Разработан метод синтеза аэродинамической компоновки летательных аппаратов с рациональным сочетанием аэродинамических и демаскирующих характеристик. В типовой состав модели самолета на начальной стадии синтеза аэродинамических компоновок добавлена модель заметности, разработаны показатель радиолокационной заметности, маневренно-скоростной показатель. Рассмотрена задача синтеза компоновок самолета с рациональным сочетанием аэродинамических, летно-технических и демаскирующих характеристик.

Розроблено метод синтезу аеродинамічної компоновки літальних апаратів з раціональним поєднанням аеродинамічних і демаскувальних характеристик. До типового складу моделі літака на початковій стадії синтезу аеродинамічних компоновок додана модель помітності, розроблено показник помітності радіолокації, маневрено-швидкісний показник. Розглянуто задачу синтезу компоновок літака з раціональним поєднанням аеродинамічних, льотно-технічних і демаскувальних характеристик.

This article is devoted to elaboration of aircrafts aerodynamic arrangement and rational combination of aerodynamic and unmasking performances synthesis method. On the synthesis initial stage of aircraft aerodynamic arrangements into aircraft type model composition a model of perceptibility has been added. An index of radar perceptibility and a maneuver-speed index are developed. Task staging of combat and transport aircraft aerodynamic arrangement and rational combination of aerodynamic and unmasking performances synthesis has been done.

Запропоновано збільшення дальності та тривалості польоту військово-транспортного літака шляхом зменшення запасу статичної стійкості. Розглянуто вплив центрівки літака на годинну та кілометрову витрати палива. Проведено оцінку потрібної кількості палива в залежності від дальності та тривалості польоту.

Проанализированы конструктивно-компоновочные схемы военно-транспортных самолетов последних поколений. Определены основные задачи и направления при решении проблемы интеграции характеристик силовой установки и элементов планера самолета как сложной технической системы.

Проаналізовано вплив різних факторів і засобів на паливну ефективність (ПА) транспортних літаків. Покращання ПА запропоновано здійснювати шляхом мінімізації втрат аеродинамічної якості на балансування за рахунок зменшення запасу статичної стійкості літака.

Запропоновано імітаційну статистичну модель процесу викриття порушника рухомими засобами охорони об'єктів. Моделювання процесу викриття порушника здійснюється під час руху засобу охорони вздовж прямолінійної ділянки смуги охорони з постійною швидкістю та за відомої дальності виявлення порушника засобом охорони. Надано імітаційну статистичну модель процесу викриття порушника, яку можна застосовувати у ході відпрацювання рекомендацій щодо організації наземної охорони й оборони об'єктів Повітряних сил Збройних сил України великої периметральної протяжності.

Досліджено діяльність конструкторського бюро О. К. Антонова із створення спеціалізованих модифікацій військово-транспортних літаків у 50 - 80-х рр. XX ст., зокрема, літаків радіоелектронної боротьби та навчальних.

Запропоновано варіант модернізації існуючої системи автоматичного керування важкого військово-транспортного літака за рахунок синтезу коригувального фільтру в каналі інтерцепторів для режиму десантування надважкого моновантажу з горизонтального польоту.

Представлено підхід до обгрунтування граничної точності оцінки злітної маси транспортного літака. На прикладі продемонстровано працездатність даного підходу та виконано докладний аналіз одержаних результатів.

Надано результати аналізу характеристик сучасних легких військово-транспортних літаків, визначено тенденції їх розвитку на основі порівняння з характеристиками літака Ан-26.

Проведена сравнительная оценка эксплуатационных характеристик двигателей силовой установки для перспективного учебно-боевого или легкого боевого самолета. В качестве прототипа для проведения расчета аэродинамических характеристик принят современный учебно-боевой самолет L-15LIFT. Приведены результаты определения летно-технических и технико-экономических характеристик учебно-боевого самолета с разными двигателями в составе силовой установки для разных полетных заданий. Показаны результаты расчета эксплуатационных характеристик перспективного двигателя и самолета - стоимость жизненного цикла двигателя силовой установки, стоимость летного часа силовой установки и самолета, а также затраты на их техническое обслуживание и ремонт.

Приведены результаты сравнения расчетных аэродинамических характеристик учебно-боевого самолета Як-130 с экспериментальными данными. Показано удовлетворительное согласование расчетных и экспериментальных данных аэродинамических характеристик исследуемого самолета. С помощью разработанного модульного программного комплекса возможно проводить исследования эксплуатационных характеристик учебно-боевого самолета нового поколения.

Разработана концепция запуска военно-транспортного самолета АН 70 с минимальными потерями мощности. Предложена оптимальная по быстродействию система частотно-токового управления асинхронным двигателем привода винта самолета на основе автономного инвертора напряжения с широтно-импульсной модуляцией по закону синуса. Для контроля температуры корпуса двигателя в режиме запуска один из контуров системы выполнен на основе фаззи-регулятора.

Розглянуто питання заміни штатного вихідного пристрою двигуна Д-27 військово-транспортного літака Ан-70 на ежекторний вихідний пристрій. Представлено стислу характеристику конструктивно-компонувальної схеми двигуна, газодинамічний розрахунок вихідного пристрою та проведений аналіз впливу встановлення ежекторного вихідного пристрою на температуру вихідних газів. Показано, що при використанні розробленого вихідного ежекторного пристрою температура на зрізі сопла зменшилась на 22,4 %.

На основі аналізу курсів навчальної льотної підготовки курсантів вищого військового навчального закладу побудовано ієрархічну структуру показників властивостей навчально-бойового літака, яка описує ступінь його пристосованості до вирішення завдань льотного навчання. Шляхом аналізу виявлених зав'язків основних тактико-технічних характеристик сформовано факторний простір для розробки кваліметрічної моделі навчально-бойового літака.

Для известных методов регулирования выходного напряжения АИН (по длительности, импульсной и широтно-импульсной модуляции по синусоидальному закону) получены матрицы возможных состояний, содержащие закономерности изменения величин амплитуд функцией ряда Уолша-Фурье. Полученный результат позволяет представить АИН звеном замкнутой системы с учётом дискретной нелинейности в широком диапазоне регулирования.

Проведен анализ развития боевых и учебно-боевых самолетов. Впервые представлены концепции создания высокоэффективных турбореактивных двухконтурных двигателей и турбореактивного двухконтурного двигателя с форсажной камерой (ТРДДФ) для учебно-боевых самолетов: концепция создания параметрического облика силовой установки в условиях ограниченных материальных и временных ресурсов; концепция формирования топливной системы для семейства двигателей; концепция проектирования форсажных камер двигателей; концепция проектирования выходного устройства силовой установки; концепция доводки двигателей, которая впервые распространена на ТРДДФ. Отмечено, что применение разработанных концепций позволило значительно уменьшить метериальные затраты и сократить сроки создания современных двигателей для самолетов гражданского и военного назначения.

Проаналізовано конструктивно-технологічні методи забезпечення льотної придатності планера військово-транспортного літака, з метою збереження конкурентоспроможності вітчизняного літакобудування на світовому ринку авіаційних і транспортних послуг.

Анализ основных направлений развития военно-транспортных самолетов (ВТС) показал, что применительно к легким ВТС выявлена тенденция увеличения их грузоподъемности в узком коридоре дальностей действия. Требуемое увеличение грузоподъемности неизбежно влечет за собой увеличение стартовых масс модификаций, что приводит к ухудшению взлетно-посадочных характеристик, выступает серьезным ограничением, в особенности для легких ВТС, по условиям их базирования. Решение таких проблемных задач может быть осуществлено путем глубоких модификационных изменений в системе несущих поверхностей модификации, да и в ее силовой установке, научные основы согласования которых базируются на трех принципах: непрерывного роста производительности модификаций; геометрической перекомпоновке крыла с учетом его коэффициента эллиптичности; согласования параметров силовой установки с увеличенной грузоподъемностью модификации и с измененной геометрией ее крыла. Разработка таких моделей осуществлена на основе использования уравнения весового баланса с учетом того, что составляющие стартовой массы не являются статистически детерминированными, а есть функции целевых параметров, таких как величина грузоподъемности, дальность действия, скоростные характеристики, параметры маршевых двигателей и т. п. С учетом ограничений на взлетную массу, на грузоподъемность, на длину разбега и т. п. получены модели оценки характеристик "груз - дальность" легких ВТС, а также на величину разбега при одном отказавшем двигателе. Оценка работоспособности полученных моделей апробирована на модификациях отечественных самолетов Ан-26, Ан-32 и Ан-32Б путем оценки их характеристики "груз - дальность" при замене их маршевых двигателей с увеличенной мощностью. Анализ этих зависимостей показал, что процесс согласования параметров крыла и изменений в силовой установке приводит (при одинаковости внешних контуров) к существенному росту грузоподъемности, а значит, и рейсовой производительности. Анализ сравнительной оценки параметров базового варианта Ан-26 с его модификациями Ан-32 и Ан-32Б также выявил, что модели согласования, полученные в работе, позволяют уже на этапе предварительного проектирования более производительных модификаций сформировать их основные параметры, соответствующие требованиям заказчика.

За визнанням європейських фахівців, повну лінійку військово-транспортних літаків (ВТЛ) усіх вагових категорій (легкі, середні й важкі) можуть створювати тільки США й Україна. На момент появи "Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2020 року" Україна мала: - легкий транспортний літак Ан-32 з вантажопідйомністю 6,7 т і дальністю дії 2500 км; - оперативно-тактичний ВТЛ з вантажопідйомністю 30 т і дальністю дії при повному завантаженні 4300 км; - пасажирський регіональний літак Ан-148-100В з максимальним корисним навантаженням 9,0 т і дальністю його перевезення на 2600 км. Зусиллями всього колективу ДП "Антонов" на базі цих літаків спроектовано й виготовлено дослідні зразки, частково пройшли льотні випробування такі їх модифікації, як Ан-132Д, Ан-178 і Ан-188, реалізація яких базується і на використанні нової "Методології проектування модифікації ВТЛ з урахуванням глибоких змін у крилі й силовій установці". З урахуванням наукових положень цієї "Методології": - на базі літака Ан-32 шляхом глибоких зміну силовій установці, тобто використанням двигунів РW150 і збільшенням маси палива в півтора рази, створено модифікацію легкого літака ВТЛ Ан-132Д вантажопідйомністю 9,1 т з дальністю збільшеною, до 2400 км, і показником паливної ефективності, вищим ніж базової моделі; - на базі пасажирського літака Ан-148 шляхом глибоких змін і в геометрії крила, і в силовій установці створено модифікацію середнього ВТЛ Ан-178 з вантажопідйомністю 18 т і дальністю дії при максимальному завантаженні 1200 км, що забезпечує цій модифікації "нішу", не зайняту конкурентами; - забезпечення повної переваги модифікації Ан-188 серед конкурентів-аналогів базується також на глибоких змінах: заміна в силовій установці ТГД Д27 на турбовентиляторний СFM LEAP-1А; використання дискретної геометричної крутки місцевих хорд крила, що забезпечило дальність дії цього літака до 3200 км при вантажопідйомності 47 т та істотно підвищило його боєздатність внаслідок використання турбовентиляторних двигунів. Порівняльне оцінювання цих ВТЛ з їх базовими моделями свідчить про те, що колектив ДП "Антонов" з честю реалізував частину "Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2020 року" у частині створення ВТЛ нового покоління, конкурентоспроможних за усіма техніко-економічними параметрами.

Розроблено нову методологію формування основних параметрів модифікацій військово-транспортних літаків (ВТЛ) при глибоких змінах у крилі й силовій установці. Зміст методології базується на використанні трьох принципів: забезпечення збільшення вантажності й необхідної дальності дії модифікацій ВТЛ різного призначення; геометричне перекомпонування крил існуючих базових моделей з метою збільшення аеродинамічної якості й дальності дії ВТЛ; узгодження модифікаційних змін у крилі з потрібними параметрами силової установки як умова забезпеченн необхідної паливної ефективності. Реалізацію запропонованої методології здійснено при створенні вітчизняних ВТЛ Ан-132Д, Ан-178 і Ан-188.