інституційні умови для заміни воєнно-економічних циклів мирними формами вирішення суспільних протиріч.

Проаналізовано характер кризи в економічній науці, основні причини її формування, історичні та сучасні приклади її прояву. Через кризу економічна наука відстаї від економічної дійсності. Найнаочнішими прикладами цього відставання ї перехід до ринкової економіки в посткомуністичних країнах, а також глобальна фінансово-економічна криза 2007 - 2009 рр. Нині криза в економічній науці впливаї на достатньо поширену систему криптовалют, проте вона дотепер не є предметом систематичних досліджень учених. У питанні подолання цієї кризової ситуації велике значення має те, як відображається в таких дослідженнях людський фактор і наскільки він буде наближений до поведінки реальної людини. Для досягнення цієї мети економісти повинні використовувати знання, нагромаджені в інших соціальних науках, - філософії, психології, праві та політології. В економічних дослідженнях умови, які передбачаються традиційною фразою "за інших рівних умов" повинні бути мінімізовані за допомогою залучення наукового інструментарію названих соціальних наук. Сьогодні різні економічні теорії протистоять одна одній, проте доцільніше зосередити увагу (там, де можливо) на відшукуванні того спільного, що сприятиме їх синтезу. Це допоможе економістам більш комплексно сприймати економічну дійсність. Саме у цьому контексті й запропоновано певні підходи для пошуку основних шляхів щодо подолання кризи в економічній науці.

Узагальнено методологію дослідження природи та рушійних сил циклічного розвитку економічних систем. Ідентифіковано етапи й особливості становлення глобальної економічної системи. Досліджено методичні підходи до аналізу циклічності розвитку економічних систем. Охарактеризовано міжнародні канали синхронізації економічних процесів. Розроблено модель динаміки циклічного розвитку глобальної економічної системи. Проаналізовано закономірності циклічності глобального економічного розвитку. Визначено концептуальні основи політики мінімізації негативних наслідків циклічності глобального розвитку. Обґрунтовано стратегічні напрями та механізм адаптації економіки України до циклічності розвитку глобальної економічної системи.