Розглянуто суть понять і термінів культурологічного змісту, що стосуються мистецтва, феноменів релігійного життя, специфічних явищ сучасної культури, які зустрічаються в підручниках з культурології, історії української та зарубіжної культури, спеціальних і популярних культурологічних літературних джерелах, у творах художніх літературних джерел, засобах масової інформації.

Рассмотрена сущность понятий и терминов культурологического содержания, касающихся вопросов искусства, феноменов религиозной жизни, специфических явлений современной культуры, которые встречаются в учебниках по культурологии, истории украинской и зарубежной культуры, специальных и популярных культурологических литературных источниках, произведениях художественных литературных источников, средствах массовой информации.

Розглянуто правові, морально-етичні, соціокультурні, релігійні, гендерні, метафізичні та природничонаукові проблеми сучасної та класичної філософії. Проаналізовано різні аспекти творчості М. Кузанського, Н. Мальбранша, І. Канта, Е. Гусерля, М. Хайдеггера, В. Соловйова, І. Ільїна, П. Флоренського, Е. Трубецького, Л. Карсавіна, Л. Шестова, С. Франка, Ж.-П. Сартра, М. Фуко, С. де Бовуар, Дж. Дьюї, а також філософські погляди українського письменника Т. Прохаська. Доведено актуальність фізичної метафізики у дослідженні розвитку світобудови епохи постмодерну. Описано форми та способи індивідульно-особистісного самоствердження людини в смислових координатах середньовіччя. Розроблено концептуальну модель культури, охарактеризовано архетипи чоловічого та жіночого у прадавній слов'янській міфології. Проаналізовано основні напрями теоретизування навколо сміху в західно-європейській філософії. Розглянуто різні моделі побудови соціального простору, досліджено історичну антропологію, європоцентризм і соціально-культурні аспекти процесів глобалізації. Висвітлено питання соціального захисту інвалідів у сучасній Україні.

Рассмотрены правовые, морально-этические, социокультурные, религиозные, гендерные, метафизические и естественнонаучные проблемы современной и классической философии. Проанализированы различные аспекты творчества Н. Кузанского, Н. Мальбранша, И. Канта, Э. Гуссерля, М. Хайдеггера, В. Соловьева, И. Ильина, П. Флоренского, Э. Трубецкого, Л. Карсавина, Л. Шестова, С. Франка, Ж.-П. Сартра, М. Фуко, С де Бовуар, Дж. Дьюи, а также философские взгляды украинского писателя Т. Прохаська. Доказана актуальность физической метафизики в исследовании развития мироустройства эпохи постмодерна. Описаны формы и способы индивидуально-личностного самоутверждения человека в смысловых координатах средневековья. Разработана концептуальная модель культуры, охарактеризованы архетипы мужского и женского в прадавней славянской мифологии. Проанализированы основные направления теоретизирования вокруг смеха в западно-европейской философии. Рассмотрены различные модели построения социального пространства, исследована историческая антропология, европоцентризм и социально-культурные аспекты процессов глобализации. Освещены вопросы социальной защиты инвалидов в современной Украине.

Розглянуто культуру країни як один із факторів її економічної динаміки. Визначено вплив національної культури на рівень економічної свободи в країні та, відповідно, ефективність міжнародного бізнесу компаній на її території. Зауважено щодо позитивного впливу конвергенції між національною та організаційною культурою компаній на результати їх діяльності та стан бізнес-середовища в країні загалом.

Проаналізовано вплив національно-культурних особливостей країн і регіонів світу на бізнес. Наведено класифікацію та характеристики ділових культур світу. Подано інформацію про полі- та монохронічні культури, культури з лінійним і циклічним сприйняттям часу. Увагу приділено питанням ділової культури та міжнародного ділового етикету.

Рассмотрена интервальная методология как новая философская идея в ее историческом, эпистемологическом и онтологическом измерениях. Освещена история становления методологического сознания, рассмотрены важнейшие физические теории XX в. и определена их роль в формировании новых методологических концепций. Раскрыт феномен рациональности в контексте современной культуры. Рассмотрена проблема абстракции в современном научном познании. Изложены ключевые категории интервальной онтологии. Раскрыты гносеологические аспекты интервального подхода.

Досліджено розуміння істини протягом розвитку західноєвропейської культури. Простежено зміни розуміння істини в Античності, Середньовіччі, Ренесансі, Новому часу та на сучасному етапі. Виділено принцип історичності істини як одну з її фундаментальних властивостей. Використано семіотичний підхід для систематизації сучасних філософських концепцій істини. Зроблено висновок про комунікативність істини як її фундаментальну властивість. На прикладі взаємодії базових культурних компонентів - релігії та філософії - продемонстровано можливість взаємодії всіх базових компонентів культури. Побудовано нову модель розуміння істини. На підставі системного уявлення категорії істини запропоновано нове розуміння істини. Доведено на прикладі можливого вирішення глобальних проблем культури актуальність звернення до категорії істини в новому розумінні.

Розглянуто найбільш широкі та системні визначення культури в її динаміці, адже вона є не лише певним здобутком людства, але й сумою суспільних досягнень, що знаходяться у постійному русі, розвиткові: це не данина готовим результатам людської діяльності, але й історично конкретний, визначений спосіб відношення людини до природи, суспільства, самої себе. Відзначено, що культурологічний підхід в педагогічній освіті дозволяє дослідити педагогічні об'єкти і явища як культурні феномени, розглянути проблеми педагогічної освіти в загальнокультурному контексті як інтеграцію особистості педагога з загальною і професійно-педагогічною культурою. Освіту розглянуто як невід'ємну частину культури та засвоєння людиною культурних цінностей, що забезпечує розвиток самої людини і становлення її як творчої особистості.

Розроблено теоретико-методологічні засади модернізації змісту культурологічної підготовки у ВНЗ з урахуванням вітчизняних традицій та світових тенденцій розбудови змісту гуманітарної освіти за соціокультурних умов інформаційного суспільства. Науково обгрунтовано й апробовано нові підходи до інтеграції мистецтва в структуру змісту гуманітарної культурологічної підготовки студентів. Розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес авторські програми курсів "Культорологія", "Етика", "Релігієзнавство".

Збірка містить статті автора, в яких розкрито основи античної науки, філософії та культури, зокрема, зародження вищої математики (феномени руху, переходу, змінних величин, нескінченності), витоки та підвалини античної механіки, вплив математики та механіки на розвиток філософії. Висвітлено питання систематизації наукових і філософських знань у творах Аристотеля, математичного раціоналізму мислителів класичного періоду, ознаки вичерпаності математичних теорій і їх філософське обгрунтування. Розглянуто парадокс як стиль мислення древніх, математичне мислення як основу раціональної філософії. Проаналізовано раціоналізм науки пізнього еллінізму та римського періоду, наукову раціональність XVII ст. у контексті спадковості античної математики та методології.

Сборник содержит статьи автора, в которых раскрыты основы античной науки, философии и культуры, в частности, зарождение высшей математики (феномены движения, перехода, сменных величин, бесконечности), истоки и основы античной механики, влияние математики и механики на развитие философии. Освещены вопросы систематизации научных и философских знаний в работах Аристотеля, математического рационализма мыслителей классического периода, признаки исчерпаемости математических теорий и их философское обоснование. Рассмотрен парадокс как стиль мышления древних, математическое мышление как основа рациональной философии. Проанализирован рационализм науки позднего эллинизма и римского периода, научная рациональность XVII в. в контексте наследственности античной математики и методологии.

Проаналізовано основні погляди на функціонування інформації та знання в інформаційному суспільстві як суспільстві знань, розкрито роль і значення інформації та знань в культурному розвитку.

Досліджено проблему багатогранного феномену культури, який обумовлює рівень розвитку суспільства у певну епоху. Культура розглядається як реальність чи специфічний людський спосіб життя, які регулюють і координують увесь спектр духовної і практичної активності людей, їхніх можливих ставлень до навколишнього середовища і самих себе.

Розглянуто проблему культурологічного підходу до формування особи майбутнього вчителя початкової школи.

Розкрито роль і значення культурології в сучасній системі вищої освіти, визначено цілі та завдання дисципліни у ВНЗ.

Розглянуто сучасні моделі освіти як парадигмальні підходи щодо організації культурологічної підготовки майбутнього фахівця. Розроблено модель культурологічної освіти студентів через призму системоутворювальних культурофілософських понять (цінність, культурна норма, культурна діяльність, культурний саморозвиток, мультикультурне середовище, культуротворче середовище).

Розглянуто найбільш ранні та разом із тим базові для культури форми уявлень про час. Аналіз часу проведено в контексті таких понять як сакральне і профанне, небесне (астральне) і земне, доля та фаталізм. Зроблено висновок, що темпоральні форми, які утворюються на базі античної і східної міфології, істотно відрізняються, утворюють різні культурні традиції.

Розглянуто історико-культурологічний вимір української національної ідеї. Визначено основні складові національної ідеї, шляхом ретроспективного огляду історичного розвитку України та боротьби українського народу за незалежну державу. Розглянуто розвиток національної ідеї у контексті християнства до теоретичного обгрунтування представниками Кирило-Мефодіївського братства, а також роль української мови як складової частини національної ідеї на сучасному етапі становлення української державності.

Розглянуто питання формування культурологічної компетентності в студентів ВТНЗ засобами культурно-дозвіллєвих заходів, надано опис підготовки заходів та роль студентів у цьому процесі.

Проаналізовано проблеми культурологічної скаладової професійного розвитку педагога. Висвітлено особливості культурологічного підходу у парадигмі сучасної системи освіти, у розвитку особистості педагога та його професійної культури. Охарактеризовано культурологічні основи розвитку педагогічної освіти за сучасних умов. Увагу приділено питанням використання біографічних досліджень у розвитку культури педагога.

Із позицій постнекласичного етапу розвитку педагогічної методології, культурно-історичної свідомості суб'єкта освіти, що модернізується, запропоновано варіант постнекласичної моделі смислового змісту уявлення педагога про саморозвиток людини національної культури. Уточнено її теоретичні аспекти. Наведено приклади використання конструкційних ідей у практичних освітніх розробках.

Розкрито сутність понять "культура", "культура особистості", "економічна культура". Виділено й охарактеризовано складові елементи і функції (пізнавальну, світоглядну, виховну, комунікативну і регулятивну) економічної культури як компонента загальної культури. У графічному вигляді представлено взаємозв'язок структурних елементів економічної культури особистості, ядром якої є економічна свідомість - системне утворення з трьох сфер: нормативно-проективної, мотиваційної та когнітивної. Констатовано, що економічне виховання як частина цілісного виховного процесу підпорядковується його базовим закономірностям, в основі яких лежить діяльність і спілкування, що визначають соціальну сутність людини. Кінцевим продуктом економічного виховання є економічна культура суспільства, складовою якої є економічна культура особистості.

Раскрыта сущность понятий "культура", "культура личности", "экономическая культура". Выделены и охарактеризованы составные элементы и функции (познавательная, мировоззренческая, воспитательная, коммуникативная и регулятивная) экономической культуры как компонента общей культуры. В графическом виде представлена взаимосвязь структурных элементов экономической культуры личности, ядром которой является экономическое сознание - системное образование из трех сфер: нормативно-проективной, мотивационной и когнитивной. Констатировано, что экономическое воспитание как часть целостного воспитательного процесса подчиняется его базовым закономерностям, в основе которых лежит деятельность и общение, определяющие социальную сущность человека. Конечным продуктом экономического воспитания является экономическая культура общества, составляющей которой является экономическая культура личности.

The essence of such concepts as "culture", "culture of a person", "economic culture", components and functions of the economic investigated.