Розглянуто загальні особливості стилістичної витриманості в межах академічного письма. Висвітлено такі аспекти дослідницької роботи студента, як дослідницька етика, взаємодія з науковим керівником та редакціями наукових журналів. Посібник містить помічні поради, як структурувати текст і побудувати теоретичну аргументацію, оформити емпіричну частину, ефективно підібрати техніки збору та аналізу даних, визначити розмір і композицію вибірки, аналізувати та інтерпретувати дані. Розглянуто особливості написання та опрацювання текстів великого обсягу, наповнення різних розділів, типові помилки. Надано поради, як упоратися з прокрастинацією.

Подано методичні рекомендації, теоретичні відомості та практичні поради щодо організації дослідницько-експериментальної роботи з науково-обдарованою молоддю та окреслено специфіку підготовки до Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України. Рекомендовано для всіх, хто прагне досліджувати і винаходити, хто мріє зробити перші кроки до наукової кар'єри. Зазначено, що це збалансоване поєднання наукової, освітньої, практичної, методичної та інноваційної діяльності. Матеріал має виняткове значення, оскільки дає можливість у доступній формі отримати корисну інформацію для проведення самостійного наукового дослідження і учням-початківцям та їх вчителям, і досвідченим МАНівцям та їх наставникам на шляху до нових відкриттів у царині Науки і нових винаходів.

Розкрито методику виконання дисертаційної роботи для здобуття ступеня доктора філософії. Висвітлено питання формування у здобувачів цілісного уявлення про науково-дослідний процес, розуміння прийомів викладення матеріалів наукового дослідження, нормативних вимог до написання дисертаційної роботи, її структури, оприлюднення результатів дослідження, а також процедури захисту дисертаційної роботи. Висвітлено організацію та нормативно-правове регулювання наукової діяльності в Україні. Увагу приділено тезам і аргументам в науковому дослідженні, структурі й обсягу дисертації, особливостям оформлення таблиць, рисунків, формул, списку використаних джерел і додатків.

The methods for identification of near-duplicates in electronic scientific papers, which include the content of the same type, for example, text data, mathematical formulas, numerical data, etc. were described. For text data, the method of locally sensitive hashing with the finding of Hamming distance between the elements of indices of electronic scientific papers was formalized. If Hamming distance exceeds a fixed numerical threshold, a scientific paper contains a near-duplicate. For numerical data, sub-sequences for each scientific work are formed and the proximity between the papers is determined as the Euclidian distance between the vectors consisting of the numbers of these subsequences. To compare mathematical formulas, the method for comparing the sample of formulas is used and the names of variables are compared. To identify near-duplicates in graphic information, two directions are separated: finding key points in the image and applying locally sensitive hashing for individual pixels of the image. Since scientific papers often include such objects as schemes and diagrams, subscriptions to them are examined separately using the methods for comparing text information. The combined method for identification of near-duplicates in electronic scientific papers, which combines the methods for identification of near-duplicates of various types of data, was proposed. To implement the combined method for the identification of near-duplicates in electronic scientific papers, an information-analytical system that processes scientific materials depending on the content type was devised. This makes it possible to qualitatively identify near-duplicates and as widely as possible identify possible abuses and plagiarism in electronic scientific papers: scientific articles, dissertations, monographs, conference materials, etc.

Викладено аспекти написання наукових публікацій та створення наукових презентацій англійською мовою. Вміщено матеріал спрямований на вироблення активних навичок академічного письма та презентації, який запобігає припущенню магістрантами та аспірантами найбільш типових помилок під час представлення різного роду наукових робіт англійською мовою. Складено з двох частин: академічне письмо та академічні презентації, кожна з яких містить лекційний матеріал, відповідні приклади та практичні завдання. Зокрема, розглянуто такі питання, як структурування письмової роботи, лексико-граматичні аспекти, редагування, планування презентації та засоби візуалізації.

Розглянуто основні етапи становлення відділу аспірантури і докторантури Української академії друкарства, перелік спеціальностей з описом паспортів з підготовки доктора філософії, кандидата і доктора наук. Розглянуто узагальнений алгоритм підготовки і захисту дисертаційного дослідження та основні вимоги до оформлення дисертаційної роботи з наведенням конкретних прикладів.

Розглянуто організацію написання рефератів і курсових робіт. Розкрито мету та завдання написання зазначених робіт, послідовність їх виконання. Увагу приділено структурі та загальним вимогам до оформлення курсових робіт. Розглянуто також порядок визначення і затвердження тематики курсових робіт, порядок призначення і затвердження наукових керівників, підготовку курсових робіт до захисту тощо. Наведено рекомендації до написання наукової статті у періодичних виданнях (журналах). Висвітлено методику її написання. Акцентовано на структурних елементах статті, вимогах до її набору. Наведено рекомендації EASE (Європейської асоціації наукових редакторів) для авторів і перекладачів наукових статей, які повинні бути опубліковані англійською мовою. Розглянуто організацію написання анотації до наукової праці (статті). Подано основні рекомендації щодо написання анотацій та тез доповідей для друку в збірниках матеріалів наукових конференцій.

Спрямовано на формування нових знань, отриманих в результаті фундаментальних та прикладних наукових досліджень. Забезпечено формування цілісного уявлення про науково-дослідний процес, розуміння прийомів викладення матеріалів наукового дослідження, нормативних вимог до написання дисертаційної роботи, її структури, оприлюднення результатів дослідження, а також процедури захисту дисертаційної роботи. Наведено контрольні питання та тести, що дають можливість читачеві закріпити набуті знання та вміння. Викладено поняття наукової діяльності та наукових досліджень. Визначено технологію роботи над дисертацією. Розглянуто науково-методичні підходи до написання дисертації; вимоги до написання дисертації. Наведено опублікування результатів дисертаційного дослідження.

Розглянуто дослідження можливостей застосування латентного семантичного аналізу для задач ідентифікації предметних наукових просторів та виявлення повноти висвітлення результатів дисертаційних досліджень здобувачами наукового ступеня. Побудовано ймовірнісну тематичну модель, яка надає можливість виконати кластеризацію публікацій науковців за науковими напрямами з урахуванням мережі цитування, що є важливим кроком для розв'язування задачі ідентифікації предметних наукових просторів. В результаті побудови моделі вирішено проблему зростання нестабільності кластеризації графу цитування у зв'язку зі зменшенням кількості кластерів. Ця проблема виникає при об'єднанні кластерів, побудованих на основі кластеризації графу цитування з урахуванням подібності анотацій наукових публікацій. Описано представлення текстових документів на базі ймовірнісної тематичної моделі (ЙТМ) Із використанням n-грамів. Побудовано ЙТМ для задачі встановлення повноти висвітлення матеріалів дисертаційних досліджень автора в його наукових публікаціях. Розраховано наближені значення порогових коефіцієнтів, які визначають чи враховані в статтях автора положення, які відображені в тексті автореферату дисертації. Проведено навчання ЙТМ за публікаціями автора на основі інструменту BigARTM. Використовуючи навчену модель і спеціальний регуляризатор знайдено матрицю належності тем, які визначаються сегментами авторефератів дисертації автора до документів, які визначаються публікаціями автора. Розглянуто важливі аспекти можливостей застосування латентного семантичного аналізу для задач ідентифікації предметних наукових просторів і виявлення повноти висвітлення результатів дисертаційних досліджень здобувачами наукового ступеня.

подано правила написання тексту наукової статті відповідно до сучасних вимог. Особливу увагу зосереджено на структурі наукової статті, правилах укладання списків цитованих джерел, запропоновано додатки з прикладами оформлення різних видів цитованих джерел. Розтлумачено, як обрати наукове видання для опублікування результатів наукових досліджень, його основні наукометричні показники та ідентифікатор цифрового об 'єкта - DOI, а також стисло охарактеризовано відкриті бази даних вчених, які дають змогу науковцю представити всі свої здобутки і науковий шлях на особистій сторінці - ResearcherlD, Google Scholar, Researchgate, ORC1D. Методичні рекомендації призначено для використання молодими науковцями, аспірантами, здобувачами під час написання наукових статей.

Мета роботи - запропонувати закордонним читачам журналу порядок денний проблем, пов'язаних із вимогами українського законодавства в галузі науки щодо публікацій у журналах, які індексуються наукометричними базами Scopus і Web of Science. Положення статті пройшли попередню апробацію в межах XII Міжнародної науково-практичної конференції "Обдаровані діти - інтелектуальний потенціал держави" (2019) і були розширені з урахуванням тенденцій 2020 р. У результаті аналізу вдалося виокремити низку підходів, які можуть оновити публікаційні стратегії українських дослідників у галузі наукової освіти. Зокрема, без претензій на повноту було сформовано низку ключових рекомендацій, які можуть виступити дороговказом потенційним авторам. До них віднесено такі принципи: автори мають розвивати рівень англійської, аби якісно опрацьовувати джерельну базу, навчитися працювати з англомовними текстами з позицій майбутнього читача та автора; написання статей до міжнародних журналів, що входять до наукометричних баз, потребує відходу від традиції написання статей до фахових журналів України; для вітчизняних дослідників наукової освіти існують широкі можливості для публікацій як у спеціалізованих виданнях, так і журналах із суміжною тематикою (розвиток обдарованості; інформаційні технології в освіті тощо); дослідникам варто розвивати міжнародні контакти з досвідченими авторами в галузі наукової освіти й ініціювати спільні дослідження та публікації у їх результаті; опанування пошуковими інструментами наукометричних баз є необхідною вимогою для проведення підготовчих кроків, що передують підготовці тексту; дослідники мають звикати до довгої та кропіткої роботи з рецензентами, яка передує прийняттю статті до друку; автори мають уникати хижацьких моделей при поданні результатів досліджень через підвищення обізнаності в міжнародних стандартах публікаційної етики й академічної доброчесності.

Наукова діяльність є складним та багатогранним різновидом людської праці, який має творчу складову, тому проблема її нормування є досить непростою, але водночас винятково важливою парадигмою якнайширшого впровадження інновацій у сучасні соціально-економічні процеси. Робота вченого внутрішньо неоднорідна, різнопланова, з обов'язковою креативною складовою безпосереднього творчого пошуку. Проте, виходячи із якісно й кількісно споріднених феноменів координації наукової та науково-організаційної діяльності в межах планування, організації та проведення наукових досліджень і розробок, зокрема спираючись на методологічні та емпіричні аспекти структурних та системоутворюючих чинників, грунтуючись на вітчизняному досвіді й прикладних підходах, що вже апробовувалися у галузевих нормативних документах, наведено авторське концептуальне бачення перспектив подальших досліджень проблеми нормування наукової праці. Мета роботи - сприяти напрацюванню методичних підходів до нормування праці у галузі наукових досліджень та розробок. Аналітична обробка діючих нормативних документів і наукових праць з метою розроблення підходів до нормування наукової праці. Автори вважають, що хоча самі по собі окремі наукові дослідження й розробки в цілому унікальні, елементи, що складають наукову діяльність, в різних кількісних і якісних поєднаннях присутні у всіх видах наукових робіт. Отже, всі повторювані елементи, тобто найпростіші роботи, можуть бути унормовані за єдиною узгодженою системою, яка б враховувала широкий діапазон особливостей, структури та змісту наукової праці з урахуванням диференційованої потреби створення нових знань в результаті виконання наукових досліджень і розробок. Наведені теоретичні узагальнення та практичні узагальнення сприяють формуванню системно-структурної моделі нормування наукової праці. Висновки: отримані результати можуть слугувати базою для подальшого удосконалення регулювання сфери наукових досліджень і розробок у контексті реформування діяльності вітчизняних закладів вищої освіти та наукових установ.

Статистика цитувань наукових публікацій відображає визнання оприлюднених наукових ідей, їх вплив на дослідження інших учених та практичну цінність наукових результатів. Як індикатор якості статті цитування важливе для окремого вченого, наукового колективу, установи і країни в цілому. На емпіричному матеріалі узагальнено рекомендації щодо підвищення рівня цитування наукових публікацій.

Розглянуто питання автоматичного створення семантичного тезауруса термінів наукового тексту без попередньої семантичної розмітки і без включення лінгвістичних або словникових знань в систему на основі алгоритму одержання семантичної моделі документа.

Проведено опитування українських учених щодо наукового рівня українських фахових видань та досвіду взаємодії авторів з редакціями наукових журналів, які індексуються у Web of Science та Scopus. Анкету у вигляді google-форми було розміщено в групі Ukrainian Scientists Worldwide на Фейсбуку. У дослідженні взяли участь 296 учених різних галузей. Опитування дозволило зібрати різні, часто діаметрально протилежні, думки про те, чому науковці публікують (не публікують) свої статті в журналах, включених до Web of Science або Scopus; які відгуки рецензентів вони отримували на свої статті; з якої причини, на їхню думку, Міністерство освіти і науки вимагає, щоб науковці публікувалися в журналах, включених до міжнародних наукометричних баз; хто фінансує оплату публікацій; наскільки важливе знання іноземних мов для підготовки наукових праць; як автори взаємодіють з редакторами під час редакційно-видавничого процесу; якою є мотивація науковців до написання наукових статей; як учені оцінюють практику, коли людей, які насправді не є співавторами статей, за домовленістю вписують як співавторів публікацій; як автори ставляться до плагіату та на підставі яких критерії дослідники вибирають журнал для публікації. Результати опитування показали суперечливі тенденції в ставленні українських дослідників до результатів власної праці. З одного боку, це прагнення досягти міжнародного рівня, отримати світове визнання, спроба дотримуватися високих стандартів, самовдосконалюватися. З другого боку, прагнення лише до кількісних показників, низька мотивація, порушення академічної доброчесності, недостатній рівень володіння мовами міжнародного наукового спілкування. У гонитві за кількісними показниками публікаційної активності не залишається місця для наукових цінностей, таких як новизна, унікальність, інформативність.

Проаналізовано типовий алгоритм закритого рецензування. Окреслено основні проблеми, з яким стикаються учасники процесу рецензування на конкретних кроках алгоритму. Запропоновано можливі шляхи вирішення конкретних проблем впровадженням відкритого рецензування.

Обгрунтовано та створено методичні положення проекту створення інформаційно-пошукової системи (ІПС) для збору інформації з наукометричних баз даних (БД) і БД локальних мереж, збереження даних для прийняття проектних рішень, яка реалізована на базі показників ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти. Удосконалено комплексний метод пошуку та перетворення інформації із наукометричних БД і БД локальних мереж у структурований формат даних, що дає змогу зменшити час на взаємодію оновлених баз із системою. Уперше розроблено комплексну модель ІПС, що базується на методах обробки інформації на природній мові й аналізує взаємозв'язок між колекцією документів і термінами, які зустрічаються в документах, ідентичних інформаційним процедурам доступу до баз знань, що дає змогу поєднати дані різних типів для інформаційного супроводу проекту управління керованою організаційно-технічною системою ВНЗ з урахуванням людських, матеріальних та інформаційних ресурсів упродовж життєвого циклу. Уперше розроблено метод пошуку та перетворення інформації із науко-метричних БД і БД локальних мереж у профіль професійної та публікаційної активності, орієнтований на використання в проектному управлінні. Одержали подальший розвиток проектні рішення для програмної реалізації компонентів ІПС для збору інформації з наукометричних БД і БД локальних мереж з урахуванням сучасних засобів програмної інженерії.

Проаналізовано відомі метрики наукових публікацій. Встановлено, що їх загальним недоліком є оцінювання статей на зовнішньому по відношенню до їх вмісту рівню, що не дозволяє явно судити про якість надання матеріалу статті. Мета роботи - розробка комплексу показників, які дозволяють характеризувати властивості наукових праць з точки зору їх структури, лексики та форми подання матеріалу, а також бібліографії. Визначено набір метрик, що дозволяють кількісно оцінювати індивідуальні властивості матеріалу і автоматизувати аналіз наукових публікацій. Запропонований набір містить показники статті: потенціал охоплення читацької аудиторії, структурованість, різноманітність географії, мов та видів джерел бібліографії, якість бібліографії, насиченість тексту посиланнями на джерела, число і цитованість рисунків і таблиць, ілюстрованість, обсяг і використання математичного апарату, ефективність абревіатур, показники лексики статті (відповідність назви тексту, назви та авторської анотації, авторської анотації і тексту, ключових слів і анотації, ключових слів і назви, ключових слів і тексту, ключових і характеристичних слів, анотацій і характеристичних слів, назви і характеристичних слів, УДК та лексики статті, опису таблиць та рисунків текстів, відповідності лексикі абзаців, назв літературних джерел і тексту), самоцитування авторами статті, якість авторського колективу, гібридні та інтергальні показники якості статті. Наведено приклади, що підтверджують практичну застосовність запропонованих показників.

Цель работы - предоставление новой модели системы издания университетской научной периодики (на примере Днепропетровского национального университета железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна - ДНУЖТ); исследование особенностей модели "Библиотечное издательство" (Library Publishing) и библиотеки как нового участника в издании мировой научной университетской периодики; описание разработанных программных средств автоматизации верстки научных статей и их интеграции в международные БД научно-технической информации. Учеными исследованы: система издания научной периодики в университетах мира, в т.ч. ДНУЖТ; система интеграции электронных версий периодических изданий и отдельных статей ученых ДНУЖТ в мировые научные БД; издательская деятельность научно-технической библиотеки университета. Доказана необходимость скорейшего обновления в каждом ВУЗ Украины системы управления научной периодикой и создания концепции развития периодических изданий. Определены условия для появления позитивных изменений в издательских процессах в ВУЗ и назван новый участник этих процессов - университетская библиотека. Представлен перечень новых задач, присущих научным периодическим изданиям университетов. Создан программный продукт "Цифровой верстальщик" как новое прикладное информационно-технологическое решение для расширения функциональности базовой информационной системы издания в соответствии с его редакционной политикой. Учеными исследован процесс трансформации организационной структуры издания научной периодики в университетах Украины и мира. Доказано, что в сегодняшних условиях для издательств университетской научной периодики наиболее рациональным является переход к новой модели системы издания университетской научной периодики, особенность которой - отказ от сугубо печатной и внедрение смешанной модели публикации. Данная модель предполагает, что традиционная печатная продукция дополняется формой "Epub ahead of print" (е-публикация перед печатью) с использованием сайта журнала как оперативного канала распространения публикаций. Переход университетов на новую модель системы издания научной периодики, формирование современной концепции научного журнала, создание актуальных программных средств (например, автоматизации верстки научных статей и интеграции публикаций в базы данных научно-технической информации) позволят улучшить качество журналов и их конкурентоспособность на международном уровне.

Розглянуто таке поняття як мовленнєвий жанр "Наукова стаття" та його основні типи, подано різні дефініції редакційної статті та такого функціонального стилю мови як науковий, і на основі цього визначено особливості наукової редакційної статті, характерні ознаки, її специфіку. Досліджено характерні позамовні риси наукового стилю, а саме логічність, абстрагованість, аргументованість тверджень, послідовність, точність, переконливість викладу інформації та інші. На їх основі відбувається визначення мовних рис (граматичних та лексичних особливостей). Детально висвітлено поняття мовленнєвого жанру у лінгвістиці. Існує величезна різноманітність мовленнєвих жанрів, і різні дослідники представляють свої види мовленнєвих жанрів, які є дещо відмінними від тих видів мовленнєвих жанрів, що представляються іншими. Виділено стильові особливості мовленнєвого наукового жанру "Редакційна стаття", наведено визначення наукової редакційної статті, та її завдання, яке полягає у висвітленні відомостей наукових та технічних досліджень стисло, узагальнено та зрозуміло.