Визначено вплив психічних станів на дії операторів бойових розрахунків у процесі чергування. Розглянуто психічні стани, їх вплив на істотні зміни в поведінці та ефективність спільної діяльності, зокрема: тривожність та напруженість (найчастіше спостерігається як реакція на небезпеку, реальну або уявну, що супроводжується зниженням спостережливості, гальмуванням активності мислення, скутістю дій, напруженістю та характеризується нервозністю, головними болями, тремором кінцівок, зміною виразу обличчя, розгубленістю); стомлення (його виникнення обумовлене специфічними умовами виконання дій, циклічністю роботи, особливим режимом дій, виявляється у втомі, млявості, пасивності, тимчасовому зниженні працездатності); монотонність (викликана особливостями операторської діяльності: одноманітністю, обмеженою рухливістю, операціями, що повторюються, особливостями робочого середовища), фрустрації (спостерігаються у тих операторів, які працювали у змінах з низьким рівнем психологічної сумісності, в цих випадках відсутні взаєморозуміння, узгодженість під час спільного вирішення завдань). Зроблено висновок, що розвиток психологічної сумісності операторів є однією з умов зниження негативних дій стрес-факторів.

Рассмотрено влияние психических состояний операторов на эффективность совместной деятельности в зависимости от их психологической совместимости. Показано, что воздействие стресс-факторов на операторов вызывает негативные состояния напряжения, тревожности, утомления, монотонности, фрустрации и т.д. Развитие психологической совместимости операторов является одним из условий снижения негативных последствий воздействия стресс-факторов.

In the article influence of mental conditions of operators is examined on efficiency of joint activity depending on their psychological compatibility. An author shows that influence on operators stressors causes the negative states of tension, anxietyfatigue, monotony, frustration et cetera. Development of psychological compatibility of operators is one of terms of decline of negative consequences of influence of stressors.

Проаналізовано особливості прояву агресії у військовослужбовців залежно від статусного рангу. Встановлено, що солдатам строкової служби, у порівнянні із групою контрактників та прапорщиків, притаманна схильність до прояву фізичної агресії та сумарне значення агресивності й директивності. У військовослужбовців-контрактників, поряд із достатньо високим рівнем фізичної агресії, відзначено вищі, ніж у солдатів строкової служби, показники підозрілості й індексу агресивності, а також найбільші серед інших груп індекс ворожості та рівень агресивності. У групі прапорщиків, у порівнянні з іншими групами, більше виражені такі форми агресії, як опосередкована агресія, роздратованість, образливість, підозрілість, почуття провини. Для цієї категорії військовослужбовців характерні вищі, ніж в інших респондентів, показники індексів агресивності та ворожості, рівень агресивності та сумарне значення агресивності й директивності.

Розглянуто питання формування мотивації курсантів до майбутньої педагогічної діяльності, акцентовано на таких умовах підготовки, які безпосередньо активізували б активність. Досліджено, що умовою успішного розвитку необхідних властивостей курсантів є їх участь у значущій діяльності, зокрема через проектування превентивних навчальних завдань. Акцентовано на важливості досвіду офіцерів-прикордонників та педагогічної майстерності викладача. Зазначено, що важливим є уміння курсантів використовувати соціальні та педагогічні можливості військового колективу. Визначено, що умовою успішної превентивної діяльності є уміння активізувати самовдосконалення персоналу з девіантною поведінкою. Зроблено висновок, що результативність самовиправлення може зрости, якщо в навчальному закладі навчати майбутніх офіцерів основ керівництва самовихованням і самопроофілактикою.

Рассмотрен вопрос формирования мотивации курсантов к будущей педагогической деятельности, акцентировано на таких условиях подготовки, которые непосредственно активизировали бы активность. Доказано, что условием успешного развития необходимых свойств курсантов является их участие в значимой деятельности, в частности, через проектирование превентивных учебных заданий. Акцентировано на важности опыта офицеров-пограничников и педагогического мастерства преподавателя. Указано, что важным является умение курсантов использовать социальные и педагогические возможности воинского коллектива. Определено, что условием успешной превентивной деятельности является умение активизировать самосовершенствования персонала с девиантным поведением. Сделан вывод, что результативность самоисправления может вырасти, если в учебном заведении обучать будущих офицеров основам руководства самовоспитанием и самопроофилактикой.

Узагальнено досвід діагностики військовослужбовців різних категорій і вивчення соціально-психологічних явищ військових підрозділів. Надані оптимальні ефективні методики дослідження військових підрозділів і перевірки готовності й визначення придатності військовослужбовців до військової служби, подальшої їх військово-професійної орієнтації на оволодіння військово-обліковими спеціальностями. Звернено увагу на психодіагностику військовослужбовців під час психологічного супроводу; методику поглибленого вивчення пам'яті, мислення, уяви, уваги, емоцій, стилю управління та мотивації.

Здійснено аналіз розвитку і трансформації структур морально-психологічного забезпечення російської армії на етапі безпосередньої підготовки до повномасштабного збройного вторгнення в Україну. Мета статті - висвітлити загальні тенденції та особливості структурних змін інституцій морально-психологічного забезпечення збройних сил РФ і змістовне наповнення їх діяльності у 2013 - 2022 рр. Методологія дослідження спирається на принципи об'єктивності й історизму, що передбачають вивчення окремих явищ і процесів в їх розвитку і тісному зв'язку з системою відповідних суспільно-політичних відносин. Наукова новизна. Вперше в історіографії проведено дослідження процесів реформування структур виховної роботи сучасної російської армії, а також здійснено оцінку ефективності результатів їх діяльності в період безпосередньої підготовки до відкритої війни з Україною. Стверджено, що перманентний характер реформ здебільшого призводив до розбалансування системи військового виховання та створення концепцій, які базувалися переважно на напрацюваннях радянських політорганів. Водночас свідомо ігнорувалося впровадження новітніх елементів морально-психологічного забезпечення за досвідом провідних держав світу. Процесами виховання у ЗС РФ у цей час керували переважно представники командної ланки управління зі своєрідним баченням завдань морально-психологічного забезпечення. Це спричиняло консервацію та застій виховного процесу на основі суміші радянської концепції Другої світової війни з примітивно-фундаменталістською інтерпретацією канонів православ'я. Апробація у процесі виховання особового складу ідеології рашизму дозволила сформувати чисельний прошарок адептів нового світогляду. Провал першого етапу так званої "спецоперації" дозволяє зробити попередні висновки щодо вкрай низького рівня результативності роботи органів військового управління російської армії та інших силових структур із морально-психологічного забезпечення готовності особового складу виконувати бойові завдання за призначенням.