Розглядаються психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективність уроку; вимоги до сучасного уроку; психолого-педагогічні вимоги до змісту уроку; виявлення основних психічних функцій в учнів та емоційно-вольові процеси у "важких" учнів під час уроку; співвідношення різних методів навчання на уроці тощо.

Розглянуто систему методичних прийомів, реалізовану в експериментальному класі на матеріалах уроків української мови, художньої праці й ознайомлення з навколишнім світом з метою формування навчальної дії контролю у першокласників. Визначено найбільш продуктивною формою роботи для навчання учнів взаємоконтролю - парну роботу. Зроблено висновок щодо критеріїв сформованості навчальної дії контролю, головними з яких є вміння молодших школярів спланувати діяльність перед тим, як її здійснювати, вміння діяти за інструкцією, переходити від роботи з натуральним об'єктом до роботи з його знаково-символічним зображенням. Акцентовано увагу на необхідності проведення подальших експериментальних досліджень на матеріалах уроків іноземної мови, фізичної культури.

Рассмотрена система методических приемов, реализованная в экспериментальном классе на материалах уроков украинского языка, художественного труда и ознакомления с окружающим миром с целью формирования обучающего действия контроля у первоклассников. Определено, что работа в паре является наиболее продуктивной формой работы для обучения учеников взаимоконтролю. Сделан вывод относительно критериев сформированности обучающего действия контроля, главными среди которых являются умение младших школьников спланировать деятельность перед тем, как ее осуществить, умение действовать по инструкции, переходить от работы с натуральным объектом к работе с его знаково-символическим изображением. Акцентировано внимание на необходимости проведения дальнейших экспериментальных исследований на материалах уроков иностранного языка, физической культуры и др.

Подано рекомендації щодо впровадження особистісно зорієнтованого навчання учнів у педагогічну діяльність учителя математики загальноосвітньої школи.

Представлены рекомендации по использованию личностно ориентированного обучения учащихся в педагогической деятельности учителя математики общеобразовательной школы.

The paper introduces certain recommendations on employing personal approach in the process of teaching mathematics at comprehensive school.

Розглянуто можливі та педагогічно доцільні варіанти аналізу якості уроку залежно від типу уроку, логіко-структурних особливостей його теми. Наведено типологію уроків за В.О.Онищуком за ознакою освітньої мети. Розроблено технологію оцінки якості професійно-фахової компетентності вчителя, ступеня його творчості та професійно-особистісних якостей. У концепції аналізу уроку, закладено основи аналізу реалізації змісту уроку (процесу навчання), який допускає його морфологічне тлумачення.

Зроблено спробу теоретичного аналізу поєднання наук математики та дизайну, розкрито їх зміст, мету та завдання як навчальних предметів, можливості їх інтегрованого поєднання в навчально-виховному процесі системи освіти, переваги особистістно-орієнтованого навчання. Наведено результати науково-педагогічних досліджень у навчальних закладах України та за кордоном.

Сделана попытка теоретического анализа объединения наук математики и дизайна, раскрыто их содержание, цели и задачи как учебных предметов, возможности их интегрированного объединения в учебно-воспитательном процессе системы образования, преимущества личностно-ориентированного обучения. Приведены результаты научно-педагогических исследований в учебных заведениях Украины и за рубежом.

The attempt of theoretical analysis to unite the sciences of mathematics and design was done in this article; their theme, tasks and aims as school subjects, the opportunity of their integrative unification in the educational process of the school system and advantages of individual oriented education are explained. The results of scientific pedagogical researches at school establishments in Ukraine and abroad are represented.

Наведено результати дослідження для підтвердження гіпотези - якщо встановити співвідношення вузівських та шкільних дисциплін і врахувати його у процесі викладання профільних предметів, то це сприятиме формуванню стійкої професійно-педагогічної спрямованості. Визначено поняття "самодостатність". Розкрито зміст найбільш сприятливого варіанту самодостатності - певне врівноваження змісту вузівських дисциплін з відповідними шкільними предметами. За допомогою схеми продемонстровано три рівні самодостатності (максимальний, оптимальний, мінімальний) змісту профільних дисциплін ВНЗ і школи. За результатами анкетування студентів складено і прокоментовано таблиці: "Відповідність змісту вузівського і шкільного курсу органічної хімії на прикладі теми "Карбонові кислоти", "Відповідність змісту вузівського і шкільного курсу "Анатомія" з теми "Дихання".

Висвітлено теоретико-методологічні засади уроку та його аналізу. Розкрито суть та визначено структуру діалектичного підходу до уроку та його аналізу як педагогічної системи. Сформульовано сутність діалектичного підходу. Наведено ознаки діалектичного розуміння зв'язків між об'єктами конкретної системи. Розглянуто й охарактеризовано діалектику навчання.

Визначено напрями підготовки до інтегрованих уроків. Розглянуто структуру інтегрованих занять. Висвітлено можливості інтегрованого навчання на основі проведеного викладачами соціології та всесвітньої історії в Луцькому педагогічному коледжі бінарного (подвійного) заняття на тему "Соціальні зміни. Країни Західної Європи. Німеччина".

Проведено порівняльний аналіз стану педагогічної науки щодо цілеспрямування на початку використання ідеї триєдиної мети уроку та у наш час. Розглянуто спроби дослідження мети освітньо-виховного процесу як педагогічної проблеми в межах концепцій оптимізації навчання і цілісного підходу до навчання. Наведено аналітичні висновки теорії і практики цілеспрямування.

Досліджено проблему формування світорозуміння дітей шестирічного віку засобами ігрової діяльності. Здійснено філософський та психолого-педагогічний аналіз цієї проблеми. Визначено суть феноменів "світорозуміння", "світорозуміння дитини шестирічного віку", "формування світорозуміння в дітей". Обгрунтовано структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості світорозуміння першокласників. Висвітлено особливості ігрової діяльності як засобу його формування. Проаналізовано стан дослідженої проблеми у практиці роботи початкових шкіл Миколаївщини. Теоретично обгрунтовано, експериментально перевірено педагогічні умови та модель формування світорозуміння в дітей шестирічного віку засобами ігрової діяльності.

Розглянуто проблеми підготовки уроку різноманітної структури у сучасній школі, реалізації вчителем провідних принципів навчання, аналізу уроку та технології його проведення. Розкрито принципи науковості, наочності, доступності, систематичності та послідовності навчання. Описано методики прогнозування, відсіювання, узагальнення ідей, метод евристичної бесіди. Наведено відомості щодо посадових обов'язків вчителя, типів вчителів, особливостей діагностики здібностей учнів.

Рассмотрены проблемы подготовки урока разнообразной структуры в современной школе, реализации учителем ведущих принципов обучения, анализа урока и технологии его проведения. Раскрыты принципы научности, наглядности, доступности, систематичности и последовательности обучения. Описаны методики прогнозирования, отсеивания, обобщения идей, метод эвристической беседы. Приведены сведения о служебных обязанностях учителя, типах учителей, особенностях диагностики способностей учеников.

Проаналізовано й узагальнено стан розробки проблеми організації самостійної пізнавальної діяльності учнів профільних класів у історичному аспекті. Розглянуто теоретичні засади з метою визначення суті поняття "самостійна пізнавальна діяльність". Розкрито зміст даної діяльності. Проаналізовано базові поняття та визначено якісні характеристики й особливості її організації у профільних класах, а також розроблено та теоретично обгрунтовано відповідну модель, яка передбачає використовувати індивідуальні освітні проекти як засіб організації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Наведено визначення поняття "індивідуальний освітній проект". Розроблено зміст, структуру, функції, а також визначено ознаки індивідуальних освітніх проектів, які відповідають цілям і завданням профільного навчання, обгрунтовано їх дидактичні можливості. Запропоновано комплекс показників і рівнів сформованості самостійної пізнавальної діяльності учнів профільних класів. Визначено педагогічні умови, які забезпечують ефективність застосування індивідуальних освітніх проектів у профільному навчанні. За результатами експериментального дослідження доведено доцільність їх використання для організації самостійної пізнавальної діяльності даних учнів.

Аналіз уроку розглянуто не тільки як один з методів контролю, але і як метод інструктування. Виділено основні напрями комплексного аналізу уроку. Розкрито матричну модель педагогічного аналізу уроку. Подано факторно-критеріальну модель оцінки діяльності вчителя. Акцентовано увагу на визначенні показників якості та коефіцієнті якості праці вчителя, коефіцієнтах відповідності якості праці вчителя сучасним вимогам. Розкрито орієнтовну оцінку якості праці вчителя: рейтинги - високий, середній, нижчий за середній, низький. Наведено питання для бесіди з вчителем після відвідування його уроку. Доповнено матеріалами: анкета для визначення рівня вмінь вчителя, необхідних для організації процесу навчання; анкета для вивчення стану контролю за якістю роботи вчителя; шкала полярних профілів для визначення ставлення вчителів до контролю.

Визначено сутність понять уроку (як педагогічної системи) та його якості (як квалітологічної категорії). Проаналізовано сучасні концепції аналізу уроку, обгрунтовано новий підхід щодо оцінювання його якості з використанням системно-диференційного підходу. Висвітлено теоретико-прикладні засади формування педагогічних технологій, охарактеризовано їх різновиди. Проаналізовано модифікації технологій аналізу якості уроку та моніторингу якості навчальних досягнень учнів на уроці. Розроблено методологію аналізу ефективності реалізації змісту основних підсистем уроку (організаційної, дидактичної, психологічної, виховної, санітарно-гігієнічної). Наведено результати дослідно-експериментальної перевірки критеріїв і технологій аналізу якості уроку.

Раскрыта сущность понятий урока (как педагогической системы) и его качества (как квалитологической категории). Проанализированы современные концепции анализа урока, обоснован новый подход к оцениванию его качества с использованием системно-дифференциального подхода. Освещены теоретико-прикладные основы формирования педагогических технологий, охарактеризованы их разновидности. Проанализированы модификации технологий анализа качества урока и мониторинга качества учебных достижений учащихся на уроке. Разработана методология анализа эффективности реализации содержания основных подсистем урока (организационой, дидактической, психологической, воспитательной, санитарно-гигиенической). Изложены результаты исследовательско-экспериментальной проверки критериев и технологий оценивания качества урока.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.260.11 + Ш141.14-911.33

Рубрики:

Урок в початкових класах середньої школи в галузі шкільної педагогіки

Українська мова

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано розробку уроку з природознавства для вчителів початкових класів із залученням можливостей інтерактивних технологій. Подано план змісту уроку та хід роботи на уроці. З'ясовано, що такий урок допоможе учителю зробити процес навчання цікавим і доступним для дітей.

Розглянуто структуру кваліфікаційних комплексних вмінь проектування уроку (ПУ), теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель поетапного формування у студентів комплексних вмінь ПУ на основі матричного-модульного підходу, теоретично обгрунтовано й апробовано у практиці навчання студентів матрично-модульну технологію ПУ. Розроблено та практично апробовано загальний алгоритм ПУ, систему знань-правил з ПУ та систему завдань з ПУ на засадах матрично-модульного підходу для студентів спеціальності "Початкове навчання". Запропоновано та практично перевірено зміст консультативних тренінгів для студентів IV курсу, основна мета яких інтеграція дидактичних і методичних знань і вмінь з ПУ у комплекс (систему).

Розглянуто питання організації та керівництва навчальним процесом за умов рівнево-диференційованого навчання молодших школярів. Наведено технологічну карту комбінованого уроку на основі рівневої диференціації, що сприяє активізації їх пізнавальної діяльності, формуванню позитивних мотивів навчання, гуманізує, оптимізує навчальний процес, надає можливості для розвитку творчих здібностей учнів.

Рассмотрены вопросы организации и руководства учебным процессом в условиях дифференцированного обучения младших школьников. Представленная технологическая карта комбинированного урока на основе уровневой дифференциации имеет позитивное влияние на качество знаний, умений и навыков учеников, способствует активизации их познавательной деятельности, формированию позитивной мотивации обучения, даёт возможность для развития творческих способностей учащихся.

Some urgent problems concerning the peculiarities of organisation and management of teaching as well as studying are discussed by the authors of the article. The presented technologic card of the combined lesson based on the level differentiation has a positive influence on the quality of knowledge, skills and habbits of pupils; favours the activisation of their cognitive activity, the formation of the positive motivation, gives the possibility for creative ability development.

З метою з'ясування процесуального аспекту ефективного засвоєння навчального матеріалу переглянуто звичні форми уроку. Зазначено, що створення умов для самостійного пізнання та співпраці школярів з учителем сприяє виробленню у дітей ефективних способів навчальної роботи. Розглянуто одну з основних функцій уроку - навчальну; охарактеризовано сутність компонентів структури уроку, що особливо важливі для формування уміння навчатися: інформаційного, розвивального і контрольного, виокремлено критерії ефективності праці вчителя. Відповідно до визначених критеріїв проаналізовано роботу вчителів та одержано відомості про якісні зміни у професіоналізмі вчителя з накопиченням досвіду, а також про недоліки в методичному та психологічному забезпеченні навчально-виховного процесу, які викликають труднощі у роботі вчителя.

Обгрунтовано актуальність проблем конкретизації та технології визначення виховних цілей уроку за умов гуманістичної освіти. На основі аналізу наукової літератури розкрито сучасні підходи до формулювання виховної мети уроку в початковій школі. Наголошено, що планування цілей уроку повинно передбачати лише виховні цілі розвивального характеру, досягнення яких забезпечується визначенням, постановкою та розв'язанням освітніх завдань.

Обоснована актуальность проблем конкретизации и технологии определения воспитательных целей урока в условиях гуманистического образования. На основе анализа научной литературы раскрыты современные подходы к формулированию воспитательной цели урока в начальной школе. Подчеркнуто, что планирование целей урока должно предполагать только воспитательные цели развивающего характера, достижение которых обеспечивается определением, постановкой и решением образовательных задач.