Вчинення злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей має невтішну тенденцію до збільшення кількісних характеристик. Відповідно, у разі вчинення відносно дитини злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості, ажливо забезпечити дотримання прав та свобод дитини як найбільш незахищеної категорії громадян, а також гарантувати виконання завдань кримінального провадження, а саме, забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування злочину і належний судовий розгляд кримінального провадження. Правовий статус дитини, потерпілої у кримінальному провадженні щодо вчиненого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості, має ряд особливостей, адже окрім загального статусу потерпілого у кримінальному провадженні, дитина має додаткові гарантії, володіє спеціальним правовим статусом. На підставі вивчення національного та міжнародного законодавства зроблено висновок, що термін "дитина" використовується під час тлумачення правового статусу особи, яка не досягла 18-річного віку і є потерпілою від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості. Дитина користується всіма правами та свободами людини, а також має визначені законодавством обов'язки. Важливо, що правовий статус дитини є спеціальним, оскільки дитина має й додаткові правові гарантії, що захищають її права, свободи та законні інтереси. Процес розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей здійснюється у визначеному кримінальним процесуальним законодавством порядку. За результатами проведених досліджень правові джерела, які формують правові засади розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей, об'єднані у групи: міжнародні нормативно-правові акти, які закріплюють основи правового статусу дітей, визначають засади кримінального провадження щодо вчинених відносно них злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості; нормативно-правові акти України, які закріплюють основи правового статусу дітей, визначають засади кримінального провадження щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей; судова практика судових інстанцій, які тлумачать джерела права та роз'яснюють правозастосування за вказаних вище умов.

Комплексно досліджено правові засади, форми реалізації та напрями удосконалення механізмів захисту дітей у міжнародному та національному контексті. З'ясовано соціальну обумовленість захисту дітей як одного із пріоритетних завдань політики держави, оскільки діти є найбільш незахищеними та вразливими. Розкрито стан наукового аналізу та правового забезпечення захисту прав дітей. Визначено поняття та розкрито зміст профілактичної роботи з неповнолітніми, що постраждали від насильницьких проявів, методику розслідування окремих кримінальних правопорушень, особливості роботи працівників поліції щодо захисту прав та законних інтересів дітей, проаналізовано їх повноваження в цій сфері. Вивчено зарубіжний досвід правового забезпечення захисту прав дітей та визначено шляхи його впровадження в Україні. Здійснено аналіз процесуального порядку отримання інформації щодо насильницьких посягань, надано пропозиції щодо внесення законодавчих змін з метою покращення процесуальних засад здійснення захисту прав дітей.

Наведено докладний аналіз правових норм міжнародного та внутрішньодержавного характеру про правовий захист усіх основних прав дітей і підлітків в Україні. Висвітлено права й обов'язки батьків, опікунів і піклувальників щодо дітей, питання усиновлення, правові механізми захисту прав дітей і підлітків в Україні. Розглянуто міжнародний досвід щодо захисту прав дітей і підлітків. Додатково вміщено глосарій, у якому наведено 200 легальних визначень із міжнародних договорів, законів України та підзаконних актів, що регулюють правовий захист прав дітей і підлітків.

Визначено змістовну характеристику організаційно-правових засад забезпечення прав і законних інтересів дітей. Встановлено, що організаційно-правові засади забезпечення прав та законних інтересів дитини містять обов'язкові та факультативні складові. До обов'язкових складових організаційно-правових засад забезпечення прав і законних інтересів дитини слід віднести правову основу, якою регламентовано забезпечення прав і законних інтересів дитини; пріоритетні напрями публічного адміністрування прав і законних інтересів дитини; принципи, на яких побудовано адміністративно-правове регулювання забезпечення прав та законних інтересів дитини та ін.

Розглянуто питання механізму захисту прав дитини як однієї з проблем міжнародного права та особливості її застосування в Україні.

Проаналізовано теоретичні та міжнародно-правові аспекти економічних прав дитини, основні види та засоби їх захисту та реалізації. Визначено місце економічних прав дитини у системі її міжнародно-правового статусу, надано поняття економічних прав дитини, їх основні види. Досліджено міжнародний досвід гарантування економічних прав дитини, визначено програмний механізм їх забезпечення. Зазначено, що система захисту економічних прав дитини, що діє на трьох рівнях: міжнародному, регіональному та національному, має свої переваги і вади. Це й конвенційний та інституційний механізми забезпечення та захисту економічних прав дитини, системи судового захисту, де питання економічних прав дитини є одними з найбільш складних і поширених, національні та міжнаціональні структури, такі як мережа дитячих омбудсманів тощо. Є надія, що подальший розвиток міжнародного права дозволить людству констатувати захищеність дітей не лише у сфері економіки, але й в інших сферах життя суспільства.

Висвітлено адміністративно-правові засади формування та реалізації ювенальної політики в Україні. Визначено поняття та специфіку ювенальної політики як об'єкта адміністративно-правової реалізації. Розглянуто елементи адміністративно-правового механізму та засади формування і реалізації ювенальної політики в Україні. Систематизовано основні напрями адміністративної діяльності державних установ та громадських організацій, на підставі дослідження їх функцій. Проаналізовано зарубіжний досвід та сформульовано передумови та пріоритетні його запозичення в Україні. Охарактеризовано основні напрями оптимізації адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні.

Розглянуто проблему захисту прав дитини. Подано загальну характеристику основних міжнародно-правових документів, спрямованих на захист прав дитини. Зроблено стислий аналіз закріплення прав дитини у вітчизняному законодавстві. Зазначено, що міжнародні документи цінні як джерела національного законодавства. Права та свободи людини, і дитини зокрема, складаюсть основу громадянського суспільства та сучасної цивілізації.

Рассмотрена проблема защиты прав ребенка. Представлена ​​общая характеристика основных международно-правовых документов, направленных на защиту прав ребенка. Сделан краткий анализ закрепления прав ребенка в отечественном законодательстве. Зазначено, что международные документы ценны как источники национального законодательства. Права и свободы человека, и ребенка в частности, составляют основу гражданского общества и современной цивилизации.

Consider the problem of child protection. Submitted general description of the main international legal instruments aimed at protecting the rights of the child. A brief analysis of the vesting child domestic legislation. Specified that international instruments are valuable as sources of national legislation. Noted that human rights and freedoms, and in particular child constitute foundation for civil society and modern civilization.

Розглянуто питання змісту та забезпечення прав, свобод і законних інтересів дитини, що є результатом співпраці держав. Проаналізовано існуючі міжнародно-правові засоби захисту прав дітей та заходи запобігання злочинності неповнолітніх.

Розглянуто проблему участі неурядових організацій як інститутів громадянського суспільства у захисті прав дитини. Подано інформацію про трудові відносини, розв'язання конфліктів поміж роботодавцями та найманим персоналом. Описано соціально-політичні відносини, групові конфлікти у стадії загострення міжконфесійного, міжетнічного, партійно-політичного змісту, зіткнення громад з владними інституціями на грунті екологічних проблем, приватизації, землевідводів і забудови територій тощо. Увагу приділено сімейним відносинам, питанням посередництва та примирення.

Проаналізовано актуальні проблеми дітей, що виникають за умов збройних конфліктів, розглянуто питання захисту та забезпечення прав дітей у нормах міжнародного гуманітарного права.

Викладено основні теоретичні положення соціально-правового захисту особистості (СПЗО) в Україні та закордонних країнах, зокрема, дітей, молоді та їх сімей. Висвітлено основні завдання діяльності соціальних педагогів (СП) щодо забезпечення СПЗО. Розглянуто основні законодавчі акти, що захищають права та інтереси дітей, понятійний апарат СПЗО. Розкрито соціально-правові особливості дії освітньої законодавчої бази. Увагу приділено соціальному захисту прав неповнолітніх нормами законодавства про працю, житлових прав дітей та молоді, прав і державної допомоги дітям-інвалідам і дітям-чорнобильцям, а також соціально-правовому захисту школярів. Описано технології соціально-правової роботи з сім'єю, соціально-правового консультування дітей та молоді, молодих сімей, соціально-правової діяльності СП з "важкими" підлітками та їх сім'ями.

Розкрито сутність поняття "забезпечення прав дитини", зміст практичної діяльності соціального педагога з охорони прав неповнолітніх з урахуванням психолого-педагогічних особливостей сприйняття дитиною правових норм як регулятивів поведінки. Обгрунтовано організаційно-методичні умови діяльності соціальних педагогів з забезпечення прав дитини. Розроблено зміст, форми та методи підготовки соціальних педагогів до забезпечення прав дитини, програму та навчально-методичні матеріали спецкурсів "Актуальні проблеми соціально-правового захисту дитинства", "Основи соціально-правового захисту дитинства", "Основи адвокатування прав дитини", соціально-педагогічну технологію забезпечення дитячих прав за участі батьків і працівників відповідних соціальних інститутів.

Визначено місце економічних прав дитини у системі її міжнародно-правового статусу, надано поняття економічних прав дитини, їх основні види. Основну увагу приділено інструментам міжнародно-правового захисту економічних прав дитини, що включає діяльність міжнародних організацій, існуючі міжнародні договори й імплементацію міжнародних стандартів економічних прав дитини до національних законодавств, а також гарантуванню економічних прав дитини як необхідної умови їх успішної реалізації. Виділено види попередження порушень економічних прав дитини: імплементація стандартів прав дитини; створення протекційного законодавства; розробка та впровадження національних програм, спрямованих на покращання умов реалізації економічних прав дитини та створення ефективної правозастосовної практики.

Висвітлено теоретичні засади формування правової соціалізації дітей-сиріт підліткового віку. Уточнено зміст поняття "правова соціалізація", визначено критерії та показники її сформованості. Посібник містить діагностичний матеріал для вивчення рівня правової соціалізації підлітків та ряд міжнародних і національних правових документів, ознайомлення з якими є відправним у процесі правової соціалізації. Це, зокрема, Конвенція про права дитини, Європейська конвенція про здійснення прав дітей, Конвенція про контакт з дітьми, Європейська конвенція про усиновлення дітей, Конституція України, Закон України "Про охорону дитинства", Закон України "Про освіту", Сімейний кодекс України та ін.

Проаналізовано норми міжнародно-правових документів щодо стандартів соціально-правового захисту та підтримки соціально незахищених неповнолітніх. Розглянуто окремі норми міжнародно-правових актів, які є актуальними для системи соціального захисту України.

Досліджено положення Гаазької Конвенції про захист дітей та співпрацю щодо міжнародного усиновлення від 29 травня 1993 р., встановлення правової природи відносин, на які поширюють свою дію зазначені положення Конвенції.

Висвітлено зміст положень Факультативного протоколу щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії, що доповнює Конвенцію ООН про права дитини та положення національного законодавства в даній сфері. Проаналізовано норми вітчизняного законодавства відповідно до положень Факультативного протоколу, визначено прогалини, що існують в українському законодавстві з даних питань, подано рекомендації з їх усунення та розробки досконалого законодавства в сфері захисту дітей від торгівлі людьми, втягнення в заняття проституцією та вироблення порнографічної продукції. Увагу приділено аналізу інших міжнародних документів і закордонного законодавства в сфері протидії торгівлі людьми, сексуальній експлуатації та насильства щодо дітей.

Висвітлено питання соціально-правового захисту дітей і молоді, показано особливості реалізації їх прав в Україні. Проаналізовано теоретичні та практичні засади діяльності міжнародних інституцій щодо захисту прав особистості. Охарактеризовано вітчизняні нормативно-правові акти щодо розвитку громадської активності молоді. Увагу приділено механізмам і технологіям надання допомоги дітям і молоді у випадку порушення їх прав, а також проблемам складання процесуальних документів-звернень.

Освещены вопросы социально-правовой защиты детей и молодежи, показаны особенности реализации их прав в Украине. Проанализированы теоретические и практические основы деятельности международных институций по защите прав личности. Охарактеризованы отечественные нормативно-правовые акты, касающиеся развития общественной активности молодежи. Уделено внимание механизмам и технологиям оказания помощи детям и молодежи при нарушении их прав, а также проблемам составления процессуальных документов-обращений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.42 + Х803.42

Рубрики:

Захист прав дітей

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ