Проаналізовано проблему психологічної сутності впливу батьківських сценаріїв на економічну свідомість. Зазначено, що важливу роль у формуванні економічної свідомості відіграють сімейні цінності та настанови, що транслюються дітям у вигляді батьківських сценаріїв.

Проаналізовано сутність підприємницьких здібностей, які можна визначити як економічний ресурс, до складу якого входять підприємці, підприємницька інфраструктура, а також підприємницька етика та культура. Визначено завдання підготовки формування підприємницьких здібностей сучасної молоді. Доведено, що в основі підприємницьких здібностей лежить органічний синтез генетично заданого ансамблю спадкових властивостей, які включають спрямованість особистості на будь-який вид діяльності й її емоційно-вольові характеристики й якості, які сформовані в процесі навчання, виховання та суспільної практики.

Розглянуто актуальну проблему формування сучасної економічної культури населення, переорієнтації та поглиблення економічної освіти, пов'язану з переходом України до ринкової економіки. Вивчення економіки в школі спрямоване на формування в учнів економічного мислення, що істотно вплине на їх поведінку як споживачів, найманих працівників, інвесторів, підприємців. Досліджено програми шкільного курсу "Основи економічних знань" для учнів VI - XI класів. Неперервність й наступність шкільної економічної освіти дасть можливість сформувати в учнів економічне мислення протягом навчання і допоможе в опануванні економікою, що сприятиме економічному піднесенню України, виведенню її на рівень сучасної європейської країни.

Висвітлено проблему економічної культури у сучасному контексті. Економічну культуру розглянуто як комплекс уявлень, переконань, звичок, стереотипів поведінки, які реалізуються в економічній сфері суспільства і пов’язані з економічною діяльністю. Описано важливі чинники формування економічної культури – економічне виховання та економічну освіту. Із врахуванням основних аспектів філософії культури та економічної діяльності людини, відзначено, що економічна культура охоплює такі властивості індивіда, як підприємливість, економність, обачність, вміння швидко і оперативно реагувати на зміну зовнішніх обставин. Виділено рівні розвитку та дослідження економічної культури особистості у системі освіти. Особливу увагу приділено необхідності керівника навчального закладу бути «homo economicus». Зроблено висновок, що в особистості економічна культура виявляється через внутрішні психолого-економічні властивості та реалізується через ставлення до економічної реальності у суспільстві. Підкреслено, що формування економічної культури людини починається з народження, а її розвиток відбувається протягом життя. Встановлено, що вікові обмеження для формування та розвитку економічної культури людини відсутні.

Рассмотрено проблема экономической культуры в современном контексте. Экономическая культура представлена как комплекс представлений, убеждений, привычек, стереотипов поведения, которые реализуются в экономической сфере общества и связаны с экономической деятельностью. Описаны важные факторы формирования экономической культуры - экономическое воспитание и экономическое образование. С учетом основных аспектов философии культуры и экономической деятельности человека отмечено, что экономическая культура охватывает такие свойства индивида, как предприимчивость, экономность, расчетливость, умение быстро и оперативно реагировать на изменение внешних обстоятельств. Выделены уровни развития и исследования экономической культуры личности в системе образования. Особое внимание уделено необходимости руководителя учебного заведения быть «homo economicus». Сделан вывод, что в личности экономическая культура проявляется через внутренние психолого-экономические свойства и реализуется через отношение к экономической реальности в обществе. Подчеркнуто, что формирование экономической культуры человека начинается с рождения, а ее развитие происходит в течение жизни. Установлено, что возрастные ограничения для формирования и развития экономической культуры человека отсутствуют.

Сonsidered the problem of economic culture in a modern context . Presented economic culture is represented as a set of ideas , beliefs , habits, and behaviors that are implemented in the economic sphere of society and related economic activities. Described the important factors of economic culture - economic education and economic education. With regard to the main aspects of the philosophy of culture and human economic activity, noted that economic culture embraces individual properties such as enterprise, frugality, thrift, the ability to quickly and efficiently respond to changing external circumstances. Allocated levels of economic development and culture of the individual studies in the education system. Particular attention is paid to the need to be the head of the institution «homo economicus». Inferred that the individual economic culture manifests itself through internal psychological - economic attributes and implemented through its relation to economic reality in society. Emphasized that the formation of economic human culture begins at birth , and its development occurs throughout life. Found that the age limit for the formation and development of the economic culture humans.

Розглянуто зарубіжний досвід використання бізнес-симуляцій в рамках курсів MBA-програм, у вищих навчальних закладах, в цілях проведення наукових досліджень та в якості платформи проведення змагань та олімпіад. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, що обумовлює зниження витрат на придбання, розробку та підтримку програмно-імітаційних комплексів економічного спрямування, дає змогу очікувати поширення використання таких комплексів та їх експансію в нові галузі застосування. Динамізм галузі розробки та використання бізнес-симуляцій робить можливим лише аналіз тенденцій розвитку програмно-імітаційних комплексів економічного спрямування, розробку гіпотез щодо перспективних галузей застосування таких програмно-імітаційних комплексів та спостереження процесів розвитку і адаптації продуктів та сервісів провідних гравців даного ринку. Наведено конкретні приклади використання програмно-імітаційних комплексів у вищих навчальних закладах зарубіжжя. Здійснено систематизацію розглянутих програмно-імітаційних комплексів. З'ясовано, що програмно-імітаційні комплекси економічного спрямування (бізнес-симуляції) надають змогу доповнити традиційні методи викладання та забезпечити формування економічних компетентностей спеціалістів різних галузей. Зарубіжний досвід використання програмно-імітаційних комплексів економічного спрямування може служити основою для формування підходів до впровадження даного засобу навчання та наукових досліджень у навчальних та наукових закладах України.

Розкрито теоретико-методологічні засади економічної освіти дітей та дорослих. Охарактеризовано економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку економічної освіти дітей та дорослих на західноукраїнських землях XIX - першої половини XX ст. Вперше розроблено періодизацію та виявлено основні тенденції кожного періоду. Охарактеризовано еволюцію організаційних форм і змісту економічної освіти дітей та дорослих у досліджуваний період. Доведено, що на західноукраїнських землях функціонувала система економічної освіти дітей та дорослих, яка мала ступеневий характер та об'єднувала інституції формальної освіти, громадсько-державні та народні форми. Проаналізовано навчальні плани та програми, основні підручники, посібники для економічної освіти дітей та дорослих. Розкрито питання кадрового забезпечення. Обгрунтовано положення щодо ролі кооперації у економічній освіті дітей та дорослих, яка простежується в організаційній та практичній діяльності просвітницьких і господарських товариств "Просвіта", "Рідна Школа", "Ревізійний Союз Українських Кооперативів", "Дністер", Наукове товариство ім. Т. Шевченка та ін. Розкрито виховну роль економічної освіти й її вплив на формування національної свідомості українців, яка була започаткована та невідривно розвивалася у контексті української національної ідеї. Основні результати, положення та висновки дослідження можуть використовуватися у викладанні історії педагогіки й андрагогіки, а також науковцями, педагогами-практиками в розробці наукових основ сучасної неперервної освіти в Україні.