Розглянуто теоретичні та прикладні проблеми дослідження нерівності. Розглянуто криву Лоренса як інструмент економічного аналізу, податкову систему як інструмент розподілу. Запропоновано моделі дослідження суспільної поляризації. Висвітлено особливості параметризації розподілу доходів. Охарактеризовано принципи декомпозиції індексів нерівності. Увагу приділено декомпозиції індексу Аткінсона за демографічними групами, індексу Джині за компонентами доходів (витрат). Наведено алгоритм декомпозиції індексу Джині для згрупованих даних.

Рассмотрены теоретические и прикладные проблемы исследования понятия неравенства. Рассмотрена кривая Лоренса как инструмент экономического анализа, налоговая система как инструмент распределения. Предложены модели исследования общественной поляризации. Освещены особенности параметризации распределения доходов. Охарактеризованы принципы декомпозиции индексов неравенства. Внимание уделено декомпозиции индекса Аткинсона по демографическим группам, индексу Джини по компонентам доходов (затрат). Приведен алгоритм декомпозиции индекса Джини для сгруппированных данных.

Наведено методи вимірювання бідності, дослідження динамічних характеристик індексів бідності. Розкрито зміст поняття "сприятливість зростання для добробуту бідних". Проаналізовано вплив непрямих податків на рівень бідності. Висвітлено особливості перерозподілу доходів. Увагу приділено прогресивності податкової системи. Наведено модель поляризації Естебана - Рея. Визначено зв'язок між індексами поляризації та бідності. Розкрито сутність поняття "соціально вразливі верстви населення".

Приведены методы измерения бедности, исследования динамических характеристик индексов бедности. Раскрыто содержание понятия "благоприятность роста для благосостояния бедных". Проанализировано влияние непрямых налогов на уровень бедности. Освещены особенности перераспределения доходов. Внимание уделено прогрессивности налоговой системы. Приведена модель поляризации Эстебана - Рея. Определена связь между индексами поляризации и бедности. Раскрыта сущность понятия "социально уязвимые слои населения".

Розроблено системний підхід щодо моделювання показників рівня життя населення за умов нестабільного економічного середовища, що грунтується на механізмах аналізу та попередження змін динамічних характеристик системи, а також забезпечує підвищення рівня життя населення та зниження соціальної напруги у суспільстві. Вперше апробовано прогнозну модель формування та розподілу доходів і витрат населення на основі методів нелінійної оптимізації та динамічного програмування, що дозволяє провадити імітаційні експерименти з метою визначення рівня життя населення загалом, а також за соціально-економічними групами за нестабільних економічних умов. Представлено модель розвитку споживчого ринку, яка дозволяє на основі моделювання розподілу доходів і витрат населення оцінювати та прогнозувати рівень його життя за соціально-економічними групами. Наведено модель інтегрованих характеристик рівня життя населення, яка базується на застосуванні індексного методу, що дозволяє визначити місце рівня життя населення регіону у державі. Значну увагу приділено моделі прогнозу вартості заходів стосовно соціального захисту населення, розроблену на основі експертних оцінок, що розподіляє фінансові ресурси з метою соціальної підтримки населення у відповідності з принципом диференційованості й адресності соціальної допомоги. Удосконалено механізм прогнозування зайнятості населення, в основі якого лежить балансовий метод моделювання, що дозволяє визначити реальний обсяг безробіття і на основі цього прийняти соціальні заходи щодо підтримки даної категорії населення.

Викладено теоретичні аспекти диференціації доходів населення в сучасній економіці, а саме досліджено еволюцію поглядів на формування та розподіл доходів в соціально-економічних системах. Проведено аналіз їх формування, розподілу та перерозподілу в Україні, досліджено причини виникнення диференціації доходів населення в різних країнах світу та проаналізовано можливості застосування методів економіко-математичного моделювання просторово-структурної диференціації грошових доходів населення. Обгрунтовано доцільність використання моделей агент-орієнтованого підходу, які принципово відрізняються від класу моделей, що формулюються для одного розподілу доходів. Увагу приділено аналізу й обгрунтуванню вибору статистичних показників диференціації доходів на основі застосування альтернативних законів розподілу грошових доходів. Досліджено взаємозв'язок нерівності розподілу доходів та економічного зростання у відповідності до еволюції концепцій економічного розвитку, розглянуто взаємозв'язок між розподілом доходів і темпами економічного зростання з врахуванням соціального порівняння.

Розглянуто особливості практичного застосування сучасних методологічних підходів до підвищення надійності оцінювання соціально-економічних показників за результатами вибіркових обстежень домогосподарств (населення). На прикладі розв'язання проблеми недостатньої надійності показників бідності для регіонів України показано, що ефективним є статистичне об'єднання прямих і синтетичних оцінок цих показників на основі багатофакторної композиційної оціночної функції. За цього можливість підвищення надійності показників обумовлено використанням інформації з додаткових, зовнішніх щодо вибіркового обстеження, джерел. Наведено результати аналізу джерел зовнішньої інформації, яка потенційно може бути використана у разі оцінювання бідності. Показано, що під час розробки дизайну вибірки, зокрема, за його оптимізації, доцільно враховувати застосування ускладнених методів оцінювання показників за результатами обстеження. Увагу приділено інструментарію автоматизації процедур оцінювання показників.

Розглянуто особливості практичного застосування сучасних методологічних підходів до підвищення надійності оцінювання соціально-економічних показників за результатами вибіркових обстежень домогосподарств (населення). Показано, що ефективним є статистичне об'єднання прямого та синтетичного оцінювання таких показників на основі багатофакторної композиційної оціночної функції. Наведено результати аналізу джерел зовнішньої інформації, яка потенційно може бути використана у разі оцінювання бідності. Зазначено, що у процесі розробки дизайну вибірки, зокрема у разі його оптимізації, доцільно враховувати застосування ускладнених методів оцінювання показників за результатами обстеження. Увагу приділено інструментарію автоматизації процедур оцінювання показників.

Запропоновано концептуальний підхід до моделювання просторово-структурної диференціації грошових доходів населення, реалізація якого дозволить розглядати соціальну політику як спосіб забезпечення відтворення людського капіталу, а також як інструмент економічного зростання.

Мета роботи - дослідження структури системи економічної діяльності домогосподарств в Україні та динаміки взаємозв'язків між основними показниками її функціонування. Для дослідження динаміки основних показників системи економічної діяльності домогосподарств використано інструментарій економетричного векторно-авторегресійного моделювання (VAR-моделі). На підставі наявних статистичних даних і розробленої VAR-моделі досліджено індивідуальний та сукупний впливи лагових значень показників на їх поточні значення, реакцію системи на імпульси основних показників, проаналізовано динаміку зміни пояснення дисперсії одних показників іншими, проведено два види прогнозів, які відображають загальну тенденцію розвитку економічної діяльності домогосподарств в Україні. Висока точність прогнозів, одержаних за допомогою запропонованої економетричної моделі, свідчить про можливість її практичного застосування для оцінювання стану основних показників економічної діяльності домогосподарств України. Вперше застосовано інструментарій VAR-моделювання для дослідження економічної діяльності домогосподарств в Україні, що розширює можливості використання математико-статистичних методів і моделей у цій галузі економіки.

Проаналізовано сучасний стан дослідження економічної поведінки домогосподарств у світі та в Україні. Обгрунтовано використання засобів і методів математичного моделювання для дослідження економічної поведінки цих економічних агентів, здатних до саморозвитку та самоорганізації в процесі ендогенної або екзогенної взаємодії. Як математичний апарат запропоновано використовувати якісну теорію звичайних диференціальних рівнянь як найбільш зручний та ефективний інструментарій дослідження поведінкової динаміки не лише на етапі побудови моделі, але й на стадії проведення обчислювальних експериментів. Започатковано цикл авторських робіт з питань математичного моделювання економічної поведінки домогосподарств не тільки як окремих економічних агентів, але й як усталених або ситуативних конгломератів. Серед напрямків подальших досліджень вбачається пошук можливостей побудови фундаментальних розв'язків диференціальних рівнянь у частинних похідних, що описують певні аспекти економічної поведінки домогосподарств.

Проаналізовано динамічні властивості розроблених економетричних моделей споживання, які за умов нестабільності та структурних зрушень є важливою складовою дослідження особливостей розвитку національної економіки. Проведено емпіричний аналіз часової динаміки ефектів впливу на споживчі видатки домогосподарств зміни постійного і тимчасового доходів, темпу інфляції, чутливості до відхилень від довгострокових тенденцій та інших чинників. Економетричне моделювання, теоретичним підгрунтям якого є гіпотеза постійного доходу, базується на використанні моделі адаптивних очікувань, моделі часткового пристосування, сезонних різниць і авторегресійної моделі з розподіленими лагами. Узгодження результатів усіх моделей засвідчує, що негативні процеси в економіці країни, які одержали розвиток унаслідок кризи, що розпочалася у 2008 р., суттєво погіршили економічне становище вітчизняних споживачів і призвели до того, що на даний час практично всі домогосподарства в Україні, вичерпавши свої ресурси і зазнаючи обмеження ліквідності, не мають змоги згладжувати своє споживання в часі та формують свої споживчі видатки виходячи з величини поточного доходу.

Розглянуто методологічні положення та комплекс економіко-математичних моделей аналізу та прогнозування просторово-структурної диференціації грошових доходів населення. Проаналізовано концепцію просторово-структурної диференціації грошових доходів населення на основі стохастичного моделювання, реалізація якої дозволить здійснювати ефективну соціальну політику за умов одночасного забезпечення економічного зростання за допомогою вирівнювання її міжрегіональних диспропорцій. Охарактеризовано гравітаційну модель просторового розподілу грошових доходів населення, реалізація якої дозволяє враховувати ймовірнісні характеристики комплексу соціальних чинників у взаємодії з економічними параметрами регіонального розвитку, а засобами латентно-структурного аналізу визначати локалізацію груп населення з прихованими грошовими доходами. Запропоновано модель прогнозування на основі рівнянь дифузії з урахуванням параметрів соціального порівняння та стохастичних процесів розвитку просторової структури формування грошових доходів населення, на основі якої здійснено прогноз обсягу грошових доходів населення України та в просторово-структурному розрізі.

Ввиду нестабильности экономических процессов в Украине, актуальность приобретает изучение макроэкономических взаимосвязей, которые учитывали бы не только долгосрочные равновесные тенденции, но в то же время описывали бы динамическую реакцию поведения переменных на шоки, которые влияют на экономическую среду. Цель статьи - эмпирическое исследование долгосрочных соотношений и механизма краткосрочного приспособления при принятии потребительских решений домохозяйствами в Украине. Проведен статистический анализ динамических свойств рядов потребления, дохода и инфляции, выявлены стохастический тренд и стохастическая сезонность, протестированы наличие и направление причинности в связях, обосновано и оценено коинтеграционное долгосрочное равновесное соотношение. На основе выявленной коинтеграции исследуемых рядов разработана эконометрическая динамическая модель корректировки ошибок, которая учитывает равновесные экономические взаимосвязи, вытекающие из макроэкономической теории, а также позволяет смоделировать краткосрочные эффекты влияния на темпы изменения потребления таких факторов, как изменения в темпах роста доходов, изменений нормы сбережений на протяжении предыдущего года, сезонности и отклонений от долгосрочного равновесия, возникающие вследствие непредвиденных шоков в экономике. Построенная ECM-модель показывает хорошую способность прогнозировать изменения в уровнях и динамику колебаний фактических значений потребления и имеет практическое применение при оценке и прогнозировании реакции потребления, а значит, и совокупного спроса, при принятии политических и экономических решений как в долгосрочной перспективе, так и во время краткосрочных приспособлений.

Досліджено проблему моделювання економічної поведінки. Уведено припущення про аналогію між процесами "створення-споживання" в економіці та "викидання-поглинання" в гідродинаміці. Визначено кінетичну структуру таких елементарних матеріальних потоків. Установлено, що споживання (розповсюдження) ресурсів ізольованою точкою споживання (виробництва) має таку ж просторову структуру та швидкісні характеристики, як рух рідини в області стоку (джерела). Запропоновано називати точку виробництва "економічним джерелом", а точку споживання - "економічним стоком". Як модель економічної поведінки домогосподарства за умов самозабезпечення запропоновано комбінацію економічного джерела та економічного стоку, яка утворює економічний диполь. Подальший розвиток запропонованої методології дозволить проводити дослідження щодо можливої (необхідної) поведінкової реакції економічного агента на вплив як ендогенних, так і екзогенних факторів.

Розглянуто проблему оптимізації споживання та заощаджень домогосподарства в неперервному часі за допомогою методів теорії оптимального управління. Запропоновано економіко-математичну модель, яка враховує такі види економічної діяльності домогосподарства як споживання, заощадження, залучення кредитних коштів і робота на ринку праці. За допомогою модельних експериментів проаналізовано зміни оптимального рівня споживання та заощаджень домогосподарства під дією зміни відсоткової ставки, доходу від роботи на ринку праці та ставки часових переваг домогосподарства до споживання.

Розроблено нові й узагальнено існуючі моделі та методи розподілу ресурсів. Досліджено модель ресурсів розподілу й основні методи розподілу, запропоновано узагальнення, що скорочують нерівність між агентами, а також узагальнення, що враховують нечіткість вхідної інформації. Розглянуто існуючі підходи щодо моделювання процесів розподілу. Розглянуто модель регульованої монополії. Наведено основну інформацію з теорії нечітких множин. Розглянуто нечіткі узагальнення задачі розподілу ресурсів. Запропоновано узагальнення класичних методів розподілу, які грунтуються на перерозподілі ресурсів між агентами. Запропоновано розширення такої моделі на випадок нечітких заявок агентів і нечіткої величини ресурсу, що розподіляється. Досліджено основні аксіоматичні властивості цих узагальнень. Наведено нечіткі узагальнення класичних методів розподілу, які грунтуються на використанні нечіткої арифметики. Запропоновано порівнювати одержані розподіли за основними індексами нерівності. Показано, що нечіткі узагальнення, які грунтуються на перерозподілі ресурсів, є такими, що скорочують нерівність. Для випадку нечітких величин ресурсів агентів запропоновано нечіткі узагальнення класичних індексів нерівності. Розглянуто застосування підходів щодо задачі регульованої монополії. Описано програмну систему, в якій реалізовано запропоновані методи розподілу у чіткій та в нечіткій постановці.

Описана методика применения корреляционно-регрессионного анализа и комбинаторного алгоритма МГУА для анализа данных, моделирования и прогнозирования уровня человеческого развития стран мира и регионов Украины. Приведены примеры решения задач восстановления данных, отбора информативных аргументов, построения моделей для анализа и прогноза.

Мета роботи - побудова економіко-математичної моделі поведінки економічного агента, схильного до самоорганізації, у процесі взаємодії з усталеними зовнішніми факторами. Запропоновану модель розглянуто у просторі станів у формі лінійної комбінації функцій руху економічного диполя й рівномірного матеріального потоку. Дослідження моделі надало змогу встановити залежність розміру "області стабільності", що визначає величину ресурсів, необхідних для забезпечення життєдіяльності економічного агента, від параметрів внутрішнього й зовнішнього потоків. Установлено, що економічний агент більш мотивований на протидію зовнішнім факторам, ніж на підтримку рівноважного стану.

Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання з обгрунтування теоретико-методологічних засад і методичних підходів до статистичного вивчення споживання продуктів харчування населенням України. Розкрито сутність та особливості споживання продуктів харчування як об'єкта статистичного дослідження. Розглянуто позицію продуктів харчування у міжнародних, європейських і національних статистичних класифікаціях. Проаналізовано соціально-демографічну структуру домогосподарств України у 2013 - 2014 рр., а також сукупні ресурси та витрати населення. Опрацьовано інформаційні ресурси вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України та країн ЄС, що дозволило розробити практичні рекомендації у частині удосконалення його інформаційного забезпечення. Здійснено статистичне оцінювання регіонів України за рівнем споживання продуктів харчування на основі інтегрального оцінювання та кластерного аналізу. Узагальнено фактори впливу на рівень споживання продуктів харчування населенням України у статиці та динаміці за допомогою методу головних компонент.

Досліджено діяльність сектора домогосподарств у загальній економічній структурі держави з використанням сучасних економіко-математичних методів і моделей макроекономічних процесів. Дослідження показало, що витрати домогосподарств значно впливають на сукупний випуск продукції (СВП), особливо для галузей, у яких їх частка є найбільшою. Результати сценарного моделювання залежності СВП від домогосподарств для галузей з використанням моделі міжгалузевого балансу свідчать, що запропоновану методику можна використовувати для планування й прогнозування економічного зростання галузей при розробці сценаріїв їх впливу на загальний економічний результат. Установлено, що основним фактором адаптації домогосподарств в умовах економічної нестабільності є мале підприємництво як джерело формування доходів у формі прибутку та змішаного доходу. Забезпечення цього процесу полягає в збільшенні рівня людського капіталу за рахунок зростання споживчих витрат у сферах освіти й охорони здоров'я.