Висвітлено проблеми формування стратегічного партнерства (СП) між Україною та Польщею, історичні аспекти становлення українсько-польських взаємовідносин у політичній площині та в економічній сфері, секторальні аспекти двосторонніх взаємовідносин (ДСВ) у контексті їх відповідності задекларованим цілям СП. Визначено пріоритетні сфери поглиблення ДСВ між Україною та Польшею на короткотерміновий період і в довгостроковій перспективі. Розкрито особливості взаємовідносин держав у галузі енергетики і транзиту енергетичних ресурсів, військово-політичній сфері, науково-освітньому, соціально-культурному, транскордонному та міжрегіональному співробітництві. Увагу приділено проблемі формування СП України та Польщі в ХХІ ст.

Охарактеризовано економічний вимір українсько-польського співробітництва за головними напрямами зовнішньоекономічної діяльності Волинської, Львівської та Закарпатської областей, що входять до українсько-польського прикордоння. Детально проаналізовано зовнішньоторговельну й інвестиційну діяльність трьох прикордонних областей України із Республікою Польща. Наведено математичний обрахунок впливу Польщі на розвиток регіонального економічного простору за допомогою спеціального показника "Індекс економічного впливу іноземної держави на регіон".

Розглянуто передумови розвитку, чинники та рушійні сили торговельно-економічних відносин й інвестиційного співробітництвa між Україною та Республікою Польща. Наведено низку пріоритетних напрямів економічної співпраці обох держав. Викладено основні стратегічні пріоритети українсько-польського економічного співробітництва. Представлено основні тенденції українсько-польських інвестиційних процесів, а також розглянуто економічну співпрацю на інституційному рівні, що виявляться у впровадженні громадських ініціатив та комерційних проектів.

Розглянуто передумови та сучасний стан торговельно-економічних відносин, зокрема представлено товарну структуру взаємної експортно-імпортної діяльності України та Республіки Польща. Показано динаміку українсько-польського інвестиційного співробітництва. Наведено порівняльну характеристику геоекономічних інтересів і стратегічних цілей обох держав. Окреслено перспективи подальшого українсько-польського економічного співробітництва через аналіз виступів, зустрічей та форумів, проведених на вищому та найвищому рівнях між двома державами.

Розглянуто стан і перспективи українсько-польських відносин наприкінці XX - на початку XXI ст. в контексті європейської інтеграції. Проаналізовано теоретичні та практичні основи реалізації українсько-польського співробітництва на регіональному рівні. Сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення системи міжрегіональної співпраці України з країнами Центрально-Східної Європи в процесі розширення ЄС на Схід. Увагу приділено особливостям впливу розширення ЄС на співпрацю українських і польських регіонів. Викладено особливості стратегії українсько-польського міжрегіонального співробітництва й євроінтеграційні плани України.

Проаналізовано євроінтеграційний аспект українсько-польського стратегічного партнерства, розглянуто основні цілі, проблеми та перспективи українсько-польських відносин у контексті зовнішньополітичного курсу України на євроінтеграцію.

Проаналізовано діяльність єврорегіонів, створених на терені українсько-польського прикордоння. Досліджено головні проблеми їх функціонування за сучасних умов та охарактеризовано основні заходи, необхідні для активізації транскордонного співробітництва в межах єврорегіонів.

Досліджено поняття історичної політики, її особливості в Україні в 1990 - 2000 рр. Показано державну політику України у сфері історичної пам'яті, ставлення лідерів держави до історичного минулого, законодавчі акти влади щодо окремих питань історії. Проаналізовано динаміку ставлення населення України до діяльності ОУН і УПА протягом останніх семи шести років. Охарактеризовано агентів, які впливають на формування суспільного та індивідуального ставлення до суперечливих питань історії ОУН і УПА. Приділено увагу проблемам політики пам'яті Другої світової війни в сучасній Україні. Вивчено вплив політичних чинників на формування моделей пам'яті. Визначено цивілізаційні архетипи українського народу, розкрито їх значення у формуванні історичної пам'яті українців і стрижневих цінностей української нації. Розглянуто питання щодо ролі мови у формуванні української нації та національної ідентичності. Порушено проблему захисту української мови в сучасній Україні. Обгрунтовано геополітичні, суспільно-політичні, ментальні чинники, які призвели до значної активізації формування в Республіці Польща специфічного, загостреного соціоісторичного сприйняття польсько-українського збройного конфлікту 1942 - 1947 рр., кульмінацією якого стала Волинська трагедія 1943 - 1944 рр.

Досліджено та висвітлено становлення й розвиток сучасних українсько-польських міждержавних відносин та їх трансформацію на рівень стратегічного партнерства. На основі значного документального та фактологічного матеріалу проаналізовано українсько-польські політичні взаємини й їх інституційне забезпечення, договірно-правову базу відносин, економічне та транскордонне співробітництво, співпрацю у гуманітарній сфері, а також відслідковано роль української меншини в Республіці Польща та польської меншини в Україні у справі налагодження та зміцнення міждержавних зв'язків. Розкрито роль місцевого самоврядування у розвитку українсько-польських взаємовідносин. Досліджено питання реституції культурних цінностей та опіки над місцями національної пам'яті двох народів. Розглянуто питання внеску України та Польщі у формування цілісних освітньо-світоглядних систем національних меншин.

Досліджено процес розвитку українсько-польського двостороннього політичного співробітництва та в межах Вишеградської групи кінця XX - початку ХХI ст., виділено основні хронологічні етапи міждержавної взаємодії. Розглянуто проблемні моменти у кожному періоді двосторонньої співпраці й акцентовано увагу на позитивному досвіді українсько-польських відносин. Визначено роль Республіки Польща у реалізації євроінтеграційної стратегії України. Проаналізовано програми головування Республіки Польща у Вишеградській групі.

Комплексно досліджено міжнародно-політичні аспекти функціонування українсько-польського державного кордону. Вивчення історичної генези становлення українсько-польського державного кордону з урахуванням функціональної динаміки дозволило обгрунтувати чотири послідовні етапи в її розвитку. Виокремлено та проаналізовано природні, технічні, суспільні, економічні, політичні та інші перешкоди на шляху функціонального розвитку українсько-польського кордону. З'ясовано значення транскордонного співробітництва для посилення контактної функції кордону. Розроблено та обгрунтовано жорстку політичну, жорстку економічну, симетричну, асиметричну, вибірково спрощену та відкриту моделі функціонування державних кордонів, причому доведено, що окремі з них реалізовані на українсько-польському кордоні (асиметрична, вибірково спрощена), інші не мають перспектив для втілення (жорстка політична та економічна). Серед них найефективніша за функціональністю вважається відкрита модель, пов'язана зі значним прогресом України на шляху до європейської інтеграції.

Проаналізовано проблему побратимських зв'язків міст України за сучасних умов. Детально розглянуто головні перешкоди, що стоять на шляху співробітництва між містами-побратимами України та Польщі. Визначено ключові зовнішні та внутрішні проблеми у функціонуванні побратимських зв'язків між містами України та Польщі. Вивчено роль громадської експертизи та громадського моніторингу діяльності органів влади. Проаналізовано потенційні можливості для реалізації побратимських зв'язків між українськими та польськими містами.

Визначено, що транскордонне співробітництво розвивається на основі ряду принципів та має різні організаційні форми, найдієвішими з яких є єврорегіони. Встановлено, що головними чинниками розвитку транскордонної співпраці є геополітичні, політико-правові, соціально-економічні та природно-ресурсні. Виявлено на основі врахування головних чинників та здійсненого SWOT- аналізу транскордонного співробітництва пріоритетні напрями українсько-польської взаємодії. Інтенсивність співпраці, її форми та напрями стали основою авторської періодизації транскордонної співпраці в українсько- польському прикордонні. Доведено, що українсько-польське транскордонне співробітництво ефективно здійснюється в рамках єврорегіонів "Карпатський" та "Буг". Це дало Україні сподівання на залучення до євроінтеграційних процесів через інтегровані програми регіонального розвитку, що показало позитивний економічний, соціальний і політичний ефект.

Проаналізовано гуманітарну складову українсько-польського транскордонного співробітництва (ТКС) шляхом розкриття явища історичної пам'яті, гуманітарного аспекту візової політики, співробітництва у сфері освіти, культури та науки. Встановлено, що гуманітарна складова ТКС, поряд з іншими складовими, посідає вагоме місце в українсько-польському ТКС, відіграє важливу роль у консолідації населення на спільному прикордонному просторі та може сконструювати історичну пам'ять українсько-польського прикордоння. За роки незалежності співпраця українсько-польського прикордоння в гуманітарній сфері заклала фундамент для взаємного розуміння двох народів, які в минулому стикалися з етнічними антагонізмами. Сьогодні гуманітарна складова українського-польського ТКС - це важлива частина співпраці України та Польщі, основоположною засадою якої є зміцнення сусідських відносин. Їй належить нелегка функція налагодження взаємних ініціатив з метою зменшення стереотипності прикордоння, подальшого зближення народів і подолання наслідків важких сторінок історії. Одне з найважливіших завдань мешканців українсько-польського прикордоння - це застосування історичного досвіду, зведення конфліктних ситуацій до спільного знаменника системи європейських цінностей.

Порушено питання міжнародної співпраці двох держав-сусідів, забезпечення процесу ведення митної політики. Розглянуто митні відносини та законодавство, що є важливими важелями ведення митної справи. Приєднання до Європейського Союзу є пріоритетом зовнішньої політики України, тому досвід нашого стратегічного партнера Польщі, здобутий у процесі ведення переговорів щодо приєднання до Європейського Союзу, є надзвичайно цінним для нашої держави у контексті євроінтеграційних зусиль України. Митна політика є одним з основних інструментів протекціоністської політики держави. На цьому етапі всебічного розвитку нашої молодої держави необхідною складовою українсько-польського співробітництва є належна діяльність митної системи та відповідно митні відносини.

Розглянуто динаміку та характеристики українсько-польских міграцій останніх десятиліть. Показано, що інтенсивність транскордонної мобільності на українсько-польському кордоні зростає, передовсім за рахунок мешканців прикордонних територій і завдяки сприятливому для поїздок українців режиму, встановленому польською стороною. Здебільшого українці здійснюють поїздки до Польщі, керуючись економічними причинами, з метою торгівлі чи працевлаштування. Особливістю українсько-польських міграцій є переважно тимчасовий, циркулярний їх характер, що забезпечується спрощеним порядком допуску тимчасових працівників із України на ринок праці Польщі. Більшість українських мігрантів зайняті в Польщі некваліфікованою працею в сільському господарстві, торгівлі, будівництві, в домогосподарствах місцевих жителів. Разом з тим, зростає міграція до Польщі спеціалістів, а також виїзд української молоді на навчання. Враховуючи напружені стосунки між Україною та Росією, що донедавна була основним партнером України з обміну населенням, польський напрям міграції українців набуває першорядного значення.

Досліджено характер, особливості, проблеми сучасного етапу українсько-польських відносин; проаналізовано основні напрями стратегічного партнерства в сфері політики пам'яті.

Здійснено системний аналіз побратимського співробітництва українських і польських міст. З'ясовано сутність інституту побратимства як суспільно-політичного явища. Визначено теоретико-методологічну базу вивчення проблеми в категоріях політичної науки.

Розглянуто модель системи регіональної безпеки Центрально-Східної Європи в політичній думці Б. Осадчука, її різні конфігурації в період до кінця XX ст. Ключову роль в даній системі мало відігравати українсько-польське партнерство, тому важливою умовою її реалізації було налагодження примирення між обома сторонами. Погляди українського публіциста щодо проблемного поля представлені в формі моделі, систематизованої за періодами.

На новітній науково-методологічній і джерелознавчій базі здійснено комплексне дослідження процесу становлення й розвитку нової системи співробітництва між Україною та Республікою Польща в 1991 - 2014 рр. Визначено історичні та геополітичні передумови формування двосторонніх міждержавних відносин на початку 1990-х рр., а також виявлено та проаналізовано основні етапи та створення договірно-правової основи сучасних українсько-польських взаємин, їх інституційне забезпечення. З'ясовано головні тенденції та особливості українсько-польських міждержавних взаємин у політично-економічній та військово-безпековій площині. Досліджено напрями та форми в торговельно-інвестиційній співпраці обох держав. Розкрито співробітництво України та Польщі у питаннях безпеки та оборони за нових історичних умов в європейсько-атлантичному контексті.