Комплексно досліджено політику Британського уряду з урегулювання ольстерської проблеми. З'ясовано суть, передумови виникнення, етапи розвитку та складові даної проблеми, виокремлено та класифіковано політичні сили Північної Ірландії та визначено роль цих сил в її еволюції. Вивчено розвиток і здобутки політики Великої Британії в Ольстері у соціально-економічній та освітній галузях, у сфері безпеки, питанні визначення конституційного статусу Північної Ірландії та прав католицької меншини у 1968 - 2005 рр. Проаналізовано розвиток англо-ірландського діалогу щодо ольстерської проблеми, а також вплив США та міжнародних організацій на політику Великої Британії з розв'язання північноірландського питання.

Здійснено комплексне дослідження інформаційної політики Великої Британії у контексті побудови інформаційного суспільства та виявлено її особливості. Проаналізовано концептуальні підходи до проблеми становлення інформаційного суспільства та визначено основні теоретико-методологічні аспекти вивчення інформаційної політики. Встановлено особливості формування стратегії розвитку інформаційного суспільства в межах інформаційної політики Великої Британії та виявлено її основні зовнішні та внутрішні чинники розвитку. Досліджено основні домінанти стратегічного підходу країни до формування інформаційного суспільства. Визначено ключові аспекти досвіду Великої Британії для формування інформаційної плітики України.

Висвітлено особливості політичного устрою Великої Британії, а також унікального об'єднання держав - Співдружності Націй. Показано внесок країни у створення та функціонування сучасних міжнародних організацій: ООН, ЄС, НАТО. Увагу приділено діяльності Сполученого Королівства в міжнародних організаціях як особливому аспекті зовнішньої політики держави, її прихильності до поглиблення багатосторонності як головного інструменту в забезпеченні миру та стабільності в сучасному світі. Наголошено на особливостях британських підходів до багатьох принципових питань розвитку та діяльності міжнародних організацій на різних етапах їх функціонування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф035 + Ф3(4ВЕЛ)12

Рубрики:

Системи і розділ політичної влади

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено критерії, що дозволяють відмежовувати представницькі системи Середньовіччя та Нового часу, систему парламентського представництва від органів станово-корпоративного представництва, електорату тощо. Виявлено особливості формування політичних партій Великобританії й аргументовано, що у партійно-політичній системі Великобританії відбуваються певні зміни у конфігурації британської спільноти, тобто провідні партії країни як складові частини даної системи перестали асоціюватися з певними соціальними класами, національними прошарками суспільства, а стали орієнтуватися на більш широку коаліцію мультикультурного прошарку населення країни, яка у внутрішньому аспекті не так вже пов'язана певними інтересами та цінностями. Доведено, що до недавнього часу домінуюча мажоритарна модель демократії (Вестмінстерська), яка є невід'ємною частиною партійно-політичної системи Британії на протязі останніх 7-ми років (після 2005 р.), за окремими параметрами мусила поступитись плюралістичній (консенсусній) моделі. Вдосконалено класифікацію політичних партій Великобританії та зазначено, що біпартійна система Великобританії втрачає свій стабільний статус.

Проаналізовано переваги та проблемні характеристики виборчої системи (ВС) відносної більшості на підставі розгляду політичних наслідків застосування даної системи у Сполученому Королівстві. Емпіричною базою аналізу виступають результати виборів до Палати громад після Другої світової війни. Також розглянуто результати аналізу даного типу ВС в світовій політологічній думці.

Розглянуто проблему неоконсерватизму у Великій Британії. В ній проаналізовано процес формування, становлення та втілення в життя неоконсервативних ідеологічних положень за часів прем'єрства Маргарет Тетчер. Простежено процес практичної реалізації неоконсервативної ідеології в соціальній, економічній та зовнішньополітичній сферах.

Мета роботи - пояснення занепаду й падіння могутності Британії. У той час як Великобританія демонструє низку показників, які свідчать про її міць, стверджено, що ці показники можуть не розкривати всю масштабність падіння британської влади протягом певного періоду часу, що було підкреслено результатом чергового референдуму в березні - червні 2016 року. Як аналітичний інструмент застосовується теорія джерел соціальної влади Майкла Манна. Розглянуто межі між різними джерелами соціальної влади. Зокрема, звертається увага на п'яте джерело, зазначене М. Манном, - "лідерство", а також на те, що британські джерела соціальної влади були особливо ослаблені за уряду Д. Кемерона та травневого референдуму. Робота є першою в серії, присвяченій вивченню падіння й занепаду влади/потужності Британії з 1945 року.

Проаналізовано за допомогою джерел соціальної влади Манна курс та поведінку на політичній арені Великої Британії в період з 1945 по 1963 роки, коли вступ Великої Британії до Європейської економічної спільноти був заветований Президентом Франції де Голем. Опираючись на п'яте джерело соціальної влади описане Манном, в аналізі розглядаються британські політичні лідери в зазначений період з особливим акцентом на Атлі та Макміллі, які суттєво вплинули на потугу Великої Британії в цей період. Як наслідок війни, Великобританія стикнулася із процесами деколонізації, зокрема змаганнями Індії за незалежність, а також намагалася підтримати свій вплив на Близькому Сході та у Південно-Східній Азії. Однак Великобританія потрапила у залежність від американської допомоги за планом Маршала. Не зважаючи на певні успіхи у створенні системи безпеки та економічної координації із європейськими країнами, Британії не вдалося досягти створення "близького" проекту Європи. Ця невдала спроба продемонструвати лідерство мала доленосні наслідки - нездатність грати будь-яку роль у грі, встановленій іншими великими економічними силами. Робота є другою у серії, присвяченій вивченню падіння та занепаду влади Британії з 1945 року.

Зроблено спробу визначити зміст референдумів в Шотландії та Каталонії як політичного інструменту для здобуття незалежності. Здійснити порівняльну характеристику цього політичного інструменту у межах двох історичнорізних регіонів. Ключові завдання, що визначають напрямки опрацювання проблеми це: по-перше, виявлення актуальних чинників активізації сепаратизму на початку XXI століття; по-друге, вивчення історичних причин та сучасних особливостей сепаратистських настроїв, рухів в Каталонії і Шотландії; по-третє, в дослідження засобів і методів протидії іспанської влади сецесійним проявам в Каталонії і Шотландії, а також в аналізі їх трансформації останнім часом.

Дослідження присвячено проблемі вивчення впливу моделі лідерства Т. Блера на зовнішню політику Великої Британії. Наголошено на тому, що модель лідерства, сформована Т. Блером, мала безпосередній вплив на процес переосмислення і трансформації зовнішньополітичних векторів держави. Практичні дії політика значною мірою відповідають тим теоретичним основам, які було закладено в зовнішньополітичний курс Британії, а дії Т. Блера були спрямовані не стільки на реалізацію короткострокових ситуативних завдань, скільки на впровадження довготривалої зовнішньополітичної стратегії, метою якої була як трансформація культури стратегічного мислення британських політичних еліт, так і утвердження Британії в статусі одного з лідерів ліберального світу.