Аналізуються наслідки ядерного роззброєння України та його вплив на її національну безпеку. Розглядаються питання відновлення геополітичного суперництва між НАТО та Росією; присутності Чорноморського флоту на території України; воєнно-політичної нестабільності навколо кордонів України. Детально проаналізовані концепції без'ядерної зони у Центрально-Східній Європі; воєнно-політичного партнерства як засіб забезпечення національної безпеки України; "оборонного стримування".

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.151.2 + Х918.121-9

Рубрики:

Матеріальна відповідальність держави

Міжнародне агентство по атомній енергії (МАГАТЕ)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано проблеми створення системи міжнародної безпеки, етапи міжнародної інтеграції, фактори, що сприяють і заважають їй. Висунуто тезу про те, що створення дієвого міжнародного органу, який встановлював би глобальні правила гри, найближчим часом маловірогідне. Розглянуто можливі центри інтеграції (Китай, Японія, США, ЄС) та зроблено прогноз стосовно ролі України як регіонального центру тяжіння, що згодом може перетворитись на стрижень інтеграції в Центрально-Східній Європі.

Роботу присвячено дослідженню одного з найбільш актуальних питань - розвитку ситуації в сфері безпеки у районі Перської затоки та її впливу на загальний стан міжнародних відносин. Аналізуються зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на безпеку регіону Перської затоки, фактори дестабілізації ситуації у районі. Проблеми безпеки розглядаються комплексно, головна увага приділяється військово-політичним аспектам. Охарактеризовано позицію окремих країн Південної та Південно-Західної Азії з проблем безпеки Перської затоки.

Висвітлено проблеми обмеження кількості зброї масового ураження, зокрема, обмеження ядерної зброї та створення системи контролю за її нерозповсюдженням, скорочення ядерних озброєнь і відмови від створення національної протиракетної оборони, а також створення зон, вільних від ядерної зброї. Наведено перспективи ліквідації хімічної та біологічної зброї. Проаналізовано основні положення міжнародних договорів, конвенцій, резолюцій з даного питання.

Освещены проблемы ограничения количества оружия массового поражения, в частности, ограничения ядерного оружия и создания системы контроля за ее нераспространением, сокращения ядерных вооружений и отказа от создания национальной противоракетной обороны, а также создания зон, свободных от ядерного оружия. Приведены перспективы ликвидации химического и биологического оружия. Проанализированы основные положения международных договоров, конвенций, резолюций по данному вопросу.

Досліджено історію виникнення та становлення інституту права на самооборону, проаналізовано основні форми правового обмеження збройного насильства у міжнародних відносинах. Охарактеризовано джерела виникнення інституту права на самооборону та встановлено його значення в системі сучасного міжнародного правопорядку. Проаналізовано особливості узгодження договірних та звичаєвих норм міжнародного права, що регулюють здійснення права на самооборону. Розглянуто його структуру та підстави реалізації. Особливу увагу приділено вивченню тенденцій практичного здійснення державами права на самооборону після завершення холодної війни (1990 - 2003 рр.). Досліджено процес становлення нових форм участі ООН у застосуванні військового примусу до держав-порушниць міжнародного миру та безпеки. Проаналізовано наслідки активізації діяльності НАТО щодо застосування міжнародно-правового примусу та можливості застосування збройної сили у відповідь на терористичні акти. Висвітлено зовнішню політику України щодо реалізації іншими державами права на самооборону.

Исследована история возникновения и становления института права на самооборону, проанализированы основные форми правового ограничения вооруженного насилия в международных отношениях. Охарактеризованы источники формирования института права на самооборону и установлено его значение в системе современного международного правопорядка. Проанализированы особенности согласования договорных и традиционных норм международного права в сфере реализации права на самооборону. Рассмотрены его структура и основания для применения. Особое внимание уделено изучению тенденций практического осуществления государствами права на самооборону после завершения холодной войны (1990 - 2003 гг.). Исследован процесс становления новых форм участия ООН в сфере применения военного насилия к государствам-нарушителям международного мира и безопасности. Проанализированы последствия активизации деятельности НАТО и возможности применения военной силы в борьбе с террористическими группами. Освещена внешняя политика Украины в сфере реализации права на самооборону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х918.121

Рубрики:

Міжнародне агентство по атомній енергії (МАГАТЕ)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Систематизовано категоріально-понятійний апарат теорії та практики забезпечення національної та міжнародної безпеки. Обгрунтовано методологію системного підходу щодо розгляду системи європейської безпеки. Розглянуто історію розвитку людської цивілізації протягом останніх 400-т років у контексті упорядкування на міжнародному рівні процесу створення системи безпеки та її перетворення в соціальний інститут. Висвітлено специфіку геостратегії провідних держав світу щодо європейських інтеграційних процесів у воєнно-політичній сфері. Показано роль міжнародних організацій у формуванні системи європейської безпеки. Висвітлено взаємовідносини України з державами-членами Європейського Союзу й обгрунтовано перспективні напрямки її інтеграції в систему міжнародної безпеки.

Систематизирован категориально-понятийный аппарат теории и практики обеспечения национальной и международной безопасности. Обоснована методология системного подхода по изучению системы европейской безопасности. Рассмотрена история развития человеческой цивилизации на протяжении последних 400-т лет в контексте упорядочения на международном уровне процесса создания системы безопасности и ее преобразования в социальный институт. Освещена специфика геостратегии ведущих стран мира относительно европейских интеграционных процессов в военно-политической сфере. Показана роль международных организаций в формировании системы европейской безопасности. Освещены взаимоотношения Украины со странами-членами Европейского Союза и обоснованы перспективные направления ее интеграции в систему международной безопасности.

Сучасна система колективної безпеки запропонована ООН та іншими міжнародними організаціями розглянута як закономірний результат діяльності людства стосовно пошуку оптимальних способів підтримання і відновлення міжнародного миру та безпеки протягом півтори тисячі років.

Современная система коллективной безопасности, предложенная Организацией Объединенных Наций и другими международными организациями, рассматривается как закономерный результат деятельности человечества по поиску оптимальных способов поддержания и восстановления международного мира и безопасности на протяжении полутора тысяч лет

A current system of collective security, proposed by United Nations and other international organizations, is regarded as a natural result of the humanity activities on finding the best methods of maintaining and restoring international peace and security for the last fifteen hundred years

Освещены историко-правовые концепты становления и развития международной системы безопасности. Описана система подготовки судовых офицеров по безопасности на базе Одесской национальной морской академии. Рассмотрены методы оценки безопасности судна и подготовки судового плана охраны, практические проблемы подготовки и повышения квалификации специалистов по борьбе с пиратством, терроризмом на водном транспорте в открытом море. Проанализирована роль международного права в становлении концепции превентивной дипломатии.

Висвітлено основні екологічні аспекти та проблеми, пов'язані зі здійсненням повсякденної діяльності різноманітними військовими підрозділами в мирний час. Проаналізовано головні екологічні наслідки деяких військових конфліктів сучасності, зокрема, війн у В'єтнамі, Чечні.

Освещены основные экологические аспекты и проблемы, связанные с осуществлением повседневной деятельности разнообразными военными подразделениями в мирное время. Проанализированы основные экологические последствия некоторых военных конфликтов современности, в частности, войн во Вьетнаме, Чечне.

Запропоновано систематизований підхід до розгляду міжнародно-правового інструментарію запобігання етнічним конфліктам і їх врегулювання. Проаналізовано функціонування міжнародних структур, що входять до системи євроатлантичної безпеки, національну практику окремих держав, проблеми самовизначення етнонаціональних меншин. Розкрито питання забезпечення юридичних гарантій рівних можливостей для представників усіх етносів через впровадження загальнодемократичних засад розвитку суспільства.

Предложен систематизированный подход к рассмотрению международно-правового инструментария предупреждения этнических конфликтов и их урегулирования. Проанализированы функционирование международных структур, входящих в систему евроатлантической безопасности, национальная практика отдельных государств, проблемы самоопределения этнонациональных меньшинств. Раскрыты вопросы обеспечения юридических гарантий равных возможностей для представителей всех этносов через внедрение общедемократических основ развития общества.

Проанализированы причины и последствия катастрофы на Чернобыльской атомной электростанции. Изучено влияние радионуклидов техногенного происхождения и малых доз ионизирующего излучения на биосферу и человека. Приведены данные об использовании радиоактивных элементов для создания биологического оружия, раскрыты их влияние на микроорганизмы, находящиеся в природной среде, а также их участие в создании "парникового эффекта". Освещены аспекты проблемы терроризма и политического шантажа, механизмы формирования всемирного ядерно-промышленного комплекса, создания и применения ядерного оружия, появления АЭС, негативные последствия для цивилизации развития ядерных производств и усовершенствования данного экологического оружия тотального уничтожения.

Розглянуто питання безпеки ядерних реакторів. Охарактеризовано цикли ядерного палива. Увагу приділено економіці ядерної енергетики та її впливу на зміну клімату. Висвітлено проблеми розповсюдження ядерної зброї.

Рассмотрены вопросы безопасности ядерных реакторов. Охарактеризованы циклы ядерного топлива. Уделено внимание экономике ядерной энергетики и ее влиянию на изменения климата. Освещены проблемы распространения ядерного оружия.

Розглянуто правові та криміналістичні аспекти протидії ядерній злочинності. Наведено криміналістичні характеристики та класифікацію типів ядерної злочинності. Визначено характеристичні ознаки радіоактивних матеріалів для експертних методик ідентифікації, оцінки суспільної небезпеки та завданої шкоди у випадку їх несанкціонованого застосування. Увагу приділено проблемам розробки норм кримінальної відповідальності у справах ядерної злочинності.

Рассмотрены правовые и криминалистические аспекты противодействия ядерной преступности. Даны криминалистические характеристики и классификация типов данной преступности. Определены характеристические признаки радиоактивных материалов для экспертных методик идентификации, оценки общественной опасности и причиненного вреда при их несанкционированном применении. Уделено внимание проблемам разработки норм криминальной ответственности в делах ядерной преступности.

Комплексно досліджено системний характер європейської безпеки. Розкрито сутність, тенденції розвитку та напрями створення нової системи безпеки Європи у воєнно-політичній сфері. Розглянуто історію розвитку людської цивілізації протягом останніх 400 років у контексті упорядкування на міжнародному рівні процесу забезпечення безпеки, перетворення його в систему, сформовану на інституційних засадах. Розроблено класифікацію основних моделей, побудованих на базі різних систем міжнародної безпеки, зокрема, з використанням європейського компонента. Проаналізовано еволюцію системи європейської безпеки та міжнародних подій, що відбулися після ліквідації двополюсної системи забезпечення міжнародної безпеки. Запропоновано концепцію створення на базі сучасних систем європейської безпеки - євроатлантичної (НАТО), європейської (ЄС) та євроазійської (ОДКБ) - нової системи загальноєвропейської безпеки й її використання на території більшості держав-членів ОБСЄ. З'ясовано, що Україна, зважаючи на її геополітичне положення та масштаби, не може бути активним учасником подій, які визначатимуть майбутнє Європи та світу. Зроблено висновок, що в інтересах забезпечення національної безпеки Україна зобов'язана взяти участь у формуванні нової архітектури безпеки європейського континенту з використанням необхідного військового, військово-технічного й інтелектуального потенціалу.

Досліджено міжнародно-правове регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів. Висвітлено сучасні тенденції розвитку вимог міжнародних нормативних документів у даній сфері. На підставі аналізу норм міжнародно-правових актів, динаміки нормотворення у сфері міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів, а також взаємозв'язку відповідних норм з системою гарантій МАГАТЕ і контролем за ядерним експортом з'ясовано нормативно-правовий зміст міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів. Проаналізовано вимоги міжнародних актів щодо побудови системи такого захисту. Вивчено міжнародно-правові аспекти відповідальності за злочини, спрямовані на незаконне вилучення та використання ядерних матеріалів і ядерних установок. Визначено рівень відповідності норм кримінального законодавства держав-учасниць положенням Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1979 р. з прийнятою у 2005 р. до неї Поправкою. Розроблено конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення норм законодавства України у сфері забезпечення фізичного захисту даних матеріалів.

Досліджено історію формування інституту права, розвиток його джерел, а також розкрито місце даного інституту у системі сучасного міжнародного правопорядку. Проаналізовано зміст звичаєвих і договірних норм, які визначають підстави та межі здійснення права на індивідуальну або колективну самооборону. Показано роль практики Міжнародного Суду ООН і Ради Безпеки ООН у розвитку міжнародно-правового регулювання самооборони держав у другій половині ХХ ст. Особливу увагу приділено тенденціям практики держав щодо здійснення права на самооборону у період 1991 - 2001 рр., а також впливові даної практики на систему правових гарантій міжнародного миру та безпеки. Розглянуто зв'язок між пошуком міжнародно-правових підстав для операції "Буря в пустелі" та встановленням нових форм участі ООН у застосуванні примусу до порушників міжнародного миру. Проаналізовано правові аспекти участі НАТО у підтримці міжнародного миру та безпеки у Європі після завершення "холодної війни". Узагальнено наслідки терористичних актів 11 вересня 2001 р. у США для визначення меж і функціонального спрямування права держав на самооборону.

Проведено комплексне дослідження правоохоронних відносин. На підставі аналізу положень сучасних теорій правовідносин і правоохоронних відносин обгрунтовано новий підхід до розуміння поняття "правоохоронні відносини", виокремлено його суттєві ознаки, розглянуто співвідношення з поняттями "охоронні правовідносини" та "правозахисні відносини". Розроблено класифікацію правоохоронних відносин. Обгрунтовано підстави їх розвитку, розрито зміст понять "правова презумпція", "правова преюдиція" й "юридична фікція", визначено вплив даних явищ на динаміку правоохоронних відносин. Охарактеризовано їх структуру, проаналізовано особливості суб'єктного складу, визначено об'єкти та юридичний зміст.

Комплексно досліджено нові чинники міжнародних відносин і глобальних трансформацій національних і міжнародних систем воєнної безпеки наприкінці XX-го ст. У контексті геополітичних змін, появи принципово нових воєнних загроз на національному, регіональному та глобальному рівнях розглянуто тенденції розвитку національної та міжнародної безпеки за умов формування нового світового порядку. Висвітлено роль трансрегіональних, регіональних і глобальних організацій у врегулюванні військових криз і збройних конфліктів. Проаналізовано стан і тенденції розвитку воєнної організації України та заходи щодо проведення воєнної реформи. Досліджено набутий країнами Центральної та Східної Європи, а також Росією досвід реформування національних збройних сил.