Наведено результати системного аналізу атрибутивних властивостей соціального організму навчальної форми. Розглянуто генетичні, морфологічні та функціональні аспекти ціннісної і смислової детермінації, їх органічну взаємодію, що веде до набуття соціальним організмом навчальної форми якісно нових атрибутивних властивостей: саморегуляції та самоорганізації. З'ясовано, що вони "сходяться" у процесі прийняття управлінських рішень; ціннісна і смислова компоненти набувають рис детермінанти, обумовлюють види причинності та зворотного зв'язку. Кінцевими продуктами є гомеостаз, гомеорез та аутопоез навчальної форми. Назовні протистояння цих детермінант виходить як суперечність між педагогічними традиціями і новаторством. Наведено пропозиції щодо оптимізації управління закладами освіти.

Приведены результаты системного анализа атрибутивных свойств социального организма учебной формы. Рассмотрены генетические, морфологические и функциональные аспекты ценностной и смысловой детерминации, их органичное взаимодействие, ведущее к приобретению социальным организмом учебной формы качественно новых атрибутивных свойств: саморегуляции и самоорганизации. Выяснено, что они "сходятся" в процессе принятия управленческих решений; ценностная и смысловая компоненты приобретают черты детерминанты, обуславливают виды причинности и обратной связи. Конечными продуктами являются гомеостаз, гомеорез и аутопоез учебной формы. Наружу противостояние этих детерминант выходит как противоречие между педагогическими традициями и новаторством. Приведены предложения относительно оптимизации управления учреждениями образования.

Розглянуто роль інформатизації у розвитку в особистості різних форм мислення у ході засвоєння знань. Розкрито позитивні та негативні наслідки комп'ютеризації для людини. Висвітлено зв'язок інформатизації з освітою. Констатовано, що вплив інформатизації на соціогуманітарні науки, методологічна реалізація в цій сфері інформаційного підходу, у формі зворотного зв'язку, визначає необхідність тлумачення соціогуманітарного знання як одного з аспектів прикладної інформатики. Підкреслено, що процес соціальної трансформації супроводжується втратою ряду визначальних суспільних ідеалів, відмовою від усталених критерії в прогресу, тобто освіта функціонує за умов багатоманітності та невизначеності соціальних ролей і норм. Акцентовано увагу на тому, що сучасні суспільні зміни, які відбуваються в Україні, та їх наслідки актуалізують проблематику наукових досліджень, пов'язаних з трансформацією освіти.

Рассмотрена роль информатизации в развитии у личности разных форм мышления в процессе усваивания новых знаний. Раскрыты положительные и отрицательные аспекты компьютеризации для человека. Освещена связь информатизации с образованием. Констатировано, что влияние информатизации на социогуманитарные науки, методологическая реализация в этой сфере информационного подхода, в форме обратной связи, определяет необходимость толкования социогуманитарного знания как одного из аспектов прикладной информатики. Подчеркнуто, что процесс социальной трансформации сопровождается потерей ряда определяющих общественных идеалов, отказом от устойчивых критериев прогресса, то есть образование функционирует в условиях многообразия и неопределенности социальных ролей и норм. Акцентировано внимание на том, что современные общественные изменения, происходящие в Украине, и их следствия актуализируют проблематику научных исследований, связанных с трансформацией образования.

This article is dedicated to the role of informatization in development of the various forms of mental works for the persons at mastering of knowledgement$ positive and negative consequences of informatization and its linkwith society socialization.

Подано визначення соціології освіти. Висвітлено історію розвитку соціології освіти. Розглянуто освіту як соціальний інститут. Викладено основні концептуальні підходи соціологічного аналізу освіти. Охарактеризовано основні елементи системи освіти та їх структуру. Увагу приділено суб'єктам освіти. Подано інформацію про стан сучасної освіти в країнах Заходу та в Україні. Розкрито методологічні основи управління у сфері освіти.

Обговорено парадигмальну кризу сучасної освіти. Висвітлено проблему побудови інтегральної педагогічної парадигми. Обгрунтовано концептуальний підхід до її побудови, який визначає стратегії і засоби її реалізації, що, у свою чергу, детермінує організацію освітнього процесу в межах школи як соціального інституту.

Обсужден парадигмальный кризис современного образования. Освещена проблема построения интегральной педагогической парадигмы. Обоснован концептуальный подход к ее построению, который определяет стратегии и средства ее реализации, что, в свою очередь, детерминирует организацию образовательного процесса в пределах школы как социального института.

A paradigm crisis of modern education is discussed in the article; the problem of building the integral pedagogical paradigm is set; conceptual approach to its building determining the strategies and means of its realization is grounded, that, in its turn, determines the organization of educational process in the framework of the school as the social institute.

Представлено теоретичні та методологічні засади проблеми інновації педагогічної освіти. Розглянуто інноваційність як сучасну форму фундаментальності педагогічної науки та освіти й подано технології і механізми інноваційно-педагогічної діяльності в різних сферах життєдіяльності людини. Розкрито суть проблеми статевої диференціації в освіті, її історико-педагогічний та соціокультурний контексти. Визначено соціально-психологічну деформацію особистості в умовах гібридної війни на Сході України. Зазначено, що інклюзивна освіта у закладах дошкільної та середньої освіти виступає як продукт соціальної динаміки суспільства. Окреслено соціально-педагогічну діяльність з соціалізації підростаючого покоління в умовах деструктивного середовища засобами гейміфікації.

Досліджено феномен довіри як основи соціально-економічних відносин у мінливому та складному світі. Розкрито роль довіри в освітньому просторі, її співпричетність до конституювання смислових вимірів навчання та виховання. Окреслено передумови побудови довірливих відносин між дитиною та дорослим як визначального маркера професійності педагога. Автор аналізує сутність феномену довіри в освітньому процесі в її співвідношенні із запитом сучасності в рефлексивному, критичному і креативному мисленні, що спирається на культуру недовіри.