Розглянуто поняття, ознаки, класифікацію, структуру, підстави виникнення, зміни та припинення земельно-процесуальних правовідносин. Значну увагу приділено вивченню земельно-процесуальних правовідносин, що виникають, змінюються та припиняються у сфері державної реєстрації прав на земельні ділянки та позасудового вирішення земельних спорів. Наведено рекомендації щодо вдосконалення відповідних положень чинного земельного законодавства.

Комплексно досліджено теоретико-методологічні, методичні та прикладні аспекти адміністрування земельних відносин в аграрному секторі економіки за умов переходу аграрного сектору економіки України до моделі соціально-орієнтованого ринку. Охарактеризовано стан організаційно-правової конструкції, проведено аудит ефективності вітчизняної системи адміністрування земельних відносин та запропоновано шляхи її оптимізації. Представлено інноваційно-рефлексивну модель управління системою адміністрування земельних відносин. Обгрунтовано необхідність застосування технологій ленд-девелопменту та системи управління ризиками. Розроблено пропозиції щодо соціальної переорієнтації системи адміністрування земельних відносин на засадах публічно-приватного партнерства.

Розглянуто проблеми облікового відображення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення в умовах глобалізації економіки та інтеграційних процесів в Україні. Визначено основні передумови відображення земельних ділянок у бухгалтерському обліку. Проведено аналіз поглядів і пропозицій сучасних вітчизняних і зарубіжних науковців щодо проблем обліку, визнання та оцінки земельних ділянок. Здійснено огляд законодавчих і нормативних актів, які регулюють облік земельних ділянок. Значну увагу приділено обліку земельних ділянок, які використовуються для сучасного високотехнологічного землеробства, зокрема, органічного. Наведено дані організацій, які здійснюють регулювання земельних відносин та їх облікового відображення. Розкрито особливості обліку орендованих земельних ділянок для ведення сільського господарства. У висновках узагальнено викладений матеріал та відмічено вплив інноваційних технологій землеробства на бухгалтерський облік земельних відносин в умовах інтеграційних процесів.

Проаналізовано сучасний стан розвитку та державного регулювання земельних відносин, охарактеризовано економічні важелі раціонального використання земель, розглянуто організаційні форми проведення ринкових операцій із землею в Україні. Запропоновано алгоритм запровадження організаційно-економічного механізму контролю за раціональним використанням земель. Обгрунтовано напрями покращення державного регулювання земельних відносин на сучасному етапі їх розвитку. Розкрито методи державного регулювання, зокрема політичні, правові, економічні, адміністративні та екологічні, на основі яких органи державної влади та місцевого самоврядування повинні здійснювати регулювання земельних відносин. Запропоновано організаційно-економічний механізм регулювання земельних відносин. Надано пропозиції щодо формування механізму реалізації ринкових земельних відносин, зокрема в аграрній сфері.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо поглиблення теоретичних та прикладних основ інституційного забезпечення розбудови земельних відносин в Україні. Вперше розроблено методичні підходи до визначення ефективності формування ринкових земельних відносин в Україні, які включають розрахунок інтегрованого по сегментах ринку показника доходності бюджету за рахунок розподілу надходжень до них внаслідок трансакційних операцій з землею. Обгрунтовано систему інституційного забезпечення розбудови земельних відносин як сукупності законодавчих елементів та інституцій крізь призму їх сутнісного наповнення. Запропоновано методичні основи розробки сценарію розбудови земельних відносин в Україні, які враховують ступінь розвитку та структурні напрями їх удосконалення (інституційне та інформаційне забезпечення, регуляторні важелі впливу, різні форми власності на землю) відповідно до сучасних викликів та тенденцій економічного зростання в Україні.

Сформульовано визначення компетенції органів місцевого самоврядування первинного рівня у сфері регулювання земельних відносин, з'ясовано та досліджено його елементи, а також визначено та проаналізовано основні етапи становлення і розвитку. Досліджено правову природу нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування первинного рівня та практику правового регулювання земельних відносин у таких актах на прикладі окремих місцевих рад. Проаналізовано основні принципи формування компетенції органів місцевого самоврядування первинного рівня країн ЄС у сфері регулювання земельних відносин. На підставі проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, яке регулює компетенцію органів місцевого самоврядування первинного рівня у сфері земельних відносин.

Досліджено правове забезпечення публічно-приватного партнерства в аграрній сфері. Проаналізовано правові проблеми становлення публічно-приватного партнерства у сфері аграрного землекористування. Вивчено правове регулювання публічно-приватного партнерства у процесі здійснення органами виконавчої влади управлінської та сервісної діяльності у сфері використання та охорони земель. Приділено увагу особливостям та формам здійснення публічно-приватного партнерства у сфері використання змель для будівництва та експлуатації лінійних об'єктів. Надано загальну характеристику правового забезпечення публічно-приватного партнерства у сфері водно-земельних відносин.

Розкрито основні елементи економіко-правового механізму державного регулювання земельних відносин та визначено напрями підвищення ефективності його функціонування.

Визначено сутність і досліджено наукові засади державного регулювання земельних відносин (ЗВ). Обгрунтовано підхід до реалізації механізмів державного регулювання ЗВ. Розглянуто досвід становлення механізмів державного регулювання ЗВ у зарубіжній практиці. Проаналізовано сучасний стан механізмів державної підтримки розвитку ЗВ в Україні. Зроблено оцінку застосування інструментів і механізмів державного регулювання ЗВ в Україні. Визначено методичні підходи до підвищення результативності механізмів державного регулювання ЗВ. Удосконалено нормативно-правовий механізм державного регулювання ЗВ. Обгрунтовано інструментарій механізму державного регулювання ЗВ. Запропоновано науково-практичні заходи щодо розвитку механізмів державного регулювання ЗВ в Україні.

Розкрито й обгрунтовано ключові положення застосування стратегічного планування в управлінні земельними відносинами в контексті формалізації оптимальної для України концептуально-аналітичної моделі стратегії формування та реалізації державної політики регулювання земельних відносин. За результатами розробки концептуально-аналітичної моделі визначено 4 стратегічні цілі. У їх межах представлено операційні цілі державної політики регулювання земельних відносин в Україні.

Розглянуто проблеми реформування земельних відносин в Україні. Обгрунтовано необхідність упровадження сталого землекористування за сучасних умов господарювання. Визначено перспективи реалізації земельних відносин обов'язкової накопичувальної системи.

Досліджено зміст терміну "дерегуляція" у сфері правового регулювання земельних відносин; проведено аналіз особливостей здійснення дерегуляції у сфері використання та охорони земель в Україні; виявлено позитивні та негативні аспекти реалізації вказаних заходів протягом 2015 - 2016 рр.

Раскрыта необходимость институционального развития и основные направления совершенствования государственного регулирования оборота земель сельскохозяйственного назначения в Украине в современных условиях.

На прикладах показано формальне подання на теоретико-множинній мові, а також мові логіки обчислення предикатів і теорії категорій деяких земельних відносин. Розкрито необхідність використання математичних методів формалізації земельних відносин в Україні. Отримані формалізми в подальшому стануть фундаментом для створення системи підтримки прийняття рішень в вирішені завдань у сфері землеустрою. Підставою для виникнення такої необхідності стала недосконалість сучасної української системи земельних відносин, яка в своїх межах не надає можливості втілення в життя норм і правил земельного законодавства України.

Подана проблема административного регулирования земельных отношений. Определены основные направления развития административного регулирования земельных отношений в Украине. Проанализированы нормативные акты регулирования земельных отношений в Украине. Приведены практические примеры регулирования земельных споров.

Розглянуто актуальну задачу використання онтологічного інжинірингу земельних відносин. Розроблені алгоритм функціонування системи підтримки прийняття рішень в земельних відносинах, математичні конструкції теорії категорій і логіки предикатів. Вони відображають земельні відносини в логічному, структурованому вигляді і дозволяють отримати чітке розуміння функціонування системи підтримки прийняття рішень при використані цих моделей як елементів бази знань. У перспективі, удосконалюючи і деталізуючи запропонований алгоритм, можливо сформувати більш ефективну систему підтримки прийняття рішень в сфері земельних відносин. Формалізовані у математичному вигляді закони, якщо їх зібрати у базі знань, можна використовувати як базис для регулювання земельних відносин чітко, згідно закону; зменшити час вирішення конкретних питань у сфері земельних відносин; збільшити ефективність формування нових норм і правил земельного законодавства, з урахуванням прийнятих раніше законів; зменшити кількість незаконних дій посадових осіб в сфері земельного законодавства та ін. Результати роботи можуть бути впроваджені на підприємствах, які займаються моніторингом землі та, загалом, проводять свою діяльність у заявку з земельними відношеннями, а також можуть використовуватись в системах земельного адміністрування.

Досліджено аспекти гармонізації українського та європейського законодавства щодо управління земельними ресурсами. Визначено особливості формування агроекологічного іміджу України шляхом реалізації заходів національних програм розвитку аграрного сектора загалом та ефективного управління земельними ресурсами зокрема. Узагальнено особливості відповідної нормативно-правової та методичної бази для досягнення ефективного розвитку земельних відносин в аграрному секторі економіки України.

Здійснено аналіз системи управління земельними відносинами і сучасної державної політики в аграрній сфері України та виявлено їхні недоліки. Запропоновано першочергові напрями розвитку системи управління земельними відносинами при запровадженні ринку земель сільськогосподарського призначення.

Розглянуто науково-теоретичні і практичні аспекти планування земель в умовах реформування державного регулювання земельних відносин на засадах децентралізації влади і розширення функцій та повноважень органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин на території громад.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади і розроблено рекомендації щодо формування соціальних пріоритетів у сфері реформування земельних відносин в Україні. Визначено поняття "соціальні пріоритети у сфері реформування земельних відносин". Проаналізовано зарубіжний досвід реформування земельних відносин та обгрунтовано необхідність адаптації земельної політики України до соціальних стандартів Європейського Союзу. Запропоновано вдосконалити функцію інформаційного механізму щодо реформування земельних відносин та доповнити систему принципів їх реформування. Визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин та напрями їх конкретизації в умовах децентралізації владних повноважень.