З позицій інтегративного підходу, який включає парадигмальний аналіз, метод бінарних опозицій, мережевий аналіз та історико-генетичний підхід розглянуто генезу понять "колектив" і "особистість" у структурі філософії освіти як складових світоглядних основ навчально-виховних систем, основними атрибутами якої є сцієнтизм, соціологізм та ідеологізація. Окреслено перспективи розвитку в психологічному дискурсі методології дослідження двох феноменів: колективу і особистості, дихотомічна розмежованість яких визначена в різних напрямах психологічної науки: "психології груп" і "психології особистості", теоретико-методологічні засади яких виникли раніше, особливо в кризові періоди переходу науки до нової педагогічної парадигми. Констатовано актуальність колективізму в контексті її збагачення, обмеження ізоляціоністських установок щодо особистості.

Досліджено феномен маніпуляції індивідуальною та масовою свідомістю на основі аналізу особливостей впливу на особистість деструктивних груп. Проаналізовано формування індивідуального та групового досвіду як елементів механізму залежності особистості від групових процесів.

Исследован феномен манипуляции индивидуальным и массовым сознанием на основе анализа особенностей влияния на личность деструктивных групп. Проанализированы процессы формирования индивидуального и группового опыта как элементов механизма зависимости личности от групповых процессов.

The phenomenon of manipulation of individual and mass consciousness on the basis of the analysis of the peculiarities of the influence of destructive groups on a personality is researched. The processes of the formation of individual and group experience as the elements of the mechanism of personality dependence on group processes are analyzed.

Розглянуто на основі аналізу історико-педагогічних джерел педагогічні погляди на механізм впливу колективу на особистість, який В.О. Сухомлинський розглядав як серйозну проблему виховної роботи. Це - обмін інформацією між учнями в процесі спілкування; усвідомлення особистістю духовного життя колективу як наслідку власних зусиль, як частини її інтелектуального життя; переживання особистістю піклування колективу про неї, сприймання добра як відповідальності бути кращою; становище (позиція) особистості в системі взаємовідносин; позитивний приклад колективу; стимулювання самооцінки особистості; посилення потреби особистості у самовихованні.

Рассмотрен на основе анализа историко-педагогических источников педагогические взгляды на механизм воздействия коллектива на личность, который В.А. Сухомлинский рассматривал как серьезную проблему воспитательной работы. Указано, что это - обмен информацией между учениками в процессе общения; осознание личностью духовной жизни коллектива как следствия собственных усилий, как части ее интеллектуальной жизни; переживания личностью опеки коллектива над ней, восприятия добра как ответственности быть лучше; положение (позиция) личности в системе взаимоотношений; позитивный пример коллектива; стимулирование самооценки личности; усиление потребности личности в самовоспитании.

On the basis of the analysis of historic-pedagogical sources, pedagogical views onto the mechanism of collective influence to the personality have been revealed, which V.O. Sukhomlynskyi studied as a serious problem of educational work. To this belong the exchange of information in the process of communication; realization of personality spiritual life of collective body as a consequence of his or her own efforts, as a part of intellectual life of a personality; feeling of personality care of the collective body about him or her, perception of good as a responsibility to become better; state (position) of the personality in the system of interrelations; positive example of the collective body; stimulating of self-concept of the personality; exacerbation of personality’s need in self-education.