Представлено результати комплексного дослідження стану суднобудування: зроблено аналіз фінансово-економічної діяльності підприємств, виробничої і маркетингової діяльності, трудових ресурсів, інформаційної структури і фінансового стану промислового підприємства, екологічної діяльності, організації загального управління підприємствами. Виявлені конкретні проблеми суднобудівних підприємств України та запропоновані шляхи виходу їх з кризи за допомогою перебудови організаційно-економічного механізму управління, спроможного пристосувати підприємства до ринкових умов.

Розглянуто стан суднобудування в Україні на фоні ситуації, що склалася на світовому суднобудівному ринку. На базі аналізу кон'юнктури цього ринку визначено стратегічні напрями розвитку суднобудування в Україні.

Розглянуто практичні питання розвитку аналітичних методів і заходів у процесах проектування та виробництва в суднобудуванні на підставі застосування функціонально-вартісного аналізу, наведено розробки елементів навчального комплексу для їх опанування з використанням ігрового моделювання.

Розглянуто питання структури суднобудівного виробництва. Запропоновано класифікацію суднобудівних підприємств (СБП), описано види виробництв. Проаналізовано етапи та періоди побудови суден. Наведено генеральний план СБП, визначено показники, які характеризують його роботу.

Рассмотрены вопросы структуры судностроительного производства. Предложена классификация судностроительных предприятий (ССП), описаны виды производств. Проанализированы этапы и периоды построения суден. Приведен генеральный план ССП, определены показатели, характеризующие его работу.

Здійснено комплексну оцінку результативності процесу реструктуризації суднобудівних підприємств на базі стандартних та авторської методик. Запропоновано алгоритм визначення результативності, який включає оцінку майнового стану ліквідності, платоспроможності, ділової активності та рентабельності підприємств суднобудування. Наведено розрахунки щодо імовірності та реальності загрози банкрутства підприємств. Зроблено рейтингову оцінку фінансового стану та ділової активності підприємств до і після реструктуризації.

Наведено класифікацію статистичних методів. Описано елементи аналізу статистичних сукупностей, зокрема оцінювання та перевірки гіпотез. Розглянуто графоаналітичні методи - контрольний листок, карту, діаграми Парето, Ісікави, розсіювання, гістограму.

Приведена классификация статистических методов. Описаны элементы анализа статистических совокупностей, в частности оценки и проверки гипотез. Рассмотрены графоаналитические методы - контрольный лист, карта, диаграммы Парето, Исикавы, рассеивания, гистограмма.

Розглянуто теоретичні засади та розрахункові методи технічного нормування основних видів робіт, які використовуються на суднобудівних підприємствах. Запропоновано класифікацію витрат робочого часу. Висвітлено основні положення нормування суднокорпусних робіт, а також технічного нормування зварювальних і корпусобудівельних робіт.

Рассмотрены теоретические основы и расчетные методы технического нормирования основных видов работ, применяющихся на судостроительных предприятиях. Предложена классификация затрат рабочего времени. Освещены основные положения нормирования судокорпусных работ, а также технического нормирования сварочных и корпусостроительных работ.

Розглянуто загальні принципи формування критеріїв порівняльної економічної ефективності, складові економічного ефекту під час проектування нових та модернізації діючих суднових енергетичних установок.

Рассмотрены общие принципы формирования критериев сравнительной экономической эффективности, составные экономического эффекта во время проектирования новых и модернизации действующих судовых энергетических установок.

Розглянуто основні чинники успіху країн - лідерів у світовому суднобудуванні та можливості застосування їх позитивного досвіду для санації кораблебудування в Україні.

Досліджено процеси управління відтворювальними ресурсами за умов суднобудівного виробництва. Розроблено модель проектно-орієнтованої діяльності суднобудівного підприємства у рамках управління обмеженими пулами відтворюваних ресурсів. Побудовано математичну модель процесу розподілу цих ресурсів у портфелі проектів даного підприємства. Розроблено комплексний критерій оптимізації розподілу відтворюваних ресурсів, що враховує суттєві фактори, зокрема, час, постійні та змінні витрати, вартість грошей у часі, графік платежів замовника. Розроблено методику оптимізації даного розподілу суднобудівного підприємства у рамках його портфеля проектів. Розроблено функціональну модель, структуру інформаційної бази та програмні засоби проектно-орієнтованої автоматизованої системи управління відтворюваними ресурсами суднобудівних підприємств. Завдяки впровадженню результатів дослідження знижено трудомісткість управління, підвищено якість рішень, що примаються, одержано економію за рахунок раціонального використання ресурсів, в цілому підвищено конкурентоспроможність вітчизняних суднобудівних підприємств.

Досліджено зміст, напрямки й об'єкти промислової політики держави у сфері суднобудівної промисловості, вдосконалено механізми її реалізації. Проаналізовано стан, тенденції та світовий досвід державного стимулювання розвитку даної промисловості як об'єкта господарсько-правового впливу. Виявлено недоліки законодавчого регулювання господарської діяльності підприємств галузі та запропоновано шляхи його вдосконалення. Доведено, що коло об'єктів промислової політики у сфері суднобудівної промисловості має бути розширене. Запропоновано використовувати господарсько-правові засоби стимулювання у суднобудуванні та судноремонті, судновому машинобудуванні та морському приладобудуванні, що мають бути визнані пріоритетними галузями промисловості. Увагу приділено вдосконаленню систем і законодавства. Зазначено необхідність розробки та прийняття відповідних програм економічного розвитку, що мають складати ієрархічну систему. Досліджено певні господарсько-правові засоби промислової політики у сфері суднобудівної промисловості, наведено механізм формування галузевої політики держави у цій сфері.

Встановлено, що успішна діяльність на глобальному ринку можлива лише за умов розробки та реалізації обгрунтованої стратегічної концепції з урахуванням усіх чинників глобального конкурентного середовища, що передбачає проведення маркетингових досліджень світового ринку. На основі аналізу світового й українського суднобудування визначено ключові фактори успіху у даній галузі, а також запропоновано стратегічні альтернативи щодо вітчизняної суднобудівної промисловості, в основу яких покладено конкурентні стратегії, орієнтовані на продукт, ринок, якість, витрати та інновації.

Визначено закономірності розвитку економічних систем, досліджено теоретико-методологічні засади вивчення та моделювання перехідних процесів, що відбуваються в них. Проаналізовано сутність суспільного виробництва як процесу послідовного перетворення товарно-грошового потоку. На базі зазначеного підходу розроблено загальну модель динамічного стану виробництва та варіанти її практичної реалізації. З метою вирішення практичних завдань економіко-математичного моделювання запропоновано нові моделі, зокрема інвестиційних і циклічних процесів. Показано особливості співвідношення підходів теорії ігор та виявлених закономірностей розвитку економічних систем. Особливу увагу приділено моделюванню перехідних процесів в авіатранспортній та авіабудівній галузях економіки України.

Розглянуто актуальні теоретичні та методичні питання реструктуризації, проаналізовано практичні проблеми її планування та проведення за умов ринкової економіки. Обгрунтовано рекоменації щодо оцінювання ефективності реструктуризаційних заходів і прийняття управлінських рішень, зокрема, на суднобудівних підприємствах. Уточнено понятійний апарат реструктуризації з урахуванням специфіки галузі суднобудування. Визначено особливості та рівень використання виробничого потенціалу суднобудівних підприємств України. Систематизовано теоретичні підходи до визначення ефективності реструктуризації підприємств з урахуванням специфіки виробництва швидкісних суден. Проаналізовано методи управління реструктуризацією в суднобудівельній промисловості України. Розроблено методику інтегрального оцінювання ефективності процесу реструктуризації підпрємства з урахуванням мікро- та макроекономічних факторів, а також динаміки світового ринку суднобудування. Розроблено модель управління процесом реструктуризації, що дозволяє проводити безперервне оцінювання її економічних результатів і коригувати основні напрямки. Запропоновано стратегію створення промислово-фінансових груп у суднобудуванні як організаційної форми, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності та забезпечує стійкий розвиток підприємств.

Вирішено науково-практичну проблему вдосконалення управління витратами виробництва суднобудівних підприємств. З урахуванням виявлених проблем оперативного управління цими витратами на підставі планово-облікових одиниць запропоновано вдосконалення існуючої системи за допомогою центрів відповідальності. Розроблено класифікацію факторів, що впливають на формування системи центрів відповідальності у суднобудівній галузі. Систематизовано основні мотиваційні фактори системи управління витратами на підставі центрів відповідальності. Запропоновано методику оцінки доцільності існування певного центру відповідальності в ієрархії, за допомогою коефіцієнтів керування витратами.

Висвітлено економічну суть грошових потоків, а також особливості їх формування та використання суднобудівними та судноремонтними підприємствами. Досліджено методологічні засади управління грошовими потоками підприємств. Наведено пропозиції щодо коректування нормативно-правового регулювання даних потоків в Україні. Розроблено методику їх фінансового аналізу, яка містить матрицю комплексного коефіцієнтного аналізу грошових потоків підприємства та мультиплікативну модель оцінки ефективності грошових потоків коштів. Обгрунтовано теоретичні підходи до управління та прогнозування грошових потоків підприємства. Розроблено методологічний інструментарій контролінгу цих потоків.

Проаналізовано світовий і вітчизняний досвід будівництва композитних плавучих споруд. Розглянуто сучасні принципи та методи управління проектами у даній галузі суднобудування, розроблено наукові засади даного процесу. Встановлено, що для будівництва композитних плавучих споруд найбільш раціональними є трирівнева система керування виробництвом. Для моделювання функціональних задач використано напрямлені графи, що відображають типові фрагменти технічної підготовки суднобудівного виробництва. Вперше розроблено математичну модель керування суднобудівним виробництвом, запропоновано алгоритми її розрахунку. Визначено базові принципи проектування автоматизованої системи керування будівництвом композитних плавучих споруд. Результати наукового досліження впроваджено у виробництво та рекомендовано використовувати на суднобудівних підприємствах України та країн СНД.

Досліджено стан суднобудівних підприємств України за нових умов господарювання та міжнародний досвід керування проектами реструктуризації. Розроблено теоретичні засади їх керування, модель та проект реструктуризації, організаційну модель раціонального суднобудівного підприємства. Запропоновано інвестиційний проект розвитку виробництва на підставі залучення іноземного капіталу, а також проект підвищення рівня безпеки суден, зокрема, пожежної безпеки, що містить нові технології вогнезахисту матеріалів за міжнародними вимогами та наукові рекомендації для організації спеціалізованого центру їх вогнезахисту.

Досліджено проблему зменшення втрат і скорочення термінів побудування судна на єдиній методологічній основі як задачу створення оптимальної віртуальної верфі. Обгрунтовано конструктивно-ієрархічний принцип створення системи планово-облікових одиниць, що дозволяє використовувати її для організації та управління проектами віртуальних виробництв (ВВ). Виявлено напрямки реструктуризації українських суднобудівних підприємств, розроблено організаційну модель сучасного суднобудівного підприємства. Запропоновано метод оцінки впровадження інформаційних технологій у суднобудуванні та обгрунтовано відповідний критерій (вектор ефективності). Вперше створено математичну модель віртуальної верфі, яка відповідає основним принципам організації. Установлено закономірності механізму взаємодії IBM CAD/CAM/CAE-систем TRIBON, FORAN, ДЕЙМОС та розроблено відповідні алгоритми організації взаємодії. Запропоновано та реалізовано новий підхід до реінжинірингу та утилізації існуючих баз даних та успадкованих інформаційних управляючих систем суднобудівних підприємств у складі комп'ютеризованих інтегрованих виробництв.

Удосконалено теоретичні та прикладні аспекти формування фінансово-економічного механізму фінансування модернізації підприємств галузі суднобудування в Україні. Визначено зміст принципів побудови та наведено концептуальну схему структури даного механізму, відповідно до яких розроблено систему методів управління фінансовими потоками. Запропоновано положення для формування системи активного управління грошовими потоками суднобудівного виробництва. Сформовано фінансову стратегію та тактику поведінки підприємств галузі та розроблено модель фінансової діяльності та грошових потоків. Запропоновано підхід до управління витратами виробництва. Розроблено алгоритм розрахунку рівня та структури рівня та структури витрат на виробництво та реалізацію продукції. Наведено концепцію, систему та механізм управління витратами. Розроблено концептуальні основи формування механізму стратегічного прогнозування фінансово-економічного розвитку суднобудівних підприємств та наведено такий механізм.