Питання оптимального облаштування влади, збереження демократичних засад її функціонування в умовах глобальних та регіональних викликів пов'язане із ефективністю її моделювання, в основі якого реалізація принципів верховенства права, прав і свобод людини і громадянина, поділу влади. Ця книга об'єднує творчий доробок автора за останні п'ятнадцять років, у якому статті, тези виступів і доповідей на конференціях, академічних слуханнях Національної академії правових наук України, і з якого випливає, що традиційний поділ влади на три гілки - законодавчу, виконавчу і судову - уже не вміщає сьогоднішнього механізму державної влади та не враховує, що головним суб’єктом влади у демократичному суспільстві є народ, який делегує владу і державі, і місцевому самоврядуванню. При цьому не обійдено увагою більшість наукових публікацій, присвячених цій проблематиці, що обумовило цитування і значну кількість посилань на праці як відомих, так і молодих вчених. Автор також звертає увагу на те, що демократизація влади передбачає необхідність пошуку нових каналів доступу народу до здійснення влади, який сьогодні у більшості країн монополізований політичними партіями, пропонує органи атестаційної та контрольно-наглядової влади формувати за рахунок професійних громадських організацій.

У навчальному посібнику розкрито сутність принципу верховенства права у системі загальноправових принципів. Проаналізовано вимоги верховенства права в сучасній Україні, підходи Венеційської комісії до тлумачення принципу верховенства права та його складових елементів і практики його застосування Європейським судом з прав людини, Конституційним Судом України і Верховним Судом. Звернено увагу на верховенство права і права людини та їх взаємодію у воєнний період.

Присвячено концептуалізації сучасних теоретико-прикладних перспектив теоретико-правового дискурсу імплементації соціальної відповідальності як імперативу правової держави. Запропоновано розглядати соціальну відповідальність як круговий процес взаємодії між людиною та державою. Завдяки цьому людина не сприйматиме державу як "диктатора", який щоразу обмежує її, а розумітиме, що держава вживає ті чи інші заходи для її блага; так людина усвідомить, що у відповідь на свої позитивні дії отримає схвалення держави й суспільства, зробить певні кроки до їх розвитку. Лише правова держава, встановлюючи певні імперативи для громадян (у конкретному випадку - вимагаючи соціальної відповідальності), сама буде готова відповідати перед своїми громадянами. Для науковців, практиків, науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти закладів вищої освіти, державних діячів, а також усіх тих, хто цікавиться проблематикою соціальної відповідальності як імперативу правової держави.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.1:С5 я73-1

Рубрики:

Соціальні функції держави

Шифр НБУВ: ВА870023 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні питання методології проведення галузевих юридичних досліджень. Особливу увагу приділено загальнотеоретичній характеристиці методології наукового знання, організації та плануванню наукового дослідження, інституту академічної доброчесності, а також алгоритму підготовки наукових кадрів за спеціальністю 081 "Право". Розкрито методологічні проблеми галузевих юридичних досліджень.

Розглянуто теоретико-методологічні, концептуальні засади державного суверенітету. Досліджено понятійно-категоріальний апарат, методологію аналізу державного суверенітету. Проаналізовано сучасні дослідження державного суверенітету, дискусії щодо його зміни в умовах глобалізації, способи визначення ступеня суверенності держав. Приділено увагу питанням внутрішнього суверенітету, впливу регіоналізації на суверенітет держави, взаємодії уніонізму та державного суверенітету. Розглянуто чинники, що впливають на державний суверенітет України.

Розглянуто сутність та детермінанти управління корпоративною інформаційною безпекою підприємства за умов глобальних викликів ХХІ ст. Здійснено корпоративний аналіз еволюції та тлумачення структури корпоративного інформаційного простору, стану та тенденцій інформаційних загроз розвитку та функціонування бізнесу. Досліджено трансформацію видів економічної ефективності діяльності підприємств під впливом цифровізації економіки. Представлено концепцію формування корпоративної інформаційної безпеки. На основі дослідження світових і вітчизняних тенденцій розвитку системи захисту корпоративної інформації обґрунтовано пріоритети у виборі політики інформаційної безпеки, критерії та показники оцінки її економічної ефективності. Шляхом розкриття демаскувальних ознак конфіденційних корпоративних даних представлено інструментарій ідентифікації несанкціонованого доступу до корпоративної інформації, дієві засоби оцінювання економічної ефективності її захисту та контролю.

Мета роботи - здійснити теоретико-правовий аналіз сучасних проблем у пізнанні верховенства права. Використано діалектичний метод пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи. Досліджено сучасні підходи до пізнання верховенства права, які дозволяють комплексно підійти до з'ясування його сутності, розкриваючи різні його аспекти. Зроблено висновок про те, що звернення до гносеологічного аспекту верховенства права дасть можливість надати йому практичної значимості та можливості поширення його як нормативного ідеалу, впровадження його у практику через відповідні правові механізми та забезпечення його дієвості як юридичного принципу. При вираженій, на перший погляд, абстрактності поняття "верховенство права" варто уникати цієї ілюзії, оскільки ця категорія має яскраво виражений практичний і, навіть, прагматичний характер, оскільки може і має бути застосована до всіх без винятку правовідносин безпосередньо. Проаналізовано поелементний та інтегративний підходи до пізнання верховенства права, у результаті чого обгрунтовано думку про те, що не варто формувати вичерпне визначення принципу верховенства права, оскільки будь-які рамки та логічні конструкції не зможуть повною мірою виразити його зміст, вичерпний перелік елементів принципу верховенства права призведе до обмеженості цього поняття. Такий перелік має завжди залишатись відкритим, "живим", доповнюватись, корегуватись з тим, щоб відповідати суті принципу верховенства права, який має конкретно-історичний характер. Проте необхідність такого переліку є нагальною, оскільки з його допомогою можна пізнати сутність принципу верховенства права та забезпечити його прикладний характер.

Акцентовано увагу на вивченні доктринальних підходів Венеційської комісії щодо тлумачення принципу верховенства права та його складових елементів і практики його застосування Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ), Конституційним Судом України та Верховним Судом. Розглянуто антропосоціокультурну природу верховенства права як основоположну загальнолюдську цінність. Визначено місце верховенства права у системі антропосоціокультурних цінностей. Досліджено причини й етапи зародження та еволюції ідеї верховенства права, трансформації цієї ідеї у принцип верховенства права, переростання принципу верховенства права у систему принципів верховенства права. Розкрито роль і функції основних інституційних органів і механізмів держави в утвердженні верховенства права. Акцентовано на значенні Європейської Конвенції про захист людських прав і основоположних свобод, протоколів до неї, рішень ЄСПЛ як критеріїв втілення на практиці доктрини і принципу верховенства права тощо.

Акцентовано увагу на дефектах втілення правових принципів, передусім принципу верховенства права, у сферу правового регулювання економічних відносин, що спричиняє виникнення уявної ефективності відповідних правових актів. На основі аналізу окремих прикладів із законотворчої практики у сфері оподаткування встановлено, що прийняття нормативно-правових актів усупереч принципу верховенства права призвело до спрямування податкової політики усупереч ідеології справедливості.

Досліджено особливості впливу на свідомість суспільства коронавірусної пандемії, що зумовила зміну акцентів у системному державно-громадянському партнерстві. Історичний екскурс засвідчив, що пандемії можуть спричиняти більш згубні наслідки, ніж війни. Доведено, що мобільність населення перетворила епідемію в пандемію та глобалізувала боротьбу з нею, загострила ідеологію ліберальної демократії й стала індикатором сформованості громадянського суспільства.

Висвітлено принцип верховенства права через його зв'язок з іншими принципами адміністративного процесу. Обгрунтовано відсутність єдиного підходу науковців до розуміння змісту понять "принципи адміністративного процесу", "верховенство права". Зазначено про закріплення принципу верховенства права у нормативних приписах національного законодавства (з вказівкою на його зміст через практику Європейського суду з прав людини). Факторами, що визначають актуальність дослідження, визначається значимість імплементації принципу верховенства права в адміністративному процесі та відсутність чіткого розуміння змісту цього принципу, його взаємозв'язку з іншими основоположними засадами адміністративного процесу. Розкрито зв'язок принципу верховенства права з іншими принципами адміністративного процесу, такими як відкритість і прозорість, відповідальність органів державного управління та вільний доступ до правосуддя; законність, юридична рівність. Аргументується, що законність є складником верховенства права (верховенство права не може бути реалізовано, якщо у суспільстві не забезпечено законності); юридична рівність і принцип відповідальності органів державного управління та вільного доступу до правосуддя є факторами дотримання людських прав і верховенства права (усі вчені доходять єдиної думки, що складником верховенства права є юридична рівність; верховенство права не може бути без доступу до суду, без відповідального ставлення державних службовців до своїх функціональних обов'язків); принцип відкритості та прозорості доповнює принцип верховенства права, встановлюючи додаткові вимоги до діяльності органів публічної влади з метою належної реалізації прав людини. Зроблено висновок, що усі принципи адміністративного процесу є тісно пов'язаними між собою, через їх комплексне застосування забезпечується виконання повноважень органів публічної влади та імплементація людських прав. Водночас окремі з цих принципів є складниками верховенства права, а тому їх недоцільно виокремлювати та закріплювати у законодавстві одночасно із закріпленням принципу верховенства права, оскільки це нівелює зміст останнього. Зазначено, що саме таке сприйняття принципів адміністративного процесу має стати основою для подальших наукових розвідок окресленої проблематики та слугувати підгрунтям для реалізації конституційного припису про людину та її права як основоположну цінність українського суспільства.

Досліджено принципи реалізації правоохоронної функції держави органами Національної поліції України. Розроблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення адміністративного законодавства в цій сфері. Проаналізовано зарубіжний досвід і правові проблеми реалізації принципів здійснення правоохоронної функції держави органами Національної поліції. Доведено, що в контексті нормативно-правових засад організації та функціонування муніципальної поліції в Україні необхідно внести відповідні зміни до законодавства про місцеве самоврядування, зокрема закріпити право місцевої влади створювати муніципальну поліцію, а також законодавства, яким регулюється діяльність Національної поліції, з метою чіткого визначення завдань і повноважень муніципальної поліції, правового статусу її поліцейських.

Мета роботи - дослідження верховенства права як принципу в діяльності судової влади в таких аспектах, як з'ясування витоків ідеї верховенства права, співвідношення концепцій верховенства права і судової влади, аналіз відповідної доктрини в Україні. Методи: діалектичний, герменевтичний, прогностичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, метод моделювання, декомпозиції, комплексного аналізу, міжгалузевий метод юридичних досліджень, логічні методи, що були використані як інструментарій для досягнення поставленої мети. Результати. Застосовуючи принцип верховенства права, суддя має пам'ятати про нього як про глобальну мету правосуддя - панування верховенства права в суспільстві. Вирішення кожного спору й будь-якого правового конфлікту має бути спрямоване на дотримання цього принципу. Наукова новизна. З практичної позиції верховенство право визначає місце судів у системі публічної влади, яке має засвідчувати не лише реальний розподіл влади, а й спроможність судової влади обмежувати дискреційні повноваження законодавчої та виконавчої влади і в такий спосіб гарантувати захист від свавілля. Це можливо лише за умови незалежності суду (і процедур правосуддя) від інших гілок влади. Такий підхід до взаємозв'язку поділу влади (традиційно - елементу концепції правової держави) зближує концепції верховенства права та ідеї правової держави в сучасних умовах.

Здійснено аналіз теоретико-методологічних засад дослідження людського потенціалу в умовах глобалізації, розкрито взаємодію, тотожність та відмінність понять "людський капітал" та "людський потенціал" у контексті сучасних дослідницьких підходів, досліджено методологію розмежування цих понять, яка лежить у площині індивідуального та зовнішнього впливу функціонування ресурсного простору людини, встановлено критеріальну відмінність між категоріями "людський капітал" та "людський потенціал". Здійснено методологічну ідентифікацію сутності глобалізації та її впливу на розвиток людського потенціалу, відповідно до чого виявлено глибинну суперечливість її ідентифікації, наведено складний спектр подій, факторів і тенденцій щодо встановлення нового світового порядку, запровадження нових трендів стосовно інституціоналізації та деінституціоналізації у різних сферах суспільного життя. Ідентифіковано глобалізацію як інструментарій реалізації еталонної політики певної сукупності держав, які відстоюють своє право на домінування у новій геополітичній конструкції глобального світу. Досліджено особливості реалізації людського потенціалу в умовах глобалізації як об’єкта наукового аналізу, на основі чого встановлено, що управління людським потенціалом в умовах глобалізації потребує особливих механізмів управління ним з урахуванням новітніх цивілізаційних викликів.

Розглянуто історію, теорію і практику процесу збереження суверенітету держави в умовах світової глобалізації суспільства. Досліджено особливості державного суверенітету за обставин, коли, з одного боку, відмінності всіх сфер суспільного життя держав поступово стираються, а, з іншого боку, держави намагаються зберегти свою самобутність та національну самоідентичність. Наголошено, що Україна будує нову державу. У цих умовах для країни важливо домагатися повного суверенітету або обмежитися неповним державним суверенітетом.

Викладено теорію верховенства права в сучасному вимірі. Розглянуто питання про цінність і верховенство права. Визначено принципи верховенства права: питання доктрини та практики. Зазначено забезпечення ефективності здійснення економічної функції: досвід ЄС. Наведено основи юридичної техніки створення нормативно-правових актів та її вдосконалення. Визначено забезпечення інтересів працівників під час простою в умовах COVID-19. Розглянуто окремі питання передбачуваності застосування правових норм під час кримінального провадження. Визначено проблеми від сплати оренди в умовах карантину. Розглянуто особливості забезпечення гендерної рівності в умовах розвитку бізнесу. Зазначено особливості цивільно-правового захисту комп'ютерного програмного забезпечення.

Наведено теоретичне вирішення актуальної науково-прикладної проблеми розробки концепції цивільно-правової політики України. У такий спосіб започатковано рух системного осмислення нового, відповідно до предмета дослідження, наукового напряму у вітчизняному правознавстві. Зокрема висунуто й обґрунтовано наукову гіпотезу про застосування верховенства права як методу пізнання (юридичного методу), досліджено реальний потенціал практичного запровадження в ужиток цього наукового методу через методику його застосування - "Rule of Law Checklist" ("Мірило правовладдя"). Започатковано дослідження соціальної обумовленості цивільно-правової політики, виокремлено такі її основні фактори, як: аксіологічні, історичні, соціально-економічні, правові, політичні, доктринальні (у сфері правознавства), правозастосовні та соціологічні. Досліджено поняття, систему та види міжгалузевих зв'язків цивільно-правової політики. Проаналізовано форми реалізації цивільно-правової політики (доктринальну, правотворчу і правозастосовну). Виявлено та систематизовано новопосталі проблеми-виклики у сфері реалізації вітчизняної цивільно-правової політики на тлі російської агресії проти України. Окреслено актуальні національно- та міжнародно-правові засоби протидії російській агресії у цивільно-правовому напрямі.

Головною ідеєю видання є ключова роль верховенства права в суспільстві та політичній системі. У виданні розглянуто питання засад та основних елементів верховенства права як принципу регу¬лювання суспільного життя та правозастосування. Проаналізовано значення справедливості як ключового суспільного очікування від дії верховенства права та правосуддя, як інструменту її забезпечення. Наводяться аргументи на користь первинності верховенства права як запоруки економічного добробуту. Досліджуються різні підходи до розуміння змісту верховенства права в американській та українській правових культурах та їхні історичні детермінанти.

Мета дослідження - визначення особливостей упровадження інновацій у сфері надання соціальних послуг населенню та з'ясування можливостей нормативно-правового забезпечення системи соціальних послуг. Дослідження грунтується на сукупності наукових принципів, форм і способів осмислення системи надання соціальних послуг в Україні та її нормативно-правового забезпечення. Проаналізовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення системи соціальних послуг та стратегію розвитку соціальної роботи в Україні; окреслено проблеми еволюції системи соціального захисту (соціальних послуг), соціальної політики щодо незахищених верств суспільства, сучасний рівень інноваційного соціального захисту населення, механізми реформування системи соціальних послуг. Наукова новизна результатів дослідження: виявлено кроки модернізації системи надання соціальних послуг; запропоновано нові методи роботи, такі як мультидисциплінарна команда, аутсорсинг послуг; визначено, що модернізація системи надання соціальних послуг в Україні суттєво вплинула на засади реалізації соціальної політики країни, зобов'язавши відмовитись від звичного дотаційного характеру соціального забезпечення категорій осіб, що потрапили у складні життєві обставини. Модернізація інфраструктури системи надання соціальних послуг в Україні та її нормативно-правового забезпечення передбачає проведення деінституалізації наявної мережі, оскільки значний період часу соціальні установи й заклади були підпорядковані різним міністерствам і відомствам, що зумовлювало відсутність єдиного підходу до їх фінансування. Так, видатки на стаціонарні заклади, підпорядковані Міністерству охорони здоров'я, визначаються структурою населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці, водночас видатки для закладів, які підпорядковані Міністерству соціальної політики та Міністерству освіти і науки, - кількістю осіб, що перебувають у цих закладах, або кількістю осіб, які одержують від них послуги. В роботі виокремлено основні державні заходи щодо стратегічного планування інноваційних підходів до підвищення ефективності надання соціальних послуг в Україні.