Исследованы проблемы взаимодействия великих держав а Евразии место Украины в данных геополитических процессах. Выявлено закономерности геополитической эволюции Большого евразийского пространства, проанализирована специфика моделей интеграционных процесов на постсоветском пространстве в контексте национальных интересов Украины. Определены основные тенденции трансформации системы международных отношений. Показана роль пространственного фактора в мышлении и дискуссиях политических элит великих держав в процессе формирования новой системы международных отношений. Исследовано влияние глобального економического кризиса на эти процессы в направлении регионализации мира. Изучены цивилизационные аспекты интеграционных процессов на постсоветском простанстве, базовые преимущества участия Украины в евразийских интеграционных проектах в составе России, Беларуси, Казахстана. Определено, что процессы формирования новой системы международных отношений проходят в условиях доминирования ведущих держав западной цивилизации, которые на протяжении последних столетий успешно лишают статуса Больших пространств другие народы, способные составить конкуренцию в процессе борьбы за ресурсы в самом широком понимании этого термина и интегрируют их в свой мировой порядок.

Розкрито предмет геополітики, показано її місце в системі наук і практичній діяльності. Обгрунтовано концептуальні та методологічні засади геополітичного аналізу. Проведено критичний огляд історичних геополітичних ідей і підходів. Охарактеризовано структуру та тенденції розвитку глобального політичного простору. Висвітлено функції основних суб'єктів сучасних геополітичних відносин. Проаналізовано геокультурні та геоекономічні суперечності геополітичної взаємодії. Розкрито основні риси практичної геополітики держав і концептуальні основи конструктивної зрівноваженої геополітики. Визначено перспективні напрями геополітики України.

Проаналізовано доктринальні моделі нового світового порядку, геостратегічні чинники розвитку системи міждержавних відносин щодо побудови систем колективної безпеки й концептуальних засад управління адміністративно-політичною діяльністю держави у внутрішньо- та зовнішньополітичній сферах. На підставі дослідження проблем організувального впливу держави у сфері національної безпеки й оборони визначено систему суб'єктів владних повноважень, які реалізують свою компетенцію щодо організації ефективного функціонування секторів оборони й безпеки, правові засади їх діяльності, а також координації та взаємодії.

Висвітлено сучасні тенденції та явища в середовищі української діаспори (УД). Проаналізовано масштаби новітньої хвилі еміграції, її втрати, здобутки та перспективи. Оцінено вплив сучасної новітньої української еміграції на творення образу України у світі. Розкрито передумови й інституційно-правові механізми залучення діаспори до державотворчих процесів в Україні. Розглянуто церкву як центр збереження та формування духовності українця за кордоном. Висвітлено значення вількозацького руху у громадсько-політичному житті української діаспори і збереженні національної ідентичності. Проведено класифікацію українського ономастикону Нижнього Поволжя. Розкрито правові аспекти діяльності освітніх осередків української національної меншини в Польщі. Подано інформацію про народну та церковну архітектуру русинів Сербії. Охарактеризовано професіограму вихователя дошкільних закладів в українській діаспорі США і Канади. Обгрунтовано зміст, форми, методи, технології соціально-педагогічної роботи з дітьми трудових мігрантів.

Описано технології політичного маніпулювання, проаналізовано вплив кіберзлочинності на міжнародні відносини (МВ), діяльності комітетів Верховної Ради України на розвиток МВ. Висвітлено проблеми та перспективи покращення міжнародного іміджу України. Викладено сучасні доктринальні підходи до визначення понять і кваліфікації договорів у цивільному праві. Проаналізовано особливості законодавчого регулювання відсоткової ставки за кредитним договором. Розкрито загальні засади договору довічного утримання. Визначено вплив біржової торгівлі на ціноутворення сільськогосподарської продукції в Україні. Увагу приділено питанням обов'язкового страхування відповідальності під час здійснення аудиту, державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Висвітлено основні положення антикризового управління підприємствами, проблеми розвитку малого бізнесу в Україні.

Розкрито специфіку концептуального забезпечення зовнішньої політики (ЗП) України в постбіполярній системі міжнародних відносин. Висвітлено особливості міжнародного становлення держави в контексті формування її міжнародних відносин, засади ЗП на основі мотиваційно-цільової парадигми зовнішньополітичної діяльності. Визначено сучасну національну політику, зовнішньополітичні завдання та геополітичні пріоритети України. Обгрунтовано перспективи розвитку міжнародної системи у національному зовнішньополітичному плануванні. Описано моделі ЗП держави у середньостроковій перспективі.

Досліджено особливості формування євроінтеграційного курсу України за умов сукупної дії внутрішніх і зовнішньополітичних чинників. Висвітлено об'єктивність європейського напряму зовнішньої політики України. Узагальнено різні підходи щодо визначення зовнішньополітичного курсу, зокрема, проблем і перспектив європейської інтеграції нашої держави. Вивчено принципи та тенденції у відносинах України й Європейського Союзу, та проаналізовано визначальні етапи та події, якими позначений діалог двох міжнародних акторів. Комплексне дослідження концепцій євроінтеграції Україна до Євросоюзу та впливу на них російського чинника дозволяє стверджувати, що за всієї важливості впливу низки внутрішніх і зовнішніх чинників, які стимулюють, або, навпаки, гальмують процес європейської інтеграції країни, домінантну роль відіграють специфічні внутрішньополітичні обставини.

Висвітлено методологію аналізу світоглядно-теоретичних основ української політики, еволюцію форми правління в Україні в контексті політики. Розкрито теоретико-методологічні засади розвитку політичних комунікацій в державі, роль міфів у системі політичного знання. Визначено політичні цінності та політичний процес за умов соціальної трансформації. Увагу приділено питанням естетики та етики української політики, багатомовності як мовно-культурному феномену. Проаналізовано політичні основи та досягнення європейського вибору України.

Систематизовано концептуальні засади іміджевої стратегії держави, розроблено дослідницьку концептуальну модель стратегії. Узагальнено тактичний інструментарій реалізації іміджевої стратегії та доведено залежність її ефективності від внутрішніх і зовнішніх чинників. Методом стратегічного аналізу висвітлено сучасний етап розробки та реалізації української іміджевої стратегії. Запропоновано дослідницький алгоритм оптимізації тактичного інструментарію. Аргументовано системні засади та дослідницькі пропозиції щодо забезпечення ефективної іміджевої політики України.

Розкрито поняття регіонального іміджмейкингу як засобу позиціонування регіону в інформаційному просторі. Висвітлено нові тенденції в розвитку неополітичних технологій. Охарактеризовано процес прийняття рішень у міжнародних організаціях. Обгрунтовано передумови входження України у глобальний інформаційний простір в контексті вимог міжнародної інформаційної безпеки. Визначено психологічні механізми інформаційного впливу на свідомість людини. Розглянуто загрози приватності в мережі Інтернет. Розкрито роль неурядових організацій у реалізації громадської дипломатії США. Приділено увагу правовій відповідальності за зловживання свободою інформації. Проаналізовано проблему усвідомлення практичного значення здобутих знань за напрямом підготовки "міжнародна інформація". Розглянуто інформаційний тероризм як інструмент зовнішньої політики держави на сучасному етапі.

Розглянуто геополітичні пріоритети, новітні внутрішні та зовнішні загрози національній безпеці України. Увагу приділено проблемі геополітичного вибору нашої держави.

Досліджено роль міських поселень в активізації транскордонного співробітництва. Розглянуто мету, завдання та напрями діяльності центрів активізації транскордонного співробітництва. Проаналізовано фактори розвитку центрів активізації транскордонного співробітництва: залучення іноземних інвестицій, рівень розвитку виробничої сфери, наявність трудових ресурсів, забезпечення фінансовими інституціями, рівень розвитку прикордонної і транспортної інфраструктури, роль в ієрархії адміністративно-територіального устрою, рекламно-інформаційна діяльність. Виділено показники оцінки ефективності центрів активізації транскордонного співробітництва.

Проаналізовано основні аспекти зовнішньої політики Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Молдова, Румунії, Угорської Республіки, Республіки Польща та Словацької Республіки стосовно забезпечення прав представників діаспор цих країн в Україні, а також досліджено можливі напрями здійснення за їх допомогою впливу на формування Україною власної внутрішньої і зовнішньої політики.

Доведено, що позаблоковий статус на сучасному етапі є природнім для України через особливості її геополітичного положення.

Окреслено найважливіші історико-географічні передумови євроінтеграційних процесів. Визначено основні аспекти процесів євроінтеграції як геопросторового феномену. Із географічних позицій охарактеризовано значення цих аспектів щодо України. Підкреслено, що розглянуті інтеграційні процеси мають західноєвропейськy, а не загальноєвропейськy сутність.

Розглянуто сучасну державну інформаційну політику України з утвердження позитивного іміджу за кордоном. Визначено чинники, що зумовлюють проблеми у ході його формування. Запропоновано практичні заходи з формування позитивного іміджу України за кордоном.

Розкрито особливості зовнішньополітичного іміджу держави, висвітлено роль електронного PR як сучасного та ефективного інструменту його формування. Охарактеризовано основні інструменти електронного PR, що використовуються у разі здійснення іміджевих комунікацій. Проаналізовано досвід США та України в цій сфері.

Розглянуто питання, пов'язані з різними вимірами існування створюваної Європи, визначенням параметрів існування України у європейському колі держав. Увагу приділено проблемам європейської інтеграції України, визначенню її місця та ролі в процесах, що відбуваються в європейському політичному та безпековому просторі, особливо починаючи з 1991 р. Розкрито нові засади розбудови політичного та безпекового простору. Зазначено, що визначення ролі України у формуванні нової структури безпекових відносин у Європі має бути одним з основних важелів просування її головних інтересів у відносинах з європейськими країнами та провідними організаціями у сфері європейської безпеки, насамперед з НАТО й ЄС. Процес інтеграції в ЄС відкриває для України перспективу підтримки державного суверенітету за нових міжнародних умов, коли державна незалежність виявляється не у праві на здійснення одноосібних дій, а у реалізації національних інтересів спільно з іншими державами, що подіяють такі самі цілі.

Досліджено основні закономірності, тенденції та перспективи сучасної багатовекторної зовнішньої політики України як основного геостратегічного курсу нашої держави та визначено на цій основі її основні зовнішньополітичні пріоритети. Сформульовано основні проблеми на шляху реалізації зовнішньополітичної стратегії України та окреслено можливі шляхи їх вирішення, а також виокремлено позитивні та негативні тенденції в розвитку цього процесу. Зроблено висновок, що визначення зовнішньополітичних інтересів нашої держави потребує врахування як усієї системи глобальних зацікавлень різних країн, так і фактичного розкладу сил - економічних, політичних, військових, ідеологічних - у своєму регіоні.

Обоснована неперспективность геополитического проекта "Евровосток". Показано, как и почему в течение 2010 - 2012 гг., несмотря на трения и противоречия, происходит интеграция Украины в ЄС. Изложено авторское видение процессов глобализации на современном этапе. Продемонстрировано, как изменялась политическая Европа на протяжении последних лет. Проанализированы процессы в Украине на пороге судьбоносного 2013 г., страна показана такой, какой есть сегодня, с вызовами ее экономическому и общественному развитию. Прослежено, как разворачивалась невиданная по масштабам "битва за Украину" между Москвой и Брюсселем, победитель в которой еще не определен.